3.3. МетодичНi положення,

ОБОВЯЗКОВi ДЛЯ КЕРiВНИКА

ГРУПИ АСПН

Представленi в попередньому параграфi положення зорiунтова-

нi на спiльне Єх виконання керiвником разом iз членами групи

АСПН. Проте iснують методичнi положення, якi в бiльшiй мiрi

адресованi керiвниковi. Єх можна подiлити на вербальнi й не-

всрбальнi. Важлива роль у досягненнi успiху в роботi групи

належить мiмiцi, жестам, тоновi голосу, емоцiйним здiбностям

керiвника й багато чому iншому. Вiн повинен чiтко знати своє

нсвсрбальнi можливостi. Та найголовнiшою в роботi групи

АСПН у вербальна взаумодiя, яка свiдомо регулюуться керiв-

ником. Ураховуючи специфiку поведiнки керiвника, можна ви-

дiлити кiлька вербальних прийомiв управлiння групою АСПН.

71

1. Заохочення групи до обговорення певноє теми.

2. Узагальнення матерiалу групового навчання шляхом ви-

дiлення зв язкiв. Керiвник повинен звертати увагу членiв групи

на iстотнi моменти (опосередкованим чи прямим шляхом), а

також представляти дану iнформацiю у прийнятнiй формi й у

принагiдний момент. Цс вимагау вiд нього вмiння iнтерпрету-

вати матерiал, спiввiдносити рiвень розвитку групи й кожного

єє члена.

3. Технiки iнтерпретацiє матерiалу навчання:

а) пiдкреслення суттувого моменту у висловлюваннi члена

групи;

б) висвiтлення керiвником iстотних аспектiв поведiнки чле-

нiв групи на пiдставi встановлення звязкiв мiж окремими ак-

тами поведiнки. Це може вiдбуватися на тлi конфронтацiє,

спiвчуття, спiвпереживання, радощiв, вiдкриття нового. Голов-

ним тут у встановлення спiльного та вiдмiнного, суперечностей

психiки, яких учасники навчання не можуть бачити без сто-

ронньоє допомоги. Найвищий рiвень професiоналiзму виявляу

той керiвник, який поступово пiдводить члена групи до само-

аналiзу своує власноє поведiнки. Керiвник не лише допомагау

учасникам АСПН перетворювати себе на обукт дослiдження, а

й формуу у них здатнiсть учитися на власному досвiдi поведiн-

ки, що у запорукою профссiиноє пiдготовки.

4. Розкриття логiки несвiдомого та спiввiднесення Єє з ло-

гiкою свiдомого. Важливо, щоб керiвник розкрив внутрiшню

нсусвiдомлювану суперечнiсть, що визначау особистiсну про-

блематику субукта, показав розбiжностi мiж його бажаннями

й стратегiую поведiнки.

5. Постановки певних завдань в групi АСПН. Це може бути

пропозицiя виконати яку-небудь вправу (гра, психодрама, пси-

хомалюнок, соцiограма); укладання договору з тим чи тим учас-

ником навчання, згiдно з яким вiн повинен уникати певних

форм поведiнки, або, навпаки, випробувати бажанi для себе

форми в групi й поза єє межами (на час навчання) з наступним

обговоренням результатiв.

6. Координацiя дискусiє. Мауться на увазi спрямування дис-

кусiє керiвником у бажане русло, а також синхронування окре-

мих ЄЄ елементiв. Керiвник зобовязаний забезпечити послiдов-

нiсть i завершенiсть розгляду важливих питань самопiзнання

без вiдхилень до побiчних явищ.

7. Забезпечення багаторiвневостi в дослiдженнi особистiс-

нiiх проблем окремих членiв групи. При цьому важливо встано-

вити взаумозвязок мiж проявами поведiнки кожного учасника

занять та динамiкою групи, рiвнем єє iнтеграцiє й особистiсним

розвитком кожного присутнього.

8. Чiткiсть i послiдовнiсть у керiвництвi, яка не допускау

72

свавiлля й водночас забезпечуу спонтаннiсть поведiнки членiв

групи АСПН.

9. Розкриття учасниками навчання внутрiшнiх особистiс-

них причин, якi породжують труднощi в спiлкуваннi та вну-

трiшнi суперечностi.

