5.2 Технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії

Гігієна праці  галузь гігієни, що вивчає вплив наорганізмлюдинитрудових процесіві навколишнього виробничого середовища.

Виробнича санітарія  це система організаційних, гігієнічних, санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників.

Зона дихання  простір у радіусі до 50 см від обличчя працівника. Повітря робочої зони характеризується мікрокліматичними умовами, а також наявністю в ньому шкідливих речовин.

Мікроклімат виробничих приміщень  метеорологічні умови внутрішнього середовища цих приміщень" які впливають на тепловий обмін працівників з оточенням методом конвенції, кондукції теплового випромінювання та випаровування вологи.

Оптимальні мікрокліматичні умови  поєднання кількісних показників мікроклімату, які у разі тривалого та систематичного впливу на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без активізації механізму терморегуляції.

Допустимі мікрокліматичні умови  поєднання параметрів мікроклімату, які у разі тривалого та систематичного впливу на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються, супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції і знаходяться в межах фізіологічної адаптації.

Метеоумови (мікроклімат) нормують з урахуванням: пори року (холодний і теплий періоди); ступеня важкості виконуваної роботи  легка, середньої важкості, важка, в робочій зоні виробничих приміщень на постійних робочих місцях мають бути такими: температура 17-23 ºС, відносна вологість 75 %, швидкість руху повітря не більше 0,3 м/с.

Теплий період року  період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище плюс 10 °С.

Холодний період року  період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює плюс 10 °С і нижче [31].

5.2.1 Мікроклімат

Таблиця 5.1 – Параметри мікроклімату відповідно до

Період року	Оптимальні				Допустимі
	t,°C	W, %	V, м/с	t,°C		W, %	V, м/с
Теплий	18-20	40-60	0,4	15-26		75 при 24оС і нижче	0,2-0,6
Холодний	16-18	40-60	0,3	13-19		75	не  0,5

Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату для умов, що розглядаються (категорія робіт та період року) відповідно до наведені у таблиці 5.1.

Для забезпечення необхідних за нормативами параметрів мікроклімату передбачено: підвищення тепловіддачі від тіла людини за допомогою встановлення вентиляційних систем; додаткова ізоляція джерела випромінювання [32].

5.2.2 Виробниче освітлення

При природному освітленні, відповідно до природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення  (КПО) або е, розраховують за формулою (5.1):

е =Евн/Езов100%, (5.1)

де Евн – внутрішня природна освітленість у приміщенні в місці, що розглядається, лк;

Езов – зовнішня природна освітленість дифузним світлом всього небосхилу, замірена одночасно з Евн , лк.

Для умов, що розглядаються в проекті (розряд робіт (І-VIII): бокове, верхнє, комбіноване, пояс світлового клімату (ІV-V)) (рис. 5.1), нормативне значення коефіцієнта еIIIсер чи еIIImin (есер нормується для системи верхнього та комбінованого освітлення і еmin  для бокового), для III-го поясу світлового клімату дорівнює 1. Для світлових поясів IV, V, розраховують за формулою (5.2):

e IV,V = eIIImc, (5.2)

де т і с – відповідно, коефіцієнти світлового та сонячного клімату, значення яких наводяться в.

Рисунок 5.1 Розташування вікон в приміщенні офісу

Для забезпечення нормативного значення еmin (есер) передбачено: створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми, не створювати засліплювальної дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору, не створювати на робочій поверхні різних та глибоких тіней (особливо рухомих), повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються.

Штучне освітлення  нормується величиною освітленості Е, в люксах.

Для умов, що розглядаються в проекті (розряд робіт (І-VIII), підрозряд робіт (а, б, в, г)), система освітлення (загальне, комбіноване), тип джерела освітлення – лампи розжарювання, люмінісцентні, нормативне значення освітленності .

Для забезпечння наведеного значення Е передбачено: необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники; забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору; повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються; повинно бути надійним і простим и експлуатації, економічним та естетичним [33].