
2015-СК-біохімія-06-Вітаміни
.pdfГіповітамінози – обумовлені недостатнім надходженням вітамінів або неповним їх засвоєнням.
Більшість вітамінів не може накопичуватись в організмі тварин та людини, тому потрібно постійно поповнювати їх дефіцит.
Явища гіпо- і авітамінозів можуть бути викликані наявністю в кормах антивітамінів – структурних аналогів вітамінів, що витісняють вітаміни з відповідних реакцій обміну речовин і не здатні виконувати їх функції.
Антивітамінами можуть бути також сполуки, які інактивують вітаміни, розщеплюючи їх на прості речовини або утворюють з вітамінами хімічно неактивні комплекси.
Гіпервітамінози – патології, що пов’язані з надлишковим надходженням вітамінів до організму.
11
Існує два основних типи класифікації вітамінів:
•Фізична
•Хімічна
Згідно фізичної класифікації усі вітаміни за ознакою розчинності в жирах або воді поділяють на дві групи:
жиророзчинні та водорозчинні.
Хімічна класифікація базується на характері будови молекул: вітаміни аліфатичного ряду, аліциклічного, ароматичного, гетероциклічного.
В приведеній нижче класифікації вітамінів, крім буквеного позначення, в дужках зазначається основний біологічний ефект, з приставкою «анти», що вказує на здатність даного вітаміну попереджувати або усувати розвиток відповідного захворювання; далі наводиться номенклатурна хімічна назва кожного вітаміну.
12

Жиророзчинні вітаміни:
вітамін А (антиксерофтальмічний, вітамін росту); ретинол вітамін D (антирахітичний); кальцифероли
вітамін Е (антистерильний, вітамін розмноження); токофероли вітамін К (антигеморагічний); нафтохінони
вітамін F (ненасичені ЖК: лінолева, ліноленова, арахідонова)
Водорозчинні вітаміни:
вітамін В1 (антиневритний, аневрин); тіамін вітамін В2 (вітамін росту); рибофлавін вітамін В3 (антидерматитний); пантотенова кислота
вітамін В5 (РР; антипеларгічний); нікотинамід, ніацин, нікотинова кислота
вітамін В6 (антидерматитний; адермін); піридоксин вітамін В8 (Н; антисеборейний); біотин вітамін В9 (Вс); фолієва кислота
вітамін В12 (антианемічний); ціанкоболамін
вітамін С (антицинготний, антискорбутний) аскорбінова кислота вітамін Р (капіляроукріплюючий, вітамін проникності);
біофлавоноїди крові та регулює проникливість судин. вітамін U (противиразковий)
13

Водорозчинні вітаміни
Вітамін |
Коензимна форма |
Тіамін (вітамін B1) |
тіамінпірофосфат |
Ніацин (нікотинова кислота)
NAD+, NADP+
Рибофлавін (вітамін B2) FAD, FMN
Пантотенова кислота
Коензим A
Піридоксаль, піридоксин, піридоксальфосфат піридоксамін (вітамін B6)
5’-дезоксиаденозилкобаламін
Кобаламін (вітамін B12) метилкобаламін
Біотин Біотин-лізинові комплекси (біоцитин)
Ліпоєва кислота Ліпоїлолізинові комплекси (ліпоаміди)
Фолієва кислота
тетрагідрофолат
14
Вітаміноподібні речовини
Крім цих двох головних груп вітамінів, виділяють групу різноманітних хімічних речовин, з яких частина синтезується в організмі, але проявляє вітамінні властивості. Для людини і ряду тварин ці речовини прийнято об’єднувати в групу
вітаміноподібних речовин:
•інозит,
•вітамін В4 (холін)
•вітамін В11, (Вт, карнітин),
•вітамін В13 (оротова кислота),
•вітамін В15 (пангамова кислота),
•параамінобензойна кислота (ПАБК, п-амінобензойна кислота).
15
Антивітаміни
Відкриття вітамінів відіграло виключно велику роль у профілактиці та лікуванні багатьох захворювань. Деякі бактерії для свого росту і розвитку потребують наявності багатьох вітамінів для синтезу коферментів.
При цьому введення в організм структурних аналогів вітамінів, які ще називаються
антивітамінами, призводить до загибелі мікроорганізмів.
Антивітаміни зазвичай блокують активні центри ферментів, витісняючи з них відповідні похідні вітамінів (кофермент) і викликають конкурентне пригнічення активності даних ферментів.
До антивітамінів відносять речовини, що здатні після їх введення в організм тварин викликати класичну картину гіпочи авітамінозу.
16

Представники жиророзчинних вітамінів, їх роль
A |
D |
|
E |
|
Вітамери |
Вітамери |
Вітамери |
|
Провітаміни |
||
|
Значення |
||
|
Значення |
||
|
Значення |
||
|
|
||
|
|
|
K
Вітамери
Значення
Самостійно
біологічна роль жиророзчинного вітаміну F
17

ВІТАМІН A
Вітамін А необхідний для росту і розмноження клітин, нормальної діяльності органу зору, сприяє нормальному обміну речовин.
При А-авітамінозі у першу чергу уражується орган зору. Зменшується опір інфекційним хворобам. Зоровий пігмент у деяких ссавців, птахів та рептилій, має рожеве забарвлення і називається родопсином. До складу зорових пігментів входить альдегід вітаміну А – ретиналь, зв’язаний з білком. Вітамін А1 входить до складу родопсину.
Вітамін А – один з небагатьох вітамінів, який може накопичуватися в організмі.
18

A
Вітамін А має у своєму складі циклічні ненасичені
|
спирти з |
великою |
|
кількістю пов’язаних |
|
|
між |
собою |
β-іононове кільце |
подвійних зв’язків. |
Вітамін А має декілька вітамерів: А1, А2, А3, що існують у вигляді ряду геометричних ізомерів.
Вітамін А2 дещо відрізняється за своєю структурою від вітаміну А1 тим, що у своєму β-іононовому кільці має не
один, а два подвійних зв’язки
19

У природних джерелах найбільш розповсюдженим є |
A |
вітамін А1 – ретинол. Він міститься в організмі всіх |
|
тварин і головним чином морських і прісноводних |
|
риб. Хоча вітамін А міститься у всіх органах, |
|
тканинах і в крові різних видів риб (морського окуня, |
|
тріски, акули, палтуса, камбали), а також морських |
|
тварин (кити, моржі, тюлені, нерпа), але найбільш |
|
багато його в жирах печінки і внутрішніх органів. |
|
Оскільки вітамін А концентрується в печінці, риби- |
|
хижаки мають його в надлишку, що і було доведено |
|
при порівнянні вмісту вітаміну А в м ясі хижаків, |
|
рослиноїдних і коралових риб Червоного моря і |
|
водоймищ Європи. |
|
Прісноводні риби мають значний вміст вітаміну А2 |
|
(дегідроретинолу), тоді як морські риби містять |
|
більше вітаміну А1 (ретинолу). |
|
20