Конспект лекцій з дисципліни ЕОІР

31

наявності документа про сплату збору за проведення кваліфікаційної експертизи Державний департамент інтелектуальної власності проводив кваліфікаційну експертизу винаходу, під час якої перевіряв відповідність заявленого винаходу умовам придатності, і приймав рішення про видачу або про відмову у видачі патенту строком на 6 років. Відповідно до нововведення Цивільного кодексу, з 1 січня 2004 р. Державний департамент інтелектуальної власності не приймає заявки про видачу таких патентів. Тепер патент на винахід видається після проведення державної науково-технічної експертизи, що відновить втрачений останнім часом авторитет запатентованого винаходу.

Якщо процедура отримання патенту в США триває приблизно 2 роки, то в Україні цей строк є довшим. Основним недоліком Закону України про винаходи є відсутність чітко визначених строків кожного з етапів розгляду заявки. Строки розгляду заявки на винахід умовно можна поділити на три етапи: перший етап — подання заявки до початку експертизи по суті; другий — експертиза по суті і прийняття рішення за заявкою; третій — видача патенту або оскарження рішення про відмову у його видачі. Приблизно зазначається, що перший етап розгляду складної заявки триває близько трьох років, другий

— один рік, третій — два. В цілому заявка може розглядатись до 6 років. Отже, Україна обрала досить складний, тривалий та переобтяжений формальностями шлях розгляду заявки.

Глава 12 Закону США про патенти регулює порядок оскарження рішення про відмову у видачі патенту. Згідно з § 134, особа, якій двічі було відмовлено у видачі патенту, може оскаржити рішення старшого експерта в Палаті апеляцій з патентних спорів. Незадоволений рішенням Палати заявник може подати апеляцію до Апеляційного суду США федерального округу Колумбія. Проте, подаючи апеляцію, заявник позбавляється права на подання цивільного позову Комісару окружного суду США округу Колумбія. Як бачимо, незадоволений заявник має альтернативу: оскаржити рішення в Апеляційному суді або ж подати цивільний позов Комісару окружного суду. В Україні можливості оскарження рішення про невидачу патенту вужчі, ніж у США.

Стаття 24 Закону України про винаходи встановлює, що заявник може подати заперечення на рішення про відмову до Апеляційної палати. Рішення останньої є остаточним і може бути скасоване лише судом. Як бачимо, українське законодавство позбавлене додаткової інстанції на взірець американського Комісара в окружному суді. Відповідно до ст. 24 Закону України, заявник може оскаржити рішення про відмову у видачі патенту в судовому порядку або до Апеляційної палати протягом 2 місяців від дати одержання відповідного рішення. До речі, змінами до Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 7.07.2009 р. строк позовної давності був скорочений (з 6 до 2 місяців).

Глава 29 Закону США про патенти визначає засоби захисту прав у випадку порушення патенту. Власник порушеного патенту може використати такі засоби судового захисту:

-попередня й постійна судові заборони;

-грошова компенсація, яка зазвичай відповідає втраченому

Лекція складена к.е.н., доц. Нікіфоровою Л.О.

32

прибутку, встановленій або можливій виплаті за користування патентом і відсотковим відрахуванням;

-прогресивна компенсація;

-прокурорський збір.

Значним досягненням законодавства США про патенти є визначення способів виміру грошової компенсації за неправомірне використання патенту. Двома такими традиційними способами є відшкодування втраченого прибутку і плата за користування патентом. Спосіб виміру втраченого прибутку застосовується, якщо власник патенту і порушник конкурують на одному ринку. Компенсація не може бути меншою, ніж обґрунтована плата за використання патенту. Отже, потерпіла сторона має право на одержання компенсації прибутку, втраченого через зменшення обсягів продажу, падіння ціни і зростання витрат, довівши ці причини збитків. Правило перевірки всіх обставин справи для вирішення питання про виплату компенсації було сформульоване Верховним суддею з митних і патентних апеляцій Мерлі у справі Panduit Corp. v. Stahlin Bros. Fibre Works Inc., яке проголошує, що для одержання як компенсації прибутку від продажу, який мав би місце за відсутності порушення, власник патенту має довести:

—наявність попиту на запатентований винахід;

—відсутність аналогів винаходу, права на які не було порушено;

—виробничі та ринкові можливості задоволення попиту;

—розмір прибутку, який він одержав би при цьому.

