Тема 6. Економіка використання водних ресурсів і контроль за їх забрудненням

1. Обсяги водних ресурсів та їх значення у біосферних процесах.

2. Антропогенний вплив на гідросферу та його негативні наслідки.

3. Показники використання і забруднення водних джерел.

4. Стадії, види та джерела забруднення поверхневих та підземних вод.

5. Наукові основи нормування ГДК шкідливих речовин.

6. Вимоги до якості господарської питної води. Методи очищення.

7. Заходи щодо поліпшення використання і охорони водних ресурсів.

1. Обсяги водних ресурсів та їх значення у біосферних процесах.

Водні ресурси (гідросфера) – сукупність усіх водних об’єктів земної кулі: океанів, морів, рік, озер, водосховищ, боліт, підземних вод, льодовиків і снігового покриву.

Загальні ресурси гідросфери за різними оцінками складають понад 1,4 млрд. куб. км (70% суші Землі), при цьому від 94 до96,5% - це води Світового океану. Запаси прісної води, яку академік О. Ферсман назвав “найважливішим мінералом на Землі”, обмежені. Вони становлять лише 3%, з них 2% - в полярних льодовиках, і тільки 1% знаходиться в рідкому стані, придатному для використання. Крім цього, запаси прісної води на Землі розподіляються вкрай нерівномірно. В одних регіонах планети води достатньо або навіть є надлишки, в інших – гостро відчувається її нестача. Часто навіть за умови забезпечення водою вона має низьку якість.

Найбагатша водними ресурсами на одиницю площі Південна Америка. Друге місце посідає Європа, за нею йдуть Азія, Північна Америка й Африка. Найгірше забезпечена водними ресурсами Австралія. Разом з тим, забезпеченість водою на душу населення в Австралії вища середньосвітової. Нова Зеландія належить до найбільш забезпечених водою, з розрахунку на одну людину, країн світу. Україна – один з регіонів, не забезпечених за існуючих антропогенних навантажень прісною водою у достатній кількості. Так, за запасами місцевих водних ресурсів (1 тис. куб. и на 1 особу) Україна вважається однією з найменш забезпечених країн у Європі (Швеція – 2,5 тис. куб. м, Великобританія – 5, Франція – 3,5, Німеччина – 2,5, Європейська частина колишнього СРСР – 5,9 тис. куб. м). Відомий гідролог Марко Львович поділяє їх на країни з високою, низькою та дуже низькою водністю.

Водні ресурси України становлять 209,8 куб. км, причому формуються в її межах лише 25%, решта – за рахунок притоку транзитних річкових вод із зарубіжних країн (Російської Федерації, Білорусії, Румунії), місцевого стоку і підземних вод. В Україні налічується 63119 річок, у тому числі великих (площа водозабору більше 50 тис. кв. км) – 9, середніх (від 2 до 50 тис. кв. км) – 81 і малих (менше 2 тис. кв. км) – 63029. Загальна довжина річок становить 206,4 тис. км, з них 90% припадає на малі річки.

Для усунення територіальної і часової нерівномірності розподілу стоку водозабезпечення в Україні здійснюється за допомогою 1,16 тис. водосховищ (загальним об’ємом майже 55 куб. км), понад 28 тис. ставків, 7 великих каналів (загальною довжиною 1021 км; пропускною здатністю 1000 куб. м/сек.), 10 великих водоводів, якими вода подається у маловодні райони. Водосховища Дніпровського каскаду з корисним об’ємом 18,7 куб. км, забезпечують більше половини обсягу водоспоживання. Прогнозні ресурси підземних вод становлять 21 куб. км. Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод дорівнюють близько 6 куб км (таб. 1).

Таблиця 1.