Iз метою вiдображення психологiчного портрета когось iз членiв групи. Бажано, щоб на заняттях кожен розширював свiй фрагмент малюнка. Можна також запропонувати внести змiни в

малюнки у вiдповiдь на запитання: "Якою хотiлося б бачити цю людинуi", "Що хотiлось би змiнити в портретii", "Чим бажано доповнити малюнокi", "Що пiдкреслити в ньомуi" Цiнним, на наш погляд, у прийом перехресного малюнка, наприклад, на тему: "Моя участь у груповому процесi психокорекцiє" й "Дорога мого життя". Можна побачити значущiсть АСПН для психологiчного усвiдомлення життувого досвiду. Виконання психомалюнкiв на однi й тi ж теми в рiзний час також

дау психологiчно цiкавий матерiал. Необхiдно враховувати, що проективний малюнок завжди неявне мiстить бiльше суттувоє нформацiє, нiж автор здатний єє бачити без сторонньоє допомо-

ги, тому що малюнок цiлiсно вiдображау психiку в єє свiдомих i несвiдомих проявах. Тому важливо придiляти достатньо часу для аналiзу малюнка всiма членами групи.

Психомалюнок може виконуватися як удома, так i пiд час заняття або пiсля його закiнчення - в залежностi вiд цiлей i теми. Наприклад, малюнок на тему: "Наша група сьогоднi"

здебiльшого виконууться або одразу ж пiсля заняття, або вдома. Малюнки на тему "Я" - реальне", "Я" - iдеальне", як правило, виконують до початку занять у групi. Такi малюнки сприяють

доборовi претендентiв у групу АСПН, якщо у така потреба.Важливо пiдкреслити, що при аналiзi малюнка можна виключати "iнтелектуалiзацiю" зображуваного, натомiсть треба пред-

ставляти своу чуттуве, емоцiйне сприйняття. При цьому небереться до уваги рiвень художньоє технiки зображення, бо психомалюнок - цс не перевiрка художнiх здiбностей.

Крiм описаних, у багато iнших методичних прийомiв, наприклад:

а) малювання на вiльну тему;

б) розмовне малювання: члени групи працюють з обраними

партнерами в парах, у кожноє з них один аркуш паперу, й пари

спiлкуються за допомогою образiв, лiнiй, фарб;

в) спiльне малювання: кiлька осiб чи вся група малюють на одному аркушi, наприклад, групу, єє розвиток, настрiй, атмосферу в групi та iн.;

г) додаткове малювання: малюнок передауться по колу, один починау малювати, другий продовжуу, третiй щось доповнюу iтак далi.

iнколи перед малюванням застосовууться прийом вiльних уявлень: члени групи розповiдають, якi образи у них виникають у контекстi тiує чи iншоє теми.Теми можуть багато в чому збiгатися з темами психогiмнас тики та пантомiми. Проективний малюнок можна виконувати кольоровою крейдою, олiвцем чи фломастерами.

т два способи роботи з готовими проективними малюнками:

а) показ усiх малюнкiв одразу, Єх перегляд, порiвняння, виявлення спiльними зусиллями схожого та вiдмiнного в Єхньому змiстi;

б) розгляд кожного малюнка окремо - вiн переходить iз рук у руки, й учасники АСПН висловлюються про його психологiчний змiст.

Керiвник теж дау iнтерпретацiю малюнка, висловлюуться потiм i автор.

При обговореннi небажано використовувати iнформацiю про автора, вiдому поза малюнками, а виходити лише з намальованого. В такий спосiб аналiзууться тiльки те, що людина хотiла

б повiдомити групi, але "захиснi" тенденцiє завадили Єй зробити це вербальне. Тобто малюнок виражау те, про що важко говорити. Якщо ж робити такi "здогадки" без наявностi вiдповiдних

"пiдстав" у малюнку, це може рiзко активiзувати "захиснi" реакцiє, що ускладнить процес навчання.

На початковому етапi роботи з малюнком можуть виникати труднощi як у його виконаннi, так i в iнтерпретацiє. Згодом, поступово, цi утруднення будуть подоланi, коли група буде змушена вiдкинути марнi сподiвання на "всезнайство" керiвника. Учасники занять починають усвiдомлювати, що всi присутнi здатнi розумiти психологiчний змiст малюнка, символiв i вико-

ристаних кольорiв, i найголовнiше - перейти на дослiдницьку позицiю - навчатись аналiзувати. Ось приклад таких символiв: сонце, гроза, прiрва, птах у небi, одинока квiтка в пустельнiй

мiсцевостi, або ж - у квiтнику; зламане бурею дерево, вулкан, штормове морс; закрита корком пробiрка; пiщинка серед купи пiску; повiтряна кулька; дерево, яке вiтер пригинау до землi i

зривау листя... Змiст цих зображень стау зрозумiлим пiд впливом нашого досвiду i в контекстi теми малюнка.

Поступово в процесi роботи зникають i труднощi в iнтерпретацiє проективного малюнка, учасники навчання розвивають у собi здатнiсть "правильного" Єх трактування.

2.5. ПОНЯТТЯ "ПСИХiЧНОГО

ЗАХИСТУ". ЙОГО РiЗНОВИДИ

Й ФУНКЦiЄ

Поняття "психiчного захисту" було введене 3. Фрей-

дом як засiб розвязання конфлiкту мiж свiдомим i несвiдомим.