10. Умiння працювати iз захисною поведiнкою": нейтра-

лiзувати ситуативнi (периферiйнi) захисти й актуалiзувати ба-

зовi (особистiснi) прояви.

Керiвник не повинен давати захиснi реакцiє в групi, бо вони

можуть спровокувати посилення "захисту" учасникiв АСПН i

ускладнити Єхну просування до бiльш вiддалених i важливих

цiлей навчання. Крiм того, захиснi тенденцiє ускладнюють ке-

рiвниковi адекватне сприйняття взаумин у групi.

Керiвник групи АСПН повинен володiти прийомами, якi б

одночасно каталiзували iндивiдуально-особистi змiни учасни-

кiв навчання и просували взаумини в групi до багаторiвневоє

iнтсi рацiє як важливоє передумови позитивних результатiв на-

вчання.

3.4. ФАКТОРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ

iНТЕГРАЦiЄ ГРУПИ

Розвитковi згуртованостi групи сприяу вiдкрите, щире ви-

словлення почуттiв i думок з приводу того, що вiдбувауться в

групi. При цьому важливо, щоб учасники навчання не боялися

висловлювати як позитивнi, так i негативнi реакцiє на те, що

вiдбувауться. Правдивий обмiн iнформацiую, почуттями, а та-

кож правильна реакцiя керiвника на критичнi зауваження ду-

же багато важать для розвитку вiдчуття належностi до групи.

Згуртованiсть у нiй забезпечуу таку атмосферу, коли вiд-

крите висловлювання емоцiй не порушуу почуття близькостi й

емоцiйноє теплоти, коли присутня психологiчна захище-

нiсть, а це знiмау напруженiсть, сприяу глибшому взаумо-

розумiнню.

"Розморожування". Ефективнiсть навчання великою мiрою

визначауться тим, як "скидаються маски" й послаблюуться сте-

реотипнiсть поведiнки, а також як сприймаються принципи нав-

чання в групi АСПН. Процес посилення бажання й готовностi

до н,.iвчання можна назвати "розморожуванням". Його запору-

кою виступають такi з ранiше названих принципiв: прийняття

в групi, звертання один до одного на "ти" й за iмям, вiльне

розташування по колу. зручна поза, розслаблення, вiдсутнiсть

системи покарань i заохочень. Усi перелiченi фактори послаб-

лююiь систему звичних стереотипних форм поведiнки й вiдкри-

вають можливостi для ефективного навчання.

73

Психологiчна безпека. АСПН проходить ефективнiше за

наявностi в групi психологiчноє безпеки. Ситуацiя невимуше-

ностi, незвичнiсть обстановки, своурiднiсть принципiв функцi-

онування групи, новий досвiд - усе цс справляу значне

емоцiйне навантаження на учасникiв групи. Втiм, деяка напру-

женiсть, що посилюу вразливiсть, сприяу ефективному навчан-

ню; коли ж iнтенсивнiсть єє занадто велика, це активiзуу ситуа-

тивний "психологiчний захист" i перешкоджау продуктивному

включенню в процес групового навчання. Важливо забезпечити

спонтаннiсть поведiнки присутнiх. Атмосферу психологiчноє

безпеки створюу дотримання стичних норм роботи

групи.

Атмосфера довiри й пiдтримки. Для встановлення психоло-

гiчного клiмату довiри в групi необхiдно, щоб кожен єє член

вiдчув реальну можливiсть бути самим собою, переконався в

тому, що його тут нiхто не збирауться оцiнювати й змiнювати.

В атмосферi довiри людина бiльше схильна до вiдвертостi й

щиростi, повiдомлення iншим ризикованоє для свого "Я" iнфор-

мацiє, нiж у випадку очiкування суворих оцiнок i осуду. Для

створення такоє атмосфери доводиться з самого початку пере-

борювати протидiю, яка спричинюуться внутрiшньою тривогою

членiв групи. Керiвник повинен прагнути обуктивувати й дос-

лiдити цi страхи. З цiую метою можна запропонувати учасни-

кам вибрати партнерiв, з якими вони могли б поговорити про

своє тривоги безпечнiше, нiж розповiдати про своє турботи всiй

групi. Якщо почуття довiри не буде розвинуто в групi, то в

процесi навчання можуть виникнути серйознi проблеми.

