2015-СК-біохімія-06-Вітаміни-ІКТ--
.pdf
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Змістовий модуль 3. Водно-мінеральний обмін. Вітаміни. Ензими Лекція №2 Вітаміни
Лектори :
Мельничук Д.О., д.б.н., професор, академік НАН України і НААН Мельничук С.Д., д.б.н., професор, член кореспондент НААН
Калачнюк Л.Г., д.б.н., професор, |
К. 409, 419, 421, 4-й поверх, |
||
Калачнюк Г.І., |
д.б.н., професор |
||
1 |
|||
|
|
Корпус № 12 НУБіП України |
|
Змістовий модуль 3. Водно-мінеральний обмін. Вітаміни. Ензими.
Лекція №2 Вітаміни
План
1.Регулятори обміну речовин: вітаміни. Загальна характеристика. Вітамінологія. Жиророзчинні і водорозчинні вітаміни.
2.Попередники вітамінів (каротиноїди - попередники вітаміну А). Джерела вітамінів. Вітаміноподібні речовини.
3.Антивітаміни. Авітамінози, гіпо-, гіпервітамінози сільськогосподарських тварин.
4.Коензими та їх роль у каталітичних процесах за дії ферментів.
2
1.Регулятори обміну речовин: вітаміни. Загальна
характеристика. |
Вітамінологія. |
Жиророзчинні |
і |
водорозчинні вітаміни |
|
|
|
Вітаміни (латинською мовою vita – життя) – це низькомолекулярні органічні речовини різної хімічної природи, які є необхідними для існування живого організму в дуже малих кількостях у порівнянні з основними продуктами харчування.
Вчення про вітаміни – вітамінологія – в даний час виділено в самостійну науку.
Загальнобіологічні властивості вітамінів
•В організмі людини вітаміни не синтезуються або синтезуються недостатньо, тому вони є незамінними факторами харчування.
•Вітаміни не можуть бути для організму ні пластичним матеріалом, ні джерелом енергії.
•Вітаміни проявляють свою біологічну активність в дуже малих дозах (мкг, мг) і вкрай необхідні для всіх життєвих процесів.
•Недостатнє надходження в організм або порушення засвоєння окремих вітамінів спричиняє розвиток патологічних станів у вигляді специфічних гіпо- й авітімінозів.
•У підвищених дозах вітаміни можуть використовуватись з лікувальною
метою як потужні неспецифічні фармакологічні засоби. |
3 |
|
У 1880 р. М.І. Лунін (1853–1937рр.): в
експериментах з 2 групами дослідних мишей (І група тварин утримувалася на штучному раціоні (вода, казеїн, лактоза, жир, сіль), а ІІ – на молоці); піддослідні І групи через 20 – 30 діб гинули.
|
і |
Висновок: Крім |
основних продуктів |
харчування потрібні |
||||
І |
додаткові (які?). Досліди М.І. Луніна підтвердив К.А. Сосін. |
|||||||
н |
||||||||
с |
Х. Ейкман |
(голандський вчений, |
який |
працював |
у |
|||
т |
ф |
в’язничному госпіталі на острові Ява) у 1896 р. встановив, |
||||||
|
||||||||
о |
що захворювання “бері-бері” можна вилікувати додаванням |
|||||||
о |
р |
у їжу хворим неочищеного рису. |
|
|
|
|||
р |
|
|
|
|||||
У 1906 р. Ф. Гопкінс: додаткові фактори харчування – це |
||||||||
и |
м |
речовини, які запобігають захворюванням людини і тварин. |
||||||
а |
||||||||
У 1912р. польський дослідник К. Функ (1884–1967рр.) |
з |
|||||||
ч |
ц |
рисових висівок добув кристалічну речовину (в складі якої |
||||||
н |
||||||||
|
|
|||||||
|
і |
був Нітроген) і назвав її вітаміном – аміном необхідним |
||||||
а |
для життя. |
|
|
|
|
|
||
я |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Українські біохіміки: |
|
|
|
|||
|
|
О.В. Палладін, |
Р.В. Чаговець, |
О.Г. |
Халмурадов, |
|||
Г.В.Донченко |
4 |
Класифікація вітамінів
За фізико-хімічними властивостями (за ознакою розчинності в жирах або воді) усі вітаміни поділяться на дві групи :
·водорозчинні (вітаміни групи В, вітаміни С і Р)
·жиророзчинні (вітаміни А, Е, D, К)
Номенклатура вітамінів
1.Тривіальна номенклатура враховує історичні назви вітамінів. Вітаміни позначаються літерами латинського алфавіту (А, В, С, D, Е
та ін). Вітаміни групи В також мають нижній цифровий індекс (Вn, де n = 1…12). Окремі вітаміни являють собою групу близьких за хімічною структурою сполук - вітамерів. Вітамери позначаються однією і тією ж літерою латинського алфавіту з різними цифровими індексами: вітамери А1, А2, D2, D3 та ін.
