- •6.Матеріальна культура первісного населення України у добу палеоліту, мезоліту, неоліту.
- •7.Культура первісних суспільств півдня Східної Європи. Трипільська культура.
- •35, Пробудження інтересу до національної історії і національної культури у першій пол. 19ст.
- •36. І.Котляревський і становлення нової української культури.
- •37. Розвиток освіти у 19ст.
- •38. Істоіографічні розвідки д. Бантиш-Каменьського, м.Маркевича.
- •39. «Руська трійця» та її внесок до української культури.
- •40. Роль т.Шевченко у розвиток української культури.
- •41. Розвиток суспільно-політичної думки в Україні в першій половині 19ст. Кирило-Мефодієвське товариство.
- •42. Образотворче мистецтво і архітектура у першій половині 19ст.
- •43. Наука в системі культури у другій половині 19 ст.
- •44. Розвиток української історичної науки у 19 ст: м. Костомаров, в.Антонович, д. Багалій, о. Єфименко, м.Грушевський.
- •45. Доба реалізму. Література і театр.
- •46. Живопис та архітектура другої половини 19 ст.
- •47. Укр. Музична школа 19 ст.: с. Гулак-Артемовський, м.Лисенко.
- •48. Україна в культурі Росії у другій половині 19ст.
- •57. Модернізм в українській літературі та мистецтві.
- •49. Суперечність розвитку культурного життя в Україні у 19 ст.
- •50. Українська традиційна культура: житло, одяг, система харчування.
- •51. Календарно-побутова обрядовість Українців.
- •53. Історико-географічні регіони України.
- •54. Ідеологія громадорства і Драгоманов.
- •55. Наукові та просвітні товариства. Наукове товариство ім.. Т.Шевченко.
- •56. Розвиток мистецтва, літератури та освіти на західноукраїнських землях у 19ст.
- •58. Культурне відродження в Західній Україні. Творчість і.Франка.
- •59. Леся Українка- видатний діяч української та світової культури.
- •60. Національно-культурне відродження на початку 20 ст.
- •61. Культурні процеси у період української революції.
- •62. Роль Грушевського в організації української історичної науки.
- •64. Освіта та наука у 1920-ті роки.
- •65. Всеукраїнська академія наук.
- •66. Розвиток літератури у 1920-ті р. М.Хвильовий.
- •67. Українській авангард.
- •68. Театр та кіномистецтво у 1920-ті р.
- •69. Загальні умови та особливості розвитку української культури у 1920-30р.
- •70. Вплив рязанської модернізації на культурні процеси в Україні.
- •71. Репресії проти діячів української культури. «Розстріляне відродження»
- •72. «Соціалістичний реалізм» у творчості українських митців.
- •73. Культурні процеси у роки другої світової війни.
- •74. Тема ввв і українській радянській культурі.
- •75. Відновлення ідеологічного тиску після війни в області укр.. Культури.
- •76. «Рядянізіція» Західної України в галузі культури.
- •77. Укр культура наприкінці 1950-х –першій половині 1960-х років.
- •78. «Відлига» та її вплив на розвиток української культури.
- •79. Українська інтелігенція і рух опору у 1960-1980-р.
- •80. Розвиток освіти та науки в Україні у 1960-1980-р.
- •81. Розвиток музики, театру та кіно в Україні у 1960-1980-р.
- •83. Відродження української традиційної культури в сучасних умовах.
- •82. Телебачення та його роль
- •84. Освіта та наука в сучасній Україні.
- •85. Сучасна масова культура в України
- •86. Релігійна ситуація в сучасній Україні
- •87. Молодіжні субкультури в Україні.
- •88. Український культурний процес в еміграції.
- •89. Культурне відродження національних меньшинств в незалежній Україні.
56. Розвиток мистецтва, літератури та освіти на західноукраїнських землях у 19ст.
Делу культурно-национального возрождения способствовало основания 1868 г. во Львове гражданского общества "Просвита" во главе с Вахняниним. В работе "Просвещения" участвовали Барвинский, Федькович, Франко, Коцюбинский, Хоткевич, Л. Украинка и др. Главной задачей "Просвещения" было распространения образования среди народа, повышение его общекультурного уровня и содействие формированию нац-ного сознания. Для этого в 77 ее филиалах было основано около 3х тыс библиотек и читален, осуществлялись театрализованные представления и т.д. Венцом объединение нац-ной духовной элиты стала совместная работа интеллигенции Приднепровья и Галичины в 70-х гг. 19 ст. Сначала эта работа проходила под эгидой Северо-Западного отделе Русского географического общества, который сплотил вокруг себя ведущие культурные силы Украины: этнографов, историков, языковедов, литераторов, композиторов, драматургов. В его рамках проводились археологические съезды, издавались научные труды по истории, этнографии, языкознания, распространялись украинские литературные произведения. В Галичине, учреждались украиноязычные школы, несмотря на сопротивление польских чиновников и правительства. Галичане организовали собственные частные школы, стремились создать второй, особый от ополяченого и знімеченого во Львове, университет. Литературный процесс не ограничивалось созданием художественных и публицистических произведений. Важным явлением для Украины был развитие драматургии, что отражала объективные потребности развития театрального искусства.Опираясь на лучшие традиции своих предшественников, Котляревского, Шевченко, украинская драматургия 2й пол 19в прославилась целым рядом имен как драматургов, так и актеров, чей талант преподнес укр культуру, способствовал развитию национального сознания и национально-духовному возрождению укр народа. Среди них Нечуй-Левицкий ( "Маруся Богуславка"), Марко Кропивницкий ( "Дай сердцу волю, заведет в неволю"), Михаил Старицкий ("За двумя зайцами", "Сорочинская ярмарка"), Карпенко-Карый ("Наймичка", "Несчастная", "Сто тысяч"). Значительным был драматургический доработок Мирного ("Лимеривна", "Проститутка"), Франко ("Украденное счастье", "Учитель", "Каменная душа"), Гринченко ("Степной гость", "Ясные зори"), Л. Украинки "Лесная песня", "Боярыня")В 1864 г. во Львове был основан украинский театр "Русская беседа", который возглавил Бачинский. Его репертуар, который ставился в городах Восточной Галиции и Северной Буковины, состоял из произведений надднепрянских и западноукраинских писателей, лучших образцов европейской драматургии. В конце 19 в. в Приднепровье было 129 гимназий и 19 реальных училищ. В западноукр-х землях церковные и начальные школы также были реорганизованы в народные училища и переданы в ведомство гражданских органов, К тому же в этом регионе не было ни одного реального училища, среднего или высшего профессионального учебного заведения. Львовский университет давал образование на польском языке, Черновицкий - на немецком. В закарпатских школах проводилась политика мадьяризации. В Приднепровье развитие экономики стимулировал появление профессионального образования - ремесленных с/х, промышленных, коммерческих училищ, учительских семинарий и курсов профессиональной подготовки.
Выдающимся западноукр-ким ученым-экспериментатором был Иван Охоться, который сделал ряд изобретений и открытий в области физики и электроники.