Пункт 2 ст. 34 Закону України встановлює, що у випадку порушення патенту власник має право вимагати припинення такого порушення, відшкодування заподіяних збитків і поновлення порушених прав. Статтею 432 Цивільного кодексу України впроваджені додаткові заходи судового захисту. Відповідно, у випадку порушення прав інтелектуальної власності суд може ухвалити рішення про:

—застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження доказів;

—зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності;

—вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених в

цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;

—вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;

—застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності;

—опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Незважаючи на неодноразове внесення змін до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (зміни від 10.01.2002 р., 15.05.2003 р., 22.05.2003 р. і 7.07.2009 р), ситуація в сфері охорони прав на винаходи в

Лекція складена к.е.н., доц. Нікіфоровою Л.О.

33

Україні не покращувалася, оскільки ці зміни мали радше декларативний характер, а концепція залишалася незмінною. З прийняттям Книги IV Цивільного кодексу України «Право інтелектуальної власності» ситуація змінилася на краще, оскільки нові положення заповнили деякі прогалини національного законодавства; вирішено питання права інтелектуальної власності на об'єкти, створені у зв'язку з виконанням трудового договору та на замовлення; впроваджені додаткові заходи судового захисту прав інтелектуальної власності; вдосконалено порядок одержання патенту. Відповідно до законодавства США, за порушення прав інтелектуальної власності, яке скоєно вперше, передбачає карну відповідальність строком на 10 років та штраф розміром до $2 млн. За повторне порушення - до 20 років ув'язнення та штраф у сумі $5 млн.[6].

Але немає нічого ідеального, так як і наш Закон «Про авторське право і суміжні права». В Розділі 2, ст. 8 говориться, що правова охорона даного Закону поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Ст. 11 За відсутності доказів іншим автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Ст. 24 Особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником комп'ютерної програми, має право без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право на цю програму, а також уся ст. 25 цього ж кодексу[9].

За Кримінальним Кодексом України, ст. 176 кримінальна відповідальність наступає тоді, коли порушення прав завдало матеріальної шкоди у значній мірі, загальною вартістю не більше 20 неоподаткованих мінімумів, тобто 340 грн. В загальному можна сказати, що дана стаття дає широкі можливості для існування такого поняття, як інтернет - піратство[10].

4. Правовий захист інтелектуальної власності в Японії

Розглянемо таку країну, як Японія. В 1993 році Закон Японії про охорону прав на корисні моделі (далі – Закон) був докорінно змінений. Вперше була прийнята система, яка не потребувала проведення експертизи заявки на відповідність критеріям охороноздатності для реєстрації прав як на корисні моделі для пристроїв, що мають короткий термін служби.

Дуже важливою особливістю нового Закону є те, що він може не в повній мірі відповідати положенням Угоди ТРІПС (Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності) і таким чином є більш гнучким на відміну від Патентного закону, який повинен відповідати всім положенням зазначеної угоди.

Відповідно до Закону строк дії прав на корисну модель в Японії складає шість років від дати подання заявки.

Хоча Закон не передбачає проведення експертизи заявки по суті, заявлене

Лекція складена к.е.н., доц. Нікіфоровою Л.О.

34

рішення повинно відповідати п'яти основним вимогам. Основна вимога – корисна модель повинна відноситися до форми чи конструкції виробу або до їх сполучення. Тому заявка на корисну модель, об’єктом якої є спосіб виготовлення матеріалу або сам матеріал, потребує відповідної переробки як щодо опису, так і щодо формули корисної моделі. Корисна модель не повинна суперечити принципам моралі, суспільним інтересам або охороні здоров'я, повинна стосуватись одного технічного рішення (вимога єдності корисної моделі), а також задовольняти формальним вимогам до документів заявки.

