Контрольні питання

1. Призначення та будова сівалки СУПН-8А;

2. Призначення та будова сівалки УПС-8;

3. Призначення та будова сівалки ССТ-12В;

4. Призначення та будова сівалки СО-4,2;

5. Призначення та будова сівалки СУПО-6А;

6. Призначення та будова сівалки СЛС-5,4;

7. Призначення та будова сівалки СМО-2,8.

Лабораторна робота 15.

Картоплесаджалки та розсадосадильні машини.

Мета: Вивчити призначення, будову та технологічний процес роботи, технологічний процес наладки картоплесаджалок та розсадосадильних машин.

Обладнання:Устаткування, плакати, література.

Програма роботи

1. Вивчити загальну будову робочих органів машин для садіння.

2. Вивчити загальну будову машини САЯ-4А.

3. Вивчити загальну будову машини СКН-6А.

4. Оформити звіт.

Хід роботи:

1. Загальна будова робочих органів машин для садіння.

На машинах для садіння використовують такі робочі органи: садильні апарати, сошники i пристрої для загортання борозен. Садильні апарати застосовують дискові, елеваторні (ланцюгові, стрічкові, тросові), барабанні, голчасті та ін. Найбільш поширені дискові, ланцюгові і стрічкові з ложечками садильні апарати.

Дисковий з ложечками садильний апарат складається з диска 1 (Рис. 1.а), на якому з одного боку закріплені ложечки 2, а з другого – проти кожної ложечки – пiдпружиненi затискачі 4. Затискач має палець, відвідний важіль i пружину 5. Під дією пружини палець притискується до ложечки. Відводяться пальці від ложечок, коли важіль затискача набгає на шину-копiр. Шина закріплена на рамі з боку розміщення затискачів, поряд із диском. Диск закріплений жорстко на приводному валу.

Ланцюговий з ложечками садильний апарат являє собою безкінечний втуликово-роликовий ланцюг, на якому у шаховому порядку з певним кроком закріплені ложечки.

Ланцюг з ложечками переміщується через живильний ківш, i ложечки 7 (Рис. 1. б) захоплюють бульби, якi далi переміщуються ланцюгом до сошника. Зайві бульби скидаються пластинчастими пружинами 10 – назад у живильний ківш. Такі садильні апарати, здебільшого, застосовують для садіння яровизованих бульб картоплі.

На розсадосадильних машинах встановлюють садильні апарати, в основному – дискові, з розсадотримачами, i на окремих – з розподільниками. Дисковий із розсадотримачами апарат складається з диска 15 (Рис. 1. г), коробчатого стояка з нерухомою пластиною 21, рухомої пластини 19 з гумовою губчастою накладкою 22, колінчастого стрижня 18 з пружиною 17. На колінчастий кінець стрижня надітий ролик 16. Кінець стрижня з’єднаний з пластиною 19. При обертанні садильного диска 15 ролик 16 набгає на лекало, закріплене на рамі секції, і повертає стрижень з рухомою пластиною, яка притискається до нерухомої пластини стояка – розсадотримач закривається. Для садіння розсади в горщечках на верхній частині розсадотримача над пластинами закріплюють спеціальну вилку 20 для утримання горщечка при обертанні садильного диска.

Садильний апарат висадкосадильної машини складається із зарядного конусного диска 25 (Рис. 1. д), ведучого восьмигранного диска 23, конусів 24, веденого диска 27, виштовхувачiв 28 і механізмів приводу дисків.

Коренеплоди укладають вручну на зарядний диск 25 хвостовою частиною вниз до його центра. Диск, обертаючись з частотою 19,2 хв^-1., переміщує коренеплід до вихідного вікна, і він випадає в конус, встановлений на ведучому диску 23. При перемiщеннi конуса в нижню частину він заходить у ґрунт. Одночасно виштовхувач 28 заходить у конус, утримує коренеплід і повертає рухому частину конуса. Далi конус виноситься ведучим диском із ґрунту, а коренеплід залишається.

