Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Диплом Юле готов.docx
Скачиваний:
77
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
123.22 Кб
Скачать

5. Синтетичний та аналітичний облік мшп

Синтетичний облік наявності і руху МШП ведуть на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". Цей рахунок відноситься до рахунків господарських засобів, основний, матеріальний, активний.

За дебетом рахунка відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію зі списанням на рахунки облік затрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів. Під первісною вартістю придбаних малоцінних предметів розуміють фактичну собівартість придбання, яка включає покупну вартість та транспортно-заготівельні витрати (витрати по перевезенню, вантажно-розвантажувальні роботи, оплату послуг посередницьких організацій, митні збори, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів) [4].

Сальдо рахунка 22 дебетове, показує вартість МШП, які знаходяться на складі і відображається в складі статті “Виробничі запаси” у другому розділі активу балансу. Корреспонденцію рахунку 22 «МШП» з іншими рахунками наведено у таблиці 5.1:

Таблиця 5.1 Корреспонденція рахунку 22 «МШП»

За дебетом з кредитом рахунків:

За кредитом з дебетом рахунків:

23 «Виробництво»

24 «Брак у виробництві»

26 «Готова продукція»

37 «Розрахунки з різними дебіторами»

41 «Пайовий капітал»

42 «Додатковий капітал»

46 «Неоплачений капітал»

48 «Цільове фінансування та цільові надходження»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»

64 «Розрахунки за податками та платіжами»

68 «Розрахунки за іншими операціями»

71 «Інший операційний дохід»

74 «Інші доходи»

15 «Капітальні інвестиції»

23 «Виробництво»

28 «Товари»

37 «Розрахунки з різними дебіторами»

39 «Розрахунки майбутніх періодів»

42 «Додатковий капітал»

80 «Матеріальні витрати»

84 «Інші операційні витрати»

85 «Інші витрати»

91 «Загальновиробничі витрати»

92 «Адміністративні витрати»

93 «Витрати на збут»

94 «Інші витрати операційної діяльності»

99 «Надзвичайні витрати»

Оприбутковуватися МШП можуть у результаті:

  • надходження від постачальників;

  • виготовлення власними силами;

  • внесення засновниками;

  • безоплатного одержання;

  • обміну.

Придбання МШП. Відповідно до П(С)БО 9 придбані (отримані) МШП зараховуються на баланс по первісній вартості.

При придбанні МШП у постачальників у бухгалтерському обліку підприємства на покупну вартість МШП, що підлягає до сплати (без ПДВ), роблять проводку: за дебетом рахунку 22 «МШП» та за кредитом рахунку 63 «Розрахунки с постачальниками та підрядчиками». Суму податкового кредиту з ПДВ відображають за дебетом 641 «Розрахунки за податками» та кредитом 63 рахунку. На суму, сплачену постачальнику за придбані малоцінні предмети (включаючи ПДВ) роблять запис: за дебетом 63 та кредиту 31 «Розрахунки в банках» чи 301 «Каса».

Послуги по перевезенню придбаних МШП включаються до первісної вартості МШП.

Оприбуткування підприємством МШП, одержаних з інших джерел, у бухгалтерському обліку відображається записом за дебетом рахунка 22 і кредиту рахунків:

  • 40 «Статуний капітал» (на вартість малоцінних предметів, внесених засновниками (учасниками) статутного капіталу підприємства);

  • 23 «Виробництво» (на вартість інструментів, пристосувань та інших предметів, виготовлених у своєму виробництві);

Безкоштовне отримання МШП. Первісною вартістю МШП, отриманих підприємством безоплатно, є їхня справедлива вартість з урахуванням витрат, які передбачені П(С)БО 9 (транспортні витрати, супровідні витрати). Вартість безкоштовно отриманих МШП відбивається в складі інших доходів на рахунку 745 "Доходи від безоплатно отриманих активів" звітного періоду.

Причинами списання МШП можуть бути:

  • передача в експлуатацію;

  • реалізація на сторону;

  • безоплатна передача;

  • обмін і деякі інші.

Передача в експлуатацію. Відповідно до П(С)БО 9 вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто списується з балансу підприємства. Списання вартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів оцінки запасів, запропонованих у П(С)БО 9 [8]:

  • Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

  • Метод середньозваженої собівартості;

  • Метод нормативних витрат;

  • Метод ціни продажів;

  • Метод ФІФО;

  • Метод ЛІФО.

Згідно з Наказом про облікову політику на базовому підприємстві для списання вартості запасів застосовується метод ціни продажів.

