3. Основні функції естетики

Розуміння функцій естетики передбачає відповідь на запитання: кому і навіщо вона потрібна? Потрібна вона перш за все митцю, тому що дає знання загальних законів його власної діяльності, слугує світоглядною основою його творчості.

Іноді світоглядна функція естетики заперечується на тій підставі, що головне в творчості художника є талант, а всілякі теорії, світогляд тільки заважає цьому таланту. Звичайно, для створення художніх цінностей талант потрібен і ніякий світогляд, ніяке знання законів художньої творчості не замінить відсутності творчої обдарованості. Однак це ні в якій мірі не спростовує величезного значення теорії для художньої практики, бо діяльність таланту завжди спрямовується тим, як розуміє художник сутність, метод і завдання мистецтва взагалі, своєї власної творчості зокрема.

Кожний художник має свою художню концепцію світу. Вона народжується із спостереження за природою та суспільством, із засвоєння культури людства, з активного ставлення до світу. На неї впливає також талант і мистецтво самого художника. При цьому найбільш безпосередньо впливає на творчість той елемент художньої концепції, який знаходить своє системне вираження в естетиці.

Далі естетика необхідна і тим, хто не є професіоналом ані в галузі художньої творчості, ані в галузі мистецтвознавства. їм вона допомагає виробити послідовну систему естетичних поглядів, зрозуміти властивості і закони розвитку естетичних явищ, відкрити для себе світ прекрасного. В цьому проявляється і світоглядна, і пізнавальна функції естетики.

Естетика виконує також виховну функцію. Естетичне виховання - це складова виховного процесу. Ми не можемо назвати людину більш або менш вихованою, якщо вона далека від мистецтва, не має естетичного і художнього смаку.

Іноді можна почути, що смак як безпосередня і підсвідома властивість відчувати прекрасне, протистоїть свідомому, розсудливому ставленню людини до дійсності. З цього можна зробити висновок, що людям, які бажають, наприклад, насолоджуватися мистецтвом, знання естетичної теорії не обов’язкове і, навіть, небезпечне.

Певна річ, смак є почуттям прекрасного, а не логічним судженням про прекрасне. Але це не означає, що в процесі формування смаку не бере участь свідомість людини. Думки та почуття тісно взаємопов’язані і постійно впливають один на одного. Коли естетичний смак підкріплюється знанням естетичних законів, він стає більш міцним.

Естетика виконує також і методологічну функцію. Застосування її загальних законів і принципів сприяє успішній розробці проблем в суміжних галузях знання. Наприклад, мистецтвознавець був би приречений на чисто описовий підхід до явищ, які він досліджує, якби він не володів певним уявленням про сутність мистецтва взагалі, загальні закони його розвитку, роль в суспільстві та інші питання, які вивчає естетика. З іншого боку, мистецтвознавчі науки дають естетиці знання, які стосуються теорії та історії окремих видів мистецтва. Ці знання узагальнюються естетикою, в результаті чого визначаються загальні закономірності художньої творчості, які враховуються мистецтвознавцями в їх конкретній роботі.

Естетика тісно пов’язана з цілою низкою інших наук. Так, до гносеології її наближають питання специфіки образного мислення, художнього методу як засобу пізнання; до психології - питання психології творчого мислення і художнього сприйняття; до герменевтики - питання розуміння художнього тексту. Однак це не розчиняє її в інших науках. Вона продовжує мати власний предмет і метод дослідження, виконує свої специфічні функції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Волинка Г.І, Гусєв В.І., Мозкова Н.Г. та ін.. Історія філософії в її зв’язку з освітою: Підручник. За ред.. Г.І. Волинки. – К.: Каравела, 2006. – 480 с.

2. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: учебник для вузов. Узд. 4-е, перераб. и доп. – М.:»Логос», 2002. – 344 с.

3. Немировская Л.З. - Философия. – М,.1996. – 214 с.

4. Петрушов В.М., Толстов І.В. Філософія: нормативний курс: Навч. посібник.- УкрДАЗТ, 2013. - 312с.

5. Рассел Б. История западной философии и ее связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней. : В трех книгах. Издание ;-е, стереотипное. – М.: Академический Проект: Фонд «Мир», 2004. – 1008 с.

6. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 576 с.

7. Філософія: Навчально-методичний посібник. – Х.: Одіссей, 2004. – 320 с.

8. Хамітов Н.В., Гармаш Л., Крилова С.- Історія філософії. Проблема людини: Навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 2000. – 272 с.