8.3. Методична:

• Практикум по санитарно-демографической статистике. Под ред. проф. И.С.Случанко.-Москва, 1979.

• Учебные задания по медицинской статистике. Под ред. проф. А.А.Грандо.- Киев, 1984.

• Задания к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здравоохранения.- М.:І-й ММИ им.И.М.Сеченова, 1986.

• Медицинская статистика в работе участкового врача-терапевта (методические рекомендации к практическим занятиям).- М.: П-й ММИ им. Н.И.Пирагова, 1991.

• Методы демографических исследований. Под ред. Л.Е.Дарского. - М.: Статистика, 1969.

• Методы исследования / Демография: проблемьі и перспективьі. - М.: Мысль, 1986.

• Гринина О.В., Горлова О.Е., Паначина М.И. Анализ деятельности ЛПЗ на основе годового отчета. Методические указания.-М.:УДН, 1980.

• Обьединенная детская больница. Анализ деятельности поликлиники и стационара детской больницьі по данньїм годового отчета. Методические указания под редакцией В.Л.Таралло.-Черновцы:ВЦСУ, 1982.

• Методика аналізу роботи ЛПЗ та оцінки рівня якості надання медичної допомоги населенню окремими спеціалістами. Під ред. Ц.В.Ясинського.-Чернівці.:Прут, 1993.

• Посібник для ведення основної медичної документаціїв поліклініці та стаціонарі. Під ред. Ц.В.Ясинського.-Чернівці,1997.

Додаток З

Приклад тестових завдань (α=І):

1. Як правильно провести запис вірогідності отриманих статистичних результатів з вірогідністю безпомилкового прогнозу не менше 99,9%?

А. р1,00

В. р0,01

С. р0,001

D. р0,001

Е. р0,01

2. У населеному пункті К. вивчається розповсюдженість злоякісних новоутворень. Отриманий результат Р±1,96%о. Необхідно визначити ступінь ймовірності безпомилкового прогнозу для отриманого результату:

А. 68,0%

В. 78,6%

С. 95,5%

D. 99,7%

Е. 99,9%

3. Встановлено, що на 100 пологів у жінок, які мають фактори ризику, було ЗО передчасних, а у жінок, які не мають факторів ризику, на 100 пологів було 5 передчасних. Який метод статистичної обробки даних оптимально використати лікарю, щоб оці­нити суттєвість різниці у порівнювальних групах?

А. Розрахунок критерію Стьюдента

В. Метод стандартизації

С. Розрахунок відносних величин

D. Кореляційний аналіз

Е. Розрахунок середніх величин

4. Пересічна тривалість лікування хворих гіпертонічною хворобою в лікарні № 1 становила 17,0±1,0 днів, а в лікарні №2 -15,0±0,5 днів. Чи достовірна різниця між показниками, якщо критерій 1= 1,79?

А. Так

В. Ні

С. Необхідно розрахувати критерій відповідності

D. Необхідно зменшити число спостережень

Е. Необхідно визначити коефіцієнт варіації

4. У медико-біологічних дослідженнях часто виникають ситуації, коли необхідно визначити вірогідність різниці між окремими показниками з використанням критерію !. Яка величина критерію І підтверджує вірогідність різниці між цими показниками (п>30)?

А. Більше 1,96

В. Більше 1,5

С. Більше 2,5

D. Більше 3,0

Е. Більше 3,5

Еталон відповіді:

1. С.

2. С.

3. А.

4. В.

5. А

Приклад тестових завдань (α=ІІ):

1. ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ЯВЛЯЄ СОБОЮ:

* інтервал, у межах якого при заданому рівні ймовірності знаходиться значення похідної величини

- різниця між максимальною та мінімальною варіантами

- різниця між двома порівнюваними похідними величинами

16. ДОВІРЧІ МЕЖІ ЯВЛЯЮТЬ СОБОЮ:

* крайні значення довірчого інтервалу з заданим рівнем ймовірності

- середні значення довірчого інтервалу

2.ЕТАПИ РОЗРАХУНКУ ДОВІРЧИХ МЕЖ ВІДНОСНОЇ ВЕЛИЧИНИ (Р):

* обчислення середньої похибки (т) відносної величини (Р)