Відповідно до нового Закону заявка на корисну модель проходить експертизу тільки на відповідність дотримання зазначеним п'яти основним вимогам. Що стосується таких критеріїв охороноздатності, як новизна, винахідницький рівень тощо, то заявка не підлягає експертизі на відповідність цим критеріям. Така процедура розгляду заявки дозволяє Патентному відомству Японії реєструвати права на корисну модель в найкоротші терміни. Таким чином, найважливіший момент в реформі Закону - прийняття системи експертизи заявки, яка відрізняється від системи, що визначена Патентним законом.

Відповідно до нового Закону, навіть в тому випадку, якщо об’єкт корисної моделі, що заявляється, не відповідає такому критерію, як новизна або винахідницький рівень, йому, тим не менш, надається правова охорона.

Будь-яка особа може звернутися до генерального директора Патентного відомства Японії з клопотанням про отримання технічного висновку щодо охороноздатності заявленої корисної моделі або корисної моделі, права на яку вже зареєстровані. Після подання зазначеного клопотання експерт Патентного відомства Японії складає звіт, який містить технічний висновок про охороноспроможність корисної моделі, включаючи висновок щодо відповідності таким критеріям охороноздатності, як новизна та винахідницький рівень.

Що стосується оцінки заявленого рішення критерію новизна, то відповідно до Закону вона здійснюється так само, як це встановлено Патентним законом. Тим не менш, з метою більш швидкого представлення технічного висновку, новизна оцінюється тільки на основі відомого рівня техніки, що наведений в публікаціях.

Аналогічним чином критерій винахідницький рівень оцінюється тільки на основі відомого рівня техніки, що наведений в публікаціях. Однак вимоги до критерію винахідницький рівень, встановлені Законом, трохи нижчі за ті, які вимагаються відповідно до Патентного закону, однак на практиці вони майже однакові.

Оскільки автор корисної моделі, заявник або третя особа можуть отримати технічний висновок про охороноспроможність корисної моделі до реєстрації прав на неї, то вони можуть об'єктивно оцінити можливість набуття правової охорони на корисну модель.

Технічний висновок експерта про охороноспроможність корисної моделі може бути позитивним чи негативним.

Позитивний висновок означає, що корисна модель має вагомі підстави

Лекція складена к.е.н., доц. Нікіфоровою Л.О.

35

для можливості реєстрації прав на неї, тобто володіє високим рівнем ефективності. І навпаки, негативний висновок означає, що корисна модель не має вагомих підстав для набуття прав на неї, тобто володіє низьким рівнем ефективності. Жодний з цих висновків не є зобов'язуючим.

Важлива відмінна ознака системи, що розглядається - зв'язок між технічним висновком і здійсненням прав на корисну модель.

З метою запобігання зловживань правами на корисну модель, що можуть бути визнані недійсними, Закон забороняє власнику цих прав здійснювати їх до тих пір, поки він не отримає повідомлення у вигляді технічного висновку про охороноспроможність корисної моделі. Якщо власник прав на корисну модель виступить в суді проти порушника цих прав без попереднього обов'язкового попередження, він не виграє справу. Однак, власник прав на корисну модель може здійснити свої права навіть у тому випадку, якщо технічний висновок про охороноспроможність корисної моделі є негативним.

Також з метою запобігання зловживань в новий Закон введена ще одна гарантія. Правовласник несе відповідальність за відшкодування збитків, якщо реєстрація прав на корисну модель остаточно була визнана недійсною.

У випадку, якщо правовласник здійснив свої права на корисну модель і суд виніс остаточне та незаперечне рішення про недійсність реєстрації прав на корисну модель, він повинен відшкодувати будь-якій іншій стороні збитки, що були завдані при здійсненні ним своїх прав на корисну модель.