2.Хімічна (структурна) базується на характері будови молекул: вітаміни аліфатичного ряду, аліциклічного, ароматичного, гетероциклічного. В даній номенклатурі відображається хімічна будова вітамінів. Наприклад, нікотинамід, кобаламін та ін.
3.Медична. Назва складається з приставки “анти” та відповідного
захворювання, яке попереджується даним вітаміном. Наприклад,
5
вітамін С – антискорбутний.
Водорозчинні вітаміни:
вітамін В1 (антиневритний, аневрин); тіамін вітамін В2 (вітамін росту); рибофлавін
вітамін В5(3) (антидерматитний); пантотенова кислота вітамін В3(5) (РР; антипеларгічний); нікотинамід, ніацин,
нікотинова кислота вітамін В6 (антидерматитний; адермін); піридоксин
вітамін В7(8) (Н; антисеборейний); біотин вітамін В9 (Вс); фолієва кислота
вітамін В12 (антианемічний); ціанкоболамін
вітамін С (антицинготний, антискорбутний) аскорбінова кислота вітамін Р (капіляроукріплюючий, вітамін проникності);
біофлавоноїди крові та регулює проникливість судин. вітамін U (противиразковий)
Жиророзчинні вітаміни:
вітамін А (антиксерофтальмічний, вітамін росту); ретинол вітамін D (антирахітичний); кальцифероли
вітамін Е (антистерильний, вітамін розмноження); токофероли вітамін К (антигеморагічний); нафтохінони
6
Слід пам'ятати: Наприклад, аскорбінова кислота (вітамін C) є вітаміном для людини, але не для більшості тварин, а біотин і вітамін D є необхідними для харчування людини тільки за певних обставин.
Вітамін C (аскорбінова кислота)
7
2. Попередники вітамінів (каротиноїди - попередники вітаміну А). Джерела вітамінів. Вітаміноподібні речовини
У ряді випадків до організму надходять попередники вітамінів – провітаміни, які потім у організмі перетворюються в активні форми вітамінів
Провітаміни – це речовини, що є попередниками вітамінів в організмі.
Наприклад:
β-каротин - провітамін вітаміну А; триптофан - попередник нікотинаміду (віт.РР).
8
Провітаміни вітаміну А – каротиноїди (жовті й червоні пігменти рослин і тварин). За хімічною будовою вони є поліізопреноїдами, що містять залишки ізопрену. Всі каротиноїди мають від 7 до 13 подвійних зв’язків. Спряженість подвійних зв’язків обумовлює забарвлення каротиноїдів.
Найбільш поширеними в природі пігментами є каротини, серед яких найбільше значення мають - , - і - каротини. Деякі водорості і мікроорганізми у невеликих кількостях містять - і -каротини.
Природний -каротин має таку будову:
β-каротин – попередник вітаміну А, є полієновим |
99 |
|
вуглеводнем – октамером ізопрену (С40) |
||
|
За наявності в молекулах подвійних зв’язків каротини можуть бути
цис– і транс–ізомерами. Природним каротиноїдам більш властива транс–конфігурація.
метанол
ізопрен 
Вітамін А
β-іонон
Біологічна активність -каротину в два рази вища, ніж активність - і -каротинів. Це пояснюється тим, що з одної молекули -каротину в організмі може утворитися дві молекули вітаміну А (попередній слайд), в той час як із молекул двох інших каротинів ( і ), які мають у своїй структурі не по два, а по одному -іононовому кільцю,
утворюється тільки одна молекула вітаміну А. |
10 |