Зміст.

Вступ…………………………………………………………………….2

Розділ 1.Стисла характеристика об¢єкта проектування……………...5

1.1.Місцезнаходження та структура підприємства…………….6

1.2.Природні умови району діяльності………………………….7

Розділ 2.Обгрунтування технологій зароетованих робіт

та підбір машинно-тракторних агрегатів для їх виконання………………………………………………….14

2.1.Технологія створення лісових культур……………………..15

2.2.Технологія вирощування садивного матеріалу…………….16

2.3.Механізація протипожежниг заходів……………………….18

2.4.Механізація лісових робіт……………………………………18

2.5.Механізація землерийних робіт і ремонту шляхів…………18

Розділ 3. Розрахункова частина………………………………………..19

3.1.Складання розрахунково-технологічних карт………………20

3.2.Розрахунок змінної продуктивності машино-

тракторних агрегатів і витрат на виконання

запроектованих робіт……………………….…….............28

3.3.Графіки машиновикористання та технічних

обслуговувань……………………………………………..103

3.4.Розрахунок потреби необхідної кількості

тракторів і робочих машин……………………………….104

3.5.Виробничі витрати на утримання МТА…………………….105

3.6.Розрахунок у пальному і мастильних матеріалах……..…..106

Розділ 4. Аналіз основних техніко-економічних

показників використання машинно-тракторного парку……….108

Розділ 5. Охорона праці та основні положення техніки

безпеки на механізованих роботах…………………………..….113

Висновки та рекомендації………………………………………………116

Список використаної літератури……………………………………….117

Додатки

Вступ

Створення матеріально-технічної бази, складається з комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, в різних народних господарствах, які включають важку працю при виконанні загальних і допоміжних виробничих процесів, і значно підвищують продуктивність.

В лісовому господарстві, як і в других народних господарствах, вирішальним фактором розвитку виробництва, підвищення продуктивності праці і зниження вартості робіт являється механізація.

Органи лісового господарства здійснюють роботи по підвищенню лісистості степових і лісостепових районів країни шляхом обліснення земель,що не використовуються в сільському господарстві, роботи по захисту грунтів від ерозії, по створенню захисних лісонасаджень на берегах великих водосховищ, навколо міст і населених пунктів.

В комплексі міроприємств забезпечуваних отриманню високих і стійких урожаїв сільськогосподарських культур, значне місце займає лісорозведення.

Україна відноситься до країн з високим рівнем ведення господарства.

Значна частина її територія являється оптимальною для вирощування найбільш цінної деревини, що підтверджено більш чим двохсот-річним досвідом штучного лісорозведення. Вирощування і зберігання дубових, букових, соснових і листяних культур, сьогодні являється еталоном і гордістюлісівників.

Для забезпечення ведення лісового господарства на індустріальній основі і комплесного використання лісових ресурсів, було розроблено 44 технологічні комплекси, в складі 250-ти різновидних технічних засобів, в тому числі-130 одиниць спеціального призначення. Виготовлення цієї техніки займалось близбко 60 заводів лісового машино-будівництва “Лісмаш”, із яких лише чотири були на території україни.

Близько двох десятків теперішніх держлісгоспів України були базовими по випробуванню нових технологій і обладнання. Після випробування, енергетичну базу запропонували доповнити лісогосподарським трактором

ТЛ-30 багатоцільового призначення.

Лісотехнічні трактори: Т-157 Н, Т-157 НС з гідроманіпулятором ПДГ-50 і вдосконаленим ЛТ-171 А.

Для погрузки технологічної сировини і дрібнотоварної деревини, поставлено маніпулятор з грузовим моментом 35 кН ЛТ-202.

Було прийнято рішення у постановці на виробництво на сучкорізну-розкрижовочну машину СРМ-1.

Транспорт лісу поповнився новими моделями автомобілів КрАЗ, в тому числі з 16-тонним прицепом-розпускачем “Славутич” і гідроманіпулятором в 90 кН.

Починаючи з 1995 року відновлення виготовлення лісоперевізних автопоїздів з самопогружчиками на базі автомобілів ЗиЛ-131 і УРАЛ, а також вдосконалених прицепів-розпусків до них.

Серійно виготовляються пожарні автомобілі на шасі ГАЗ-66, ЗИЛ-130, ЗИЛ-131, спецзасоби на базі середніх танків і гусеничних тягачів, оснащених пушками. Виготовлена партія виняткових імпульсних установок “ВІТЧИЗНА” для тушіння газоконденсатних і нафтяних скважин.

