4. Прояв залежностi одних членiв групи вiд iнших породжу-

уться комплексом неповноцiнностi. Той чи той член групи не-

рiдко не лише по-дитячому тримауться за руку iншого члена

групи, але й пiдпадау пiд його сильний вплив, що не у прогре-

сивним. Ця залежнiсть нерiдко у свiдченням недостатньоє соцi-

альноє зрiлостi субукта. Й такому членовi групи бувау нелегко

допомогти. Наприклад, людина просить допомоги - група дау

зворотну iнформацiю, але вона неспроможна самостiйно єє про-

аналiзувати и зробити висновки. Тому найчастiше вiд неє можна

почути вiдповiдь: "Так, але..." При цьому спiвчуття, яке Єй

висловлюу група, мало допомагау, бо вона не вмiу скористатися

одержаною iнформацiую й навiть порадою, оскiльки, незалежно

вiд змiсту рекомендацiй, намагауться довести, що Єй це не пiд-

ходить. Важливо навчитися вiдсторонюватися вiд таких хвороб-

ливих потреб пiдтримки.

5. Тенденцiя до теоретизування, фiлософствування прояв-

ляуться найчастiше на першому етапi, коли зберiгауться сприй-

няття АСПН як традицiйноє форми навчання, коли домiнуу

прагнення показати себе "з хорошого боку" перед викладачем i

студентами. Цс нерiдко вiдволiкау вiд плiдноє роботи, й iнодi

доводиться докладати багато зусиль, аби змусити таких учас-

никiв занять повiрити в серйознiсть того, що вiдбувауться в

групi. Трапляуться, що пiд кiнець роботи групи саме вони жал-

кують з приводу швидкого закiнчення занять.

6. Тенденцiя до "навiшування ярликiв" на окремих членiв

групи ("фiлософ", "осел", "монополiст", "оповiдач" i т.п.). Ос-

кiльки на заняттях надасться свобода для демонстрацiє своує

поведiнки, цс справдi може викликати подiбнi асоцiацiє. Й ке-

рiвниковi слiд памятати: завдання групи не в закрiпленнi у

людини стереотипу неефективного способу спiлкування, а в

наданнi єй допомоги в конструктивних змiнах i розвитку. Не

можна також забувати, що кожна людина у чимось бiльшим,

нiж, скажiмо, "оповiдач", "групова мати" тощо, потрiбно допо-

могти учасникам АСПН побачити цс.

Активне соцiально-психологiчнс навчання ускладнюють i

такi моменти:

77

"захиснi" реакцiє, якi осооливо пiдсилюються за вiдсутностi

(або послаблення) почуття психологiчноє захищеностi й безпеки

в групi;

недостатнiсть психологiчних знань для розумiння смпiрiчно-

го матерiалу;

протидiя послабленню внутрiшнiх барурiв, стереотипiв;

пошук швидких, легких, готових вiдповiдей на складнi пси-

хологiчнi проблеми й питання;

розбiжностi мiж очiкуваннями субукта (члена групи) й тим,

що вiн отримуу в нiй (нерiдко це можуть бути утилiтарнi на-

станови: озброєтися системою комунiкативних засобiв з метою

кращого впливу на iнших для досягнення своує мсти). Груповий

процес спрямований на пошук причин особистiсних проблем у

самому субуктi, характерi його життувого досвiду. Сподiвання,

з якими субукт приходить у групу, можуть бути просто нере-

альними. Зокрема, покладаються надiє на те, що все буде зроб-

лено "за мене" i "я вийду готовеньким". Члени групи часто не

розумiють, що шлях удосконалення процесу спiлкування над-

звичайно складний, оскiльки повязаний з особистiсними змi-

нами, якi вимагають значних зусиль з боку самого субукта.

3.5. ВИМОГИ ДО ПРОФЕСiЙНИХ

i ОСОБИСТИХ ЯКОСТЕЙ

КЕРiВНИКА ГРУПИ АСПН

Керiвник повинен володiти цiлою низкою якостей:

бути спроможним визнати в групi своє помилки й прорахун-

ки (якщо такi трапляються) i йти на такий самий ризик, якого

вiн очiкуу вiд членiв групи;

в разi необхiдностi йти на конфронтацiю з членом групи;

дiяти на основi розвиненоє iнтуєцiє;

бути щирим у спiлкуваннi з членами групи;

дослiджувати свiй внутрiшнiй свiт;

висловлювати застереження та сподiвання стосовно розвит-

ку групового процесу;

робити те, на що вiн очiкуу вiд iнших членiв групи.

