1.4 Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва

Економічна ефективність показує кінцевий корисний ре­зультат від застосування всіх виробничих ресурсів й визна­чається порівнянням одержаних результатів і витрат вироб­ничих ресурсів. У сільському господарстві — це одержання максимального обсягу продукції з 1га землі з найменшими витратами засобів і предметів праці. Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу.

Для оцінки економічної ефективності виробництва продукції рослинництва використовують систему натуральних і вартісних показників. Серед натуральних показників основними є урожайність сільськогосподарських культур і виробництво їх продукції з розрахунку на 100 га ріллі.

Для оцінки економічної ефективності рослинництва використовують вартісні показники: вартість валової продукції, сума валового доходу і прибутку в розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого в галузі, одну затрачену людино-годину, 100 га ріллі, 100 грн виробничих основних засобів, 100 грн виробничих затрат; сума виробничих затрат у розрахунку на 1 грн вартості продукції; рівень рентабельності виробленої, а також реалізованої продукції рослинництва загалом; норма прибутку.

На практиці для оцінки ефективності виробництва продукції рослинництва використовується дещо обмежена кількість, але простіших для сприйняття і обчислення показників, зокрема, урожайність (ц/га), рівень продуктивності праці або трудомісткість продукції, собівартість одиниці продукції та рівень рентабельності.

На рівень ефективності виробництва продукції рослинництва впливає безпосередньо чи побічно низка чинників, але основною причиною підвищення трудомісткості й собівартості основних видів продукції рослинництва є вплив чинників першого порядку - зниження врожайності та зростання виробничих затрат на 1 га посіву.

Для вивчення економічної ефективності галузі рослинництва я використаю такі показники, як обсяг валової продукції рослинництва в розрахунку на 1га посіву, 1 середньорічного працівника, 1 люд-год, 1 гривню виробничих витрат; прибуток або збиток в галузі рослинництва в розрахунку на 1га посіву, 1 середньорічного працівника, 1 гривню виробничих витрат; а також рівень рентабельності. Вартість валової продукції визначається шляхом множення валового виробництва кожного виду продукції, виробленого в галузі рослинництва, на співставні ціни Поділивши даний показник на загальну площу посіву, середньорічну кількість працівників, кількість відпрацьованих людино-годин та виробничу собівартість продукції, отримаємо усі вище перераховані показники.

Прибуток або збиток в галузі рослинництва визначається, як різниця між виручкою від реалізації продукції та повною собівартістю продукції. Рівень рентабельності визначається як відношення прибутку до повної собівартості продукції. Рівень рентабельності відображує ефективність виробничих витрат на підприємстві.

Таблиця.1.4.1

Динаміка собівартості виробленої продукції рослинництва

Культури	2010 р.				2011 р.				2012 р.				2012р. у % до 2010р. на 1 ц
	Обсяг виробництва, ц	Загальні витрати, тис грн	Собівартість 1 ц, грн	Обсяг виробництва, ц		Загальні витрати, тис грн	Собівартість 1 ц, грн	Обсяг виробництва, ц		Загальні витрати, тис грн	Собівартість 1 ц, грн
Зернові та зернобобові:
з них: пшениця озима	641	77,7	121,2	1357		168,7	124,3	221		70,9	320,8	264,7
Жито	2505	187,0	74,7	3550		289,2	81,5	3295		583,8	177,2	237,3
Овес	2506	137,6	54,9	1989		226,3	113,8	2878		574,3	199,5	363,4
Гречка	248	48,2	194,4	222		61	274,8	341		256,2	751,3	386,6

Проаналізувавши динаміку собівартості виробленої продукції рослинництва на ПСП ім. Довженка можна зробити висновок що собівартість виробленої продукції стрімко зростає, на що впливає підвищення витрат. Загальні витрати по озимій пшениці зросли на 164,7 %, по житу – на 137,3 %, по вівсу – на 163,4 %, а по гречці – на 186,6 %.

Проаналізуємо динаміку економічної ефективності виробництва продукції рослинництва

Таблиця.1.4.2