- •Українська державна академія залізничного транспорту
- •2 Специфіка філософського знання. Функції філософії
- •3 Філософія в системі культури
- •4 Філософія досократиків
- •Тема 2. Софісти і Сократ. Етика Сократа. Філософія Платона
- •2 Сократ як шукач істини. Етика Сократа
- •3 Філософське вчення Платона про ідеї
- •Тема 3. Філософія Аристотеля, його логіка та естетика
- •2 Вчення Аристотеля про душу та його гносеологія
- •3 Логіка Арістотеля
- •4 Етичні та соціально-політичні погляди Арістотеля
- •Тема 4. Неоплатонізм і середньовічна філософія
- •2.1 Патристика
- •2.2 Схоластика
- •2. 1 Патристика
- •2. 2 Схоластика
- •Тема 5. Англійський матеріалізм XVII століття
- •2 Досвідно-індуктивний метод ф. Бекона
- •Тема 6. Раціоналізм європейської філософії XVII століття.
- •1. Раціоналістична філософія Рене Декарта
- •Тема 7. Професійна філософія Києво-Могилянської академії.
- •2. Вчення г. Сковороди про дві натури і три світи.
- •3. Концепція «сродної праці» і «нерівної рівності».
- •Тема 8. Німецька класична філософія і. Канта. Його гносеологія, етика та естетика
- •2 «Критичний» період філософії і. Канта
- •Тема 9. Діалектична логіка г. Гегеля і філософське вчення к. Маркса
- •1. Система об`єктивного ідеалізму Гегеля
- •2. Діалектика як теорія розвитку у філософії Гегеля
- •3. Матеріалістичне розуміння історії квінтесенція ф-фії Маркса
- •Тема 10. Позитивізм і філософія американського прагматизму
- •1. Засновник філософії прагматизму Чарльз Сандерс Пірс
- •2. Радикальний емпіризм Уїльяма Джемса
- •3. Філософські погляди Джона Дьюї
- •Тема 11. Українська філософія XIX-XX століття
- •1 Філософія українського романтизму (Кири́ло-Мефо́діївське товариство, кордоцентризм п. Юркевича, філософія мови о. Потебні)
- •2. Філософія української національної ідеї (м Драгоманов, і. Франко, д. Донцов, м Міхновський, д. Чижевський)
- •3. Вчення в. Вернадського про ноосферу
- •Тема 12. Філософія життя
- •2 Ф. Ніцше – основоположник «філософії життя»
- •Тема 13. Філософія екзистенціалізму
- •1 Німецький екзистенціалізм м. Гайдеггера
- •2 Французький екзистенціалізм: ж.-п. Сартр та а. Камю
- •Тема 14. Сучасна західна філософія науки
- •2. Теоретичні моделі та закономірності розвитку науки
- •Тема 15. Релігія як соціальне явище. Основні релігієзнавчі концепції
- •2. Походження релігії та її історичні форми
- •3. Структура релігії. Основні функції релігії
- •4.Основні релігієзнавчі концепції
- •Тема 16. Сучасні релігії
- •1. Племені релігії.
- •2. Національні релігії.
- •4. Нетрадиційні релігії сучасності.
- •Тема 17. Сучасна естетика: теоретичні та практичні пошуки
- •2. Проблемне поле естетики
- •3. Основні функції естетики
- •Тема 18. Сучасна соціальна філософія
- •1. Поняття суспільства
- •2. Структура суспільства
Тема 5. Англійський матеріалізм XVII століття
Загальна характеристика філософії Нового часу.
Досвідно-індуктивний метод Ф. Бекона
Номіналізм Т. Гоббса
Матеріалістичний сенсуалізм Дж. Локка
1. Загальна характеристика філософії Нового часу.
Новим часом називають епоху, яка розпочалася буржуазними революціями в Західній Європі (наприкінці XVI — на початку XVII ст. в Нідерландах, у середині XVII ст. — в Англії). Ідеологією ранніх буржуазних революцій був протестантизм, а в XVIII ст. нею стає значно радикальніше та матеріалістичне за своєю суттю Просвітництво.
Проблематику філософії Нового часу визначили такі фундаментальні чинники, як наукова революція, що тривала протягом XVI—XVII ст., та формування буржуазного громадянського суспільства (XVIII ст.). Цим зумовлене домінування гносеології, зокрема проблеми методу пізнання на першому етапі (XVII ст.) розвитку тогочасної філософії і соціально- політичної проблематики на другому (XVIII ст.), в епоху Просвітництва.
Відрізок часу приблизно від опублікування праць М. Коперника «Про обертання небесних сфер» (1543) до виходу «Математичних засад натуральної філософії» Ісаака Ньютона (1687) називають епохою наукової революції. Суть цієї революції визначали такі особливості: 1) Відмежування наукового знання від релігії та філософських вчень минулого; 2) Піднесення досвіду до рангу експерименту; 3) Проголошення математики мовою науки; 4) Виокремлення проблеми методу в самостійну сферу знання, що свідчить про зрілість науки.
Чильне місце у філософії XVII ст. посідала гносеологія. Для підтвердження достатньо навести назви провідних праць мислителів, які започаткували основні напрями розвитку філософії того періоду — «Новий органон» (органон-метод) Френсіса Бекона і «Роздуми про метод» Р. Декарта.
Визначальними протилежними напрямами у філософії цього періоду були емпіризм і раціоналізм. Емпіризм (грец. еpeiria —досвід) — філософський напрям, який основою пізнання вважає чуттєвий досвід (емпірію).
Представники цього методу вважали, що відчуття, чуттєвий досвід відіграють вирішальну роль у пізнанні, що вони є джерелом наукових ідей.
Раціоналізм (лат. ratio — розумний) — філософський напрям, який визнає центральну роль в пізнанні розуму, мислення.
Його прихильники стверджували, що всезагальний характер ідей можна вивести лише з розуму (з логіки мислення, його категоріальної структури).
Історичні корені емпіризму та раціоналізму сягають протистояння номіналізму і реалізму в середньовічній філософії, їх споріднює трактування природи ідей, всезагального.
Не менш принциповим у філософії Нового часу було протистояння матеріалізму та ідеалізму. Ці протилежні течії існували й раніше, але тепер вони набули чіткішої визначеності завдяки поняттю субстанції. Матеріалісти вважали субстанцією матерію, природу, ідеалісти — Бога, душу. Під впливом розвитку науки, яка перетворила світ на самостійний об'єкт, у філософії XVII ст. утворюються проміжні між матеріалізмом та ідеалізмом світоглядні форми — деїзм, дуалізм, пантеїзм. Деїзм стверджував, що Бог створив світ, дав йому перший поштовх і далі не втручається в його справи. Деїсти визнавали самість природи, вважали її мовби другою субстанцією. Дуалізм виходив з визнання співіснування двох субстанцій — духовної та матеріальної. В пантеїзмі ці дві субстанції виступали як щось єдине, світ поставав водночас природою і Богом.