- •Annotation
- •1 Аналіз способів очистки питних вод
- •1.3.1 Джерела забруднення поверхневих вод суші
- •Значення води для здоров’я людини
- •2.1.1 Джерела забруднення вод та вплив забруднення на здоров'я людини
- •2.1.2 Вплив на людину хімічного складу води
- •2.2 Економія водних ресурсів
- •2.3 Різновиди колодязів та їх будова
- •7 Дощата обшивка оголовка
- •3 Відстійник; 4гирло; 5оголовок; 6шахта (для установки арматури)
- •2.4 Захворювання, що спричиняє хлор
- •2.4.1 Проблема хлорування води
- •3 Методологія стерилізації води
- •3.1 Хлорування
- •3.2 Озонування
- •3.4 Знезараження питної колодязної (криничної) води дезінфікація колодязя (криниці)
- •4 Розрахунок еколого-економічних показників стерилізації води
- •4.1 Дезінфекція шахтних колодязів
- •4.2 Знезараження води при децентралізованому водопостачанні із застосуванням дезінфекційного засобу «Жавель-Клейд»
- •5 Охорона праці
- •5.1 Технічні рішення щодо безпеки при проведенні досліджень
- •5.2 Технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії
- •5.2.1 Мікроклімат
- •5.2.2 Виробниче освітлення
- •5.2.3 Виробничий шум
- •5.2.4 Виробничі випромінювання
- •5.3 Пожежна безпека
- •5.3.1 Технічні рішення системи запобігання пожеж
- •5.3.2 Технічні рішення систем попередження пожеж і протипожежного захисту
- •6 Технологічна вода та стічні води
- •6.1 Характеристика стічних вод окремих виробництв
- •6.2 Вимоги до якості води, що скидається в централізовані біологічні очисні споруди та природні водойми
- •6.3 Основні методи очистки стічних вод
- •7 Розрахунок економічної ефективності
- •7.1 Розрахунок економічної ефективності антрацит-фільтрату у порівнянні з кварцовим піском
- •7.2 Вартість фільтруючого завантаження
- •7.2.1 Вартість електроенергії, затрачуваної на промивання фільтруючого завантаження
- •7.2.2 Вартість води, що витрачає на промивання фільтрів
- •7.2.3 Фактичні витрати при експлуатації фільтрів з піщаним і антрацитовим завантаженнями
- •7.2.4 Розрахунок окупності витрат
- •7.2.5 Розрахунок прибутку
- •7.3 Визначення госпрозрахункової порівняльної й загальної ефективності капітальних вкладень
- •7.3.1 Розрахунок приведених витрат
- •7.3.2 Розрахунок коефіцієнта порівняльної ефективності
- •7.3.3 Розрахунок терміну окупності додаткових капітальних вкладень
- •7.3.4 Розрахунок науково-технічного ефекту антрацит-фільтрату
- •8 Вибір методу очищення стічних вод
- •8.1 Визначення розрахункових витрат стічних вод
- •8.2 Визначення концентрації забруднень
- •8.3 Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •8.4 Визначення необхідного ступеню очищення стічних вод
- •8.4.1 Визначення необхідного ступеню очищення стічних вод за вмістом завислих речовин
- •8.4.2 Розрахунок необхідного ступеню очищення стічних вод за бпк
- •8.4.3 Визначення необхідного ступеню очищення стічних вод за розчиненим у воді водойми киснем
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Технічне завдання Міністерство освіти і науки України
- •Технічне завдання
- •Додаток б Деякі показники якості води
- •Додаток в Оцінка найбільш ефективних способів покращення якості питної води серед різних груп експертів
- •Додаток г Вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання
- •Додаток д Закони України які регулюють водогосподарську діядьність
- •Додаток е
- •Додаток є Викиди шкідливих речовин та розміщення відходів не відбувається
5.2.3 Виробничий шум
Нормуються допустимі рівні звукового тиску L=20lg(P1/P0), дб (P1 – середньоквадратичне значення звукового тиску, Па за період часу, що розглядається, і P0 – значення звукового тиску на нижньому порозі чутливості в октавній смузі зі середньогеометричною частотою 1000 Гц) залежно від частоти, характеру робіт і характеру шуму (нормування за граничними спектрами – ГС), або допустимі рівні звуку LА=20lg(PА/P0), Дба (PА – середньоквадратичне значення звукового тиску з урахуванням корекції А шумоміра) залежно від характеру робіт і характеру шуму.
Для умов, що розглядаються в проекті, чи умов виконання роботи допустимі рівні звукового тиску повинні відповідати ГС, а рівні звуку LА не повинні перевищувати 80 дБА наведені у таблиці 5.2. Очікувані рівні звукового тиску і рівень звуку відповідно до шумових характеристик цих джерел (ШХ) дорівнюють: 80 дБА.
