Iлюзiях, специфiчних для кожного iндивiда. Ми швидше схильнi

констатувати одностороннiй вплив несвiдомого на свiдоме, нiж

навпаки.

Односторонну вiдображення ситуацiє в повному єє обсязi не-

свiдомим робить його функцiювання (та iнформування) незрiв-

нянно обумнiшим i мудрiшим (за типом компютера) порiвняно

зi свiдомим. У тiй мiрi, в якiй функцiє свiдомого у вузькими,

обмеженими й деформованими несвiдомим, свiдоме обтяжене

вiдступом вiд реальностi. Тому дослiдження вiдсту-

пiв вiд соцiально-перцептивноє реальностi у

центральним у психокорекцiйнiи роботi, бо

саме в них криуться змiст особистiсноє про-

блеми субукта, породжуваноє його "захис-

ною системою". А цс повязане з логiкою несвiдомого, яка

вступау в суперечнiсть iз логiкою свiдомого. Потрiбно розумiти,

що обусктивуванни логiки несвiдомого - це один iз найважли-

вiших способiв надання допомоги субуктовi з метою самостiй-

ного розвязання ним власних особистiсних проблем. В резуль-

татi зростау психологiчна сила субукта за рахунок розширення

поля його свiдомостi та вивiльнення енергiє, яку поглинали ви-

тiснення. Тим самим розум звiльняуться вiд деформацiй, що

мали мiсце у власнiй рефлексiє та сприйманнi ситуацiє спiлку-

вання. Розвязання субуктом особистiсноє проблеми сприяу нi-

велюванню внутрiшньоє суперечностi психiки шляхом на-

лагодження звязкiв мiж свiдомим i несвiдо-

мим. Саме це, за нашим переконанням, i е центральним за-

вданням психологiчноє практики.

Пiдводячи пiдсумок, можна стверджувати: "психiчнi захи-

сти" - це внутрiшньо зумовлене структурне утворення психiки,

якому властива системнiсть функцiйних проявiв, що виража-

уться в логiцi несвiдомого. "Захисти", якi Єє реалiзують, ми вiд-

носимо до базових. Периферiйнi ж, або ситуативнi "захисти",

хоч i повязанi з базовими, в бiльшiй мiрi слугують адаптацiє

до ситуацiє "тут i тепер", анiж завершенню тенденцiй, пород-

жуваних потягами дитинства.

У контекстi наших наукових гiпотез найцiкавiшим рiзнови-

дом "захистiв" для практичноє психологiє у базовi (особистiснi).

Для Єх вивчення в психокорекцiйнiи групi створюуться така

тепла атмосфера взаумин, яка б усвятковувала периферiйнi

"захисти", а дизiнтеграцiя такоє атмосфери й здiйснюуться за

рахунок сили проявiв внутрiшньо детермiнованих "психологiч-

них захистiв". Тому метод активного соцiально-психологiчного

навчання може застосовуватися з мстою дослiдження такого

феномена, як "психологiчнi захисти", що досi залишауться май-

же зовсiм не дослiдженим.

ОРГАНiЗАЦiЙНО-МЕТОДИЧНi АСПЕКТИ

АКТИВНОГО СОЦiАЛЬНО-ПСИХОЛОГiЧНОГО

НАВЧАННЯ

Групова психокорекцiя iстотно вiдрiзняуться вiд занять з ака-

демiчноє психологiє не лише методичною своурiднiстю, а й спе-

цифiчною органiзацiую. Всi види груповоє корекцiє найбiльше

уднау пiдготовча, органiзацiйна частина. В АСПН, як i в будь-

якому рiзновидi тренiнгу, звичним у розмiщення членiв групи

по колу. Кiмната мас бути затишною, iзольованою вiд стороннiх

шумiв.

Практично-навчальна робота груп дiстала найбiльш поши-

рену назву - соцiально-психологiчний тренiнг

(СПТ). Л. А. Петровська витлумачуу цей термiн як своурiдну

форму впливу, спрямованого на пiдвищення психологiчноє ком-

петенцiє учасникiв спiлкування. Проте Г. О. Ковальов називау

цю роботу колективом активного соцiального

навчання (КАСН), а Ю. М. тмельянов - активним

соцiальним навчанням.

Малу групу, в якiй запроваджуються цi методи навчання,

вони називають навчально-тренiнговою групою

(НТГ). В єє завдання входить забезпечення спецiального пiз-

нання психологiє спiлкування, яка поуднууться з активним його

застосуванням i розвитком можливостей прогнозувати наслiдки

комунiкативних подiй.

Трснiнгова практика мау кiлька рiзновидiв, зокрема вiдео-

тренiнг (X. Мiккiн або Балiнтовськi групи (С. Петербург,

Б. А. Бараш).

Особливоє уваги заслуговуу тренiнг, розроблений В. А. Кан-

Калiком з використанням системи К. С. Станiславського.

Характерною рисою АСПН у тс, що воно не спрямоване на

тренаж комунiкативних умiнь i навичок чи на психотерапiю, а

у способом навчання. .

Передбачауться, що керiвник АСПН чiтко знау основнi на-

прями, якими мас реалiзуватися розвиток групи й самопiзнання

кожного єє учасника, вiдкриття ними важливих, але несповна

усвiдомлених аспектiв своує особистостi.

Методична органiзацiя АСПН вiдповiдау прогресивним ви-

могам: керiвництво даним процесом мас демократичний (неди-

рективний) характер, атмосфера взаумин у групi пройнята

прагненням довiри, .взаумопiдтримки, взаумоприйняття, щиро-

стi й вiдкритостi. Самодiяльнiсть учасникiв навчання заохочу-

уться можливостями спiвпрацi, обуктом уваги присутнiх у не

лише результати певного процесу, а й його динамiка; ефектив-

нiсть навчання досягауться не простим засвоунням готових

знань, а передбачау оволодiння процесом пiзнання нового, не

усвiдомлюваного ранiше, значущого для особистостi матерiалу;

вiдпрацювання (тренаж) умiнь i навичок.