- •Історія розвитку свинарства(аналітична частина)
- •Історія створення великої чорної породи свиней
- •Характеристика свиней великої чорної породи
- •Розвиток і відтворна здатність
- •Відгодівельна та м’ясна продуктивність
- •Генеологічна структура, племінна база і районування
- •Удосконалення племінних і продуктивних якостей свиней
- •Розрахунок руху поголів’я свиней і виробництва свинини (розрахункова частина)
- •Розрахунок руху поголів’я свиней різних виробничих груп станом на початок планового року.
- •Розрахунок приплоду і вирощування ремонтного молодняку
- •Розрахунок квартального поголів’я свиней на відгодівлі
- •Розрахунок потреби в кормах на виробництво продукції свинарства
- •Додаток а
- •Помісячний рух поголів’я свиней і виробництво свинини План на 2012 р.
-
Розрахунок руху поголів’я свиней і виробництва свинини (розрахункова частина)
Необхідні умови для розрахунків:
Тип відтворення стада
Відтворення стада – це безперервний процес відновлення або збільшення чисельності поголів’я стада розмноженням і вирощуванням продуктивних тварин. Отже, воно передбачає систематичну заміну вибракуваних тварин іншими, більш продуктивними і цінними того ж призначення, а також при необхідності збільшення поголів’я свиней. Правильна організація відтворення стада має важливе значення для заміни або збільшення поголів’я і підвищення його продуктивності.
Розрізняють відтворення стада просте, або стабільне, розширене і звужене. При простому відтворенні чисельність поголів’я і співвідношення статево зрілих груп у стаді за певний період (рік) не змінюється, тобто відбувається лише заміна вибракуваних тварин без збільшення їх чисельності.
При розширеному відтворенні стада кількість тварин, які надходять у стадо, більш, ніж тих, яких вибраковують, що призводить до щорічного зростання кількості тварин, тобто відбувається поповнення стада.
До звуженого відтворення стада вдаються рідко – у випадках заміни одного виду тварин іншими або стада однієї породи стадом іншої породи, а також заміни в господарстві однієї галузі іншою.
Строки щорічного парування маток
При традиційній технології ведення свинарства свиноматок парують (осіменяють) і одержують від них опороси у певні пори року. Наприклад, парують восени (вересень і жовтень), коли матки після літнього утримання мають заводську кондицію і їх організм має запаси поживних речовин і вітамінів, що сприяє добрій відтворній функції, а приплід одержують взимку (січень і лютий). Його протягом року вирщують, відгодовують і здають на м’ясо цього ж року. Таку систему опоросів називають сезонною.
Припотоковій технології (на промислових свинарських комплексах) свиноматок осіменяють і одержують від них опороси цілорічно – незалежно від пори року. Таку систему опоросів називають цілорічною.
Тривалість поросності
Тривалість поросності свиноматок становить від 98 до 132 діб (в середньому три місяці, три тижні і три доби). Для розрахунків тривалість поросності приймають 4 місяці.
Тривалість підсисного періоду
Тривалість підсисного періоду поросят або тривалість періоду лактації свиноматок є складовою частиною репродуктивного періоду свиноматок, від якого залежить інтенсивність їх використання (кількість опоросів на иатку за рік). Репродуктивний період свиноматок змінюють скороченням або подовженням, в основному, підсисного періоду приплоду.
Кількість опоросів за рік
Кількість опоросів на свиноматок за рік залежить від терміну відлучення поросят (тривалості підсисного періоду) та умов їх вирощування (наявності спеціальних комбікормів – престартерів і стартерів та відповідних умов утримання). За відсутності таких умов на основну матку планують два опороси за рік, а на перевірювану – один, після чого їх оцінюють і кращих переводять до основного стада, а решта – бракують і ставлять на відгодівлю до сальних кондицій.
Співвідношення в стаді основних і перевіряємих тварин.
Співвідношення в стаді основних і перевіряємих тварин залежить від типу відтворення (просте, розширене), мети і форм селекційно-племінної роботи.
Співвідношення основних кнурів до перевіряємих: залежно від типу складає 1 : 0,5 – 1 : 1, основних маток до перевірюваних складає 1 : 0,7 – 1 : 3 залежно від розміру розширення.
