2. Вартість валюти, валютні курси та їх режими

Однією з найбільш динамічних форм міжнародних економічних відносин є міжнародні валютні відносини, що виникають при використанні грошей у світогосподарських зв'язках і являють собою особливий вид економічних відносин. У переважній більшості випадків взаємний обмін результатами господарської діяльності і пов’язані з цим міжнародні розрахунки здійснюються в грошовій формі. Тому грошовим одиницям країни протистоять грошові одиниці інших країн. Поки національні гроші залишаються, у межах країни, в якій вони здійснюють обіг, вони залишаються національними грошовими одиницями. Коли ж з різних обставин вони виходять за національні межі, то набувають нової якості - стають валютою. Використання грошових одиниць у різних сферах є причиною, багатозначності терміну „валюта”, яким позначаються:

• грошові одиниці даної країни;

• грошові знаки іноземних держав;

• міжнародні розрахункові валютні одиниці (спеціальні права запозичення СДР, європейська валютна одиниця ЄКЮ).

Отже, під валютою розуміють грошову одиницю країни чи інший платіжний засіб.

Для українського громадянина поняття "валюта" психологічно пов'язане не з гривнею, а з грошовими одиницями інших країн, такими, як американський долар, німецька марка, японська ієна й ін. Тим часом, для жителів інших держав гривня також є іноземною валютою.

Хоча валютні відносини виникли перш за все, в зв’язку з розвитком міжнародної торгівлі (переміщенням через національні кордони товарів і послуг), а також міжнародним рухом капіталу, вони мають відносну самостійність, що в умовах глобальної економіки має тенденцію до зростання. Вплив валютних відносин на відтворення стає все більш відчутним.

У значній мірі це є результатом подальшої інтернаціоналізації господарського життя, поглиблення інтеграційних тенденцій у різних регіонах земної кулі, істотного підвищення ролі зовнішніх факторів у національному відтворювальному процесі, величезного збільшення обсягів світової торгівлі валютою, появи і швидкого поширення нових фінансових інструментів.

За різними ознаками валюту поділяють:

а) на національну валюту - законний платіжний засіб на території країни, що його випускає;

б) іноземну валюту - платіжний засіб інших країн, що законно чи незаконно використовується цією країною;

в) резервну валюту - валюту, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, необхідні для покриття боргів;

г) валюту, що вільно використовується, тобто валюту, що широко використовується для міжнародний угод і активно купується і продається;

д) тверду валюта - валюту зі стабільним валютним курсом.

Однією з найважливіших ознак валюти є її конвертованість.

Конвертованість валюти - це здатність резидентів вільно, без будь-яких обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами.

Залежно від типів міжнародних операцій встановлюється ступінь конвертованості валюти, який нижче наведено в порядку зростання.

1. Конвертованість за поточними операціями - це відсутність обмежень на платежі й трансферти з поточних міжнародних операцій, що пов'язані з торгівлею товарами і послугами, міждержавними переказами, доходами і трансфертами.

2. Конвертованість за капітальними операціями - це відсутність обмежень на платежі й трансферти з міжнародних операцій, що пов'язані з рухом капіталу.

3. Повна конвертованість - це відсутність будь-яких обмежень і за поточними, і за капітальними операціями.

У внутрішньому грошовому обігу може широко використовуватись іноземна валюта, тоді виникає так званий паралельний обіг валют. Він може мати такі форми:

а) доларизація або використання іноземної валюти як засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу зберігання;

б) валютне заміщення або використання іноземної валюти тільки як засобу обігу.

Валюта як і будь-який товар має ціну. Оскільки ціну валюти не можна виразити в ній самій, то її виражають в інших валютах, і це є обмінний, або валютний, курс. Валютний (обмінний) курс - це одиниця національної валюти, виражена в одиницях іноземної валюти. Валютний курс може встановлюватися законодавчо або в процесі взаємного котирування валют. Валютне котирування - це визначення валютного курсу на основі певних ринкових механізмів.