Даний метод оцінки вартості вибуття запасів використовують підприємства торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової націнки на товари. Собівартість реалізації в такому випадку визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів [23;с.165].

У залежності від обраного підприємством методу оцінки запасів, наприкінці звітного періоду вартість вибулих запасів списується на витрати.

Це означає, що в момент передачі МШП в експлуатацію, вони списуються з балансу, і їхня вартість включається до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

Надалі з метою забезпечення схоронності цих предметів в експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.

У випадку повернення придатних для подальшого використання МШП на склад, вони оприбутковуються по дебету рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" і кредиту рахунка 71 "Інший операційний доход".

Реалізація МШП. Для відображення доходу від реалізації МШП і інших оборотних активів Планом рахунків передбачений субрахунок 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів". Сума доходу, отримана від реалізації МШП (без сум ПДВ), списується на фінансовий результат і відбивається проводкою: дебет 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" і кредит субрахунку 791 "Результат основної діяльності". У дебет субрахунку 791 списується собівартість реалізованих МШП, а також суми адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Інвентаризація МШП. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського та фінансового обліку підприємство повинно здійснювати інвентаризацію активів та зобов’язань, під час якої перевіряється та документально підтверджується їх наявність, стан та оцінка. Відповідно до П(С)БО 9 суми виявлених нестач списуються на витрати іншої операційних діяльності звітного періоду. Для відображення сум нестач МШП Інструкцією № 291 передбачено суд.рахунку 947 «Нестачі й втрати від псування цінностей». Суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винних осіб відбиваються на збалансованому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться по кожному списаному активу [16; с.122].

Після одержання відшкодування від винної особи, підприємство списує суму нестачі з збалансованого рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей» підприємство визнає заборгованість звинувачуваної особи з одночасним визнанням доходу. Сума нестачі у випадку коли винна особа не виявлена повинна враховуватися на субрахунку 072 не менш терміну позовної давності (3 роки) з моменту встановлення факту нестачі МШП.

Надлишки МШП, виявлені у разі інвентаризації, вираховуються як активи у кореспонденції з субрахунком 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Суть аналітичного бухгалтерського обліку МШП полягає в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей (за номенклатурними номерами) відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаються за їх кількістю (за прийнятими одиницями виміру) і сумою вартості (за прийнятою системою оцінки).

Аналітичний облік МШП може створюватися:

    • за відповідними субрахунками;

    • за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

    • з окремих предметів, які належать до складу кожної групи МШП.

Згідно з Наказом про облікову політику на базовому підприємстві одиницею обліку запасів потрібно вважати кожне найменування. Аналітичний облік МШП ведеться за місцями зберігання і знаходження, а також за особами, відповідальними за їх зберігання.

При веденні аналітичного обліку надходження, передачі МШП в експлуатацію, обліку в експлуатації тощо слід використовувати первинні документи, форми яких затверджені Наказом № 145.

Аналітичні рахунки поділяються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Відповідно до прийнятих на підприємстві угрупувань матеріальних цінностей дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях.

Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації, — склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва. У плануванні та обліку МШП доцільно поділяти на такі групи згідно з Положенням №166 [10]:

  • інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);

  • інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);

  • змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;

  • технологічна тара, яка багаторазово використовується у технологічному процесі;

  • виробничий інвентар — робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;

  • спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);

  • постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т. ін.);

  • інші МШП.

Цю класифікацію використовують у групуваннях, вона важлива для правильного відображення в обліку затрат діяльності (але не є обов'язковою). На підприємствах у межах груп, згідно з потребою, можна встановлювати підгрупи.

Використовують аналітичний бухгалтерський облік на рахунках для контролю зберігання і руху матеріальних цінностей, їх оцінки, звірки з даними складського обліку, а також для підбиття підсумків , інвентаризації.

У разі організації на підприємстві номенклатурно-кількісного оперативно-складського й аналітичного бухгалтерського обліків вони копіюватимуть один одного, але за умов використання обчислюючих програм такого копіювання можна уникнути, якщо організувати оцінку матеріальних цінностей, враховану в оперативному складському обліку. При зручній реєстрації даних у складському обліку, використовуючи тверді облікові ціни, можна уникнути паралельного ведення бухгалтерського обліку. За твердими обліковими цінами ведуть вартісний аналітичний облік руху матеріальних цінностей за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, рахунками і субрахунками [33].

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]