3. Інтелектуальні інвестиції.
Одною з складових частин інвестиційного ринка є ринок інтелектуальних товарів та послуг На цьому ринку оббігається особливий товар , котрий є інтелектуальною власністю людини або групи людей. Товарну форму придбає продукт інтелектуальної діяльності індивіду або колективу. Тому інтелектуальна власність виступає в двох формах :індивідуальна та колективна.
Інтелектуальна власність також поділяється на декілька видів: виняткова власність – запатентована або захищена авторськім правом; інформаційна – у вигляді придбаних знаній, ідей, досвіду, кваліфікації. Ця власність не має правового захисту та реалізується у вигляді інформаційних послуг на контрактній основі крізь освіту або публікацію; ліцензована – у вигляді придбаних інвестором прав володіння або використання , фіксованих ліцензіями.
Можливо підкреслити ще один вид інтелектуальної власності, яка не може бути запатентованою, оскільки авторами можуть бути декілька індивідів або колективів. Така власність має властивість швидко перетворюватися з виключного в суспільне надбання. Прикладом такої власності може бути окремі ідеї та пропозиції , які реалізуються у законодавчих та нормативних актах, втрачає при цьому авторство. З метою захисту прав такої власності автори користуються послугами спеціальних реєстраційних фірм , фіксуючи пріоритет.
Згідно до видів інтелектуальної власності класифікуються й об’єкти інтелектуальних інвестиції. В першу чергу, це винахід , корисна модель , промисловий зразок , знак для товарів та послуг. Згідно з українським законодавством , винахід (корисна модель ) – це наслідок творчої діяльності людини в будь-якій області технології. Такими наслідками можуть бути усякі продукти та засоби їх виробництва. Корисною моделлю вважається конструктивне виконання устрою. Право власності на винахід посвідчується патентом строком дії 20 років, корисна модель патентується на строк 5 років з можливим продовженням строку ще на 3 року.
Промисловий зразок – це наслідок творчої діяльності людини в області художнього інструктування. Такім наслідком може бути форма , малюнок, поліровка або їх сполучення , визнаючи зовнішній вигляд промислового виробу , задовольняючого естетичні потреби. Патенти на промислові зразки видаються строком на 10 років з можливим продовженням ще на 5 років. Знак для товарів та послуг – це позначення, по якім товари та послуги одних особистостей відрізняти від інших особистостей, це обсягові та інші позначення або їх комунікації, зроблені в будь-якому кольорі або кольоровому сполученні. Право власності на знаки посвідчується свідоцтвом на строк 10 років з можливим наступним періодичним продовженням кожні 10 років.
Об’єкти інтелектуальної власності реєструються в Державному комітеті України з питань інтелектуальної власності( Державний патент України ). Об’єктами інтелектуальної власності можуть бути також наукові теорії, математичні методи, плани , правила, програми для обчислю ванних машин, типології інтегральних мікросхем та ін. Окремі з них можуть підтверджуватись патентним відомством, зокрема , науковою працею, літературою, мистецтвом діють норми авторського права , закріпленні громадським кодексом.
В залежності від виду, інтелектуальна власність по-іншому реалізується на ринках інтелектуальних товарів та послуг. У багатьох випадках інтелектуальні товари та послуги стають об’єктом інвестицій , однак вони можуть реалізовуватись й на споживному ринку. Інвестор придбає інтелектуальні товари послуги з метою їх використання в інвестиційної( підприємницької) діяльності в надії отримання доходу в майбутньому. Тому вкладання в інтелектуальну власність ( придбання інтелектуальних товарів та послуг) прийнято звати інтелектуальними інвестиціями. Інтелектуальні інвестиції здійснюються в виді:
придбання виняткових прав використання – покупки патентів , ліцензій на винохід, промислові зразки, товарні знаки та ін.;
придбання інформаційних послуг крізь наймання різного роду спеціалістів – вчених та практиків за контрактом або в виді разового придбання інформаційних послуг ( експертиза, рекомендації та ін.);
придбання науково-технічної продукції ,інтелектуальних товарів у матеріальній формі ( програм, методик. „ноу-хау”).Ці товари можуть бути запропонуванні будь-якими носіями інформації: в виді надрукованої продукції, програмного забезпечення для комп’ютерів , аудіо - або відеозапису;
вкладання в людський капітал, витрат на освіту, та ін.
