- •Annotation
- •1 Аналіз способів очистки питних вод
- •1.3.1 Джерела забруднення поверхневих вод суші
- •Значення води для здоров’я людини
- •2.1.1 Джерела забруднення вод та вплив забруднення на здоров'я людини
- •2.1.2 Вплив на людину хімічного складу води
- •2.2 Економія водних ресурсів
- •2.3 Різновиди колодязів та їх будова
- •7 Дощата обшивка оголовка
- •3 Відстійник; 4гирло; 5оголовок; 6шахта (для установки арматури)
- •2.4 Захворювання, що спричиняє хлор
- •2.4.1 Проблема хлорування води
- •3 Методологія стерилізації води
- •3.1 Хлорування
- •3.2 Озонування
- •3.4 Знезараження питної колодязної (криничної) води дезінфікація колодязя (криниці)
- •4 Розрахунок еколого-економічних показників стерилізації води
- •4.1 Дезінфекція шахтних колодязів
- •4.2 Знезараження води при децентралізованому водопостачанні із застосуванням дезінфекційного засобу «Жавель-Клейд»
- •5 Охорона праці
- •5.1 Технічні рішення щодо безпеки при проведенні досліджень
- •5.2 Технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії
- •5.2.1 Мікроклімат
- •5.2.2 Виробниче освітлення
- •5.2.3 Виробничий шум
- •5.2.4 Виробничі випромінювання
- •5.3 Пожежна безпека
- •5.3.1 Технічні рішення системи запобігання пожеж
- •5.3.2 Технічні рішення систем попередження пожеж і протипожежного захисту
- •6 Технологічна вода та стічні води
- •6.1 Характеристика стічних вод окремих виробництв
- •6.2 Вимоги до якості води, що скидається в централізовані біологічні очисні споруди та природні водойми
- •6.3 Основні методи очистки стічних вод
- •7 Розрахунок економічної ефективності
- •7.1 Розрахунок економічної ефективності антрацит-фільтрату у порівнянні з кварцовим піском
- •7.2 Вартість фільтруючого завантаження
- •7.2.1 Вартість електроенергії, затрачуваної на промивання фільтруючого завантаження
- •7.2.2 Вартість води, що витрачає на промивання фільтрів
- •7.2.3 Фактичні витрати при експлуатації фільтрів з піщаним і антрацитовим завантаженнями
- •7.2.4 Розрахунок окупності витрат
- •7.2.5 Розрахунок прибутку
- •7.3 Визначення госпрозрахункової порівняльної й загальної ефективності капітальних вкладень
- •7.3.1 Розрахунок приведених витрат
- •7.3.2 Розрахунок коефіцієнта порівняльної ефективності
- •7.3.3 Розрахунок терміну окупності додаткових капітальних вкладень
- •7.3.4 Розрахунок науково-технічного ефекту антрацит-фільтрату
- •8 Вибір методу очищення стічних вод
- •8.1 Визначення розрахункових витрат стічних вод
- •8.2 Визначення концентрації забруднень
- •8.3 Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •8.4 Визначення необхідного ступеню очищення стічних вод
- •8.4.1 Визначення необхідного ступеню очищення стічних вод за вмістом завислих речовин
- •8.4.2 Розрахунок необхідного ступеню очищення стічних вод за бпк
- •8.4.3 Визначення необхідного ступеню очищення стічних вод за розчиненим у воді водойми киснем
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Технічне завдання Міністерство освіти і науки України
- •Технічне завдання
- •Додаток б Деякі показники якості води
- •Додаток в Оцінка найбільш ефективних способів покращення якості питної води серед різних груп експертів
- •Додаток г Вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання
- •Додаток д Закони України які регулюють водогосподарську діядьність
- •Додаток е
- •Додаток є Викиди шкідливих речовин та розміщення відходів не відбувається
5.2 Технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії
Гігієна праці галузь гігієни, що вивчає вплив наорганізмлюдинитрудових процесіві навколишнього виробничого середовища.
