1.3 Типологія коміксів

Існує декілька підходів до класифікації коміксів, залежно від їх форми, обсягу, стилю, жанру, сюжету тощо. Розглянемо типологію коміксів за різними ознаками.

Різновиди коміксів за формою:

• Yearbook або Annual – Щорічник.

Розглядається як окрема серія, і нумерується відповідно до свого року видання. Зазвичай має більше сторінок, ніж щомісячник тієї ж серії, і включає в себе одне або кілька нових оповідань і ряд екстра матеріалів, яким не вистачає місця у щомісячній серії. Екстра матеріали можуть включати в себе біографічні відомості про персонажів, зображення на всю сторінку або плакати персонажів, перевидання раніше опублікованих матеріалів, а також нові короткі оповідання. Щорічники особливо часто зустрічаються у виданнях видавництв «DC», «Marvel».

• Британський щорічник

У Великобританії велика кількість щорічників публікуються незадовго до закінчення кожного року. Британські щорічники – це великогабаритні книги у твердій палітурці в 100 чи більше повнокольорових сторінок. Дата на таких щорічниках указана, як правило, на наступний рік, щоб продавці не знімали їх з полиць магазинів відразу після Нового року. Такі щорічники особливо часто зустрічаються серед видань «Fleetway», «Egmont».

• Monthly – Щомісячне видання

Серія коміксів, що виходить щомісяця. Найбільш поширена на американському ринку.

• BD – La bande dessinee (фр.) позначення європейських коміксів (але не перекладних американських).

Через складну графіку один випуск виходить раз на рік і рідше.

• Webcomic – Вебкомікс

Комікси, розповсюджувані за допомогою Інтернету, найчастіше через власні сайти самих авторів, забезпечуючи легкий доступ до аудиторії, хоча деякі з них опубліковані в книгах і газетах. Деякі вебкомікси можуть містити низку інтерактивних деталей. Найбільш популярні серії згодом видаються на папері видавництвами.

У мережі зараз можна знайти до 9000 webcomics від традиційних коміксів до графічних романів, різноманітних жанрів та тем.

• GN / Graphic Novel – Графічна новела

Являє собою закінчену новелу, що видається в графічному варіанті, в якій основою передачі сюжету є малюнок, а не текст.

За змістом такі твори звернені більше до дорослої аудиторії і накладають обмеження за віком (англ. adult content – вміст для дорослих). Графічні новели відрізняються від традиційних коміксів і манги не тільки сюжетом, але також зовнішнім виглядом і ціною. Видаються зазвичай у твердій палітурці на якісному папері, стандарт 46-48 сторінок (бувають розбіжності в бік збільшення). Також ознакою графічної новели є те, що часто альбом створює одна людина, максимум троє: сценарист-автор, художник і колорист. [1]

Основні стилі:

1. намальовані в класичній реалістичній манері (більшість);

2. намальовані в «карикатурній» манері (приклад – «Asterix»);

3. «Авторський малюнок».

Національні стилі:

1. Комікс (американський стиль);

2. BD (європейський стиль);

3. Гекіґа (японський стиль, термін Есіхіро Тацумі);

4. Мальовані історії (російський стиль).

Дехто вирізняє ще Графічний Роман – довгий графічний твір, зазвичай представляється у вигляді набору завершених історій, що йдуть у хронологічній послідовності. Відмінність від коміксів, як і графічних новел, досить істотне. Він так само орієнтований на більш дорослу аудиторію і так само коштує дорого. Найбільш характерний для США. З’явився на початку 1940-х років.

OGN (original graphic novel) – оригінальний графічний роман чи новела, що містить абсолютно нове оповідання.

• Strip – Стрип

Переважно комедійний комікс, що складається з двох або трьох панелей, розташованих горизонтально, зазвичай друкується в недільних газетах і в мережі Інтернет.

• Фотокомікс (або фотоновела)

Один із різновидів жанру коміксу, в якому замість мальованих зображень використовуються фотографії. У ролі персонажів фотокоміксів зазвичай виступають реальні люди чи іграшки (наприклад Годзілла, Барбі та ін.). Часто у фотокомікси також додають мальованих персонажів. Популярні в Іспанії, Франції та Латинській Америці .

Різновиди коміксів за сюжетними лініями:

• TPB / trade paperback – ТПБ

Збірник декількох випусків однієї серії, в основному пов'язаних спільною історією. Видається в м'якій обкладинці, має від 100 до 200 сторінок.

