Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Збірка 2

.pdf
Скачиваний:
15
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
1.82 Mб
Скачать

тенденцій, а також наслідків цих дій і тенденцій; с) врахування даних природничих, економічних і соціальних наук

для кращого розуміння впливу економічної та соціальної діяльності на екологію, а погіршення стану навколишнього середовища – на економіку на місцевому і глобальному рівнях.

Діяльність

35.12. Необхідно здійснити наступні заходи:

а) сприяти створенню розширеної мережі моніторингу з метою опису циклів (наприклад, глобального, біогеохімічного і гідрологічного) і перевірці гіпотез, що стосуються їх поведінки; поліпшенню вивчення взаємодії між різноманітними глобальними циклами, їх наслідків на національному, субрегіональному, регіональному і глобальному рівнях з метою розробки принципів толерантності і вразливості;

b) підтримувати національні, субрегіональні, регіональні і міжнародні програми спостережень і досліджень, пов’язані з хімією атмосфери Землі, джерелами і абсорбентами парникових газів; забезпечити ознайомлення громадськості з результатами, наведеними в доступній і зрозумілій формі;

с) підтримувати національні, субрегіональні, регіональні і міжнародні програми досліджень морських і земних систем, посилювати глобальні бази даних про земні ресурси та їх компоненти, поширювати відповідні системи спостереження за зміною їх стану, більш широко використовувати моделювання систем і підсистем Землі з метою прогнозування, включаючи моделювання функціонування цих систем при різноманітних допусках впливу антропогенних чинників. Програми досліджень повинні включати програми, згадані в інших главах «Порядку денного на ХХІ століття», в яких підтримуються механізми співробітництва, і погодження програм досліджень з питань глобальних змін;

d) заохочувати координацію діяльності, пов’язаної з запуском супутників, функціонування мереж, систем і процедур обробки та розповсюдження їх даних; поширювати взаємодію з дослідниками, що використовують дані спостереження Землі, з системою «Земний патруль» Організації Об’єднаних Націй;

е) розвивати потенціал прогнозування реакції екосистем Землі, джерел прісної води, прибережних і морських районів, біологічної різноманітності на короткострокові і довгострокові зміни в

211

навколишньому середовищі, продовжувати розробку відновної екології;

f)вивчати роль біологічної різноманітності і зникнення видів у функціонуванні екосистем та глобальної системи підтримки життя;

g)почати розробку глобальної системи контролю за параметрами, необхідної для раціонального управління прибережними і гірськими районами; значно поширити системи спостереження за кількістю/ якістю прісної води, особливо в країнах, що розвиваються;

h)для забезпечення розуміння Землі як системи поширювати системи спостереження Землі з космосу, що сприятиме комплексному, постійному і довгостроковому контролю за взаємодією між атмосферою, гідросферою і літосферою, і розробляти систему розповсюдження інформації, що сприятиме використанню даних, отриманих шляхом спостереження;

i)розробляти і застосовувати системи і технологію, що автоматично здійснюють збір, реєстрацію і передачу даних та інформації центрам даних та аналізу з метою впровадження моніторингу морських, земних і атмосферних процесів та забезпечення попереднього повідомлення про стихійні лиха;

j)поширювати внесок інженерних наук в багатодисциплінарні програми досліджень системи Землі, особливо щодо підвищення готовності до викликаних серйозними стихійними лихами надзвичайних обставин і пом’якшення їхніх негативних наслідків;

k)активізувати дослідження з метою врахування даних природничих, економічних і соціальних наук для кращого розуміння впливу економічної і соціальної поведінки на екологію і погіршення стану навколишнього середовища в економіці на місцевому і глобальному рівнях, зокрема:

i)здійснювати дослідження з питань поведінки людей як рушійної сили, що відіграє центральну роль для розуміння причин і наслідків екологічних змін і використання ресурсів;

ii)сприяти проведенню досліджень з питань заходів реагування на глобальні зміни у галузі людських ресурсів, економічній і соціальній сферах;

l)підтримувати розробку нових, простих для користувачів технологій і систем, що сприяють інтеграції багатодисциплінарних, фізичних, хімічних, біологічних і соціальних/ гуманітарних процесів, які, в свою чергу, служать джерелом інформації і повідомлень для керівників, котрі приймають рішення, і громадськості.

