2. Інвестиції: сутність, структура і двоїста роль в економіці.

Одним з важливих факторів економічного зростання є інвестиції – найперспективніші витрати підприємств, оскільки поліпшують їх виробничі можливості та приносять додатковий доход. Інвестиціями прийнято вважати виробничі капіталовкладення в основні виробничі фонди (витрати фірми на придбання нових виробничих підприємств та устаткування), інвестиції в житлове будівництво і в запаси.

Сукупність практичних дій з реалізації інвестицій називають інвестиційною діяльністю або інвестуванням. Джерелом інвестицій виступає не спожита частина доходу, яку заощадили домогосподарства та підприємства. При цьому “заощаджувач” та “інвестор” не завжди поєднуються в одній особі. Заощадження домогосподарств використовуються інвесторами головним чином через канали банківської системи. Якщо ж джерелом інвестицій виступають накопичення підприємств, то можливе співпадіння “заощаджувача” і “інвестора”. Отже, джерелами інвестицій є як власні, так і позичкові кошти.

Фактори, що впливають на розмір і динаміку передбачуваних інвестицій можна поділити на дві групи: ті, що безпосередньо пов’язані з доходом, та ті, які мають опосередкований зв’язок.

До першої групи входять:

• очікувана норма доходу від планових інвестицій, яка розраховується як відношення чистого доходу до інвестованого капіталу, виражене у відсотках. Якщо, з огляду інвестора, очікувана норма доходу занадто низька, то інвестування не відбудеться;

• відсоткова ставка. Якщо очікувана норма чистого прибутку (доход за мінусом виробничих витрат і податків) буде більшою за відсоткову ставку, то інвестування буде прибутковим. Залежність між ставкою процента і попитом на інвестиції графічно виражається через низхідну криву попиту на інвестиції.

Друга група факторів включає:

• витрати на придбання, експлуатацію, обслуговування обладнання. Якщо витрати знижуються, то очікуване підвищення норми прибутку викличе зростання попиту на інвестиції, і навпаки;

• податки на підприємців, які характеризують обернену залежність з попитом на інвестиції;

• технологічні зміни є основними стимулами для інвестування. Прискорення НТП зміщує криву попиту на інвестиції праворуч від початку координат і навпаки;

• наявний основний капітал впливає на очікувану норму прибутку від інвестицій;

• очікування доходів у майбутньому.

Інвестиції є наймінливішим компонентом сукупних видатків, який виводить економіку з рівноваги. В короткостроковому періоді інвестиції визначають обсяг виробництва через вплив на сукупний попит, а в довготерміновому – створюють основу економічному зростанню через капіталовкладення на потенційний ВНП та сукупну пропозицію. Факторами, які обумовлюють мінливість інвестицій є:

• тривалість терміну служби інвестиційних товарів. Великий термін сприяє відкладенню інвестицій на майбутнє;

• нерегулярність інвестицій. Значні нововведення (як результат науково-технічного прогресу) з’являються досить нерегулярно, що впливає на мінливість інвестицій;

• мінливість прибутку. Підприємства інвестують лише за умови прибутковості. Так як поточний прибуток є досить нестабільним, то це призводить до інвестиційних коливань;

• мінливість очікувань. За умов довгого терміну експлуатації основного капіталу прийняття інвестиційних рішень відбувається на основі очікуваного чистого прибутку. На рішення впливають внутрішньополітичні зміни, розробка нових джерел енергії, демографічні зміни й пов’язані з ними зміни в попиті, в юридичних законах тощо.

Інвестиції також сприяють досягненню рівноваги за умови, коли інвестиції, як функція реальної відсоткової ставки, дорівнюють заощадженням, як функції доходу.

Стабілізація економічного зростання, врівноваження економіки передбачають дотримання визначених меж динаміки інвестицій за допомогою заходів державного регулювання економіки.