7.3.4 Розрахунок науково-технічного ефекту антрацит-фільтрату

За отриманими даними робимо таблицю 7.4.

Таблиця 7.4

Показники НІОКР	Характеристика
Новизна	Розроблено нову технологію на галузевому рівні
Важливість	Фільтрат знайде застосування в галузі
Строк реалізації	До 3 років

Бальна оцінка науково-технічного ефекту робиться по таблиці 7.4 і формулі 7.21:

Эн. -т =, (7.21)

де Rj – вагарні коефіцієнт новизни, перспективності й реалізованості результатів НІОКР (сума коефіцієнтів дорівнює одиниці, а їхньої величини – відповідно 0,4;0,2;;0,4); Qj – новизна, перспективність і реалізованість результатів НІОКР, балів.

Оцінка новизни – 4 бали.

Оцінка важливості – 7 балів.

Оцінка строку реалізації – 8 балів.

Розраховуємо науково-технічний ефект:

Эн. -т =0,4*4 +0,2*7+ 0,4*8= 6,2 бали.

Узагальнений бальний показник перебуває в межах 6,1 – 8 балів.

Отже науково-технічний ефект антрацит – фільтранта середній [45].

8 Вибір методу очищення стічних вод

8.1 Визначення розрахункових витрат стічних вод

На очисні споруди міської станції водовідведення поступає суміш побутових та промислових стічних вод. Очисні споруди розраховують на сумарну кількість стічних вод. Розрахунковою є максимальна витрата стічних вод, пропуск якої повинні забезпечити очисні споруди на протязі всього розрахункового періоду [46].

Таблиця 8.1  Витрати стічних вод

Категорія итрат стічних вод	Витрати стічних вод
	Добові	Годинні	Секундні
Побутові: середні max min
	70500
	31020
Промислові
Сумарні середні
max min

8.2 Визначення концентрації забруднень

Склад споруд станції очищення обирають в залежності від витрат і концентрації забруднень стічних вод, які поступають на очисні споруди, необхідного ступеню очищення та місцевих умов.

Концентрація забрудненнь побутових стічних вод за завислими речовинами , мг/л та органічними забрудненнями , які висловлюються їх кисневим еквіалентом (значенням БПК), мг/л визначають за формулами (8.1) і (8.2):

(8.1)

(8.2)

де, питома кількість завислих речовин, яка дорівнює 65 г/доб на одного мешканця;

питома кількість органічних забруднень у неосвітленній рідині, яка дорівнює 75 г/доб на одного мешканця;

питоме середньодобове водовідведення побутових стічних вод на одного мешканця.

Середні концентрації суміші побутових та промислових стічних вод, які потрапляють на очисні споруди для завислих речовин (8.3) і (8.4):

(8.3)

для БПК:

(8.4)

де,концентрація відповідно завислих речовин та органічних забруднень, мг/л;

середньодобові витрати побутових і промислових стічних вод відповідно, м³/доб [47].

8.3 Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами

Для обліку витрати річки, яка приймає участь у процесі змішення при спусканні стічних вод враховують коефіцієнт змішення , який показує яка частина витрати річки змішується зі стічними водами в данному створі.

При спусканні стічних вод у проточні водойми значення коефіцієнта знаходять за методом В.А. Фролова та І.Д. Родзіллера (8.5).

(8.5)

де, основа природнього логарифма, яка дорівнює 2,718;

відстань від створу випускання стічних вод до розрахункового за течією річки, ;

найменша середньомісячна витрата води в створі річки в місті випускання, м3/с ;

середньосекундна витрата стічних вод, м3/с ;

коефіцієнт, який враховує гідравлічні фактори в річці (8.6);

, (8.6)

коефіцієнт вихлення річки, який дорівнює відношенню відстані від місця випуску стічних вод до контрольного створу по форватору до відстані між цими ж пунктами по прямій;

коефіцієнт, який залежить від конструкції випуску стічних вод у водойму; .

коефіцієнт турбулентної дифузії, який для равнинних річок дорівнює (8.7):

, (8.7)

середня швидкість течії річки на ділянці, яку розглядають,

середня глибина річки на цій ділянці, [48].

;

;

;