- •6.Матеріальна культура первісного населення України у добу палеоліту, мезоліту, неоліту.
- •7.Культура первісних суспільств півдня Східної Європи. Трипільська культура.
- •35, Пробудження інтересу до національної історії і національної культури у першій пол. 19ст.
- •36. І.Котляревський і становлення нової української культури.
- •37. Розвиток освіти у 19ст.
- •38. Істоіографічні розвідки д. Бантиш-Каменьського, м.Маркевича.
- •39. «Руська трійця» та її внесок до української культури.
- •40. Роль т.Шевченко у розвиток української культури.
- •41. Розвиток суспільно-політичної думки в Україні в першій половині 19ст. Кирило-Мефодієвське товариство.
- •42. Образотворче мистецтво і архітектура у першій половині 19ст.
- •43. Наука в системі культури у другій половині 19 ст.
- •44. Розвиток української історичної науки у 19 ст: м. Костомаров, в.Антонович, д. Багалій, о. Єфименко, м.Грушевський.
- •45. Доба реалізму. Література і театр.
- •46. Живопис та архітектура другої половини 19 ст.
- •47. Укр. Музична школа 19 ст.: с. Гулак-Артемовський, м.Лисенко.
- •48. Україна в культурі Росії у другій половині 19ст.
- •57. Модернізм в українській літературі та мистецтві.
- •49. Суперечність розвитку культурного життя в Україні у 19 ст.
- •50. Українська традиційна культура: житло, одяг, система харчування.
- •51. Календарно-побутова обрядовість Українців.
- •53. Історико-географічні регіони України.
- •54. Ідеологія громадорства і Драгоманов.
- •55. Наукові та просвітні товариства. Наукове товариство ім.. Т.Шевченко.
- •56. Розвиток мистецтва, літератури та освіти на західноукраїнських землях у 19ст.
- •58. Культурне відродження в Західній Україні. Творчість і.Франка.
- •59. Леся Українка- видатний діяч української та світової культури.
- •60. Національно-культурне відродження на початку 20 ст.
- •61. Культурні процеси у період української революції.
- •62. Роль Грушевського в організації української історичної науки.
- •64. Освіта та наука у 1920-ті роки.
- •65. Всеукраїнська академія наук.
- •66. Розвиток літератури у 1920-ті р. М.Хвильовий.
- •67. Українській авангард.
- •68. Театр та кіномистецтво у 1920-ті р.
- •69. Загальні умови та особливості розвитку української культури у 1920-30р.
- •70. Вплив рязанської модернізації на культурні процеси в Україні.
- •71. Репресії проти діячів української культури. «Розстріляне відродження»
- •72. «Соціалістичний реалізм» у творчості українських митців.
- •73. Культурні процеси у роки другої світової війни.
- •74. Тема ввв і українській радянській культурі.
- •75. Відновлення ідеологічного тиску після війни в області укр.. Культури.
- •76. «Рядянізіція» Західної України в галузі культури.
- •77. Укр культура наприкінці 1950-х –першій половині 1960-х років.
- •78. «Відлига» та її вплив на розвиток української культури.
- •79. Українська інтелігенція і рух опору у 1960-1980-р.
- •80. Розвиток освіти та науки в Україні у 1960-1980-р.
- •81. Розвиток музики, театру та кіно в Україні у 1960-1980-р.
- •83. Відродження української традиційної культури в сучасних умовах.
- •82. Телебачення та його роль
- •84. Освіта та наука в сучасній Україні.
- •85. Сучасна масова культура в України
- •86. Релігійна ситуація в сучасній Україні
- •87. Молодіжні субкультури в Україні.
- •88. Український культурний процес в еміграції.
- •89. Культурне відродження національних меньшинств в незалежній Україні.
61. Культурні процеси у період української революції.
Революция в России повлияла на национально-политическую жизнь в Украине. Вышли из подполье и начали действовать укр политические партии левого направления, возродилась "Просвита". 17 марта 1917 г. в Киеве собрался укр национальный конгресс при участии тысячи представителей укр-х партий, научных, образовательных, кооперативных, студенческих и др организаций, на котором было образовано революционный укр-кий парламент - Центральный Совет, который возглавил М. Грушевский. Генеральным секретарем ее стал В. Винниченко. 4м универсалом Центрального Совета от 22 января 1918 г. была провозглашена самостоятельность Укр-кой Народной Республики, которую признали государства Антанты. В апреле 1918 г. состоялся государственный переворот, в результате которого в Украине был установлен гетьманат. Укр государство возглавил П. Скоропадский. Под давлением внешних и внутренних событий в ноябре 1918 г. Скоропадский отказался от власти. Новую власть возглавила директория УНР, которая решением Трудового конгресса провозгласила 22 января 1919 г. "Акт соборности Украины", т.е. объединение УНР с ЗУНР. Со свержением царского правительства укр народ начал восстанавливать образовательный процесс. Из первых дней революции каждое село старалось открыть укр школу, собирало средства, отводило помещение, землю, разыскивало учителей. Уже в марте 1917 г. усилиями Общества школьного образования в Киеве было основано 1ю укр гимназию им. Шевченко, за ней открылись 2я и 3я. По примеру Киева начали работать гимназии в Полтаве, Чернигове, Одессе, Харькове и др городах. С марта к осени 1917 г. в Украине было открыто 57 средних школ, которые существовали на частные или общественные средства.
Под давлением народа и педагогической общественности Украины Министерство образования Временного правительства вынужденное было разрешить ввести во всех народных начальных школах обучения на укр языке, а в учительских семинариях и институтах ввести изучение укр языка, литературы, истории и географии. В вузах разрешалось открывать кафедры укр языка, литературы, истории и права. Этому оказывал содействие 1й Укр-кий педагогический съезд, который состоялся в Киеве в апреле 1917 г. В нем принимали участие 300 делегатов; съезд принял ряд резолюций относительно развития укр национальной школы. Съезд принял решение, что обучение должны быть обязательным для всех ребят и девушек, начиная из 8ми лет, бесплатным, будут созданы детские кружки за интересами, внедрить дошкольное воспитание. В конце 1917 г. были разработаны планы и программы для единой трудовой школы, т.е. общеобразовательной, с 12-летним сроком обучения. С целью эффективного руководства народным образованием в Украине создано Киевский, Одесский и Харьковский школьные округи, а для быстрой дерусификации школ - многочисленные курсы украиноведения. Много внимания отводилось подготовке и изданию школьных учебников. Несмотря на трудности военного времени их тираж 1917 г. доходил до 300 тысяч экземпляров, а 1918 г. было выдано 2 млн книг.
