1.3. Промислове схрещення

Промислове схрещування застосовують для одержання то­варного відгодівельного молод­няку. Промислове схрещування може бути простим двопород- ним (свиноматок однієї породи парують з кнурами другої), три- породним (помісних свинок па­рують з плідниками третьої по­роди) і т. д. При трипородному схрещуванні практикують також парування чи­стопородних свиноматок з помісними кнурами.

Плідники, яких використовують для схре­щування, за розвитком і продуктивними якостя­ми не повинні поступатися свиноматкам. Кращі результати одержують, якщо материнська поро­да добре пристосована до місцевих кліматичних і кормових умов. На результати промислового схрещування впливає також консолідація і різ­новидність спеціалізації порід, які використовують, вік, вгодованість кнурів і свиноматок, умови годівлі й утримання помісного поголів’я та інші фактори. При промисловому схрещуванні, особливо при поєднанні окремих порід, у помісей І покоління проявляється ефект ге­терозису, який виражається у кращій скоростиглості і вищій продуктивності порівняно з тваринами вихідних порід.

Численними науковими дослідженнями і виробничою практикою вста­новлено, що при правильній організації промислового схрещування багато­плідність свиноматок збільшується на 0,2-1,1 поросяти, прирости помісного молодняку - на 3-10 % при зниженні витрат кормів на 1 кг приросту на 0,15-0,45 корм. од. Встановлено, що при схрещуванні свиноматок сальних і м’ясо-сальних порід з плідниками м’ясного напряму продуктивності у помі­сей на 2-5 % підвищується вихід м’яса в тушах.

1.4. Вплив промислового схрещування на продуктивні якості свиней

Як свідчать результати наукових дослі­дів, а також вітчизняної та зарубіжної практики, міжпородне промислове схрещування на противагу чисто­породному розведенню супроводжується ділим рядом корисних змін, які насамперед характеризуються під­вищенням продуктивності маток, кращим травленням і використанням кормів, а також підвищеною енергією росту помісного молодняка.

Встановлено, що при наявності сприятливих умов ефект від схрещування в середньому може становити за багатоплідністю 4—10%, середньодобовим" приростом — 7—12 і оплатою кормів — 5—10%.

Численні наукові досліди, які були проведені за ос­танні роки, дають можливість зробити висновок, що явище гетерозису є складний біологічний процес, прояв­лення якого залежить від рівня і напрямку продуктивно­сті вихідних порід, їх поєднаності, материнського ефек­ту, умов, утримання батьків і приплоду, а також, від ба­гатьох інших факторів.

Залежно від ступеня проявлення розрізняють звичайний гетерозис (порівняно з материнсь­кою породою), гіпотетичний (порівняно з серед­нім показником обох батьківських порід) і справжній (порівняно з кращою батьківською породою).

Встановлено, що при схрещуванні маток сальних і комбінованих порід з кнурами м’ясного напрямку продуктивності у помісей в середньому на 3—8% під­вищується вихід м’яса в тушах порівняно з цим же по­казником материнської породи.

Особливо великі труднощі в одержанні стійких ре­зультатів при схрещуванні зустрічаються тоді, коли поєднують ознаки, які мають між собою від’ємну коре­ляцію, як, наприклад, багатоплідність маток і крупно- плідність поросят, високий вихід м’яса і міцна консти­туція, скороспілість і здатність до уповільненого жировідкладання при відгодівлі та ін.

Таким чином, вищенаведені результати по схрещу­ванню різних порід свиней дають підставу шукати більш надійні шляхи удосконалення методів промислового схрещування та підвищення його ефективності. Для ви­рішення цього завдання в деяких зарубіжних країнах із розвиненим свинарством, а за останні роки і в нашій країні впроваджуються різні програми гібридизації в свинарстві, які в цілому мають перевагу перед чистопо­родним розведенням і схрещуванням.