- •Українська державна академія залізничного транспорту
- •2 Специфіка філософського знання. Функції філософії
- •3 Філософія в системі культури
- •4 Філософія досократиків
- •Тема 2. Софісти і Сократ. Етика Сократа. Філософія Платона
- •2 Сократ як шукач істини. Етика Сократа
- •3 Філософське вчення Платона про ідеї
- •Тема 3. Філософія Аристотеля, його логіка та естетика
- •2 Вчення Аристотеля про душу та його гносеологія
- •3 Логіка Арістотеля
- •4 Етичні та соціально-політичні погляди Арістотеля
- •Тема 4. Неоплатонізм і середньовічна філософія
- •2.1 Патристика
- •2.2 Схоластика
- •2. 1 Патристика
- •2. 2 Схоластика
- •Тема 5. Англійський матеріалізм XVII століття
- •2 Досвідно-індуктивний метод ф. Бекона
- •Тема 6. Раціоналізм європейської філософії XVII століття.
- •1. Раціоналістична філософія Рене Декарта
- •Тема 7. Професійна філософія Києво-Могилянської академії.
- •2. Вчення г. Сковороди про дві натури і три світи.
- •3. Концепція «сродної праці» і «нерівної рівності».
- •Тема 8. Німецька класична філософія і. Канта. Його гносеологія, етика та естетика
- •2 «Критичний» період філософії і. Канта
- •Тема 9. Діалектична логіка г. Гегеля і філософське вчення к. Маркса
- •1. Система об`єктивного ідеалізму Гегеля
- •2. Діалектика як теорія розвитку у філософії Гегеля
- •3. Матеріалістичне розуміння історії квінтесенція ф-фії Маркса
- •Тема 10. Позитивізм і філософія американського прагматизму
- •1. Засновник філософії прагматизму Чарльз Сандерс Пірс
- •2. Радикальний емпіризм Уїльяма Джемса
- •3. Філософські погляди Джона Дьюї
- •Тема 11. Українська філософія XIX-XX століття
- •1 Філософія українського романтизму (Кири́ло-Мефо́діївське товариство, кордоцентризм п. Юркевича, філософія мови о. Потебні)
- •2. Філософія української національної ідеї (м Драгоманов, і. Франко, д. Донцов, м Міхновський, д. Чижевський)
- •3. Вчення в. Вернадського про ноосферу
- •Тема 12. Філософія життя
- •2 Ф. Ніцше – основоположник «філософії життя»
- •Тема 13. Філософія екзистенціалізму
- •1 Німецький екзистенціалізм м. Гайдеггера
- •2 Французький екзистенціалізм: ж.-п. Сартр та а. Камю
- •Тема 14. Сучасна західна філософія науки
- •2. Теоретичні моделі та закономірності розвитку науки
- •Тема 15. Релігія як соціальне явище. Основні релігієзнавчі концепції
- •2. Походження релігії та її історичні форми
- •3. Структура релігії. Основні функції релігії
- •4.Основні релігієзнавчі концепції
- •Тема 16. Сучасні релігії
- •1. Племені релігії.
- •2. Національні релігії.
- •4. Нетрадиційні релігії сучасності.
- •Тема 17. Сучасна естетика: теоретичні та практичні пошуки
- •2. Проблемне поле естетики
- •3. Основні функції естетики
- •Тема 18. Сучасна соціальна філософія
- •1. Поняття суспільства
- •2. Структура суспільства
2. Проблемне поле естетики
Для подальшого з’ясовування сутності естетики коротко охарактеризуємо її проблемне поле. Виділяють шість основних галузей естетичного знання. На кожному з них висуваються на перший план ті проблеми, які — визначають характер, спрямованість і навіть конкретизують назву естетики.
Перше проблемне поле естетики - естетика дійсності. Виникла вона в Стародавній Греції, як аспект натурфілософії. Природа, Космос, Всесвіт трактувалися в ній як естетичні феномени. Потім вона відокремилася від філософії як самостійна наука, предметом якої став світ і процеси, які в ній знову виникають в їх естетичному значенні, а також естетичне пізнання цього світу. В центрі уваги цієї сфери естетики стоїть проблема естетичного: її сутність, історична зумовленість її форм, значимість цих форм в художньому та естетичному житті суспільства. Універсальне значення в ній набуває така форма естетичного, як прекрасне.