Взаумна довiра виробляуться в умовах, коли у можливiсть

висловлювати своє почуття, незалежно вiд того, позитивнi вони

чи негативнi, й не боятися критики. На противагу цьому при-

хована ворожiсть i пiдозрiливiсть, небажання говорити про своє

почуття у показником вiдсутностi довiри. iнодi це виявляуться

в спробах учасникiв заховатися за абстрактними роздумами, в

довгих обговореннях проблем iнших членiв групи, а також у

небажаннi сконцентрувати увагу на собi. На початкових стадiях

роботи групи учасники АСПН чекають, що керiвник вирiшить

за них, що Єм потрiбно робити и дослiджувати. Саморозкриття

в цей перiод мас поверховий i спланований характер, вiдкрита

поведiнка майже вiдсутня.

Розвиток здiбностi учасникiв АСПН до "прийняття" одне

одного у важливим фактором у створеннi атмосфери довiри.

Навчаючись "прийняттю", члени групи менше критикують, ви-

правляють висловлювання iнших, менш оцiнюють одне одного.

Для встановлення атмосфери довiри необхiдно, щоб хтось пер-

шим пiшов на ризик або зробив жест довiри. Коли ризикованi

дiє будуть пiдтриманi щирим прийняттям, вдячнiстю й допомо-

74

гою, цс посилить вiдчуття близькостi в групi, сприятиме зро-

станню довiри. Згуртованiсть може бути посилена з допомогою

такоє вправи: всi учасники почергово випробовують своє мож-

ливостi керувати групою.

Група АСПН передбачау нсдирективну позицiю тренера, яка

стимулюу спiвпрацю, активiзуу обговорення питань, пiднятих

членами групи з власноє iнiцiативи. Крiм того, в групi не по-

винна переважати взаумодiя "керiвник - член групи". Найкра-

щим варiантом у взаумодiя "учасник - учасник". Створення

згуртованостi членiв групи й атмосфери взаумноє довiри може

стати запорукою вирiшення суперечностей i конфлiктiв. При

цьому бажано домагатися як усвiдомлення всiма учасниками

джерел i самого факту конфлiкту, так i вiдвертоє проробки в

групi виниклих суперечностей.

Органiзовуючи групу АСПН, керiвник не ставить головною

метою зробити єє привабливою для тих, хто навчауться. Але

практика показуу: якщо людина починау вiдчувати, що єє сприй-

мають такою, якою вона у, якщо на заняттях встановлюуться

атмосфера пiдтримки, близькостi, довiри, емоцiйного тепла, то

у неє виникау вiдчуття дiловоє привабливостi групи, що пози-

тивно позначауться на результатах навчання.

Спонтаннiсть групового процесу. В групi АСПН важливо

досягти як спонтанностi, так i керованостi актуальними взауми-

нами й подiями. Бiльше того, керiвництво процедурою АСПН

мас на мстi забезпечення спонтанностi мiжособових стосункiв,

що являють собою конкретно-змiстовий аспект процесу групо-

вого навчання. Управлiння груповим процесом - цс передусiм

управлiння динамiкою АСПН.

Керiвник групи повинен мати теоретичну концепцiю розу-

мiння механiзмiв даного навчання й розвинених здiбностей

процесуальноє психодiагностики особистiсних причин трудно-

щiв у спiлкуваннi. У звязку з цим виникау необхiднiсть уточ-

нення уявлень про вiдсутнiсть формалiзованих i стандартизо-

ваних проявiв управлiння групою АСПН, особливо на перших

заняттях.

Вiдчуття невизначеностi може виникнути й у керiвника-по-

чаткiвця, якому ще важко синтезувати в одне цiле тактичну й

стратегiчну лiнiє в управлiннi групою АСПН.

Необхiдно вiдрiзняти нсдирективну позицiю керiвника, вiд-

сутнiсть авторитарних розпоряджень вiд поведiнки свавiлля,

нсксрованоє стихiє, яка загальмуу групову динамiку, спрямо-

вану на iнтеграцiю. Важливо, щоб керiвник чiтко уявляв собi

основнi стратегiчнi лiнiє розвитку групи, а також тi методичнi

прийоми та засоби, якi допоможуть досягти iндивiдуалiзованого

ефекту-навчання кожного учасника АСПН.

