4.2 Знезараження води при децентралізованому водопостачанні із застосуванням дезінфекційного засобу «Жавель-Клейд»

Засіб «Жавель-Клейд» застосовують при децентралізованому водопостачанні для знезараження колодязної, артезіанської та іншої (річкової, озерної, ставкової) води, яка має каламутність не більше 9 мг/дм³ поглинання хлоруне більше 8 мг/дм³, не містить осаду та планктону при температурі від +4 ºС і вище.

При проведенні дезінфекції колодязя за епідеміологічними показами здійснюють попередню дезінфекцію, очищення, повторну дезінфекцію колодязя, при дезінфекції колодязя з профілактичною метою - дезінфекцію здійнюють об'ємним способом після попереднього очищення колодязя та дезінфек­ції зрубу.

Для знезараження забрудненої води (річкової, озерної, ставкової тощо) необхідно 10 мг активного хлору на 1 дм³води. Вміст залишкового вільного хлору повинен складати 1,4-1,6 мг/ дм³через 30 хвилин після розпаду таблетки (таблеток). Для видалення надлишку хлору та можливих побічних хлоровмісних вуглеводнів після знезараження рекомендується фільтрація води через активоване вугілля, інші сорбентти або кип'ятінням протягом 1 хвилини.

Режими знезараження води засобом «Жавель-Клейд» наведенно в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Режими знезараження води

Об’єкт знезараження	Вода, яка не потребує очищення (прозора,і безбарвна колодязна, артезіанська, тощо)
Концентрація розчину засобів (за активним хлором), %	0,0002-0,0006
Кількість активного хлору, що вводиться, мг/дм3	2-6
Вільний залишковий хлор, мг/дм3	0,3-0,5
Кількість таблеток	1
Обє’м води, дм3	750-250
Термін знезараження, хв	30

Визначення необхідної дози хлору для знезараження води здійснюють шляхом пробного хлорування. Для цього беруть 3 ємності, кожну заповнюють водою об'ємом 1 дм³, вносять дезінфекційний засіб із розрахунку 2, 4, 6 мг активного хлору для чистої води або 5, 10, 15 мг для фільтрованої каламутної і кольорової води. Воду ретельно перемішують і через 30 хвилин визначають наявність запаху хлору у воді. Ефективною вважається кількість засобу, при внесенні якої через 30 хвилин у воді виявляється запах хлору. Якщо запах дуже сильний, то необхідно повторити хлорне хлорування, зменшивши вдвічі кількість засобу або збільшивши об'єм води. Воду, яка не потребує очищення (колодязну, каптажну, артезіанську тощо) та відповідає за санітарно-хімічними показниками вимогам до питної води при децентралізованому водопостачанні, після знезараження засобом дозволяється використовувати для пиття, технічних та господарсько-побутових потреб [28].

5 Охорона праці

5.1 Технічні рішення щодо безпеки при проведенні досліджень

При розгляді питання щодо заходів безпеки при роботі з електроприлада-ми відзначається, в спеціалізованих установах стерилізації води, використовується різноманітна електроапаратура  ви­мі­рювальні прилади, стерилізатори, автоклави, ультрафіолетові лам­пи,сушильні шафи та ін.

Для попередження і недопущення нещасних випадків при роботі з електроприладами необхідно щоби облаштування всього електрообладнання відповідало діючим «Правилам облаштування електроустановок (ПОУ)» та «Правилам техніки безпеки (ПТБ) при експлуатації електроустановок споживачів».

Персонал повинен знати типи і класи медичної апаратури і безпечно користуватись нею. Монтажем, наладкою та підключенням апаратури займається інженер-но-технічний персонал. Апаратура повинна бути заземлена.

Працівники, в обов’язки яких входить обслуговування певної апа­ратури, при необхідності, повинні пройти навчання по безпечній екс­плуатації і бути атестовані.

Персонал, який працює з електрообладнанням повинен бути старше 18 років, пройти медогляд і бути придатним до роботи, пройти вступний, первинний інструктажі та через кожних 3 місяці проходити повторні інструктажі.

На кожному робочому місці має бути інструкція з безпечної роботи, а також заходи по наданню медичної допомоги при ураженні електрострумом.

 Перед включенням електроприладу необхідно візуально перевірити електрошнур на наявність механічних порушень. Електроприлади повинні бути надій-но заземлені згідно з правилами улаштування приладу. Забороняється працювати з електроприладами вологими руками. Не залишати електроприлад без нагляду на довгий час, після закінчення роботи перевірити, чи всі прилади вимкнені.

Рятування життя людини, ураженої струмом, у багатьох випадках залежить від швидкості і правильності дій осіб, що здійснюють допомогу. Передусім потрібно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії електричного струму.

Заходи долікарської допомоги після звільнення потерпілого залежать від його стану, її потрібно надавати негайно, по можливості на місці події, одночасно викликавши медичну допомогу. Якщо потерпілий не знепритомнів, потрібно забезпечити йому на деякий час спокій, не дозволяючи рухатись до прибуття лікаря. Якщо потерпілий дихає рідко і судорожно, але прослуховується пульс, потрібно негайно зробити йому штучне дихання. При відсутності дихання, розширення зіниць і посиніння шкіри потрібно робити штучне дихання і непрямий масаж серця.

Надавати допомогу необхідно до прибуття лікаря, оскільки є багато випадків, коли штучне дихання і масаж серця повертали потерпілих до життя [29].

Апаратура для стерилізації. Правила роботи

Стерилізація – це повне знищення в тому чи іншому об’єкті всіх без винятку мікроорганізмів і їх спор не залежно від того чи вони хворобливі чи не шкідливі.

Стерилізувати можна:

1. За допомогою газової горілки.

2. За допомогою електричної сушильної шафи

3. Кип’ятіння у відповідних ємностях.

Стерилізатор складається з циліндричної ємності, яка облицьована кожухом металічним, має металічну кришку, яка щільно прикручується термометром і водомірним склом. На дно ємності наливають воду і вміщують мате леву підставку з отворами.

При роботі із стерилізатором слід дотримуватись правил:

1. Нагрівати стерилізатор слід після поміщення в ньому предметів стерилізації – після загрузки.

2. Початком стерилізації вважати час виходу потоку пари з стерилізатора і показанням на термометрі температуру 100 ºС.

3. Пара в стерилізаторі повинна рівномірно обтікати предмет, що стерилізується.

4. Температуру слід постійно контролювати.

Найбільш зручні парові стерилізатори, в яких автоматично підтримується заданий тиск і температура, а також визначена можливість просушування матеріалу після стерилізації (вата, фільтрувальний папір, марля і т.д.).

До загальних рішень першої групи належать: ізоляція нормально струмоведучих елементів електроустаткування відповідно з вимогами нормативів; забезпечення недоступності неізольованих струмоведучих елементів; використання захисних блокувань в електричних апаратах і устаткуванні; підведення кабелів до споживачів у трубах.

Рішеннями другої групи можуть бути захисне заземлення, занулення, захисне вимкнення.

Щодо третьої групи рішень із запобігання електротравм, то перелік не обхідних електрозахисних засобів регламентується [30].