1.2 Причини появи конфліктним ситуаціям

Аналізуючи різні конфліктні ситуації,Ф.М.Бородкин і М.М. Коряк у своїйработе[2] підсумовували деякі типові причини, створюють грунт конфліктів у організаціях. По-перше, це невизначеність технологічних перетинів поміж структурним підрозділами організації; по-друге, наявність численних начальників, віддають різні розпорядження; по-третє, дуже багато підлеглих в однієї начальника, що створює хаотичність під управлінням; по-четверте, перекладання відповідальності друг на друга, що породжує стан загальної безвідповідальності; і, по-п'яте, невисокі особисті та ділові якості низки співробітників.

Природно, що з такі умови конфліктна ситуація у колективі можна скласти досить легко. До цього зазвичай додається ряд зовнішніх закладу чинників, створюють у ньому напруженість, наприклад реорганізація системи управління, вказівки вищих органів про взаємне скорочення штатів, проблеми з виплатою заробітної плати т.д.

Конфліктна ситуація можна скласти об'єктивно всупереч волі та бажання потенційних протиборчих сторін (наприклад, скорочення штатів у пихатій інституції), і може бути викликана чи створена однієї зі сторін чи обома.

Важливо, кожна ситуація має об'єктивне зміст, що визначається що відбуваються насправді подіями, і суб'єктивне значення, залежить від того, яку інтерпретацію цих подій дає кожна сторона.

Суб'єктивне відбиток конфліктної ситуації необов'язково відповідає справжньому стану справ. Дослідники відзначають, усвідомлення конфлікту найчастіше містить у собі елементи суб'єктивізму і тому в певною мірою спотвореним.

>Искажения в сприйнятті ситуації може бути, дуже істотними. Буває, причиною конфлікту служить просте нерозуміння акцій іншого суб'єкта. У цьому фахівці виділяють поняття «частково понятого» і «помилкового»конфликтов[3].

У частково понятому конфлікті оцінка сторонами ситуації розминається з реальним станом справ.Преувеличиваются чи, навпаки, значнопреуменьшаются масштаби проблеми, в такий спосіб конфліктна ситуація відбивається неповно чи частково.

У фальшивому конфлікті об'єктивна конфліктна ситуація взагалі немає. Між суб'єктами немає видимих протиріч, але з тих щонайменше боку відчувають напруженість взаємин української й входять у протиборство.

Хибне сприйняття виникає й унаслідок неправильного тлумачення слів і вчинків інших. Це сприйняття викликається різними причинами: двозначністю повідомлення, можливими спотвореннями початкового сенсу. Дослідники відзначають, що у певних обставинах цілком необразливий запитання, або комплімент сприймаються, мов образу. Відмінність інтерпретації чужих вчинків багато чому визначаються відмінностями культурних, релігійних, моральних норм.

Доведено, що сприйняття суб'єктом ситуації конфліктної який завжди обумовлюється певними діями з іншого боку. «Для як і оцінки ситуації інколи досить того що в з іншого боку значного «деструктивногопотенциала»[4].

Конфлікт, що виник помилково, потім можуть розвиватися так, що він має реальний предмет. Насправді ж конфліктна ситуація виникає вже час конфлікту. Така послідовність й у кримінальних конфліктів. У цьому деякі юристи (А.М. Яковлєв) характеризують злочинну поведінка як неадекватну реакцію сформовану ситуацію. Сама неадекватність оцінки ситуації пояснюється різними особистісними чинниками - обмеженістю кругозору, стресом, невмінням передбачити наслідки, станом алкогольного чи наркотичного сп'яніння та інших. Важить і факт часу: в усьому відразу можна об'єктивно розібратися.

Отже, в міжособистісному конфлікті велике значення має тут характер сприйняття конфліктної ситуації сторонами. Людина реагує сформовану ситуацію відповідно до своєму характеру, темпераменту і поглядам. Різні люди оцінюють те ж ситуацію і реагують її у по-різному, часом прямо протилежно.

Неможливість мирно вирішити сімейну ситуацію і небажання вступати з цього приводу в конфлікт можуть призвести до так званому психологічному заміщенню цілей невдоволених потреб. Характерним прикладом є побутове хуліганство, яке часто є перенесення конфлікту, що склалися на родині або за на роботі, на абсолютно іншій ситуації: побиття стороннього перехожого надворі, дебош у громадському місті тощо.

Так само само і у разі заміщення невдоволеною потреби у самоствердження. Без доведенні свої «переваги» на роботи і уникаючи там конфлікту, суб'єкт затіває цього конфлікту вдома, що дає їй певну «розрядку» й у якійсь мірі задовольняє самолюбство. Так конфліктна ситуація, що склалася у одних умовах й у одному місці ми дозволяється з конфліктом чи ні нього - за цілком інших обставин.

Оцінка ситуації у ролі конфліктної дає підстави допредпринятию будь-яких дій зі запобіганню можливого конфлікту. Це найпридатніший момент для своєчасного припинення виникає конфлікту з його часто непрогнозованими наслідками.