Для полегшення праці, слід використовувати більш досконалу і продуктивнішу техніку, яка допоможе знизити вартість робіт і підвищити продуктивність праці.

Розділ 1.Стисла характеристика об¢єкта проектування.

1.1.Місцезнаходження та структура підприємства, площа держлісгоспу.

Прилуцький держлісгосп Чернігівського державного лісогосподарського об¢єднання “Чернігівліс” Міністерства лісового господарства України розміщений в південно-східній частині Чернігівської області, на території Прилуцького, Ічнянського, Срібнянського і Варвинського адміністративних районів.

Поштовий адрес:

Індекс 251350, м. Прилуки, вул.Леніна, 288.

Таблиця 1.1.1. Адміністративно-організаційна структура і загальна площа

Назва лісництв, місцезнаходження контор	Адміністративний район	Загальна площа,га	В тому числі довготривалого використання
Ічнянське м.Ічня, вул. Леніна,39	Ічнянський	5049	-
Жатьківське м Ічня, кв.39	Ічнянський	3448	9
Іваницьке Смт. Іваниця	Ічнянський	2003	-
Каменське с. Сорочинці	Ічнянський Прилуцький	1596 1005	-
Всього по лісництву:		2601

Продовження таблиці 1.1.1.

Назва лісництв, місцезнаходження контор	Адміністративний район	Загальна площа,га	В тому числі довготривалого використання
Прилуцьке м.Прилуки,вул. Леніна,314	Прилуцький	4735	2
Сокиринське с. Сокиринці кв.20	Срібнянський	1921	-
Варвинське с.м.т.Варва, вул. Леніна,52	Варвинський	2791	7
Всього:		22548	18
В тому числі по адмістративним районам
	Ічнянський	12096
	Прилуцький	5740
	Срібнянський	1921
	Варвинський	2791

1.2.Організація території. Обєм і характер виконаних лісовпорядкувальних робіт.

Держлісгосп (з 1960 по1991роки лісгосп) створений в 1925р.набазі чотирьох самостійних дільничих лісництв: Ічнянського, каменського, Прилуцького, Сокиринського.

В цих границях і було вперше в 1936-1937 роках проведено лісовпорядкування. В 1940року в склад минулого лісхозу були внесені ліси місцевого значення, із яких створені додаткові 3-лісництва: Жатьківське, Іваницьке, Варвинське.

В нових границях

Лісовпорядкування проведено в 1950році. Вцей час, в результаті німецької окупації, значна частина маючих лісовпорядкувальних документів була знищена.

Перетворення лісгоспу в держлісгосп здійснене 1960року, в відповідності з наказом по головному управлінню лісового господарства.

Наступні лісовпорядкувальні роботи в держлісгоспах проводились в 1961, 1971і 1981роках.

Заміна лісхоза на держлісгосп була проведена в жовтні 1991 року в відповідності з наказом Міністра господарства України від 31 жовтня 1991 року №133. Про організаційну структуру управління лісовим господарством України.

Квартальна сітка і номерація кварталів оставлена без змін за виключенням Іваницького лісництва, де номерація кварталів проведена знову в звязку з передачою земель (374га) другим землекористувачам.

Таблиця 1.2.1. Характеристика проведеного лісовпорядкування

№ п.п.	Показники	Розряд Л/У
1	Площа лісовпорядкування,га в тому числі з приміненням АФС	22548 7400
2	Кількість кварталів,шт	575
3	Площа кварталів в, га
	Максимальна	106
	Середня	39
	Мінімальна	11
4	Кількість видів,шт.	10100
5	Середня площа виділу,га	22
6	Протяжність таксаційних ходів,км	1575
7	Закладено площ вимірювальної	2403

Продовження таблиці 1.2.1.

№ п.п.	Показники	Розряд Л/У
7	таксації, шт
8	Розрахункова таксація,га	12,8
9	Закладено пробних площ,шт.всього	13
	В тому числі на рубках догляду	4
10	Кількість планшетів, штук і їх маштаб	38 1:10000

Природно-кліматичні умови

По лісорослинному районуванню територія розміщення держлісгоспу відноситься до лісостепової зони і розміщена в лівобережній частині частині Україні.

