2011-veres-Zaklyuchne--Biohimiya

Застосування сироватки крові

Сироватки використовують в якості лікарських препаратів при багатьох інфекційних захворюваннях (правці, дифтерії, грипі тощо) і отруєннях (отрути змій, ботулотоксин тощо).

Сироватки, мічені ферментами, радіонуклідами та люмінофорами застосовують в діагностиці деяких захворювань і в наукових дослідженнях.

Кров складається з плазми крові і формених елементів (клітин), яких у хребетних тварин і людини є 3 групи: ―Еритроцити ―Лейкоцити

―Тромбоцити (виробляються кровотворними органами).

Еритроцити в кровяному руслі є носіями групових властивостей.

Формені елементи звичайно становлять 40-45% об'єму крові, плазма — 55-60%.

Відносна сталість кількості формених елементів крові регулюється нейрогуморальними механізмами.

До складу крові входять білки, вуглеводи, ліпіди, мінер. речовини, вода.

Хімічний склад, реакція середовища (pH) та інші хіміко-фізичні параметри крові відносно сталі.

Це забезпечується механізмами гомеостазу.

Кількість крові у безхребетних тварин у відношенні до маси тіла коливається від 20 до 60%, у хребетних — від 1,7 до 10%, у людини — близько 7%.

При різних патологічних станах організму можуть виникати зміни в крові, дослідження яких має велике діагностичне значення.

Вивченням крові займається гематологія.

Еритроцити́ — або червоні кров'яні тільця у ссавців і людини є нерухомими, високодиференційованими клітинами, які у процесі розвитку втратили ядро та всі цитоплазматичні органели і пристосовані до виконання практично єдиної функції - дихальної, що здійснюється завдяки наявності в них дихального пігменту гемоглобіну.

Еритроцити - невеликі без'ядерні клітини крові червоного кольру, завдання яких - транспорт кисню і вуглекислого газу.

Загальна кількість еритроцитів у крові однієї людини становить близько 25×1012. Загальний об'єм еритроцитів у людини - 2л.

Під час аналізів крові вміст всіх формених елементів подається на одиницю об'єму - 1л.

Позначають еритроцити скороченням Er (латинські літери). Отже, кількість еритроцитів дорівнює у чоловіків від 3,9×1012 до 6,0×1012 в 1л. у жінок - від

3,7×1012 до 5,5×1012 в 1л.

Більша концентрація еритроцитів спостерігається у крові новонароджених дітей - від 6,0×1012 до 9,0×1012 в 1л, а також у старих людей - до 6,0×1012 в 1л.

Число еритроцитів у здорових людей може коливатися залежно від фізичного навантаження, перебування в умовах розрідженої атмосфери, дії гормонів тощо.

Зокрема, жіночі статеві гормони гальмують розвиток еритроцитів, унаслідок чого вміст червонокрівців у крові жінок менший, ніж у чоловіків.

Підвищення кількості еритроцитів в одиниці об'єму крові позначається терміном еритроцитоз або поліцитемія ,

а зниження - терміном еритроцитопенія.

За хімічним складом еритроцити мають 60% води і 40% сухого залишку.

95% сухого залишку складає гемоглобін і лише 5% - інші речовини.

Таким чином, гемоглобін становить одну третину загальної маси еритроцитів.

У крові дорослої людини міститься близько 600г гемоглобіну, тобто в 100г крові 15г гемоглобіну.

Гемоглобін є пігментом, який надає крові червоного кольору.

перенесення кисню від легень до тканин і вуглекислого газу від тканин до легень.

•Газообмін організму з навколишнім середовищем здійснюється таким чином.

•Проходячи через капіляри легень, гемоглобін легко приєднує кисень і перетворюється у нетривку сполуку — оксигемоглобін, що у тканинах інших органів розщеплюється виділяючи при цьому кисень, який використовується клітинами тканин.

•Звільнений від кисню гемоглобін відразу приєднує вуглекислий газ – продукт розпаду речовин у клітинах.

Також ―еритроцити забезпечують підтримку рН крові

(гемоглобін і оксигемоглобін складають одну з буферних систем крові); ―підтримання іонного гомеостазу за рахунок

обміну іонами між плазмою та еритроцитами; ―участь у водному і сольовому обміні; ―адсорбція токсинів, в тому числі продуктів

розпаду білка, що зменшує їх концентрацію в плазмі крові і перешкоджає переходу в тканини; ―участь у ферментативних процесах, у транспорті поживних речовин - глюкози, амінокислот.

В кожному міліметрі кубічному крові міститься близько п'яти мільйонів еритроцитів, і майже 25000 мільярдів (25 х 1012) в цілому організмі.

Гемоглобін високо токсичний при попаданні значної його кількості з еритроцитів в плазму крові (що відбувається при масивному внутрішньосудинному гемолізі, геморагічному шоці, гемолітичних анеміях, переливанні несумісної крові та інших патологічних станах).

Токсичність гемоглобіну, що знаходиться поза еритроцитами, у вільному стані в плазмі крові, виявляється тканинною гіпоксією — погіршенням кисневого постачання тканин, перевантаженням організму продуктами руйнування гемоглобіну — залізом, білірубіном, порфіринами з розвитком жовтяниці або гострою порфірії, закупоркою ниркових канальців крупними молекулами гемоглобіну з розвитком некрозу ниркових канальців і острой ниркової недостатності.