В дійсності, оскільки права на корисну модель реєструються без проведення експертизи заявки по суті, то щодо критеріїв охороноздатності новизна або винахідницький рівень система покладає на заявника відповідальність за проведення пошуку. Іншими словами, заявник або власник прав на корисну модель несе тягар доведення дійсності цих прав.

Інша важлива відмітна ознака нового Закону це зв'язок між відповідальністю за відшкодування збитку та звітом про технічний висновок щодо охороноздатності корисної моделі.

Вимога про відшкодування збитку не застосовується в тих випадках, коли права на корисну модель здійснюються на основі позитивного технічного висновку про охороноспроможність корисної моделі та власник прав проявив належну обережність при здійсненні своїх прав на корисну модель. Таким чином, якщо правовласник виконує обов'язок по проведенню пошуку у відношенні доказу охороноздатності корисної моделі до реєстрації прав на неї та отримав позитивний технічний висновок, він не приймає на себе відповідальність за відшкодування збитків порушнику, навіть в тому випадку, якщо реєстрація прав в кінці кінців визнається недійсною.

Як було зазначено вище, позитивний висновок в технічному висновку означає, що корисна модель має вагомі підстави для реєстрації прав на неї, а негативний висновок означає, що корисна модель не має вагомих підстав для реєстрації прав[7].

Також варто сказати про те, що в Японії було прийнято закон про інтернет -піратство. Згідно новому національному законодавству, користувачі, які скачували піратські файли можуть позбутися свободи на строк до двох років

Лекція складена к.е.н., доц. Нікіфоровою Л.О.

36

і виплатити штраф до 2 млн. єн (25 700 доларів). Такий закон є жорстким рішенням для захисту авторських прав, але не прийнятним для звичайних користувачів[11].

СРС. 1. Порівняльний аналіз реалізації законів про інтелектуальну власність в Україні, США та Японії

2. Основні символи на товарних знаках і їх зміст.

Лекція складена к.е.н., доц. Нікіфоровою Л.О.

37

Лекція 4 ОЦІНКА РИЗИКІВ В ІНВЕСТИЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.Основні поняття врахування ризику при оцінці ефективності інвестиційних проектів

2.Оцінка фінансових ризиків в інвестиційній діяльності підприємства

3Динамічні методи оцінки ризиків інвестиційного проекту

1. Основні поняття врахування ризику при оцінці ефективності інвестиційних проектів

Одним із способів стимулювання розвитку як економіки країни в цілому, так і окремих її суб'єктів є залучення коштів іноземних інвесторів. Вибір і обґрунтування доцільності реалізації інвестиційних проектів пов'язані з аналізом подій, які належать до майбутніх періодів, тобто існує необхідність враховувати в інвестиційних розрахунках певний ризик у зв'язку з невизначеністю і мінливістю економічної, політичної, соціальної та іншої ситуації на інвестиційному ринку країни. Під інвестиційним ризиком слід розуміти імовірність втрати очікуваної корисності (зменшення грошових надходжень, соціальних вигід і т. ін.) в результаті інвестиційної діяльності.

Як відомо, доцільність інвестування в державні або корпоративні цінні папери певної країни обґрунтовується за допомогою показників прибутковості й ризикованості фондового ринку. Слід зазначити, що іноземний інвестор при інвестуванні в цінні папери найбільшу увагу звертає на так звані нові ринки фактору ризику. Економічна і політична нестабільність у країнах, що розвива-

ються, зумовлює високий рівень ризику країни. Ризик країни — ризик інвесту-

Лекція складена к.е.н., доц. Нікіфоровою Л.О.

38

вання коштів у корпоративні та державні цінні папери, котрі емітуються під-

приємствами або державою з нестійким соціальним і економічним станом.