- визначення середньої похибки (т) різниці відносних величин

* визначення довірчих меж відносної величини з різним ступенем ймовірності підтвердження результату (68,3 %, 95,5 %, 99,7 %) при даному числі спостережень

- вибір стандарту

3. ЕТАПИ РОЗРАХУНКУ ДОВІРЧИХ МЕЖ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ВЕЛИЧИНИ:

* обчислення середньої похибки (т) середньої величини (X)

- визначення достатнього числа спостережень

* визначення довірчих меж середньої величини з різним ступенем ймовірності підтвердження результату (68,3 %, 95,5 %, 99,7 %) при даному числі спостережень

- обчислення середньої похибки (ш) різниці середніх величин

- обчислення коефіцієнту варіації

4. ВИЗНАЧЕНИЙ ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ПОКАЗНИКА В МЕЖАХ Р±2m. ЦЕ ВІДПОВІДАЄ ЙМОВІРНОСТІ:

- 68,3%

* 95,5%

- 99,7%

Еталон відповіді: 2-4-1-3

Послідовність дій обчислення за критерієм Колмогорова-Смирнова:

1. Визначають критерій λ².

2. Числові значення двох варіаційних рядів об’єднують в один варіаційний ряд, варіанти якого розташовують у порядку зростання.

3. Визначають максимальну різницю.

4. Визначають частоти варіант для обох груп спостережень.

5. Визначають накопичені частоти для обох груп.

6. Порівнюють отриманий результат з граничним значенням критерію Колмогорова-Смирнова.

7. Визначають накопичені частки, для чого накопичені частоти діляться на число спостережень для кожної групи.

8. Розраховується різниця накопичених часток груп Х та У без урахування знаків.

Еталон відповіді: 2-4-5-7-8-3-1-6

Ситуаційні задачі (α-ІІІ)

Приклад ситуаційної задачі №1.

Умова:

В школі №1 навчається 1200 дітей. Профілактичні щеплення проти грипу проведено 900 дітям. В наступному році захворіло 350, в тому числі 150-ти з них не були зроблені щеплення. Для того, щоб порівняти і оцінити суттєвість різниці між рівнями захворюваності серед щеплених дітей та тих, яким щеплення не проводились, необхідно:

1) визначити рівні захворюваності в школі №1 серед першої (без щеплень) та другої (з щепленнями) груп. Вони складають, відповідно:

Р₁ = 150 : 300 · 100 = 50%.

Р₂ = (350-150) : 300 · 100 = 22,2%.

2) визначити середні похибки вказаних показників

3) оцінити суттєвість різниці за критерієм Стьюдента:

Висновок: різниця між показниками суттєва, оскільки t>3, що відповідає рівню безпомилкового прогнозу 99,7%.

Приклад ситуаційної задачі №2

Умова:

При вивченні ефективності нового методу лікування, апробованого на 400 хворих встановлено, що у 12 виникли ускладення. Частота їх складає 3%. Занесення узагальненого результату полягає в тому, що при проведенні аналогічного вибіркового дослідження або для оцінки всієї сукупності хворих з даною патологією ми могли б передбачити отримання аналогічних даних. Проте не виключена ситуація, коли при проведенні повторних досліджень показник, який був визначений шляхом вибіркового спостереження, в визначеній мірі може відрізнятися від результату суцільного спостереження.

Вибіркове дослідження відрізняється від суцільного на певну величину, ця величина називається похибкою репрезентивності (т).

=.

Визначаємо критерії достовірності (критерій Стьюдента)

Оцінка достовірності різниці між двома величинами, що порівнюються характеризується:

t = 1, якщо Р = 68,3%

t = 2, якщо Р = 95,5% для проведення медичних досліджень t не повинно

t = 3, якщо Р = 99,7% бути менше 2.

Визначаємо довірчий інтервал

=; ∆=tm; =

Висновок: частота ускладнень для генеральної сукупності з ймовірність 95,5% (t = 2) може знаходитись у межах == 3,0 ± 2 · 0,85 – від 1,3% до 4,7%. З ймовірністю 99,7% достовірний інтервал дорівнює від 0,47% до 5,55%. Практична цінність полягає не тільки у визначенні довірчих меж певного показника, але й в оцінці його суттєвості (вірогідності). Якщо вона досить велика, ми можемо отримати значення довірчого інтервалу в діапазоні, який не підлягає логічній оцінці.