2015-СК-біохімія-06-Вітаміни-ІКТ--
.pdfКаротиноїди містяться практично у всіх органах і тканинах рослин і виконують важливі біохімічні функції. Вони беруть участь у процесі фотосинтезу, забезпечуючи поглинання рослиною світлової енергії у синій області видимого спектру.
Каротиноїди відіграють певну роль у процесах розмноження рослин, попереджують розпад хлорофілу під дією молекулярного кисню, виконують антиоксидантні функції.
Каротини легко руйнуються під дією сонячного світла, тому у висушених на сонці водоростях їх значно менше, ніж у зеленій масі.
В організмах тварин під дією ферменту каротинази молекула -каротину легко розщеплюється за місцем центрального подвійного зв’язку на дві молекули вітаміну А1.
11
Наявність великої кількості подвійних зв’язків
надає каротиноїдам високої біологічної активності, яка проявляється у гальмуванні процесів пероксидного окиснення ліпідів і визначає такі їх біологічні функції, як попередження передракових і вікових пошкоджень, радіаційних уражень, серцево-судинних захворювань, тощо.
Регуляторні ефекти каротиноїдів обумовлені їх здатністю проникати в мембранні фосфоліпідно – білкові структури.
12
Джерелом вітамінів, передусім, є рослини.
Людина і тварини також отримують вітаміни через продукти тваринного походження (молоко, м’ясо, яйця).
Частково потреба тварин у вітамінах задовольняється особливим чином: наприклад, у жуйних – за рахунок їх синтезу мікроорганізмами у травному тракті (каналі), у тварин-копрофагів (кролі) – через поїдання власного калу, в якому є вітаміни синтезовані мікробами товстої кишки.
13
Рік
відкриття
1913
1910
1920
1920
1920
1922
1926
1929
1931
1931
1934
1936
1941
Дати відкриття вітамінів та їх харчові джерела
Вітамін
Вітамін A (ретинол) Вітамін B1 (тіамін)
Вітамін C (аскорбінова кислота)
Вітамін D (кальциферол) Вітамін B2 (рибофлавін)
Вітамін E (токоферол)
Вітамін B12 (кобаламін)
Вітамін K1 (філокюнон)
ВітамінкислотаB) 5(3) (пантотенова
Вітамін Н, (B7(8); Біотин) Вітамін B6 (піродоксин)
Вітамін B3(5) (РР, ніацин)
Вітамін B9 (фолієва кислота)
Харчові джерела вітамінів
масло з печінки тріски рисові висівки
цитрусові, у більшості свіжих харчових продуктів
масло з печінки тріски м’ясо, яйця
олія зародка пшениці, нерафіновані овочеві олії
печінка, яйця, продукти харчування тваринного походження
листяні овочі зеленого кольору
м’ясо, цілі (неочищені) зерна хлібних злаків, у багатьох харчових продуктах
м’ясо, молочні продукти, яйця м’ясо, молочні продукти, м’ясо, яйця, зерна хлібних злаків
листяні овочі зеленого кольору
14
*Вітаміноподібні речовини - це група різноманітних хімічних речовин, з яких частина синтезується в організмі, але проявляє вітамінні властивості. Для людини і ряду тварин ці речовини прийнято об’єднувати в групу вітаміноподібних речовин.
Вітаміноподібні речовини поділяються на дві групи: водорозчинні
•інозит (інозитол),
•вітамін В4 (холін)
•вітамін В11, (Вт, карнітин),
•вітамін В13 (оротова кислота),
•вітамін В15 (пангамова кислота),
•ліпоєва кислота
•вітамін U (противовиразковий)
•параамінобензойна кислота (ПАБК, п-амінобензойна кислота).
жиророзчинні (КoQ, вітамін F)
15
3. Антивітаміни. Авітамінози, гіпо-, гіпервітамінози сільськогосподарських тварин
Порушення регуляції процесів обміну і розвиток патології часто пов’язані з недостатнім надходженням вітамінів до організму, їх повною відсутністю в їжі, або порушенням їх всмоктування, транспорту, чи зміною синтезу коензимів (коферментів) за участю вітамінів.