Керiвниковi важливо володiти здатнiстю емоцiйноє включе-

ностi в процес завдяки розвинутiй сснзитивностi. Вкрай необ-

хiдною у також здатнiсть "бути з членами групи", тобто в кож-

ний момент групового процесу знати, в якому емоцiйному станi

перебувау той чи той член групи. Керiвник зможе входити в

тiснiший емоцiйний контакт з iншими, якщо буде здатним на

професiйнi реакцiє в групi й утримуватиметься вiд суто люд-

ських. Керiвниковi важливо перед початком занять у групi про-

водити деякий час на самотi. Пiдготовка до заняття може являти

78

собою роздуми про членiв групи АСПН i способи розвитку про-

цесу групового навчання.

Далi видiлимо ще ряд важливих професiйних особливостей

керiвника групи АСПН, якi базуються на його особистiсному

потенцiалi.

Турботливiсть. Керiвник повинен бути щиро зацiкавленим

у психологiчнiй безпецi тих, хто навчауться. Недопустимим у

зловживання своєм становищем для задоволення в процесi

АСПН власних деструктивних тенденцiй "Я", що тягне за собою

використання членами групи "захисних засобiв" для утверджен-

ня свого "Я". Головною мстою керiвника мас бути зосередження

уваги на потребах учасникiв АСПН. Турботливiсть передбачау

увагу, довiру, вмiння щиро i всебiчно оцiнювати iндивiдуаль-

нiсть кожноє людини, єє особистi якостi.

Переконання. Деякi, керiвники трснiнгових груп не вiрять у

те, що заняття можуть викликати iстотнi позитивнi змiни, однак

продовжують займатись цiую практикою. На наш погляд, щира

переконанiсть в ефективностi груповоє роботи стимулюу учас-

никiв навчання до роботи, збуджуу потяг до творчостi, дальшого

самопiзнання та самовдосконалення.

Вiдвертiсть. Щирiсть (вiдкритiсть) ведучого перед самим

собою та учасниками навчання у вiдповiдь на новi (не завжди

приумнi) переживання, сприйняття цiнностей, якi вiдрiзня-

ються вiд його власних. Мова йде не про розкриття керiвником

таумниць своує особистостi, а про щире сприймання своєх по-

чуттiв, що резонують на подiє в групi. Якщо керiвниковi при-

таманна щирiсть i вiдкритiсть, такi цiнностi стосункiв швидко

розвиваються й у групi: учасники не бояться розкривати, в

свою чергу, щирi почуття у вiдповiдь на ситуацiю "тут i те-

пер". Однак саморозкриття мау бути спонтанним i доцiльним,

ним не можна манiпулювати, перетворювати на методичний

прийом. Перешкодою на шляху становлення вищеназваних

цiнностей може стати надмiрна емоцiйна вразливiсть того чи

того члена групи й залежнiсть керiвника вiд позитивноє iнфор-

мацiє на свою адресу, очiкування похвали. Це все - прояви

"захисноє" поведiнки, вiд якоє керiвник повинен бути спромож-

ний вiдмовитись, а в разi прояву "захистiв" дослiджувати Єх

разом iз групою.

Психологiчна сила керiвника не означау тиску на учасникiв

АСПН i манiпулювання ними для досягнення особистих субук-

тивно значущих цiлей. Скорiше це повинна бути динамiчна й

життудiйна його якiсть. Головним чином вона проявляуться в

здiоностi керiвника до адекватноє психодiагностики. Довiра до

керiвника базууться на тому, що вiн вiдповiдау вимогам висо-

кого професiоналiзму й справляу враження людини, яка знау,

що робить, знау груповий процес, розумiу адекватно себе й

79

iнших, умiу надавати психологiчну допомогу. Бажано, щоб осо-

бистiснi якостi керiвника не дратували присутнiх, не розчаро-

вували, не стомлювали.