Виробнича санітарія це система організаційних, гігієнічних, санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників.
Зона дихання простір у радіусі до 50 см від обличчя працівника. Повітря робочої зони характеризується мікрокліматичними умовами, а також наявністю в ньому шкідливих речовин.
Мікроклімат виробничих приміщень метеорологічні умови внутрішнього середовища цих приміщень" які впливають на тепловий обмін працівників з оточенням методом конвенції, кондукції теплового випромінювання та випаровування вологи.
Оптимальні мікрокліматичні умови поєднання кількісних показників мікроклімату, які у разі тривалого та систематичного впливу на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без активізації механізму терморегуляції.
Допустимі мікрокліматичні умови поєднання параметрів мікроклімату, які у разі тривалого та систематичного впливу на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються, супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції і знаходяться в межах фізіологічної адаптації.
Метеоумови (мікроклімат) нормують з урахуванням: пори року (холодний і теплий періоди); ступеня важкості виконуваної роботи легка, середньої важкості, важка, в робочій зоні виробничих приміщень на постійних робочих місцях мають бути такими: температура 17-23 ºС, відносна вологість 75 %, швидкість руху повітря не більше 0,3 м/с.
Теплий період року період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище плюс 10 °С.
Холодний період року період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює плюс 10 °С і нижче [31].
5.2.1 Мікроклімат
Таблиця 5.1 – Параметри мікроклімату відповідно до
Період року |
Оптимальні |
Допустимі | |||||
t,°C |
W, % |
V, м/с |
t,°C |
W, % |
V, м/с | ||
Теплий |
18-20 |
40-60 |
0,4 |
15-26 |
75 при 24оС і нижче |
0,2-0,6 | |
Холодний |
16-18 |
40-60 |
0,3 |
13-19 |
75 |
не 0,5 |
Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату для умов, що розглядаються (категорія робіт та період року) відповідно до наведені у таблиці 5.1.
Для забезпечення необхідних за нормативами параметрів мікроклімату передбачено: підвищення тепловіддачі від тіла людини за допомогою встановлення вентиляційних систем; додаткова ізоляція джерела випромінювання [32].
5.2.2 Виробниче освітлення
При природному освітленні, відповідно до природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення (КПО) або е, розраховують за формулою (5.1):
е =Евн/Езов100%, (5.1)
де Евн – внутрішня природна освітленість у приміщенні в місці, що розглядається, лк;
Езов – зовнішня природна освітленість дифузним світлом всього небосхилу, замірена одночасно з Евн , лк.
Для умов, що розглядаються в проекті (розряд робіт (І-VIII): бокове, верхнє, комбіноване, пояс світлового клімату (ІV-V)) (рис. 5.1), нормативне значення коефіцієнта еIIIсер чи еIIImin (есер нормується для системи верхнього та комбінованого освітлення і еmin для бокового), для III-го поясу світлового клімату дорівнює 1. Для світлових поясів IV, V, розраховують за формулою (5.2):
e IV,V = eIIImc, (5.2)
де т і с – відповідно, коефіцієнти світлового та сонячного клімату, значення яких наводяться в.
Рисунок 5.1 Розташування вікон в приміщенні офісу
Для забезпечення нормативного значення еmin (есер) передбачено: створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми, не створювати засліплювальної дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору, не створювати на робочій поверхні різних та глибоких тіней (особливо рухомих), повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються.
Штучне освітлення нормується величиною освітленості Е, в люксах.
Для умов, що розглядаються в проекті (розряд робіт (І-VIII), підрозряд робіт (а, б, в, г)), система освітлення (загальне, комбіноване), тип джерела освітлення – лампи розжарювання, люмінісцентні, нормативне значення освітленності .
Для забезпечння наведеного значення Е передбачено: необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники; забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору; повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються; повинно бути надійним і простим и експлуатації, економічним та естетичним [33].