- •2.4 Метаболізм сфінголіпідів. Генетичні аномаліі обміну сфінголіпідів
- •2.5 Біосинтез, шляхи біотрансформації та екскреція холестеролу з організму
- •2.5.1 Біосинтез холестеролу
- •2.5.2 Шляхи біотрансформації холестеролу
- •2.6 Ресинтез триацилгліцеролів у ентероцитах
- •2.7 Циркуляторний транспорт ліпідів. Ліпопротеїни крові
- •Регуляція та порушення ліпідного обміну
- •2.8.1 Регуляція метаболізму ліпідів у жировій тканині
- •3 Джерела гліцерол-3-фосфату:
- •1 Гормони, які підвищують швидкість естерифікації
- •2 Гормони, які підвищують швидкість ліполізу
- •2.8.3 Порушення ліпідного обміну.
- •Список літератури
2.5.2 Шляхи біотрансформації холестеролу
Холестерол, що синтезується в організмі, або надходить із їжею підлягає біотрансформації, в результаті якої утворюються біологічно активні стероїди та створюються умови для екскреції холестеролу (рис.18).
* Синтез глюкокортикоїдів
та мінералокортикоїдів
Синтез стероїдів * Синтез андрогенів
Кора наднирникових * Синтез естрогенів
залоз * Синтез прогестерону
Статеві залози
80-90%
Холестерол * Жовчні кислоти
Основний шлях (печінка) (Холева кислота, хенодезокси-
холева кислота)
КоА-SHАТФ
10% Нейтральні ліпіди
Холіл-КоА
* 7-дегідро- Кишечник Гліцин Таурин
холестерол
* Вітамін D3 *Копростерол *Глікохолева * Таурохолева
(Копростанол) кислота кислота
Рисунок 18 – Шляхи біотрансформації холестеролу в організмі людини
Біотрансформація холестеролу здійснюється за рахунок введення в молекулу стеролу додаткових гідроксильних груп та модифікації бічного ланцюга. Реакції окисного гідроксилювання стероїдів (мікросомального окиснення) відбуваються у мембранах ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів або у мітохондріях наднирникових і статевих залоз під дією цитохром Р-450-вмісних монооксигеназ.
Першим етапом біотрансформації холестеролу є його етери-фікація з утворенням ефірів – холестеридів. Переважна частина холестеролу крові та тканин етерифікована жирними кислотами у положенні С3. Для етерифікації використовуються ненасичені жирні кислоти – переважно лінолева С18:2 та олеїнова С18:1.
1 Етерифікація холестеролу в тканинах і в плазмі крові відбувається за різними механізмами.
А. Зовнішньоклітинна етерифікація найбільш активно відбу-вається у ЛПВЩ. Перенесення ацильного залишку з (β-) положення фосфатидилхоліну на гідроксильну групу холестеролу відбувається під дією ЛХАТ.
ЛХАТ
Холестерол + фосфатидилхолін→холестерол-ефір + лізофосфатидилхолін
Б. Внутрішньоклітинна етерифікація відбувається у мем-бранах ендоплазматичного ретикулюма клітин печінки, надир-никових залоз, кишечника, шкіри під дією АХАТ. Фермент утворює в клітинах резерв холестеролу, який після деетери-фікації під дією естераз, може бути використаний для синтезу стероїдів.
АХАТ
Холестерол + ацил-КоА → холестерол-ефір + КоА-SН
2 Біосинтез жовчних кислот. До жовчних кислот належать гідроксильовані похідні холанової кислоти – холева (3,7,12- триоксихоланова), дезоксихолева (3,12-діоксихоланова), хено-дезоксихолева (3,7-діоксихоланова), літохолева (3-оксихо-ланова) кислоти. Первинні жовчні кислоти холева і дезокси-холева синтезуються у гепатоцитах шляхом гідроксилювання ядра холестеролу та часткового окиснення бокового ланцюга молекули (рис. 19).
На першому етапі синтезу жовчних кислот молекула холестеролу гідроксилюється під дією швидкістьлімітувального ензиму - 7-α-гідроксилази. Фермент є мікросомальною ізофор-мою цитохрому Р-450 та функціонує за участю НАДФН·Н, кисню та вітаміну С.
Основні шляхи регуляції активності 7-α-гідроксилази:
1 - ковалентна модифікація. Фосфорильована форма ферменту активна, дефосфорильована форма – неактивна.
2 - принцип негативного зворотного зв'язку. Жовчні кислоти інгібують активність 7-α-гідроксилази.