Фінансування інтелектуальних інвестиції може здійснюватися за рахунок трьох джерел :бюджетних асигнованій та коштів державних підприємств; приватнопідприємницького капіталу; спонсорських коштів, субсидій окремих фірм або приватних осіб. Фінансування інтелектуальних інвестиції за рахунок бюджетних асигнованій здійснюється державою з метою підвищення інтелектуального потенціалу суспільства. Споживачами інтелектуальних товарів та послуг, фінансування з держбюджету , є най поширювальним шаром населення, яке познається у середньо - освітніх школах , технікумів, ВУЗах, працюють в державних НІІ, придбають учбову літературу по державним пільговим цінам. Разом з тим, в усіх розвинутих країнах світу поряд з безкоштовною державною освітою та охорони здоров’я існує і приватне.
Приватнопідприємницький капітал ґрунтується на виробництві таких інтелектуальних товарів, які у максимально короткий час приносять підприємницький доход з ставкою не нижче середньої в промисловості. Приватні інтелектуальні інвестиції здійснюються в видавництві учбової , методично-учбової літературі, науково-популярних та художніх творів.
Бізнес в учбово - освітньої сфері починається з приватних уроків і репетиторства а закінчується створенням великих приватних університетів, якім держава надає вищу ступень акредитації. За останні роки в Україні за рахунок приватних інвестиції отримає освіту частина студентів державних Вузів. Платна освіта використовується для студентів , набраних зверху державного плану прийому. Отримані при цьому гроші йдуть на розвиток матеріальної бази ВУЗа та в доход держбюджету.
Інтелектуальні інвестиції в науково - дослідницької діяльності реалізуються у виді венчурних проектів, крізь створення різноманітного роду науково –інженерних та консалтингових фірм. Дану форму інтелектуальних інвестицій прийнято відносити к інноваціям.
Посередникові функції на ринку інтелектуальних товарів та послуг здійснюють брокерські фірми та науково консультативні центри , розпоряджуючи банками даних о новітніх винаходів, промислових зразках, науково-технічних розробках , захищених патентами та ліцензіями, інформаційними банками даних по іншим інтелектуальним товарам та послугам. Ці фірми розпоряджують також банками даних о дипломованих ( мають сертифікат )спеціалістів, вододіючих знаннями та досвідом у різноманітних напрямках науки та техніки , які можуть притягатись к здійсненню того чи іншого інвестиційного проекту на контрактній або іншій основі.
Більшість країн з ринковою економікою володіє в інтелектуальній сфері цілим рядом заснувань, функціонуючих за рахунок субсидій з боку фірм та окремих приватних осіб. Такі недержавні фонди, асоціації, центри, університети та коледжі прийнято називати неприбутковими заснуваннями, а фірми та приватні особи, виступаючими у ролі інвесторів-донорами. Це альтернативний бюджетний і підприємницький сектор економіки, крізь який здійснюються інтелектуальні інвестиції, як правило з благодійною метою. Наслідком діяльності неприбуткових заснувань в інтелектуальній сфері є поліпшення рівня окремих слойок населення. Зокрема, в Україні фондом попиту фінансувалось перенавчання звільнених з армії офіцерів.
Не дивлячись на неприбутковий характер таких організацій, вони можуть отримувати значний доход: від реалізації інтелектуальних товарів та послуг, операцій з фондовими цінними паперами та ін. Доходи можуть поповнюватись за рахунок дотримання з державних та місцевих бюджетів на виконання соціальних програм , за рахунок поповнення спонсорських гарантів. Взагалі комерційна діяльність неприбуткових заснувань обмежена умовами розподілу доходів та в силу звільнення державою від уплати податків на інвестиції та отриманий доход. Отриманні таким чином доходи від інтелектуальних інвестицій в неприбутковому секторі стають надбанням суспільства.