212

Засоби реалізації

а) Фінансування та оцінка видатків

35.13.За оцінками секретаріату Конференції середньорічна загальна сума видатків (1993-2000 роки) на впровадження заходів в рамках цієї програмної галузі складе біля 2 млрд дол. США, включаючи приблизно 1,5 млрд дол. США, що надаються міжнародним співтовариством на безоплатній або пільговій основі. Цей кошторис видатків є орієнтовним і приблизним і ще не розглядався урядами. Фактичні видатки і умови фінансування, в тому числі будь-яке надання засобів на комерційних умовах, будуть залежати, окрім іншого, від конкретних стратегій і програм, рішення про впровадження яких буде прийняте урядами.

b) Науково-технічні засоби

35.14.До числа науково-технічних засобів належать наступні:

а) підтримка і застосування результатів відповідної національної дослідницької діяльності академій, дослідних інститутів, урядових і неурядових організацій, сприяння їх активній участі у впровадженні регіональних і глобальних програм, особливо в країнах, що розвиваються;

b) розширення використання відповідних сприятливих систем і технологій, таких, як суперкомп’ютери, технологія спостереження з космічних супутників, технології спостереження за допомогою наземних і морських станцій, технології управління даними і складання баз даних, особливо створення і розширення Глобальної системи спостереження за кліматом.

С. Вдосконалення довгострокових наукових оцінок

Основа для діяльності

35.15. Задоволення потреб в наукових дослідженнях у галузі навколишнього середовища і розвитку є лише першим кроком, що може зробити наука на підтримку процесу сталого розвитку. Після цього надбані знання можна використовувати для проведення наукових оцінок (перевірок) нинішнього стану справ і цілого ряду можливих умов у майбутньому. Це означає, що біосфера повинна підтримуватися у здоровому стані, а зменшення біологічної різноманітності необхідно уповільнити. Хоча багато довгострокових екологічних змін, що напевно торкнуться людей і біосфери, мають

213

глобальні масштаби, основні зміни часто можуть відбуватися на національному і місцевому рівнях. Одночасно діяльність людини на місцевому і регіональному рівнях часто спричиняє виникнення глобальної загрози, наприклад, руйнування озонового шару в стратосфері. Таким чином, наукові оцінки і прогнози необхідно здійснювати на глобальному, регіональному і місцевому рівнях. Багато країн і організацій вже готують доповіді з питань навколишнього середовища і розвитку, в яких здійснюється огляд нинішніх умов і вказуються тенденції на майбутнє. При проведенні регіональних і глобальних оцінок можна було б повною мірою використовувати подібні доповіді, однак самі ці оцінки повинні бути більш широкими за обсягом і включати результати ретельних досліджень майбутніх умов з метою опрацювання ряду припущень стосовно можливих відповідних заходів людства в майбутньому з використанням найбільш досконалих моделей. Ці оцінки повинні бути розроблені таким чином, щоб вони охоплювали регульовані напрямки розвитку в рамках існуючого екологічного і соціальноекономічного потенціалу кожного регіону. Слід повною мірою використовувати наявні на місцях традиційні знання.

Цілі

35.16. Основною метою є забезпечення проведення оцінок нинішнього становища і тенденцій щодо важливих екологічних проблем і проблем розвитку на національному, субрегіональному, регіональному і глобальному рівнях, на основі найбільш надійних наявних знань з метою розробки альтернативних стратегій, включаючи місцеві підходи, в різноманітних тимчасових і просторових масштабах, необхідних для вироблення довгострокової політики.