На самому початку занять доцiльно лише в загальних рисах

75

обговорювати можливий ефект роботи групи АСПН, але орiун-

тованi цiлi в iндивiдуально-особистому й професiйно-педагогiч-

ному планах визначити необхiдно. Якщо в групi немау чiтких

цiлей, разом обговорених i поставлених, то може зявитися

недоброзичливiсть у вiдносинах мiж Єє членами, яка призведе

до розколу, а то й до розпаду групи. Надзвичайно важливо, щоб

учасники АСПН мали змогу задовольнити своє груповi й про-

фесiйно-педагогiчнi бажання та цiлi. Група дiятиме успiшнiше,

якщо учасники навчання не прагнутимуть вирiшення всiх своєх

соцiальних проблем, певних утилiтарних цiлей; не розрахову-

ватимуть на те, що зумiють перетворити себе на готову, завер-

шену "модель".

Керiвник групи зобовязаний допомогти учасникам АСПН

зрозумiти, що процес Єхнього самовдосконалення неперервний,

i навчання в групi лише сприятиме самопiзнанню, поглибленню

власноє компетентностi в питаннях психодiагностики та прийо-

мiв оптимiзацiє психологiчних здiбностей до спiлкування й пiз-

нання iнших. Все це допомагау не лише досягти певного

результату в групi, а й оволодiти здатнiстю набувати новi реф-

лексивнi знання шляхом аналiзу ситуацiй спiлкування в по-

дальшому життi. Навчання в групi АСПН може ускладнюватися

рiзними формами поведiнки його учасникiв, про якi - нижче.

1. Спроби давати переєди. В групi прийнято говорити про

своє переживання, емоцiє, почуття, спричиненi поведiнкою того

чи iншого єє члена, але небажано давати поради. З цiую метою

можна обговорити питання: "Чим вiдрiзняуться зворотна iнфор-

мацiя вiд порадиi","Чим вiдрiзняуться поняття "надати допомо-

гу" вiд "дати пораду" в звичному розумiннii".

2. Гостри реакцiя деяких членiв групи неє негативнi емоцiє,

якi переживау хтось iнший (сльози i т.п.). Можна знизити рiвень

напруження жартом, наданням пiдтримки iншому. iнколи це

робиться у спосiб, який називауться "накладанням повязки".

Керiвниковi групи слiд диференцiювати зовнiшнi вияви жалю

("накладання повязки") й справжню турботу i спiвчуття (ем-

патiє). Члени групи повиннi зрозумiти, що "накладаючи повяз-

ку", вони, можливо, пiклуються головним чином про себе. Це

потребуу вiд керiвника досвiду, високоє емоцiйноє чутливостi

та iнструментальних засобiв роботи.

3. Можливiсть недоброзичливоє поведiнки, коригування якоє

в групi у досить важкою справою. Адже ворожiсть i недоброзич-

ливiсть рiдко виявляються вiдкрито, здебiльшого це вiдбува-

уться не прямо, а окiльно, завуальовано (гострi зауваження

членiв групи, колючий жарт, тактика "шпичакiв", пропуски

засiдань групи, запiзнення, демонстрацiя нудьги, усунення вiд

роботи групи з виглядом безмежноє ввiчливостi та доброзичли-

востi, яка заважау реалiзацiє принципiв щиростi: фiлософству-

76

вання, роздумiв на вiльнi та буденнi теми й т.п.). Активiзацiя

роботи опозицiйне настроуних членiв групи повязана з труд-

нощами й вимагау вiд ведучого великоє майстерностi. Подолан-

ня надмiрноє "захисноє" активностi здiйснюуться деякими учас-

никами АСПН краще тодi, коли вони не проявляють опорiв у

разi отримання зворотноє iнформацiє. Якщо людина бурхливо

реагуу на зворотний звязок, то з нею можна "укласти контракт"

про вiдтягування в часi реакцiє на почутi неприумнi висловлю-

вання. Якщо в групi будуть дослiдженi причини напруженостi,

тривоги, невдоволення, то ворожiсть може бути зменшена.