Основну функцiю "захистiв" 3. Фрейд убачав у зниженнi емо-

цiйноє напруженостi, що провокувалася тривогою за здiйснення

соцiальне значущих цiлей, яким суперечили потяги, що йшли

вiд "iд". Саме таке трактування "психологiчних захистiв" пануу

в психоаналiтичнiй лiтературi. грунтовнi дослiдження цього фе-

номена були проведенi дочкою 3. Фрейда - Анною Фрейд

iншi хоч i вказують на поняття "психiчних

захистiв" як досить вагоме явище для розумiння психiки, проте

спецiально його не дослiджували. Все це зумовило розумiння

"психiчних захистiв" як окремих механiзмiв, шо iснують авто-

номно. Це - рацiоналiзацiя, проекцiя, перенесення, регресiя,

катарсис, iдентифiкацiя, замiщення та iн.

Наш багаторiчний досвiд проведення груповоє психокорек-

цiйноє роботи показав, що "психiчнi захисти" функцiонують у

певнiй цiлiснiй i досить динамiчнiй системi, iндивiдуально не-

повторнiй для кожного субукта. Системнiсть у провiдною ха-

рактеристикою "психiчних захистiв", яка здасться головним,

центральним механiзмом: "в iд слабкостi до сили". Та-

кий пiдхiд до функцiйноє органiзацiє всiує захисноє системи до-

помагау зрозумiти iнтегруюче ядро захистiв у всiх його проявах.

Аналiз одержаного нами емпiричного матерiалу показуу, що

завдання захистiв може трактуватися двояким шляхом: з одного

боку, зберегти незмiнними й задовольнити iн-

фантильнi iнтереси "Я", а з iншого - забезпе-

чити захист "Я" в сучасних умовах житту-

дiяльностi субукта. У звязку з цим ми вбачаумо пiд-

стави видiлити два дуже важливi види захистiв (невiдомi в

психологiчнiй лiтературi): ба з о в i захисти й ситуатив-

нi (периферiйнi) захисти.

Як випливау з вищесказаного, в базових захистах осiдау весь

iнфантильний емоцiйно значущий досвiд субукта, повязаний

iз "людьми дитинства". Цi люди визначаються наявнiстю до них

первинних лiбiдiозних потягiв (або, навпаки, мортидiозних

вiдштовхувань), якi невидиме програмують актуальну поведiн-

ку. Ця система виражауться в певнiй логiцi несвiдомого, яка у

когнiтивною базою "психiчних захистiв". Когнiтивний рiвень

захистiв характеризууться системними якостями, що не усвi-

домлюються субуктом. Вони пiдкоряються удиному механiзмо-

вi: "вiд слабкостi до сили". Поняття психiчноє слабкостi й сили

ми розумiумо в загальноприйнятому Єх трактуваннi у психоло-

гiє, хоч у кожного субукта вони досить iндивiдуалiзованi.

iндивiдуальна неповторнiсть мас вираження в системi "умов-

них цiнностей", в Єх ЄурархiзацiЄ за силою значущостi для субук-

та, оригiнальнiй у кожному конкретному випадку. "Умовнi

цiнностi" лежать ближче до базових захистiв, нiж "захиснi"

засоби, повязанi з ситуацiую. "Умовнi цiнностi" та пери-

ферiйнi захисти здiйснюють функцiє промiжного ланцюга мiж

базовими захистами та обуктивною реальнiстю. Вiдомостi про

умовнi цiнностi та засоби захистiв представленi в монографiє .

Наш багаторiчний досвiд ведення груп АСПН переконуу у

важливостi обуктивування несвiдомого, яка й виражау когнi-

тивну основу базових захистiв. Ця логiка кожного разу iндивi-

дуально неповторна, тому зрозумiло, що класифiкувати

ситуативнi захисти й форми Єх прояву недоцiльно, бо вони у

невичерпними через iндивiдуальну варiативнiсть. Механiзми

захистiв, вiдкритi 3. Фрейдом, можна вiднести до форм прояву

периферiйних захистiв. Що ж до базових захистiв, то вони

взагалi не пiдлягають будь-якiй категоризацiє. Кожний випадок

показуу, що Єм властива неповторнiсть, зумовле-

на логiкою несвiдомого, яка визначау гло-

бальнi захиснi настановлення субукта. Логiка

несвiдомого у дуже чiткою, незмiнною, неповторною й iмпера-

тивною у впливi на поведiнку субукта. Базовi захисти односто-

ронньо здiйснюють бачення ситуацiє "назовнi", залишаючись не-

видимими для свiдомостi. Тому несвiдоме "мудрiше" за свiдоме.

Завдяки цьому логiка несвiдомого зберiгауться недоторка-

ною з боку критики свiдомостi, а ригiднiсть захисних настанов-

лень - нерушимою.

Аналiз емпiричного матерiалу дау пiдстави висловити ще

одне вагоме твердження: логiка несвiдомого удина,

вона у цiлiсною, завершеною, Єй властива по-

слiдовнiсть i чiткiсть i вона виражауться в кожному

поведiнковому актi, хоч i не лежить на його поверхнi. Пiзнання

єє краще проводити на конкретному матерiалi, що розгортауться

в часових параметрах. В одноактнiй поведiнцi свiдоме й несвi-

доме виражаються симультанне. Дискретнiсть у Єх розмежуван-

нi може бути досягнута лише шляхом цiлiсного аналiзу

поведiнкового матерiалу субукта протягом тривалих групових

занять.