2011-veres-04--Obmin_vuglevodiv-Ch_1-G_I
.pdfОбмін речовин
Виконала Студентка 2 курсу 4 групи ФВМ
Короп Анастасія
61
Обмін вуглеводів
•Вуглеводи —
складова частина клітин усіх живих організмів.
•Вуглеводи в
життєзабезпеченні організму людини грають особливу роль.
•Вони необхідні для: скелетних м‘язів,
працюючого м‘яза серця
діяльності мозку, особливо в періоди підвищеної фізичної або розумової роботи.
Організм використовує вуглеводи як джерело енергії, хоча енергетична вартість
вуглеводів в 2 рази нижча,
ніж жирів. |
63 |
|
Вуглеводи дуже швидко утилізуються в обмінних процесах до простих моносахаридів - глюкози, фруктози, галактози і ін., швидко всмоктуються в кров і розносяться по всьому організму.
Вміст глюкози в крові в нормі зберігається на постійному рівні
в межах 0,1 %.
Надлишок глюкози в крові (0,11-0,12%) відкладається в печінці
і м‘язовій тканині у вигляді тваринного крохмалю - глікогену. Печінка і м‘язи є своєрідним депо вуглеводів.
•Вуглеводи складають біля 70 % харчового раціону людини (борошно, крупи, картопля – крохмалевмісні; мед, ягоди, фрукти – містять сахарозу, глюкозу і фруктозу), являючись основним джерелом енергії для організму.
66
•Поширений у природі полісахарид клітковина тільки частково засвоюється організмом людини за допомогою бактерій товстого кишечника.
•Функції клітковини:
–забезпечення
перистальтики харчового тракту
–стимулювання секреторної діяльності,
–сприяння синтезу вітаміну К за допомогою кишечної мікрофлори.
67
•Вуглеводи засвоюються у вигляді моноцукридів. Гідролітичне розщеплення проходить під впливом ферментів що носять загальну назву глікозидази. Оптимум дії глікозидаз лежить в нейтральному та слабколужному середовищі (виключення амілаза слини – слабкокисле), що і обумовлює певну локалізацію процесів розщеплення у харчовому тракті людини.
68
•В тонкому кишечнику відбуваються процеси всмоктування моносахаридів через систему мембран у кров‗яне русло. Для процесу всмоктування характерно:
–значні енергетичні витрати організму (активний фізіологічний процес);
–ізомеризація (трансформація, перетворення) суміші простих вуглеводів (98 %) у глюкозу;
–транспортування глюкози через мембрани у формі глюкозо-фосфату (навіть проти значень її концентрації у кров‗яному руслі).
69
•З током крові моноцукриди через воротну вену потрапляють у печінку, де використовуються для
–біосинтезу глікогену (3–5 %), біосинтезу жирів (30–35 %),
–окислюються до вуглекислого газу і води (60–70 %). Фізіологічно нормальна кількість глюкози (120 мг на 100 см3), є невід‗ємною складовою крові. Вона необхідна для нормального функціонування головного мозку, м‗язів серця, нервової тканини (глюкоза – головне джерело енергії).
70