16
Антивітаміни
Відкриття вітамінів відіграло виключно велику роль у профілактиці та лікуванні багатьох захворювань. Деякі бактерії для свого росту і розвитку потребують наявності багатьох вітамінів для синтезу коферментів.
При цьому введення в організм структурних аналогів вітамінів, які ще називаються
антивітамінами, призводить до загибелі мікроорганізмів.
Антивітаміни зазвичай блокують активні центри ферментів, витісняючи з них відповідні похідні вітамінів (кофермент) і викликають конкурентне пригнічення активності даних ферментів.
До антивітамінів відносять речовини, що здатні після їх введення в організм тварин викликати класичну картину гіпочи авітамінозу.
17
Антивітаміни – це речовини, що викликають зниження чи повну втрату біологічної активності вітамінів.
За механізмом дії антивітаміни поділяються на дві групи:
1. Антивітаміни, що мають структуру подібну до нативного вітаміну і тому можуть включатись замість вітаміну в каталітичну ділянку активного центру ферменту, що призводить до зниження або втрати вітаміном їх коферментних функцій.
Приклади:
•протитуберкульозні препарати – гідразиди ізонікотинової кислоти – здатні знижувати активність піридинзалежних ферментів;
•протипухлинні препарати – метотрексат знижує активність фолатзалежних ферментів, блокуючи тим самим синтез нуклеїнових кислот і розмноження клітин;
•сульфаніламіди включаються замість параамінобензойної кисалоти (ПАБК) у структуру фолієвої кислоти і тому порушують функцію останньої;
•кумарини (дикумарол, варфарин) заміщають вітамін К в реакціях перетворення неактивних факторів згортання крові в активні; завдяки цим властивостям кумарини застосовуються для лікування гіперкоагуляційних станів.
2. Антивітаміни, що викликають зміну структури вітамінів, порушують всмоктування, транспорт та, відповідно, знижують їх біологічну активність. Прикладами є тіаміназа, що руйнує вітамін В1, білок авідин, який зв'язує біотин
(віт.В8) з утворенням неактивного комплексу. |
18 |
Порушення балансу вітамінів в організмі
Гіповітаміноз - стан часткової нестачі певного вітаміну, що може мати як стерту так й яскраво виражену клінічну картину. Недостатня вітамінна забезпеченість погіршує лікування хвороб і знижує його ефективність, що зрештою сприяє хронізації захворювань. Вітамінний дефіцит знижує активність імунної системи, прискорює старіння організму, збільшує частоту виникнення злоякісних пухлин, скорочує тривалість життя
Полігіповітаміноз – стан одночасної нестачі кількох
вітамінів. |
Найчастіше |
відмічаються |
полігіповітамінози |
жиророзчинних вітамінів |
(при захворюваннях печінки і |
||
жовчовивідних шляхів), вітамінів групи В, так як більшість з них мають спільні харчові джерела.
Авітаміноз – стан, що виникає за повної відсутності або повному порушенні засвоювання певного вітаміну, що завжди проявляється яскраво вираженою клінічною картиною. В деяких
випадках може призводити до смерті. |
19 |
Причини гіпо-, полігіпо-, авітамінозів. Екзогенні:
•недостатній вміст вітамінів у продуктах харчування;
•неправильне зберігання й кулінарна обробка продуктів;
•тривалий прийом хіміотерапевтичних препаратів (антибіотиків, сульфаніламідів).
Ендогенні:
•часткове руйнування вітамінів, порушення всмоктування їх при захворюваннях шлунково-кишкового тракту;
•посилений розпад вітамінів в організмі під час інфекційно-токсичних процесів тощо;
•порушення утворення коензимних форм вітамінів за генетично зумовлених дефектів ензимів, їх синтезу та захворюваннях печінки;
•фізіологічна висока потреба у вітамінах (дитячий вік, вагітність, лактація).
20