Дослідженнями ризиків реальних інвестицій займалося чимало зарубіжних учених — В. Бернс [12], П. Хавранек [12], Г. Шмален, а також учені з близького зарубіжжя і вітчизняні вчені — В.В. Ковальов [13], А.А. Пересада, В.Я. Шевчук

[1] та ін., які зробили значний науковий внесок у розв'язання проблем реального інвестування, розробку методів аналізу, визначення величини впливу ризиків на кінцевий результат, пошук шляхів їх мінімізації тощо. Майбутні потоки грошових надходжень від інвестицій визначаються не тільки можливими змінами зовнішніх факторів, а й рядом обставин, які примушують інвестора змінювати свої початкові рішення в процесі реалізації інвестиційного проекту.

Для визначення найвпливовіших факторів необхідно провести їх ранжування за ступенем впливу на очікувану подію. Для випадків, коли здійснюють прогноз імовірності визначених наперед факторів для інвестиційних проектів, які ще мають бути реалізовані, може бути прийнятною статична модель механізму розробки заходів щодо мінімізації прогнозованих ризиків. Для випадків урахування поточних факторів, які виникають у процесі реалізації інвестиційного проекту і які раніше не могли бути враховані або могла бути недооцінена величина їх впливу на очікувану подію, може бути застосована динамічна модель механізму розробки заходів щодо мінімізації ризиків. Для розв'язання проблеми врахування комплексного впливу ряду факторів на ризикованість інвестиційних проектів необхідно провести систематизацію та класифікацію ризиків у реальному інвестуванні, що дасть змогу детальніше вивчити види ризиків, визначити їх місце та взаємодію в системі впливу збурюючих факторів на інвестиційний процес, провести ефективніший пошук шляхів мінімізації ризиків.

Кількісний аналіз ризику є досить складним процесом і включає кілька

стадій:

І. Вибір методу аналізу.

2.Групування країн залежно від можливості дефолту або зміни

режиму.

3.Вибір механізму реструктуризації.

Для проведення першого етапу можуть бути застосовані шість найпоши-

Лекція складена к.е.н., доц. Нікіфоровою Л.О.

39

реніших методи [9, 12, 14]:

—індекс ділового ризику (BERI);

—індекс журналу "Institutional Investor";

—індекс агентства Euromoney;

—статистичні методи, що використовують внутрішні макроекономічні показники країни (CRA);

—метод машинної імітації (найбільш використовуваним способом оцінки фінансових ризиків є статистичний метод, та щоб отримати надійні статистичні результати за цим методом, потрібен вибір спостережень за значний період часу. Але внаслідок переходу підприємств до роботи в умовах ринку практичне застосування цього підходу обмежене через відсутність відповідної статистики або ж незіставленість результатів статистичних досліджень. З огляду на це доцільнішим і ефективнішим є використання методу машинної імітації).

—системний аналіз.

Перший метод полягає в побудові індексу ділового ризику, який узагальнює економічні, соціальні та політичні показники країни. Група експертів присвоює кожній країні суб'єктивну оцінку, найвища серед яких дорівнює 100. Метод BERI застосовується при проведенні індексації загального рівня політичного ризику країни. Ці фактори включають: дії уряду, які можуть вплинути на потоки готівки певного суб'єкта господарювання та величину вартості власності в цій країні, економічні фактори, такі, як інфляція, зростання доходу, ставлення в країні до приватних підприємств тощо.

Періодичні (двічі на рік) опитування банкірів журналом "Institutional Investor" проводяться з метою оцінки кредитоспроможності по країнах. Країни пропонується розмістити за шкалою з оцінками від 100 балів (раніше 10 — найкредитоспроможніша) до 0 балів (найменш кредитоспроможна). У 2010 році Україна посідала 109 місце за рівнем кредитоспроможності в 15,5 бала, водночас найкращий результат із країн колишнього СРСР мала Естонія — відповідно 70 місце і 25,4 бала [14].

Слід зазначити, що ці два методи містять як подібні, так і відмінні риси. їх подібність полягає в тому, що в обох випадках відбір інформації для основних оцінок здійснюється групою експертів, таким чином вони являють собою суб'єктивні оцінки. Різниця полягає в розумінні фактору ризику. Так, BERI розглядає ризик із широкої політичної точки зору. Дослідження "Institutional Investor" чітко обмежені точками зору банкірів, і, як результат, ризик оцінюється в більш вузькому розумінні.