Недостатність вітаміну С (аскорбінової кислоти) призводить до гальмування біосинтезу жовчних кислот, і накопичення холестеролу в клітинах.
ПЕЧІНКА
Жовчні кислоти
НАДФН+Н+,О2 - НАДФ
Холестерол 7-α-Гідроксихолестерол
Вітамін С 7-α-Гідроксилаза
2КоА-SН, О2 НАДФН+Н+,О2
НАДФН+Н+ 2КоА-SН
12-α-Гідроксилаза Відновлення, гідроксилювання,
Пропіоніл-КоА окиснення Пропіоніл-КоА
Холіл-КоА Хенодезоксихоліл-КоА
(3,7,12-триоксихоланова) (3,7-діоксихоланова)
Таурин Гліцин Таурин Гліцин
Кон'югація
КоА-SН КоА-SН КоА-SН КоА-SН
Таурохолева кислота Глікохолева кислота Тауро- і глікохено-
дезоксихолева кислоти
(П е р в и н н і ж о в ч н і к и с л о т и)
Декон'югування,
КИШЕЧНИК 7-α-дегідроксилювання
Дезоксихолева кислота Літохолева кислота
(3,12-діоксихоланова) (3-оксихоланова)
(В т о р и н н і ж о в ч н і к и с л о т и)
95% повертається у печінку
5% виділяється з фекаліями
Рисунок 19 – Схема біосинтезу жовчних кислот
Після утворення 7-α-гідроксихолестеролу синтез жовчних кислот розгалужується, у результаті чого утворюється холева кислота, яка має додаткову α-ОН-групу в 12-му положенні, та хенодезоксихолева кислота. Обидва шляхи вміщують реакції відновлення, гідроксилювання та скорочення бічного ланцюга молекули 7-α-гідроксихолестеролу.
НО
СООН
СООН
НО ОН НО ОН
Холева кислота Хенодезоксихолева кислота
Кон'югація жовчних кислот із гліцином і таурином приводить до утворення глікохолевої, таурохолевої та відповідних кон'югатів хенодезоксихолевої кислоти. У кишечнику частина первинних жовчних кислот під дією бактерій декон'югує та дегідроксилюється у 7-му положенні, що приводить до утворення вторинних жовчних кислот: з холевої – дезоксихолевої, з хенодизоксихолевої – літохолевої.
Жовчні кислоти у вигляді натрієвих і калієвих солей містять у своїй структурі гідрофільні (радикали гліцину і таурину) та гідрофобні (стероїдне ядро) групи, і завдяки амфіпатичним властивостям беруть участь у:
а) емульгуванні ліпідів у ШКТ;
б) активації панкреатичної ліпази;
в) формуванні міцел, у складі яких всмоктуються продукти
гідролізу ліпідів;
г) всмоктуванні жиророзчинних вітамінів (А, D, Е, К) і
каротиноїдів;
д) розчиненні та виведенні холестеролу.
3 Біосинтез стероїдних гормонів. У процесі перетворення холе-стеролу (С27) на стероїдні гормони відбувається його окисне гідроксилювання, розщеплення вуглеводневого бічного ланцю-га, окиснення, відновлення та ізомеризація. Послідовно утворюється прегненолон (С21) та прогестерон (С21). Останній у клітинах наднирникових залоз перетворюється на кортико-
стероїди: кортизол і альдостерон. У результаті модифікації бічного ланцюга прогестерону у статевих залозах синтезуються андрогени (С19) та естрогени (С18).
4 Біосинтез вітаміну Д3. Утворення вітаміну D3 (С27) відбуваєть-ся шляхом розщеплення кільця холестеролу з утворенням прові-таміну D3, останній гідроксилюється до 1,25-дигідроксихоле-кальциферолу (кальцитріолу) - активної форми вітаміну.
2.5.3 Шляхи екскреції холестеролу. Пул холестеролу в організмі підтримується за рахунок його екзогенного надход-ження, біосинтезу та екскреції. У зв'язку з тим, що кільце холестеролу не може бути окиснене в клітинах організму, він екскретується у формі:
1 Жовчних кислот. У результаті ентерогепатичної циркуляції частина жовчних кислот (500 мг/добу) виводиться з організму.
2 Копростанолу. Останній утворюється з холестеролу, що не абсорбується у кишечнику і перетворюється під дією кишкової мікрофлори.
3 Нейтральних стероїдів – продуктів метаболізму стероїдних гормонів.