При простому відтворенні стада співвідношення основних кнурів до перевірюваних складає 1 : 0,4, а основних маток до перевірюваних – 1 : 0,6.
Річне навантаження маток на одного кнура
Річне навантаження маток на одного кнура залежить від способу осіменіння. При ручному паруванні річне навантаження на кнура складає 15 – 25 свиноматок, а при штучному осіменінні норма навантаження зростає у 10 разів.
Тривалість використання тварин
Тривалість використання тварин основного стада залежить від господарських умов (утримання, годівля), стану здоров’я і рівня продуктивності. Тривалість використання тварин визначає рівень щорічного їх бракування.
Щорічне бракування
Норма щорічного бракування, як зазначалося, залежить від тривалості їх використання. Наприклад, якщо тривалість використання основних кнурів становить 5 років, то норма щорічного бракування складатиме 1/5, тобто 20%, а для основних маток при тривалості використання 4 роки – відповідно 1/4 або 25%.
Вік ремонтного молодняку при переведенні в групу перевірюваних
Ремонтних кнурців і свинок переводять в перевірюване стадо після досягнення ними господарської скороспілості і використання їх для парування. Господарську скороспілість ремонтного молодняку характеризують віком і живою масою. Для кнурців вік 10-11 місяців при живій масі 130-150 кг, для свинок відповідно 9-10 місяців і 120-130 кг.
Вік молодняку при постановці на м’ясну відгодівлю
При традиційній технології виробництва свинини ставлять молодняк живою масою 35-40 кг віком 3,5-4 місяці. Залежно від конкретних господарських умов підприємства (забезпеченості кормовими ресурсами) використовують один з трьох варіантів відчизняних норм для вирощування і підготовці свиней, розрахований на одержання за весь період середньодобового приросту 500-550 г, 600-650 і 750 -800 г.
Тривалість м’ясної відгодівлі
Тривалість м’ясної відгодівлі залежить від живої маси молодняку при постановці на відгодівлю і при знятті з відгодівлі та середньодобового приросту.
Тривалість відгодівлі до сальних кондицій
На відгодівлю до сальних кондицій ставлять дорослих вибракуваних свиней основного і перевіряємого стада, а також бракований ремоонтний молодняк старше9-місячного віку. Такі тварини, иаючи добрий апетит, здатні протягом 2,5-3 місяців збільшити свою живу масу 50-60% при середньодобовому прирості 800-1000 г.
Таблиця 3. Необхідні умови для виконання завдання
№ п/п |
Показник |
Значення показника |
1 |
2 |
3 |
1. |
Загальні показники (для всіх варіантів) |
|
1.1 |
Тип відтворення стада |
Просте |
1.2 |
Строки щорічного парування маток: |
|
|
- основних |
60% у вересні 40% у жовтні |
|
- перевірюваних |
100% у грудні |
1.3 |
Система опоросів |
сезонна |
1.4 |
Тривалість поросності, міс. |
4 |
1.5 |
Тривалість підсисного періоду, міс. |
2 |
1.6 |
Кількість опоросів за рік: |
|
|
- на основну матку |
2 |
|
- на перевірювану матку |
1 |
1.7 |
Співвідношення в стаді: |
|
|
- основних до перевірюваних маток |
1:0,6 |
|
- основних до перевірюваних кнурів |
1:0,4 |
1.8 |
Річне навантаження маток на одного кнура |
15 |
1.9 |
Тривалість використання, років: |
|
|
- основних кнурів |
5 |
|
- основних маток |
4 |
1.10 |
Щорічне бракування, %: |
|
|
- основних кнурів |
20 |
|
- основних маток |
25 |
|
- перевірюваних кнурів і маток |
усіх після компл.основн. |
1.11 |
Вік ремонтного молодняку при переведенні |
стада |
|
в групу перевірюваних:
|
11 10 |
1.12 |
Вік молодняку при постановці на м'ясну |
Л |
|
відгодівлю, міс. |
ч |
1.13 |
Тривалість м'ясної відгодівлі, міс. |
4 |
|