Життувий досвiд. Якщо керiвник не бере активноє участi в

соцiальному життi та громадськiй дiяльностi, якщо вiн не пере-

жив сам рiзноманiтнi емоцiйнi стани, то йому важче буде спiв-

переживати учасникам навчання в тому, що йому самому

невiдоме. Життувий досвiд у поуднаннi з психологiчними знан-

нями значною мiрою зумовлюу успiх керiвництва групою.

Самопiзнання (знання самого себе). Керiвник не зможе

допомогти iншим, якщо не буде адекватно усвiдомлювати себе,

своу "Я", включати в роботу певнi своє особистiснi якостi, цiн-

ностi, почуття, мотиви, потреби та iн. Керiвники з нерозвину-

тим самопiзнанням або тi, якi страшаться заглянути в глибини

власноє психiки, не можуть досягти ефекту в псикокорекцiйнiй

групi. Усвiдомлення керiвником самого себе й вiдсутнiсть стур-

бованостi та зайнятостi собою пiд час групових занять у необ-

хiдною умовою оволодiння майстернiстю груповоє психоко-

рекцiє.

Почуття гумору. Дуже цiниться вмiння керiвника влучно й

доречно пожартувати. Не може зняти, знизити чи послабити

напруженiсть у групi. Важливо такi моменти використовувати

для пiдсилення iнтеграцiйних групових процесiв.

Винахiдливiсть. Постiйно пiдтримувати в роботi групи

творчий iмпульс може виявитися нелегкою справою для керiв-

ника-початкiвця. Аналогiчнi труднощi часом вiдчувау й керiв-

ник iз великим досвiдом, якщо йому дуже часто доводиться

займатися груповою корекцiую. Деякi прийоми обертаються

для нього на заскорузлi гальма в його творчостi. Тому необ-

хiдно уникати застиглих ("затрсноканих") вправ та прийомiв,

якi втратили життувiсть, а також вiдмовитися вiд запрограмо-

ваноє презентацiє себе. Бажано шукати новi прийоми, шляхи

одержання нових вражень i стимулiв самопiзнання та самов-

досконалення. Особливо необхiдним у творчий iМПУЛЬС керiв-

никовi груп АСПН, вся робота якого зорiунтована на глибин-

но-психологiчне пiзнання труднощiв спiлкування субукта

(учасника навчання). Вмiння й навички, необхiднi керiвнико-

вi, набуваються в процесi навчання, хоч кожного разу групо-

вому процесовi притаманна неповторнiсть, а управлiння гру-

пою межуу з мистецтвом розумiти тс, що вiдбувауться в групi,

розумiти час, мiсце й ту мить, коли певний прийом буде най-

бiльш ефективним.

Етичнi вимоги до керiвника АСПН. Показником професi-

оналiзму в керiвництвi групою у дотримання етичних норм.

1. Необхiднiсть самому пройти групову психокорекцiю в ролi

члена групи.

80

2. Чiтко розумiти закони, яким пiдлягають груповi процеси

та iндивiдуально-особистiснi змiни.

3. Володiти методичними основами психологiчного впливу

на iншу особу, що в першу чергу передбачау розумiння "пси-

хологiчних захистiв".

4. Не допускати залучення в групу людей, схильних до пси-

хiчного захворювання.

5. Попереджувати майбутнiх учасникiв навчання про тi емо-

цiйнi навантаження, якi вони можуть переживати в процесi

психокорекцiє, а також про передбачуванi результати; розяс-

нювати такi форми поведiнки, якi допоможуть швидко просу-

ватися в навчаннi.

6. Члени психокорекцiйноє групи повиннi усвiдомлювати,

що вiд них залежить успiшнiсть навчання, й цьому сприяють:

саморозкриття й самоаналiз; експериментування з новими фор-

мами поведiнки в мiжособових стосунках у групi; пiзнання своєх

здiбностей на теренi соцiальноє перцепцiє; вiльне висловлюван-

ня своєх почуттiв i думок, якi виникають "тут i тепер"; активне

слухання iншоє людини, бажання побачити, зрозумiти єє психо-

логiчний свiт; сприймання членiв групи такими, якими вони у;

вияв доброзичливостi й чуйностi один до одного в процесi нав-

чання; здатнiсть iти на конфронтацiю при загальнiй повазi;

готовнiсть i бажання випробувати новi форми поведiнки; бажан-

ня розвитку саморефлексiє та сензитивностi.