• HC / hardcover – Хардковер

Те саме, що і TPB, тільки у твердій обкладинці. Більш люксове й дороге видання. Може мати суперобкладинку. У кінці хардковера зазвичай розміщують ряд бонусів і екстра матеріалів.

• Preview – Превью

Попередній випуск, що містить короткий огляд майбутньої серії і кілька сторінок першого випуску.

• One-Shot – Ваншот

Комікс стандартного (22 сторінки) або збільшеного розміру, що обмежується одним випуском. Зазвичай містить закінчену історію, але не виключено розвиток його сюжету в інших коміксах.

• Ongoing – Онгоінг

Серія коміксів з необмеженою кількістю випусків. Закриття онгоінга найчастіше відбувається через низький рівень продажу або через великі зміни в політиці видавництва.

Іноді онгоінг закривається через смерть основного героя чи героїв. Останнім часом додатковою причиною закриття серії є той чи інший повномасштабний івент (англ. Event – подія), що зачіпає весь всесвіт, у рамках якої діє онгоінг (характерно для видавництв «Marvel» і «DC»).

• Limited series або Mini-Series Лімітована або Міні-серія

Серія коміксів з обмеженою кількістю випусків, зазвичай від 2 до 12. У деяких випадках, коли кількість випусків більше 12, таку серію можуть називати максі-серія (maxi-series).

• Storyarc – Арк або Сторіарк

Сюжет, розділений на кілька випусків.

• Crossover – Кросовер

Історія, в якій діють персонажі з різних серій.

• Spin-off – Спінофф

Відгалуження від основної серії, концентрується на ряді персонажів чи певних сюжетних лініях.

• Tie-in – Тай-ін

Комікс, пов'язаний із загальним сюжетним напрямком однієї або кількох серій (кросоверу або комікс-всесвіту), але радикально не впливає на центральну сюжетну лінію.

• Standalone – Стендалон

Невелика серія коміксів, що містить закінчену історію.

Комерційні категорії коміксів:

• Independent (indie) Сomics – Незалежні комікси

Комікси, які видаються за межами мейджорів (провідних видавництв) і компаній-монополістів. На американському ринку мейджорами є видавництва «Marvel», «DC», «Dark Horse» та кілька інших.

• Creator-owned Comics – Авторські комікси

Комікси, права на які належать безпосередньо їх творцям, на противагу коміксами, що належать видавництву (publisher-owned properties), які домінують у продукції великих видавництв. Наприклад, письменник Ніл Гейман (Neil Gaiman) володіє правами на більшість свої комікс-робіт.

• Alternative comics – Альтернативні комікси

Комікси, що створюються зусиллями однієї людини, а не креативної команди. Зазвичай досить сильно відрізняються від продукції, що домінує на комікс-ринку. За традицією такі комікси схиляються до формату оригінальних графічних новел. Типові приклади – продукція видавництв «Fantagraphics», «Drawn & Quarterly», «Top Shelf».

Всі три перелічені вище поняття досить розмиті і є регулярним об'єктом для дискусій, але, тим не менш, вони не повинні ототожнюватися, навіть не дивлячись на те, що досить часто перетинаються між собою. Альтернативні комікси, наприклад, за визначенням потрапляють і в перші дві категорії. Більше того, ніщо не заважає видавництвам «Marvel» і «DC» видавати авторські комікси .

Жанри і тематика графічних історій:

• детектив,

• драма,

• мелодрама,

• комедія,

• пародія;

• казка,

• бойовик,

• вестерн (про Дикий Захід),

• трилер,

• жахи,

• фантастика,

• фентезі,

• історична та псевдоісторична тема,

• кримінал,

• містика,

• пригоди,

• наукова фантастика,

• політика,

• психологія,

• нуар (цинічний, похмурий, кримінальний гангстерський або детективний сюжет ),

• кіберпанк (від англ. cybernetics – кібернетика та punk – панк, сміття. Піджанр наукової фантастики. Антиутопічний світ, в якому високий технологічний розвиток поєднується з глибоким занепадом або радикальними змінами в соціальному устрої ),

• паропанк (або стімпанк від англ. steam – пара. Напрям наукової фантастики, що моделює альтернативний варіант розвитку людства, при якому були досконало освоєні технологія парових машин і механіка ).