Клімат району помірно-континентальний, характеризується порівняно м¢якою зимою, теплим літом, помірною кількістю опадів.

До числа кліматичних явищ, негативно впливають на ріст деревної рослинності, відносяться: пізні, весняні заморозки, відмічені в другій половині травня. Цими заморозками нерідко пошкоджуються молоді кореневі відростки дуба, оріхів і других порід.

В цілому ж клімат району сприятливий для успішного вирощування сосни, ялини, модрини, дуба, ясеня, кленів, липи і других порід, що підтверджуються наявністю насаджень хвойних порід І-І^а бонітету і І-ІІ бонітету листяних порід.

Таблиця 1.2.2.Кліматичні показники

№ п.п.	Назва показників	Одиниці вимірювання	Значення	Дата
1	Температура повітря
	Середньорічна	Градус	+6,1	ІІ-
	Абсолютна максимальна	Градус	+39,0	липня
	Абсолютна мінімальна	Градус	-34,0	І-декада січня
2	Кількість опадів за год	мм	505	-
3	Тривалість вегетаційного періоду	днів	200	ІІ декада Квітня ІІдекада жовтня
4	Кінцеві заморозки весною	днів		ІІ-декада
5	Перші заморозки осінню	днів		15-20 вересня
6	Середня дата	днів		ІІІ декада грудня
7	Середня дата початку повені		Х	ІІ декада Квітня
8	Сніжний покрив:
	Потужність	см	20	Грудень -березень
	Час появи	см	20	І декада грудня
	Час танення в лісі	см	20	ІІ декада Квітня
9	Глибина промерзання грунту	см	90	Листопад-березень
10	Направлення переважаючих вітрів по сезонам
	зима	румб	ПнЗ:25°	-
	весна	румб	ПнЗ:35°	-
	літо	румб	ПдЗ:70°	-
	осінь	румб	ПнЗ:75°	-

Продовження таблиці 1.2.1.

№ п.п.	Назва показників	Одиниці вимірювання	Значення	Дата
11	Середня швидкість переважаючих грунтів по сезонах	м/с	5,1	Середньо-річна
	Зима	м/с	4,7	Грудень-лютий
	Весна	м/с	6,0	Березень-травень
	Літо	м/с	5,0	Червень-серпень
	Осінь	м/с	5,3	Вересень-листопад
12	Відносна вологість повітря	%	78	Середньо-річна

Таблиця 1.2.3. Характеристика рік та водоймищ.

Назва річок і водоймищ	Куди впадає річка	протяжність	Швидкість течії, км/год	Ши рина, м	Глибина, м	Ширина заборонених смуг,м		Придатність для водного транспорта
						По нормативу	Фактично
Удай	р.Сула	195	0,5	28	2	400	400	непридатна
Лисо гір	р.Удай	54	0,3	10	0,5	400	400	непридатна

Територія держлісгоспу розміщена в басейні річок Удай і Лисогір, текущих в південному напрямку.

Найбільш значною річкою являється Удай,яка протікає через лісові масиви держлісгоспу.

Проточні води в участках, прилягаючих до русла річки, складають оптимальні умови для росту тут вільхи чорної, насаджень. Однак основним резервом водних запасів території держлісгоспу є струмки, розміщені по балках і старим руслам пересохлих річок.

Ці струмки знаходчться біля кожного населеного пункта, а в деяких населених пунктах їх декілька.

Степінь дренування району гідрографічною сіткою в цілому слід вважати задовілбною.

Рівень грунтових вод коливається від 6 до 10 м, а літом вони відходять на глибину 10 м.

По степені зволоження більша частина земель відноситься до категорії свіжих.

Процент заболочування мають місто лише у північній частині Ічнянського району, південно-західній частині Каменського і в понижених елементах рельєфа, прилягаючих до річки Удай, в Прилуцькому і Варвинському лісництвах всього на площі 2,2тис.га.

Гідромеліоративні роботи на території держлісгоспу не проводились. Гідромеліоративної сітки на межуючих землях колгоспів совхозів не має.

Зайнята територія держлісгоспом по характеру рельєфа відноситься до рівнинної. Найбільша підвищена її північна частина являється водорозділом річок Удай і Смош.

Грунти Північно-Західної частини території держлісгоспу дерново-слабопідзолисті на супісках з пришарками суглинків і на глибоких однофазних пісках.