7. Уникати занадто ризикованих форм роботи в групi, для

виконання яких в учасникiв недостатньо пiдготовки й досвiду

або якi викликають глибокi дезiнтеграцiйнi ефекти.

8. Захищати право членiв групи на вибiр, блокувати групо-

вий тиск i спроби приниження гiдностi того чи того члена групи.

Керiвник повинен нiвелювати таку деструктивну активнiсть.

9. Умiти науково й логiчно обгрунтовувати необхiднiсть ви-

користання певного прийому в групi. Бути компетентним у

своєх дiях. Умiти уднати психодинамiчну теорiю з практикою.

Створювати свiй неповторний стиль з опорою на теоретичнi

засади АСПН i власний особистiсний потенцiал, на новiтнi на-

уковi досягнення в цiй галузi.

10. Бути готовим до того, що у звязку з тенденцiую iденти-

фiкацiє його можуть ототожнювати з кимось iз батькiв. У звяз-

ку з цим дану проекцiю не слiд трактувати як пряму iдеалiзацiю

керiвника чи закоханiсть у нього. Цi почуття мають бути дос-

лiдженi в групi й повязанi з iншим груповим матерiалом того

чи того члена групи. Такий звязок допоможе виявити загальнi

тенденцiє поведiнки.

11. Зберiгати в таумницi вiд стороннiх змiст групового ма-

терiалу занять. Можна розповiдати лише про методику й про-

цесуальну сторону подiй.

6 - Т. Яценко

81

12. Уникати навязування своєх цiнностей i переконань учас-

никам навчання. Поважати Єхню здатнiсть до незалежностi та

самостiйностi мислення при аналiзi одержаноє в групi iнформа-

цiє. Керiвник зобовязаний блокувати спроби членiв групи на-

вязати свою волю iншим учасникам навчання й застерегти вiд

надання неадекватноє допомоги.

13. Бути уважним до виявлення в окремих членiв групи

ознак психологiчного виснаження. Перевантаження потрiбно

упереджувати, слiдкувати за режимом роботи й вiдпочинку.

Якщо ж у ходi занять виявляуться хворобливий симптом у по-

ведiнцi, то таких людей необхiдно термiново усунути вiд занять

(у тактовнiй формi) i придiляти Єм увагу поза групою. За пси-

хологiчну безпеку учасникiв психокорекцiйноє групи керiвник

несе вiдповiдальнiсть.

14. Непомiтно стимулювати здiйснення аналiзу групового

матерiалу учасниками навчання. В кiнцi кожного заняття ба-

жано видiляти час для висловлення присутнiми своєх думок про

заняття, про те, що Єх задовольнило, а що нi, що непокоєть, що

хотiлося б змiнити, яку проблему хотiлося б поставити на об-

говорення.

15. Готувати учасникiв навчання до реалiзацiє здобутого в

самому життi, де можливi негативнi реакцiє на новоутворення

в поведiнцi, бо вони будуть незвичними та суперечитимуть

Єхнiм егоєстичним iнтересам. Проблеми, якi можуть виникати,

доцiльно обговорювати в групi, апробуючи новi форми поведiн-

ки та шляхи Єх вирiшення. Пояснити учасникам груповоє ко-

рекцiє, що дана група у своурiдною навчальною лабораторiую

самопiзнання, а норми єє функцiювання у часто значно гуман-

нiшими й вiдкритiшими, нiж цього потребуу життя. Пряме пе-

ренесення групових норм та принципiв у життя недопустиме.

16. Планувати додатковi (пiсля завершення роботи групи)

засiдання групи для того, щоб разом обмiнятися думками про

труднощi, з якими учасники навчання зустрiлися в життi. Ке-

рiвник покликаний каталiзувати в групi взауморозумiння, вза-

умодопомогу й пiдтримку.