- •1. Теоретичні основи схрещення
- •1.1. Гетерозис у тваринництві
- •1.2. Основні види схрещення
- •1.3. Промислове схрещення
- •1.4. Вплив промислового схрещування на продуктивні якості свиней
- •2.Розрахунок руху поголів’я свиней і виробництва свинини
- •2.1. Необхідні умови для розрахунків
- •2.3. Розрахунок приплоду і вирощування ремонтного молодняку
- •3. Основні принципи ведення свинарства на промисловій основі.
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Теоретичні основи схрещення
1.1. Гетерозис у тваринництві-----------------------------------------------------5
1.2. Основні види схрещення------------------------------------------------------8
1.3. Промислове схрещення--------------------------------------------------------10
1.4. Вплив промислового схрещування на продуктивні якості
свиней-----------------------------------------------------------------------------------11
2.Розрахунок руху поголів’я свиней і виробництва свинини
(розрахункова частина)----------------------------------------------------------12
2.1. Необхідні умови для розрахунків-------------------------------------------12
2.2. Розрахунок руху основного і перевірюваного стада--------------------18
2.3. Розрахунок приплоду і вирощування ремонтного молодняку--------20
2.4. Розрахунок річного плану виробництва свинини-----------------------24
3. Основні принципи ведення свинарства на промисловій основі.------30
Висновки
Список використаної літератури
Додоток А –Титульльний лист розрахункових таблиць-----------------------
Додаток Б –Рух основного і перевірю вального стада-------------------------
Додаток В –Розрахунок приплоду і вирощування ремонтного молодняку
Додаток Г -
ВСТУП
Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в останні роки, й особливо продукції тваринництва, не повною мірою забезпечує потреби населення країни і промисловості у сировині. Це не тільки важлива державно-економічна проблема, але і соціально-політичне завдання, вирішення якого спрямоване на надійне задоволення населення продуктами харчування.
Основними напрямками розвитку галузі на перспективу передбачається подальше удосконалення виробництва свинини на великих промислових комплексах, у спеціалізованих свинарських фермах і неспеціалізованих суспільних підприємствах, підсобних господарствах підприємств та організацій, фермерських і особистих підсобних господарствах громадян.
Промислова технологія розрахована на повну мобілізацію потенціалу тварини: вона припускає інтенсивне використання властивої свині здатності до швидкого розмноження і росту, сувору ритмічність репродукції і відгодівлі на всіх технологічних етапах. Промислова технологія вимагає чіткого взаємозв'язку між усіма елементами виробництва — біологічним матеріалом, технічними засобами і власною працею людини. В основі промислових технологій лежить принцип, згідно з яким у системі тварина— машина пріоритетне положення повинна займати тварина, а технічні засоби забезпечувати якомога більш повну реалізацію спадкоємних та інших якостей тварин на користь людини через її працю. Техніка може і повинна удосконалюватися частіше і з меншими затратами, ніж породи тварин. У свою чергу прогрес техніки сприяє покращанню тварин селекційним шляхом і одночасно удосконаленню методів і техніки розведення, засобів годівлі і утримання свиней, що надходять з племінних господарств у товарні для розмноження.
Отримання і вирощування високопродуктивного молодняка, з чого починається будь-яка технологія, поки що досить складна і найвідповідальніша ділянка у загальному ланцюзі технологічних елементів виробництва свинини. Вирощувати найбільш добре розвинених і здорових поросят, здатних забезпечувати високу енергію росту, можна не тільки за рахунок раціонального використання плідників і маткового поголів'я, але і за рахунок створення відповідних умов годівлі, догляду і утримання поросят у процесі їх розвитку.
Суттєвим резервом інтенсифікації галузі є зростання ефективності селекційно-племінної роботи й передача селекційних досягнень племінних господарств у промислові стада комплексів свиноферм. Збереження мережі племінних господарств і ріст чисельності маточного поголів'я в них дозволяє повністю забезпечити потреби галузі в племінному поголів'ї і прискорити темпи якісного удосконалення промислового стада.
Технологію можна вважати удосконаленою, якщо породі, помісному або гібридному потомству, одержаному від перевірених на комбінативну здатність порід, заводських типів і ліній, максимально відповідають тип і режим годівлі, розміри і конструкція обладнання, якщо все це дозволяє найбільш економічним шляхом виробляти більше високоякісної продукції за одиницю часу механізованої праці. Ця загальна мета й тісний взаємозв'язок між усіма елементами виробничого процесу припускають комплексну розробку оптимальних технологій конкретно для кожного господарства фахівцями різного профілю — зооінженерами і ветеринарними працівниками, механізаторами, будівельниками, архітекторами, економістами і організаторами виробництва і праці.
1. Теоретичні основи схрещення
1.1. Гетерозис у тваринництві
Гетерозис - це явище переважання потомків першого покоління над батьківськими формами за окремими господарськими ознаками, що виникає в результаті відповідних методів схрещування.
