Тема 5. Еколого-економічні проблеми раціонального використання земельних ресурсів та їх охорони.

1. Земля – основа біосферних процесів та добробуту людства.

2. Закономірності та тенденції використання земельних ресурсів.

3. Показники використання та забруднення земельних ресурсів.

4. Заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів та їх охорони.

1. Земля – основа біосферних процесів та добробуту людства.

Земля завжди займала і займає одне з головних місць при розрахунках національного багатства держави. Земля є одним з головних природних ресурсів, джерелом життя людей. Земля – це основа, просторовий базис життя людини, а також головний засіб виробництва продовольства та сировини, основа сільськогосподарського виробництва.

Найбільшу цінність мають обробні землі, що дають 88% необхідних людству продуктів харчування. Основна частина обробних площ Землі знаходиться у Північній півкулі. Більше половини їх розташовано в Європі й Азії та 15% - у Північній Америці. Загальна площа земельного фонду України складає 60,354 млн. га, з них 69% становлять сільськогосподарські угіддя, в складі яких рілля становить більше 70 відсотків. Земельні (ґрунтові) ресурси України характеризуються високо родючими чорноземами, які є найкращими в Європі. Особливість використання землі в сільському господарстві полягає в тому, що вона не просто просторова база, а природно-кліматична система, в якій відбуваються складні біологічні процеси. Водночас вона є вічним засобом виробництва і при раціональному використанні може підвищувати свою родючість.

Таким чином, раціональний підхід до використання землі, її охорона дає змогу не тільки підтримувати біологічний потенціал, а й істотно його примножувати. Цими питаннями займається ґрунтова екологія.

Ґрунтова екологія – вивчає закономірності співвідношення між ґрунтом і умовами середовища, які виникають в результаті господарської діяльності людини. Ґрунт, як об’єкт вивчення розглядається в розвитку і взаємодії з факторами середовища, в процесі безперервного обміну речовин і енергії. Його найважливіша властивість – родючість, тобто здатність ґрунту забезпечувати рослини необхідною кількістю поживних елементів. Родючість відіграє першочергову роль у житті людини і є основною умовою існування і відтворення.

Однак, цінність землі полягає не тільки в її значенні для сільськогосподарського виробництва. Вона є найважливішою ланкою усіх наземних біоценозів і біосфери Землі в цілому. За образним виразом Вернадського, ґрунт є основою організації біосфери і основою життя. Тому раціональне землекористування є обов’язковою частиною комплексної системи експлуатації і охорони природних ресурсів.

Під раціональним землекористуванням розуміють не тільки використання землі за прямим призначенням, а і її охорону. Розрізняють дві основні проблеми охорони землі:

• економічна – охорона від виснаження і підвищення продуктивності ґрунту;

• екологічна – охорона від забруднення.

На відміну від атмосфери і води земля є малорухомим середовищем і міграція в ній забруднень відбувається повільно, а їх концентрація постійно зростає і впливає на людину не тільки безпосередньо, але й через кількість та якість врожаю.