Діяльність

35.17. Необхідно здійснити наступні заходи:

а) скоординувати існуючі системи збору інформації і статистичних даних, що мають причетність до питань розвитку і навколишнього середовища з метою надання допомоги в підготовці довгострокових наукових оцінок, наприклад, даних про виснаження ресурсів, імпортно-експортні потоки, використання енергії, наслідки для здоров’я, демографічних тенденціях тощо; застосовувати ці дані, отримані з допомогою заходів, визначених в програмній галузі В, для проведення оцінок у галузі навколишнього середовища і розвитку на

214

глобальному, регіональному і місцевому рівнях; сприяти широкому розповсюдженню цих оцінок в такій формі, яка відповідала б суспільним потребам і знаходила широке розуміння;

b) розробити методологію проведення національних і регіональних перевірок та п’ятирічної глобальної перевірки на комплексній основі. Здійснювані за встановленою процедурою перевірки повинні бути спрямовані на сприяння з’ясування особливостей і характеру розвитку шляхом вивчення, зокрема, можливостей глобальної та регіональних систем підтримки життя з метою задоволення життєвих потреб людей і тваринного та рослинного світу, а також шляхом визначення вразливих галузей і ресурсів, що можуть постраждати від подальшої деградації. Це завдання вимагає залучення фахівців всіх відповідних наук на національному, регіональному і глобальному рівнях, а організація її виконання повинна бути покладена на урядові установи, неурядові організації, університети і дослідницькі інститути, яким, за необхідності і практичної здійсненності, повинні надавати допомогу міжнародні урядові і неурядові організації та органи Організації Об’єднаних Націй. Після цього результати перевірок повинні стати надбанням широкої громадськості.

Засоби реалізації

а) Фінансування і оцінка видатків

35.18.За оцінками секретаріату Конференції середньорічна загальна сума видатків (1993-2000 роки) на впровадження заходів в рамках цієї програмної галузі складе біля 35 млн дол. США, включаючи приблизно 18 млн дол. США, що надаються міжнародним співтовариством на безоплатній або пільговій основі. Цей кошторис видатків є орієнтовним і приблизним і ще не розглядався урядами. Фактичні видатки і умови фінансування, в тому числі будь-яке надання засобів на комерційних умовах, будуть залежати, окрім іншого, від конкретних стратегій і програм, рішення про впровадження яких буде прийняте урядами.

35.19.Що стосується існуючих потреб в даних в рамках програмної галузі А, то у цьому зв’язку слід надати сприяння національним системам збору даних. Це вимагає створення систем баз даних, збору і подання інформації, включаючи оцінку даних і розповсюдження інформації в кожному регіоні.

D. Створення наукового потенціалу і можливостей

215

Основа для діяльності

35.20. З врахуванням зростаючої ролі, яку повинна грати наука у вирішенні проблем навколишнього середовища і розвитку, необхідно створювати і посилювати науковий потенціал в усіх країнах, особливо в країнах, що розвиваються, з тим щоб дати їм можливість повною мірою брати участь в процесі отримання і застосування результатів наукових досліджень і конструкторських розробок, пов’язаних зі сталим розвитком. Існує безліч шляхів створення науково-технічного потенціалу. До деяких найважливіших належать наступні: навчання і підготовка кадрів у галузі науки і техніки; надання допомоги країнам, що розвиваються, в удосконаленні інфраструктур для наукових досліджень і конструкторських розробок, що могло б дозволити ученим працювати більш продуктивно; розробка системи стимулювання з метою сприяння впровадженню наукових досліджень і конструкторських розробок, а також більш повне використання їхніх результатів в продуктивних секторах економіки. Таке нарощування потенціалу створило б також основу для підвищення поінформованості громадськості і популяризації наукових знань. Особливу увагу необхідно звертати наданню допомоги країнам, що розвиваються, зміцненню їхнього потенціалу у галузі вивчення своєї власної бази ресурсів і екологічних систем і більш раціональному управлінню ними з метою рішення національних, регіональних і глобальних завдань. Крім того, враховуючи масштаби і складність глобальних екологічних проблем, все більш очевидною в усьому світі стає потреба в більшій кількості фахів-ців у різноманітних галузях.