Основним типом грунтів даної частини території являються дернові слабопідзолисті глеєваті землі (Ічнянське, Жатьківське, Каменське лісництва). Продуктивність насаджень на даних грунтах порівняно висока і характеризується:

Для насаджень сосни-І, рідше І^а-ІІ класами бонітету. Дуб тут зустрічається в ІІ ярусі, переходить місцями в І ярус і створює змішані дубово-соснові насадження ІІ-ІІІ класу бонітету.

Дерново-середньо підзолисті грунти, мають на території держлісгоспу значне поширення. Ці грунти являються найбільш продуктивними, вони можуть бути використані для створення насаджень з найбільш цінних і вимогливих до грунтових умов порід. На цих грунтах можуть рости разом з дубом: липа, ясен, клени і другі широколистяні породи.

В Іваницькому, Сокиринському, Прилуцькому і Варвинському лісництвах переважають сірс і світло-сірі опідзолені грунти, получивші в номенклатурі грунтового інституту ім. В.В. Докучаєва назву-сірі лісові грунти. Вони сформувались в умовах лісостепу під під широколистяним (дубово-кленово-липовими)лісами.

Розділ 2. Обгрунтування технології запроектованих робіт та підбір машинно-тракторнихагрегатів для їх виконання.

2.1.Технологія створення лісових культур

Технологія створення лісових культур-це система послідовних агротехнічних, лісівничих та організаційних прийомів по створенню та вирощуванню культур до змикання крон між рядами з переліком машин, засобів виробництва та допоміжних матеріалів.

Агротехнічні прийоми створення лісових культур визначаються категорією лісокультурної площі, лісорослинними умовами, рельєфом місцевості тощо.

До агротехнічних заходів по створенню лісових культур належать обробіток грунту, застосування добрив, висівання насіння або садіння сіянців, саджанців і живців, догляд за культурами, поновлення культур та інші.

Обробіток грунту під лісові культури включає механічну дію на грунт робочими частинами машин і знарядь з метою поліпшення його водного, повітряного і температурного режимів, послаблення шкідливого впливу бур¢янів і створення сприятливих умов для приживлювання і росту культур. На свіжих зрубах і в низькоповнотних насадженнях проводять часткову підготовку грунту під лісові культури. В цьому випадку на ділянках з рівним рельєфом прокладають смуги, борозни або роблять площадки. Борозни нарізають плугом

ПКЛ-70. Ширина смуги, що робляться, становить залежно від лісорослинних умов 0,7-3,0 м. Сіянці є основним видом садивного матеріалу при створенні лісових культур. Висажують їх на постійне місце звичайно в одно-, дворічному віці. Навесні у грунті багато вологи,температура грунту і повітря підвищується поступово. У деревних рослин у цей час інтенсивно росте коріння і енергійно діляться камбіальні клітини. Тому кращим часом для садіння лісу є весна.

Розпушування грунту в міжряддях поліпшує обмін повітря і поглинаня атмосферних опадів, зменшує випаровування вологи з грунту і сприяє розкладу органічних залишків. Основною метою догляду за культурами (до зростання крон)є утримання грунту в рядах і міжряддях у чистому від бур¢янів і пухкому стані.

2.2.Технологія вирощування садивного матеріалу.

Розсадником називають підприємство, або його частину, яке спеціалізується на вирощуванні садивного матеріалу деревних та чагарникових порід, що потім використовується для штучного лісорозведення, озеленення міст, населених пунтів та створення захисних лісових насаджень. В розсадниках вирощують різний садивний матеріал, але найчастіше отримують сіянці, саджанці та живці. Сіянцем називають молоду деревну рослину, вирощену з насіння без пересаджування. Саджанцем називають деревну рослину, одержану пересаджуванням сіянця чи садінням живця.

Ріст та розвиток деревних рослин залежить від тих умов, в яких вони знаходяться. Тому при вирощуванні садивного матеріалу грунт повинен містити оптимальну кількість вологи, повітря та поживних речовин в доступній для рослин формі. Крім того, грунт має бути достатньо теплий, не забурянений бур¢янами, не заражений шкідниками і грибами паразитами. Для досягненя цього технологія вирощування садивного матеріалу включає в себе основний та передпосадковий обробіток грунту, внесення добрив, так як урозсаднику вирощуються в основному сіянці сосни звичайної для запобігання висушування посівів їх мульчуємо, проводимо догляд за сіянцями і саджанцями та восени викопуємо вирощений садивний матеріал.