1. Характеристика та використання традиційних мінералів.

Мінеральні елементи входять до тіла тварин, в основному, як структурний матеріал, беруть участь у процесах перетравлювання поживних речовин кормів, їх всмоктування, синтезу, розпаду й виділення продуктів обміну з організму. Вони створюють необхідні умови для нормальної функції ферментів, гормонів, вітамінів, стабілізують кислотно-лужну рівновагу і осмотичний тиск..

Використання мінеральних добавок є одним із факторів підвищення продуктивності тварин.Останіми роками в багатьох країнах світу з інтенсивно розвиненим тваринництвом проводяться рівнобічні дослідження щодо перегляду й уточнення норм мінерального живлення тварин, вивчення нових ефективних мінеральних добавок із сорбційними властивостями, удосконалення технологій їх застосування. Широко вивчаються як традиційні мінеральні добавки, так і нетрадиційні природні кремнеземи

За хімічним складом багато корму та їх суміші не завжди можуть задовольняти потреби тварин в окремих мінеральних речовинах. Рослинні корми, отримані на незасолених грунтах, бідні хлористим натрієм, і тому всі сільськогосподарські тварини повинні регулярно отримувати підгодівлі у вигляді кухонної солі.

Кухонну сіль згодовують свиням і птиці в подрібненому кристалічному вигляді, суворо нормируя при додаванні до комбінованих кормів. Жуйним тваринам і коням, окрім дачі повної норми солі з комбікормами, забезпечують вільний доступ до лізунцам. Велика рогата худоба, вівці і коні охочіше поїдають солому, полову і інші грубі корми, присмачені розчином кухонної солі. Потреба в солі у жуйних зростає при згодовуванні силосованих кормів; при дачі силосу слинні залози виробляють значно більше бікарбонату натрію для нейтралізації кислот, ніж при годівлі травою чи сіном.

Коровам з добовими удоями понад 18кг повна норма солі (5г на 1 корм.ед. раціону) повинна бути введена в суміш концентрованих кормів, так як високопродуктивні тварини повністю задовольнити потребу в солі з лізунцов, по суті, не можуть.

Телятам забезпечують доступ до солі з першого ж дня їх життя. Чисті лізунци і подрібнений крейда, поставлені в дерев'яних годівницях в клітинах, охоче поїдаються телятами на 2-3-й день життя, і вони не чіпають брудну підстилку. При такій організації підживлення у телят не спостерігається розладів травлення і поліпшується апетит. Хімічна промисловість випускає лізунци-брикети з добавкою мікроелементів; вони призначені для використання в тваринництві тих районів, в яких грунту та корми бідні цими речовинами. Там, де в кормах та питній воді бракує йоду, кормова сіль підлягає йодування - до 1кг солі додають близько 2мг йодистого калію.

При правильній організації годівлі сільськогосподарських тварин вони повинні отримувати таку кількість кухонної солі, кг на одну голову в рік: дійні корови - 26, молодняк великої рогатої худоби-11, вівці та кози - 3,7, свині - 11, дорослі коні - 18кг.

У ряді районів країни, де грунти, корми та вода містять недостатню кількість окремих мікроелементів, їх доводиться додавати до кормів, питній воді чи лізунцам у вигляді солей із суворим урахуванням видовий потреби в цих речовинах у різних тварин.

Для профілактики і лікування аліментарної анемії у поросят-cuсунiв, рідше у телят і ягнят, застосовують мікродобавки сірчанокислої міді (мідний купорос - 25% міді і близько 12% сірки) і закисное сірчанокисле залізо (залізний купорос - 20% заліза і близько 11% сірки ). Для поросят готують розчин (0,5% мідного і 0,5% залізного купоросу), котрим трохи зволожують соски свиноматки перед кожним годуванням поросят. Тварин інших видів можна підгодовувати міддю і залізом шляхом введення відповідної кількості солей цих металів у питну воду або в комбіновані корми.

Забезпечити тварин кобальтом можна шляхом додавання до комбінованих кормів хлористого кобальту (24% кобальту) або вуглекислого кобальту (40-50% кобальту). Промисловість випускає дозовані кобальтові таблетки, добре розчинні у воді.

Джерелами йоду можуть служити йодистий калій, йодистий натрій і калій йодноватокислий. Солі йоду в розчинах не можна змішувати з мідним купоросом, їх застосовують для йодування кухонної солі.

Для забезпечення тварин марганцем використовують сірчанокислий марганець (23% марганцю) і його оксиди.

Сірчанокислий цинк (22% цинку і близько 11% сірки), хлористий цинк і окис цинку застосовують для заповнення дефіциту цього мікроелемента при приготуванні комбінованих кормів для всіх видів сільськогосподарських тварин.