Цілі

35.21. Першочерговою метою є зміцнення наукового потенціалу всіх країн, особливо країн, що розвиваються, у тому, що стосується:

а) освіти, професійної підготовки і можливостей для проведення місцевих наукових досліджень, конструкторських розробок, розвитку людських ресурсів в основних наукових дисциплінах і напрямках науки, пов’язаних з екологією, з використанням відповідних традиційних і місцевих знань з питань сталості;

b) істотного збільшення до 2000 року кількості наукових працівників, особливо учених-жінок, в країнах, що розвиваються, де їх число у нинішній час є недостатнім;

с) значного скорочення відтоку наукових кадрів з країн, що

216

розвиваються, і заохочення тих, хто має намір повернутися;

d) поліпшення доступу до відповідної інформації для вчених і керівників, котрі приймають рішення, з метою підвищення поінформованості громадськості та її участі в процесі прийняття рішень;

е) участі учених у національних, регіональних і глобальних науково-дослідницьких програмах з питань навколишнього середовища і розвитку, включаючи багатодисциплінарні дослідження;

f) проведення періодичних наукових зустрічей з метою вдосконалення знань для учених з країн, що розвиваються, в рамках їх відповід-них тематичних галузей.

Діяльність

35.22. Необхідно здійснити наступні заходи:

а) сприяння навчанню і професійній підготовці наукових працівників не тільки в їх відповідних галузях знань, але також у плані їхньої здатності виявляти екологічні аспекти, враховувати і використовувати їх в рамках проектів наукових досліджень і розробок; забезпечення створення грунтовної бази у галузі природних систем, екології і управління ресурсами; підготовки фахівців, здатних працювати в рамках міждисциплінарних програм, пов’язаних з навколишнім середовищем і розвитком, включаючи програми у галузі прикладних соціальних наук;

b) зміцнення наукової інфраструктури в школах, університетах і науково-дослідних установах, особливо в країнах, що розвиваються, шляхом забезпечення адекватного наукового обладнання і доступу до сучасної наукової літератури з метою досягнення і підтримки мінімально необхідної кількості висококваліфікованих наукових працівників в цих країнах;

с) створення і розширення національних баз науково-технічних даних, обробка даних в єдиних форматах і системах, забезпечення повного і відкритого доступу до фондів бібліотек-сховищ регіональних мереж науково-технічної інформації. Сприяння поданню науково-технічної інформації і баз даних глобальним або регіональним центрам даних або системам мереж;

d) створення і розширення регіональних і глобальних мереж науково-технічної інформації, основаних на національних базах науково-технічних даних і пов’язаних з ними; збір, обробка і

217

розповсюдження інформації, отриманої в рамках регіональних і глобальних наукових програм; розширення діяльності по зменшенню числа інформаційних бар’єрів, викликаних мовними відмінностями. Розширення можливостей застосування комп’ютеризованих систем пошуку інформації з тим, щоб задовольняти потреби, пов’язані з зростаючим обсягом наукової літератури, особливо в країнах, що розвиваються;

е) розвиток, зміцнення і нарощування нових форм спільного використання національного, регіонального і глобального потенціалів з метою сприяння повному і відкритому обміну науково-технічними даними і інформацією, а також наданню технічної допомоги, пов’язаної з екологічно безпечним і сталим розвитком. Це повинно забезпечуватися шляхом створення механізмів для обміну результатами основних досліджень, даними та інформацією, вдосконалення і розвитку міжнародних мереж і центрів, включаючи зв’язок на регіональному рівні з національними базами наукових даних з метою впровадження наукових досліджень, підготовки кадрів і контролю. Такі механізми повинні бути розроблені таким чином, щоб вони сприяли розширенню професійного співробітництва між ученими в усіх країнах і встановленню міцних зв’язків між промисловими підприємствами і науково-дослідними установами на національному і регіональному рівнях;

f)вдосконалення і розвиток нових зв’язків між існуючими асоціаціями учених, що займаються природничими і соціальними науками і університетами на міжнародному рівні з метою зміцнення національного потенціалу з розробки варіантів політики у галузі навколишнього середовища і розвитку;

g)збір, аналіз і публікація інформації про місцеві знання у галузі навколишнього середовища і розвитку і надання допомоги громадам, що мають такі знання, в їх використанні.