• постапокаліпсіс (жанр наукової фантастики, в якому дія розвивається в світі, що пережив глобальну катастрофу ),

• романтика,

• історія соціальної проблематики,

• супергероіка,

• тема війни,

• тема зомбі,

• тема космосу,

• фурі (про антропоморфних тварин ),

• еротика,

• історія за мотивами гри,

• історія за мотивами книги,

• історія за мотивами фільму.

Для графічної продукції країн Сходу своєрідна типологічна класифікація залежить від віку і роду діяльності читацької аудиторії, охоплює майже всі верстви населення і обслуговує різні смаки.[18]

Є види манга, маньхуа і манхва для таких груп читачів:

• для хлопчиків (військової, пригодницької або науково-фантастичної тематики. Основною аудиторією є хлопчики і хлопці до 18 років);

• для дівчаток (відрізняються тонкою і чіткої промальовкою і тематикою шкільних або любовних відносин. Основною аудиторією є дівчата до 18 років);

• молодіжні (орієнтовані на молодих людей у віці від 18 до 25 років. У змісті відображені питання дорослішання і любовних (у тому числі сексуальних) відносин);

• жіночі (орієнтовані на домогосподарок або бізнес-леді. У змісті відображені проблеми більш дорослого життя, головними героями, як правило, є дорослі чоловіки й жінки);

• для дорослих (орієнтовані на людей старше 18 років. У змісті зачіпаються різні питання, такі як політика, економіка, історія, культура та ін. Також можуть містити зображення сексу і насильства): Еротичні, Лолікун/Лолікон, Чжентайкун/Сетакон, Порнографія/Хентай.

При цьому в коміксах для дівчаток також можуть бути війни, фантастика та пригоди. У коміксах для хлопчиків також можуть порушуватися теми шкільних відносин та любові з позиції хлопчика. У дитячих коміксах можуть також з’являтися теми, характерні для дорослих (за винятком сексу) [5].

По-перше, комікс складається з історії покладеної в основу коміксу: це може бути і смішна чи любовна історія, або бути драмою чи жахами. Можуть бути малюнки які охоплюють актуальні проблеми. Так з ідеї випливає сценарій коміксу. З’являються актори коміксу, персонажі розвивають історію, проговорюють діалоги, вони – це сполучна ланка з читачем.

По-друге, це формат коміксу:

• однокадрові – типовий приклад комедіі. Жарт заснований на одному-двох реченнях у діалозі.

• багатокадрові комікси – це лінія послідовних картинок. Хоча не існує обмежень або правил про довжині стрічки, зазвичай вона включає в себе 2-4 кадру з парою реплік у кожному. Це найбільш популярний вид коміксів, так як у них є сюжетна лінія, однак досить коротка, щоб випускати комікси регулярно.

• Книжки-комікси або графічні новели вимагають більшого змісту сюжету на сторінці і звичайно оповідають довгі, більш зв’язкові історії.

По-третє, слід звернути увагу на стиль оформлення коміксу. Існує багато популярних стилів, які автори беруть за приклад:

• аниме чи манги,

• у «карикатурній» манері,

• намальовані у класичній реалістичній манері.

Але також існує і багато тих, які, експериментуючи, винаходять свій власний особливий та неповторний стиль.

По-четверте, це текст коміксу, існує декілька форм подання тексту:

• у формі діалогу;

• хмарка для думок персонажа;

• речова бульбашка;

• прямокутники вони допомагають оповідачеві вказати місце дії або описати інші важливі деталі;

• звук можна проілюструвати з допомогою намальованих нот;

• вигуки можна помістити за межі мови, щоб додати емоційності.

Є думка, що графіка без тексту в послідовності – це комікс. А текст без графіки в послідовності коміксом не є, але це не вірно текс дуже важливий адже в текст входить те, що відбувається.

Репліки є те, через що регулюється послідовність. Це не єдине, чим вона регулюється, але це те місце, де кістки сценарію випирають з-під шкіри. Це єдине місце, де сценарій видно неозброєним оком. Текст і графіка в коміксах пов’язані однією і тією ж річчю – послідовністю кадрів. Існує думка що багато тексту це погано але золота середина коли тексту повинно бути рівно стільки, щоб було зрозуміло читачу. Дуже важливо впіймати саму суть послання, вхопити головну думку щоб в уяві читача склалася повноцінна картина [23].