2. Методи оцінки інвестиційних проектів.

В основі процесу прийняття управлінських рішень інвестиційного характеру лежать оцінка і порівняння обсягу передбачувані інвестиції і майбутніх грошових надходженні. Оскільки порівнювані показники відносяться до різних моментів часу, ключовою проблемою тут є проблема їхньої порівнянності. Відноситися до неї можна по-різному в залежності від існуючих об'єктивних і субъєктивних умов: темпу інфляції, розміру інвестицій і генеруючих надходжень, обрію прогнозування, рівня кваліфікації аналітика і т.п.

Методи використовувані в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділися на двох груп:

а) засновані на дисконтованих оцінках;

б) засновані на облікових оцінках.

Розглянемо ключові ідеї, що лежать в основі цих методів.

Метод розрахунку чистого приведеного ефекту. Цей метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чисчих грошових надходжень, генеруючих нею протягом прогнозованого терміну. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного аналітиком (інвестором) самостійно виходячи з щорічного відсотка повернення, що він чи хоче може мати на інвестований їм капітал.

Зробимо прогноз, що інвестиція (IC) буде генерувати протягом n років, річні доходи в розмірі Р_1, Р2, ...,Рn. Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (PV) і чистий приведений ефект (NPV) відповідно розраховуються по формулах:

PV = _k=1ⁿ P_k / (1+r)^k

NPV = _k=1ⁿ P_k / (1+r)^k - IC

Якщо: NPV > 0, то проект вартоє приняти;

NPV < 0, то проект варто відкинути;

NPV = 0, то проект не має ні прибутку, ні збитку.

При прогнозуванні доходів по роках необхідно по можливості враховувати усі види надходжень як виробничого, так і невиробничого характеру, що можуть бути асоційовані з даним проектом. Так, якщо по закінченні періоду реалізації проекту планується надходження засобів у виді ліквідаційної вартості чи вивільнення устаткування частини оборотних коштів, вони повинні бути враховані як доходи відповідних періодів.

Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції. Цей метод являє собою по суті наслідком попереднього. Індекс рентабельності (РI) розраховується по формулі:

PI = _k P_k / (1+r)^k : IC

Якщо: Р1 > 1, то проект варто прийняти;

Р1 < 1, то проект варто відкинути;

Р1 = 1, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

На відміну від чистого приведеного ефекту індекс рентабельності є відносним показником. Завдяки цьому він дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних, що мають приблизно однакові значення NPV, або при комплектуванні портфеля інвестицій з максимальним сумарним значенням NPV.

3. Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій. Під нормою рентабельності інвестицій (IRR) розуміють значення коефіцієнта дисконтування, при якому NPV проекту дорівнює нулю.

IRR = rи якому NPV = f(r) = 0

Зміст розрахунку цього коефіцієнта при аналізі ефективності планованих інвестицій полягає в наступному: IRR показує максимально припустимий відносний рівень витрат, що можуть бути асоційовані з даним проектом.

4. Метод визначення строку окупності інвестицій. Алгоритм розрахунку цього методу (PP) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестицій. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то строк окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При одержанні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Загальна формула розрахунку показника PP має вид:

PP = n, при якому _k=1ⁿ P_k > IC

5. Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій. Цей метод має дві характерні риси: по-перше, він не припускає дисконтування показників доходу; по-друге, доход характеризується показником чистого прибутку PN (балансовий прибуток за мінусом відрахувань у бюджет).

ARR = PN / ½ * (IC - RV)/