Рис. 1. Садильні апарати:

а – дисковий з ложечками; б – ланцюговий з ложечками; в – ланцюг з ложечками; г – розсадосадильні машини; д – висадкосадильної машини; 1, 15 – диски; 2, 7 – ложечки; 3 – кронштейн; 4 – затискач; 5, 10, 17 – пружини; 6 – важіль; 8 – ланка втуликово-роликового ланцюга; 9 – подільник; 11 – рухомий скатний лоток; 12 – підпружинений клапан (датчик); 13 – живильний ківш; 14 – кожух; 16 – ролик; 18 – стрижень; 19 – рухома пластина; 20 – вилка; 21 – нерухома пластина; 22 – пориста гума; 23 – ведучий диск; 24 – конус; 25 – зарядний диск; 26 – редуктор; 27 – ведений диск; 28 – виштовхувач; 29 – копiююче колесо.

Сошники на садильних машинах встановлюють типу анкерних із гострим кутом входження в ґрунт і полозоподiбнi. Сошник картоплесаджалки являє собою порожнистий корпус із змінним носком 13 (Рис. 2. а). Внизу з обох боків закріплені полички, а в середині – похилий щиток для спрямування мінеральних добрив на дно борозни. Корпус кріпиться до кронштейна 4 трьома болтами. Сошник приєднаний до рами за допомогою паралелограмної підвіски 1. Верхня ланка підвіски має стяжну гайку для регулювання кута входження сошника у ґрунт, а до нижньої тяги підвіски приварений упор 12. До кронштейна сошника приварена гайка 10 з болтом 11 для регулювання нижнього граничного похилу підвіски сошника. В передній частині сошника закріплене на вилці копіювальне колесо 3. Його можна повертати відносно кронштейна сошника при регулюванні глибини ходу.

На картоплесаджалках, призначених для роботи на полях, засмічених камінням, встановлюють корпуси сошників із копiрами-каменевідбивачами 8.

Сошники розсадосадильних машин кiлеподiбнi. Сошник складається з двох боковин 15 (Рис. 2. б), якi утворюють порожнину. В передній частині роковини сходяться і утворюють кіль 14, ріжучу частину, яка розрізує верхній шар ґрунту при русі машини, утворюючи борозну. Всередині сошника в передній нижній частині є напрямна пластина для спрямування води від дозувального пристрою до дна борозни.

Рис. 2. Сошники i загортачі садильних машин:

а – сошник картоплесаджалки; б – сошник розсадосадильної машини; в – загортачі борозен; г – прикочувальнi котки; 1 – ланки паралелограмної підвіски; 2 – замок-фiксатор; 3 – копіювальне колесо; 4 – кронштейн; 5 – корпус сошника; 6 – лоток туконапрямний; 7- поличка; 8 – копiр-каменевiдбивач; 9 – корпус сошника для ґрунтів, засмічених камінням; 10 – гайка обмежувача опускання сошника; 11 – болт упорний; 12 – упор; 13 – носок сошника; 14 – кіль; 15 – боковина; 16 – кронштейн; 17 – диск сферичний; 18 – пружина; 19 – штанга; 20 – борінка; 21 – планка тяги борінки; 22 – піввісь дисків; 23 – косинка; 24 - рама; 25 – коток; 26 – вісь.

Робочі органи для загортання борозен при садінні картоплі – це сферичні диски і борінки. Вони складаються із рамки 24 (Рис. 2. в), двох півосей 22, сферичних дисків 17, штанги 19 з пружиною і борінки 20. Півосі мають косинки з отворами для регулювання кута атаки дисків. В передній частині борінки є планка 23 з отворами для регулювання глибини ходу. Натискна штанга має отвори для регулювання зусилля пружини.

Борознозагортальнi робочі органи забезпечують гребеневе і безгребеневе загортання борозен із висадженими бульбами.

Прикочувальнi котки розсадосадильних машин призначені для загортання борозен і ущільнення ґрунту. Котки встановлені на осях, закріплених на рамі секції під кутом до горизонту i до напрямку руху (Рис. 2. г). Біля кожного котка позаду закріплені чистики на кронштейнах для очищення ободу від ґрунту.