- •Українська державна академія залізничного транспорту
- •2 Специфіка філософського знання. Функції філософії
- •3 Філософія в системі культури
- •4 Філософія досократиків
- •Тема 2. Софісти і Сократ. Етика Сократа. Філософія Платона
- •2 Сократ як шукач істини. Етика Сократа
- •3 Філософське вчення Платона про ідеї
- •Тема 3. Філософія Аристотеля, його логіка та естетика
- •2 Вчення Аристотеля про душу та його гносеологія
- •3 Логіка Арістотеля
- •4 Етичні та соціально-політичні погляди Арістотеля
- •Тема 4. Неоплатонізм і середньовічна філософія
- •2.1 Патристика
- •2.2 Схоластика
- •2. 1 Патристика
- •2. 2 Схоластика
- •Тема 5. Англійський матеріалізм XVII століття
- •2 Досвідно-індуктивний метод ф. Бекона
- •Тема 6. Раціоналізм європейської філософії XVII століття.
- •1. Раціоналістична філософія Рене Декарта
- •Тема 7. Професійна філософія Києво-Могилянської академії.
- •2. Вчення г. Сковороди про дві натури і три світи.
- •3. Концепція «сродної праці» і «нерівної рівності».
- •Тема 8. Німецька класична філософія і. Канта. Його гносеологія, етика та естетика
- •2 «Критичний» період філософії і. Канта
- •Тема 9. Діалектична логіка г. Гегеля і філософське вчення к. Маркса
- •1. Система об`єктивного ідеалізму Гегеля
- •2. Діалектика як теорія розвитку у філософії Гегеля
- •3. Матеріалістичне розуміння історії квінтесенція ф-фії Маркса
- •Тема 10. Позитивізм і філософія американського прагматизму
- •1. Засновник філософії прагматизму Чарльз Сандерс Пірс
- •2. Радикальний емпіризм Уїльяма Джемса
- •3. Філософські погляди Джона Дьюї
- •Тема 11. Українська філософія XIX-XX століття
- •1 Філософія українського романтизму (Кири́ло-Мефо́діївське товариство, кордоцентризм п. Юркевича, філософія мови о. Потебні)
- •2. Філософія української національної ідеї (м Драгоманов, і. Франко, д. Донцов, м Міхновський, д. Чижевський)
- •3. Вчення в. Вернадського про ноосферу
- •Тема 12. Філософія життя
- •2 Ф. Ніцше – основоположник «філософії життя»
- •Тема 13. Філософія екзистенціалізму
- •1 Німецький екзистенціалізм м. Гайдеггера
- •2 Французький екзистенціалізм: ж.-п. Сартр та а. Камю
- •Тема 14. Сучасна західна філософія науки
- •2. Теоретичні моделі та закономірності розвитку науки
- •Тема 15. Релігія як соціальне явище. Основні релігієзнавчі концепції
- •2. Походження релігії та її історичні форми
- •3. Структура релігії. Основні функції релігії
- •4.Основні релігієзнавчі концепції
- •Тема 16. Сучасні релігії
- •1. Племені релігії.
- •2. Національні релігії.
- •4. Нетрадиційні релігії сучасності.
- •Тема 17. Сучасна естетика: теоретичні та практичні пошуки
- •2. Проблемне поле естетики
- •3. Основні функції естетики
- •Тема 18. Сучасна соціальна філософія
- •1. Поняття суспільства
- •2. Структура суспільства
2 Специфіка філософського знання. Функції філософії
Розв’язуючи проблему свого ставлення до світу, людина завжди прагнула виробити цілісне уявлення про світ, у якому вона живе, з'ясувати, що лежить в його основі, яка з його першооснов є визначальною. У ров’язанні цього питання з’явилися два основні підходи. Згідно з першим, основою світу є об'єктивна реальність, матеріальне начало, а сама людина є продуктом цього світу. Цей напрям у філософії отримав назву матеріалістичного. Згідно з іншим підходом, будь-якій творчій діяльності передує ідеальний образ. Світ починає розглядатися як результат утілення ідеального начала. Цей напрям отримав назву ідеалістичного.
Із питанням про первинність буття пов'язане і питання про монізм, дуалізм і плюралізм. Монізм (грец. monos - один) – це філософський принцип пояснення різноманітності світу як прояву єдиного начала – матерії (матеріалістичний монізм) або духу (ідеалістичний монізм). Дуалізм (лат. dualis - двоїстий) - принцип філософського пояснення сутності світу, який виходить із визнання наявності в ньому двох першооснов - духу й матерії, ідеального та матеріального. Плюралізм (лат. pluralis - множинний) передбачає декілька або безліч вихідних першооснов. Його основу складає твердження про множинність першооснов буття й основ пізнання. Наприклад, деякі давні мислителі розглядали як першооснову всього сущого такі різноманітні начала, як земля, вода, повітря, вогонь тощо.
Успіхи у справі наближення до розуміння світу, свого ставлення до нього значною мірою залежать від методу філософування зокрема від ставлення до таких двох найзагальніших методів, як діалектика та метафізика.
Інша важлива особливість філософського осягнення дійсності - субстанціалізм (лат. substantia - сутність), який знаходить свій вияв у прагненні філософів пояснити всю різноманітність явищ природи зведенням їх до чогось постійного, відносно усталеного і самостійно існуючого, до єдиного усталеного начала.
Визначенню ролі, яку відіграє філософія у суспільстві, сприяє і з'ясування її основних функцій.
Серед них:
— світоглядна функція, пов’язана передусім із системним абстрактно-теоретичним, понятійним поясненням світу;
— загальнометодологічна функція, що полягає у формуванні загальних принципів і норм одержання знань, її координації та інтеграції;
— пізнавальна (гносеологічна) функція, що полягає в поясненні найбільш загальних принципів буття та вихідних основ нашого мислення;
— прогностична функція, яка розкриває загальні тенденції (передбачення) розвитку людини і світу;
— критична функція з її принципом«піддавай усе сумніву», виконуючи антидогматичну роль у розвитку знань;
— аксіологічна функція з її вимогою дослідження об’єкта з точки зору найрізноманітніших цінностей;
— соціальна функція, завдяки якій соціальне буття не лише одержує необхідну інтерпретацію, а й може зазнати змін;
— гуманістична функція, яка шляхом утвердження позитивного сенсу і мети життя, формування гуманістичних цінностей та ідеалів виконує роль інтелектуальної терапії.
— освітня функція, пов’язана з впливом філософії на свідомість людей.