За своєю природою гетерозис протилежний інбредній депресії. Якщо споріднене парування підвищує гомозиготність популяції, що призводить до інбредної депресії, то схрещування навпаки - підвищує гетерозиготність і за певних варіантів підбору сприяє отриманню ефекту гетерозису.
Ефект гетерозису проявляється у збільшенні життєздатності, маси, розміру, швидкості росту, плодючості, стійкості до захворювань та несприятливих умов середовища. Його можна отримати за міжвидового, міжпородного, міжлінійного схрещувань та, у першу чергу, за схрещування спеціалізованих інбредних ліній у свинарстві та птахівництві.
Теоретично можна одержати досить високу продуктивність тварин, яка не поступається помісям (гібридам) і методами чистопородного (лінійного) розведення. Але цей шлях більш тривалий, ніж використання схрещування для отримання аналогічних результатів. В той же час, тварини, створені при чистопородному розведенні, мають більш високу племінну цінність і стійко передають свої якості потомству. Тому отримання гетерозису частіше проводиться в товарному тваринництві для одержання більш продуктивних особин.
До однієї з поширених класифікацій гетерозису належить класифікація Густафссона.
Репродуктивний гетерозис - характеризується підвищеною продуктивністю тварин, обумовленою більш високими відтворними якостями (плодючість, несучість, виводимість, заплідненість, молочність, збереженість до відлучення від маток). При цьому також спостерігається кращий розвиток репродуктивних органів
- Соматичний гетерозис - виражається у найбільш сильному розвитку м’язової, жирової тканин у помісних тварин, тобто, проявляється за відгодівельними і м’ясними якостями. Сприяє збільшенню маси внутрішніх органів, а в певних межах і маси кістяка, що небажано. При цій формі гетерозису відчутно проявляється підвищення конверсії кормів помісними тваринами, тобто, зменшення витрат кормів на одиницю продукції, що має важливе економічне значення.
Адаптивний гетерозис - спостерігається підвищена життєздатність тварин, краща адаптаційна здатність. Останнім часом цей показник набуває значного поширення у зв’язку зі зміною екологічних умов утримання, вирощування і випробування племінних тварин. Якщо тварин декількох генотипів використовувати в різних екологічних умовах, то можна визначити показники загальної адаптаційної здатності: середня цінність відповідного генотипу в усіх умовах випробування і специфічна - відхилення показників продуктивності, окремих генотипів у більшу або меншу сторону від середньої (за всіма випробуваннями) за рахунок взаємодії “генотип х середовище”. Тобто, в окремих екологічних умовах деякі генотипи більш повно реалізують свій потенціал продуктивності.
Гетерозис - досить складне біологічне явище, яке не носить загального характеру при будь-якому схрещуванні. Для його прояву необхідна певна поєднуваність родинних генотипів, відповідна частота алелів локусів, що зумовлюють гетерозис. Це явище досить багатогранне і проявляється, як за окремими ознаками, так і за їх комплексом. Слід також враховувати, щодо останнього часу немає загальної теорії гетерозису, а існує лише декілька гіпотез, що пояснюють його генетичний механізм і біологічні особливості.
При розгляді явища гетерозису слід зважати на ряд зоотехнічних обставин. Перш за все гетерозис проявляється у гетерогенних особин.
Поряд з цим, гетерозис може бути підсилений шляхом підбору батьків, що відрізняються високою загальною і специфічною комбінаційною здатністю, причому, загальна комбінаційна здатність — це рівень розвитку ознак продуктивності у помісей, залежний від ступеня розвитку продуктивності у тварин вихідних форм. Тобто, це - відхилення продуктивності всіх помісей, отриманих за участю даного компонента схрещування від середнього за всіма випробуваннями. Вважається задовільним, якщо в результаті схрещування у помісей забезпечується проміжне (адитивне) успадкування продуктивності родинних форм.
Специфічна комбінаційна здатність - явище строго індивідуальне, воно проявляється при певних поєднаннях порід, типів та ліній і є різними форма та рівнями гетерозису. Де - відхилення продуктивності кожної комбінації схрещування від середнього за всіма комбінаціями. Особливістю і ступенем прояву цієї комбінаційної здатності найчастіше і визначається висока продуктивність при повторних схрещуваннях.
На прояв гетерозису впливають в основному ті ж фактори, що і на прояв інбридингу, але дія їх різна. Якщо оптимальні умови сприяють подоланню інбредної депресії, то аналогічно вони приводять до більшої ефективності прояву гетерозису. З іншого боку, природа ознак (генетична обумовленість) по-різному виливає на прояв інбридингу і гетерозису.
Низькоуспадковалі ознаки найбільш сильно піддаються інбредній депресії, але за ними більше всього проявляється ефект гетерозису. За високоуспадкованими ознаками цей ефект практично не проявляється.