Джерелами шуму в умовах, що розглядаються в проекті (роботі), є технологічне, побутове та санітарно-технічне обладнання.
Таблиця 5.2 Допустимі рівні звукового тиску і рівні звуку для постійного (непостійного) широкополосного (тонального) шуму
Характер робіт |
Допустимі рівні звукового тиску (дБ) в стандартизованих октавних смугах зі середньогеометричними частинами (Гц) |
Допусти- мий рівень звуку, дБА | |||||||||
32 |
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
| ||
Основні вироб- ничі примі- щення |
86 |
71 |
61 |
54 |
49 |
45 |
42 |
40 |
38 |
50 | |
Приміщення щитових, кабін керування, спостереження тощо |
96
|
83
|
74
|
68
|
63
|
60
|
57
|
55
|
54
|
65
|
Для забезпечення допустимих параметрів шуму (поліпшення шумового клімату) в приміщенні проектом передбачено: встановлення звукоізолюючих перегородок; застосування екранів, кожухів [34].
5.2.4 Виробничі випромінювання
Випромінювання по моїй роботі можуть бути тільки ультрафіолетові, джерела: електричні дуги, лазери, газорозрядні джерела світла.
Ультрафіолетові параметри - оптичне випромінення.
Допустимі значення ультрафіолетових параметрів = 11-15 Вт/м.
Технічні рішення щодо попередження шкідливого впливу цього випромінювання на працюючих: підвищення тепловіддачі, за допомогою встановлення вентиляційних систем; додаткова ізоляція джерела випромінювання [30].
5.3 Пожежна безпека
Небезпеку пожежі в лабораторії при стерилізації води може спричинити такі фактори:
полум’я та іскри;
знижена концентрація кисню;
підвищена температура навколишнього середовища;
частини зруйнованих апаратів, установок, конструкцій;
несправності електричних або інших технічних приладів виміру [35].
5.3.1 Технічні рішення системи запобігання пожеж
Категорії приміщень і будівель за вибухо- та пожежонебезпекою – Г.
Характеристика речовин та матеріалів, що знаходяться у приміщенні:
Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променевої теплоти, іскор та полум'я, а також горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються у вигляді палива.
Клас приміщень і зон за вибуховою небезпекою – 22.
Фактори вибухонебезпечності, інші умови:
Простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з'являтися не часто й існувати не довго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.
Ступінь вогнестійкості – V.
Конструктивні характеристики:
Будівлі, до несучих і огороджувальних конструкцій яких не ставляться вимоги до меж вогнестійкості та меж розповсюдження полум'я.
Протипожежні перешкоди і мінімальні межі їх вогнестійкості наведені у таблиці 5.3
Ступінь вогнестійкості, допустима кількість поверхів і площа поверху в межах пожежного відсіку будівлі наведені у таблиці 5.4.
Таблиця 5.3 –Протипожежні перешкоди і мінімальні межі їх вогнестійкості
№ п/п |
Протипожежна перешкода |
Типи проти- пожежних перешкод або їх елементів |
Мінімальні межі вогнестійкості протипожежних перешкод або їх елементів, год |
2 |
Протипожежні перегородки |
1 |
0,75 |
2 |
0,25 |
Таблиця 5.4 –Ступінь вогнестійкості, допустима кількість поверхів і площа поверху в межах пожежного відсіку будівлі
Категорія будівлі (пожежних відсіків) |
Допустима кількість поверхів |
Ступінь вогнестійкості будівлі |
Площа поверху в межах пожежного відсіку, м2, будівель | ||
Одноповерхових |
багатоповерхових | ||||
2 поверхи |
3 поверхи і | ||||
В |
1 |
V |
не обмежується | ||
1200 |
– |
– |
Таблиця 5.5 – Найбільша відстань до евакуаційного виходу
Об'єм приміщення, тис. м3 |
Категорія приміщення |
Ступінь вогнестійкості будівлі |
Відстань, м при щільності людського потоку в загальному проході, чол/м2 | ||
до 1 |
1-3 |
3-5 | |||
незалежно від об'єму |
Г |
V |
не обмежується | ||
160 |
95 |
65 | |||
120 |
70 |
50 |
Найбільша відстань до евакуаційного виходу наведена у таблиці 5.5.
Мінімальні відстані між будівлями і спорудами при вогнестійкості будівлі або споруди –V , 18 м [35].
Кількість людей для розрахунку ширини евакуаційних виходів наведено у таблиці 5.6.
Таблиця 5.6 - Кількість людей для розрахунку ширини евакуаційних виходів
Об'єм приміщення, тис. м3 |
Категорія приміщення |
Ступінь вогнестійкості будівлі |
Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу (дверей) |
незалежно від об'єму |
Г |
V |
260,180,130 |