2. Історія створення великої чорної породи свиней

Порода свиней виведена в Англії в XIX ст. методом схрещування міс­цевих довговухих з неаполітанськими та китайськими свинями. В 1909 р. було організоване товариство

свинозаводчиків з розведення свиней цієї породи, затверджена племінна книга та розроблений стандарт породи.

Порода сального на­пряму продуктивності. За екстер'єром свині великої чор­ної породи мають широкий і глибокий тулуб. Голова у них середньої довжини, трохи виг­нутий профіль, вуха великі та звисають на очі, шия коротка, груди глибокі, тулуб бочкопо­дібний, щетина густа, масть чорна Жива маса дорослих кну­рів 290-300 кг, свиноматок - 200-250 кг. Багатоплідність сви­номаток10—11 поросят. Мо­лодняк на відгодівлі живої маси 100 кг досягає за 180-190днів.

Рис. 1, рис. 2. – свині великої чорної породи.

Велика чорна порода– одна із найстаріших порід у Великобританії.У свій час була широко розповсюджена в південних графствах країни від Суффолка до Ессекса на сході,  Девоншира і Корнуелла на заході. Це були великі висловухі тварини, грубої статури, чорної і чорно-рудуватої масті, міцної конституції, добре пристосований до умов вільного утримання. Є свідчення того, що сучасні великі чорні свині отримані в результаті схрещування розводилися на цій же території з раніше існуючими корнуэльськими і чорними эссекськими свиньми. Такі схрещення і цілеспрямована тривала селекція додали породі полегшеного типу і хороші м'ясні форми. Становленню породи багато в чому сприяло створення в 1899 р. суспільства по розведенню великих чорних свиней. У міру збільшення тварин білої масті або переважно з білою шкірою, поголів’я великих чорних свиней значно скоротилось. Крім того, з переходом свинарства на безвигульне утриманя тварин у великих чорних свиней намітилася небажана тенденція до ослабіння кінцівок. Проте це одна з порід найбільш конституціонально міцних і плідних свиней, не вимогливих до умов утримання і добре використовуючих пасовища. Свиноматки цієї породи хороші годувальниці, вигодовують багатоплідні і життєздатне потомство. Виключно добрі результати отримують при схрещуванні їх з кнурами великої  білої породи, що дають потомство переважно білої масті, яке володіє високою життєздатністю, швидкістю росту і м'ясною продуктивністю[1].

В нашу країну їх завезли в основному в 1947 році. Це тварини густого м'ясо-сального типу, спокійного темпераменту, міцної конституції та чорної масті, добре пристосовані до пасовищного способу утримання й легко переносять спеку. Дорослі кнури в умовах господарств мають живу масу 300-340 кг, свиноматки — 200-240 кг [5].

На державному породовипробуванні у свиней великої чорної породи середньодобові прирости становили 733 г при затраті корму на 1 кг приросту 4,07 к. од. і досягненні живої маси 100 кг за 186 днів. Багатоплідність маток — 9-11 поросят. Кнурів цієї породи широко використовують для промислового схрещування з тваринами великої білої та інших порід. Схрещування сприяє скороченню строків відгодівлі на 5-10 днів, збільшенню середньодобових приростів на 3-5% і економії кормів на кожному кілограмі приросту на 0,12-0,15 к. од. порівняно з чистопородним молодняком контрольних груп [7]. 

Помісний молодняк народжується білої масті. В умовах оптимальної відгодівлі великі чорні свині у 9-10 місяців можуть досягати 190-210 кг. Основні генеалогічні лінії породи: Граніта, Нарциса, Елеве; родин: Васерблюми, Ітоки, Ліри.

Свиней великої чорної породи розводять і масово використовують для схрещування в багатьох регіонах України. Розводять свиней цієї породи у Донецькій, Луганській, Сумській та Вінницькій областях. Провідним племгоспом є "Червона зірка" Костянтинівського району Донецької області Провідними племзаводами вважаються "Красная звезда" Донецької і "Тернівський" Сумської областей.

Головним в роботі з поголів'ям цієї породи є підвищення показників відгодівельних і м'ясних якостей тварин. Назріла необхідність завезення невеликої кількості кнурів великої чорної породи з інших країн з метою "освіження крові" [5].