3. Правова культура юриста

Важливе значення для юридичної деонтології і професійної куль­тури юриста також має правова культура, під якою в першу чергу розуміють сукупність глибокого знання й розуміння права, ретельного виконання його вимог.

Правова культура є невід’ємною частиною загальної культури на­роду, суспільства. Вона ґрунтується на їх засадах, служить відображенням рівня їх розвитку. Формування правової культури не є відокремленим процесом від розвитку інших видів культури. Залежно від носія правової культури розрізняють три її види:

1) правову культуру суспільства;

2) правову культуру особи;

3) правову культуру професійної групи.

В реальному житті ці види правової культури тісно взаємозалежні: правова культура як соціальне явище єдина; правова культура суспільства не існує поза правовою культурою його членів (особи, групи). Вона є умовою, формою і результатом культурно-правової діяльності громадян та їх професійних груп.

Правова культура суспільства — це різновид загальної культу­ри, який становить систему цінностей, що досягнуті людством у галузі права і стосується правової реальності даного суспільства.

Правова культура особи — це обумовлена правовою культу­рою суспільства сукупність духовно-практичних здібностей особи, які забезпечують її правомірну діяльність.

Правова культура особи включає:

- знання законодавства;

- правосвідомість і правове мислення;

- усвідомленість необхідності і соціальній корисності зако­нів і підзаконних актів; - уміння використання зако­нів та інших нормативно – правових актів у повсякденній діяльності;

- правомірну поведінку;

- результати цієї поведінки і правового мислення.

Правова культура юриста є однією із форм правової культури суспільства, прита­манної тій спільності людей, що професійно займаються юридич­ною діяльністю і яка потребує фахової освіти і практичної підго­товки. Як правило, це культура працівників, які є слу­жбовими особами і носіями правової культури.

Правова культура юриста — це знання юридичних теорій, чинного законодавства, вміння і навички його реалізовувати, а також дотри­мання цього законодавства. Професійній правовій культурі юриста властивий вищий ступінь знання і розуміння правових явищ у відповідних галузях професійної діяльності.

Ознаки правової культури юриста.

1. Глибокі та міцні знання юридичної теорії — основних юридич­них понять, категорій, термінів та закономірностей функціонування державно-правових явищ. 2. Знання чинного законодавства — досконале орієнтування у змісті основних законів (Конституція, інші конституційні закони) і глибоке знання юридичних норм з метою реалізації у професійній діяльності.

3. Навички щодо реалізації законодавства — вміння тлумачити закони, тобто розуміти їх зміст, застосовувати юридичні норми в конк­ретних життєвих ситуаціях.

4. Повага і дотримання чинного законодавства.

На рівень правової культури особи, в тому числі і юриста, значно впливає наявність у суспільстві правового нігілізму.

Правовий нігілізм — напрям суспіль­но-політичної думки, націлений на девальвацію права і закон­ності, на відверту недооцінку соціальної і особистої цінності права.

Правовий нігілізм існує у різних формах: а) байдуже ставлення до ролі і значення права; б) скептичне ставлення до потенційних мож­ливостей права; в) ігнорування правових приписів більш висо­кої юридичної сили; г) повна недовіра до приписів права; г) не­гативне ставлення до права в цілому.