Висновок

Як ми дізналися з дослідження цієї теми історію коміксів сміливо можна виводити від наскельного живопису. Давні люди не просто намагались зобразити картину – це був сюжет, ланцюг подій, що описував, приміром, лови звіра. Як пише відомий художник Чебикін - «Перші письмена, ймовірно, трансформувалися в ієрогліфи та найдавніші шрифти, – розповідає художник. – У єгиптян це взагалі суцільний комікс! Або взяти китайське письмо: ієрогліф «будинок» справді схожий на будинок, ієрогліф «людина» має «стовбур», «руки-ноги»... Із Греції до нас прийшла традиція навколо ікони малювати житія! Подивившись на розписи церков за тамтешнім каноном, можна прочитати майже все Святе Письмо. Там якраз і поєднано зображення святого з текстовим супроводом». Традиція «оповідок у картинках» (як визначає цей жанр французький сюрреаліст Жорж Садуль) була помічена в XVI–XVII столітті, коли в Барселоні та Валенсії стали поширювати малюнки для простого люду, переважно на релігійну тематику. Це були знову-таки перекази життя святих у вигляді невеликих відбитків гравюр на кольорових аркушах, що називались «алілуї». З часом було налагоджено їх фабричне виробництво.

Скептики були б здивовані, зазирнувши в минуле й побачивши появу одних із перших «мальованих історій» в японському монастирі XII століття, коли буддійський монах Тоба (або Яку) зобразив чотири гумористичні сюжети. Два – про звірів, яких зображували люди, а ще два – про ченців, котрі порушують устав, зокрема грають на півнячих боях. Базові прийоми жанру в його сучасному вигляді, рухи й жести були запозичені саме із цих найперших робіт.

Спостереження свідчать про велику популярність коміксів серед дітей. Цьому існують свої причини. Як свідчить теорія і практика навчання, дітям, особливо молодшого і середнього шкільного віку, притаманна властивість сприймати навколишній світ шляхом активного спостереження, особливо у тих випадках, коли їхня увага та спрямованість психіки піддаються впливові з боку зорової наочності.

Це, на перший погляд, нехитре мистецтво здатне проникати у свідомість значно глибше, швидше й непомітніше, ніж література чи художнє

кіно. Майстерно переданий у формі коміксу «меседж» може слугувати ефективним рушієм, чи то пак навіть засобом впливу.

Між тим, комікс — унікальний жанр, що перебуває на стику літератури й образотворчого мистецтва, гарний прилад кореляційного тексту де вербальне пов’язане з невербальним.

Це дивовижне мистецтво де хвацько поєднується цікава картинка та влучний текст. Яке служить не тільки як розважальна ланка суспільного життя, але й у якомусь сенсі закладена повчальна та навчальна мета.

Використання в коміксах тексту, символік, особливого оформлення, типографіки і змішаних технік допомагають створити підтекст основних посилів. Партнерство слів і малюнків можуть створювати унікальну консистенцію вираження безлічі смислів в залежності від способу їх поєднання.

У сучасному світі комікси грають величезну роль в індустрії розваг, освіти і навіть науки. Це величезні корпорації з багатомільйонними оборотами. Сьогодні комікси - це не тільки книги і журнали, це тематичні парки розваг і неймовірно популярні кінофільми, а так само комп'ютерні ігри, герої яких широко відомі й у нашій країні, незважаючи на практично відсутню культуру коміксу, як таку. Необхідно заповнювати цю нішу видавничого ринку новим, власне українським продуктом якісного рівня, щоб надати можливість розвиватись українській комікс-традиції, а також задовольнити потребу читачів у якісній зображальній літературі.