Хиби розглянутих вище індексів частково удосконалені в індексі аналітичного агентства Euromoney. Індекс був уперше опублікований 1979 року й на той час розраховувався як різниця між необхідною процентною ставкою на цінні папери певної країни залежно від обсягу емісії та строків погашення і ставкою LIBOR. Згодом цей індекс був трансформований у показник, який базується на цілій групі економічних та політичних показників країни, що включаються в індекс за рівнем їх впливу на ризик країни. Щоб отримати рівень ризику інвестування в корпоративні або державні цінні папери окремої країни, агентство Euromoney за участю 45 політичних

Лекція складена к.е.н., доц. Нікіфоровою Л.О.

40

аналітиків і економістів, які репрезентують провідні фінансові інституції, такі як Barclays, Dresdner Bank, Royal Bank of Canada, Credit Suisse First Boston

та інші, оцінює державу за дев'ятьма категоріями [12, 13]:

1. Політичний ризик (25 %) — ризик невиконання зобов'язань держави за своїми боргами у зв'язку зі зміною політичної системи, політичною нестабільністю взагалі;

2.Економічна ефективність (25 %) — розраховується експертами агентства, на підставі прогнозних результатів стосовно економічного розвитку кожної держави. Так, аналітики прогнозують збільшення валового внутрішнього продукту України у 2010 році на 0,9 %;

3.Показники боргу (10 %) — розраховуються на базі даних, поданих Світовим банком за формулою А + (В х 2) — (С х 10), де відповідно А — загальна сума боргу/валовий внутрішній продукт, В — виконання боргу/експорт, С — платіжний баланс/валовий внутрішній продукт;

4.Борг за дефолтом або змінним режимом (10 %) — показник базується на величині коефіцієнта, котрий характеризує реструктуризований борг. Чим нижчий цей коефіцієнт, тим краще;

5.Кредитний рейтинг (5 %) — рейтинг цінних паперів аналітичних агентств Moddy's, Standard&Poor's, Fitch IBCA.Як відомо, на рейтинг корпоративних облігацій впливають такі розрахункові показники:

— відношення суми боргу до власного капіталу боржника;

— відношення чистого прибутку до суми відсоткових виплат;

— рентабельність активів боржника.

Аналогічні показники можна розрахувати і для оцінки облігацій державної позики. Так, на початку цього року рейтинг Moddy's українських облігацій зовнішньої державної позики знизився від ВЗ "з негативною перспективою" до СааІ [14] (для порівняння такий же рейтинг мають облігації Пакистану). Без сумніву, на цю зміну рейтингу вплинули зростання питомої ваги зовнішнього боргу в валовому внутрішньому продукті, збільшення видатків на обслуговування зовнішнього державного боргу і відсутність зростання валового внутрішнього продукту протягом майже 10 років [9];

6.Доступ до банківського фінансування (5 %) — оцінюється за допомогою показника, що характеризує питому вагу виплат за довгостроковими нега-рантованими позиками у валовому внутрішньому продукті;

7.Доступ до короткострокового фінансування (5 %) — дані були запропоновані американським банком Exim Bank;

8.Доступ до ринків капіталу (5 %) — показник оцінює кожну країну з точки зору доступу до світових ринків капіталу;

9.Дисконт за форфейтингом (5%) — відображає середню процентну ставку за форфейтинговими операціями в кожній окремій країні. Максимальні значення перелічених категорій становлять відповідно 25, 10 і 5 балів, найменше значення відповідно нуль. Ризик розраховується за допомогою формули А — (А/(В—С)) х (Д—С), де А — оцінювана категорія.

В— найменший влив, С — найбільший вплив, Д — індивідуальна цінність. Так, в останньому 27 рейтингу країн агентства Euromoney Україна з

Лекція складена к.е.н., доц. Нікіфоровою Л.О.