Друге проблемне поле естетики - естетика мистецтва. Вона виникає в сократівський та післясократівський період, коли у філософії здійснюється поворот від природи, космосу до людини та мистецтва. На перший план висувається питання художньої творчості в її естетичному відношенні до дійсності і в її значенні для людства; походження, сутність, закони соціального буття, функціонування і розвитку мистецтва.
Естетика дійсності та естетика мистецтва - це класична естетика.
Третє проблемне поле естетики - теоретико - інформативна естетика. Вона з’явилася на основі досягнень кібернетики і теорії інформації. Основні її проблеми: гедоністичний потенціал естетичної інформації; її відношення до факторів, які заважають сприйняттю художнього тексту або спотворюють його; оригінальність цієї інформації; її відношення до знаків, її сенс і значення; характер її інтерпретації; умови існування художнього твору як носія естетичної інформації.
Різновидом теоретико-інформаційної естетики є соціокомунікативна естетика, яка головну увагу приділяє процесам створення, передачі і сприйняття естетичної інформації ( за допомогою телебачення, радіо, компакт-дисків, Інтернету та інших мас-медіа).
Теоретико-інформаційні та соціокомунікативні естетичні концепції спрямовані на усвідомлення художньо-інформаційної природи мистецтва та ролі засобів масової комунікації в житті художньої культури.
Четверте проблемне поле естетики, яке зародилося у другій половині XX століття, - рецептивна естетика. Якщо теоретико-інформаційна естетика головну увагу звертає на художній твір як об’єктивне явище, то рецептивна естетика робить предметом свого дослідження емоції, суб’єктивні судження смаку, сприйняття художніх творів. Вона підходить до художнього твору не з боку його створення в процесі творчості, а з боку творчого сприйняття цього твору і його соціального функціонування. Тому рецептивну естетику ще називають естетикою сприйняття або функціонування.
Художній твір, згідно з цією концепцією, не рівний собі. Його текст (під текстом розуміють не тільки мовний текст, але текст, що створений іншими знаками) не змінюється, але суть змінюється, тому що він залежить не тільки від автора, але і від сприйняття реципієнта (читача, слухача, глядача). Ця суть є результатом комунікації між автором та реципієнтом. В процесі сприйняття твору виникає немовби “зустріч” тексту і реципієнта, у взаємодії яких виникає і реалізується живий твір мистецтва. Оскільки смисл твору залежить від індивідуального реципієнта, що належить до тієї чи іншої рецептивної групи, до певної епохи, то ця суть мінлива. З цієї ж причини мінливий і онтологічний статус твору, тобто його соціальне положення, рейтинг, буття в суспільстві.
П’яте проблемне поле естетики - технологічна (індустріальна) естетика, або теорія дизайну. Вона виникла на межі різних наук і аналізує естетичні, економічні, технічні, гігієнічні, ергономічні фактори, а також психофізіологічні проблеми, які сприяють оптимізації умов праці. Ця сфера естетики, ідеї якої зародилися ще в середині XIX століття, являє собою теорію освоєння світу за законами краси промисловими засобами. Технічна естетика узагальнює досвід проектування, індустріального втілення, серійного виготовлення і соціального буття корисних і красивих знарядь праці, верстатів, машин, речей і предметів, які поєднують в собі утилітарні та естетичні якості. Її мета - гармонізація світу, що насичений машинами, гуманізація техніки.
Шосте проблемне поле естетики - практична естетика. Сфера її інтересів - естетичне освоєння світу, окрім форм мистецтва. Вона охоплює естетичні аспекти проблем природного середовища, а також середовища, створеного людиною (“друга”, рукотворна природа), поведінки людей і людських відносин, побуту, наукової творчості, спорту, свят, карнавалів, обрядів та ін.
Характерною особливістю всіх названих галузей естетичного знання є те, що кожна з них має тенденцію до відокремлення від основного дерева естетики в самостійну наукову дисципліну.