Засоби реалізації

а) Фінансування та оцінка видатків

35.23. За оцінками секретаріату Конференції, середньорічна загальна сума видатків (1993-2000 роки) на впровадження заходів в рамках цієї програмної галузі складе біля 750 млн дол. США, включаючи приблизно 470 млн дол. США, що надаються міжнародним співтовариством на безоплатній або пільговій основі. Цей кошторис видатків є орієнтовним і приблизним і ще не

218

розглядався урядами. Фактичні видатки і умови фінансування, в тому числі будь-яке надання засобів на комерційних умовах, будуть залежати, окрім іншого, від конкретних стратегій і програм, рішення про впровадження яких буде прийняте урядами.

b) Науково-технічні засоби

35.24. Такі засоби включають розширення і зміцнення регіональних мереж і центрів багатодисциплінарних наукових досліджень і професійної підготовки при оптимальному використанні існуючих можливостей і відповідних систем щодо надання сприяння у галузі сталого розвитку і технологій в регіонах, що розвиваються. Сприяння розвитку і використання потенціалу незалежних ініціатив і місцевих нововведень і підприємницької діяльності. В завдання таких мереж і центрів могли б, зокрема, входити:

а) підтримка і координація наукового співробітництва між всіма країнами регіону;

b) встановлення зв’язків з центрами контролю і проведення оцінки екологічних умов і умов розвитку;

с) підтримка і координація національних досліджень шляхів досягнення сталого розвитку;

d) організація наукової освіти і підготовки кадрів;

е) створення і підтримка систем та баз даних у галузі інформації, контролю та оцінки.

с) Створення потенціалу

35.25. Створення потенціалу включає наступне:

а) створення умов (наприклад, заробітна плата, обладнання, бібліотеки) для забезпечення роботи вчених і їх ефективної праці на батьківщині;

b) розширення національного, регіонального і глобального потенціалів з метою проведення наукових досліджень і забезпечення застосування науково-технічної інформації, в інтересах екологічно безпечного і сталого розвитку. Сюди входить необхідність збільшення, якщо це доцільно, обсягу фінансових ресурсів, що виділяються на глобальну і регіональні мережі науково-технічної інформації, для того, щоб вони могли функціонувати ефективно і дієво в плані задоволення наукових потреб країн, що розвиваються. Забезпечення розширення можливостей жінок шляхом залучення

219

більшого числа жінок до проведення досліджень і підготовки наукових кадрів.

ГЛАВА 36

СПРИЯННЯ ОСВІТІ, ІНФОРМУВАННЮ НАСЕЛЕННЯ І ПІДГОТОВЦІ КАДРІВ

ВСТУП

36.1.Питання освіти, розширення поінформованості населення і професійної підготовки пов’язані практично з усіма галузями діяльності в рамках «Порядку денного на ХХІ століття» і ще більш тісно пов’язані з питаннями задоволення основних потреб, створення потенціалу, з даними та інформацією, наукою і роллю основних груп.

Вцій главі викладені пропозиції загального характеру, а конкретні пропозиції, пов’язані з секторальними питаннями, містяться в інших

главах. Декларація і рекомендації Тбіліської міжурядової конференції з проблем навколишнього середовища і розвитку1, організованої ЮНЕСКО і ЮНЕП і проведеної в 1977 році, містять основні принципи, що лягли в основу пропозицій, наведених в цьому документі.

36.2.Програмними галузями, викладеними в цій главі, є :

а) переорієнтація освіти на питання сталого розвитку; b) розширення поінформованості населення;

с) сприяння професійній підготовці.

ПРОГРАМНІ ГАЛУЗІ

А. Переорієнтація освіти на сталий розвиток

Основа для діяльності

36. 3. Осві ту, включа ючи форма льну, пі двищення поінформованості населення і професійну підготовку, слід визнати як процес, з допомогою якого людина і суспільство можуть повною мірою розкрити свій потенціал. Освіта має вирішальне значення у сприянні сталому розвитку і розширенні можливостей країн у вирішенні питань навколишнього середовища і розвитку. Хоча базова освіта забезпечує основу для будь-якої форми освіти з питань навколишнього середовища і розвитку, останню необхідно визнати істотно важливою частиною процесу пізнання. Як формальна, так і

220