- •1. А) виділення абстрактного поняття
- •2. Виявлення конкретних залежностей
- •2. Виявлення конкретних залежностей
- •1. Яка інформація, на Вашу думку, є політичною?
- •5. Підготуйте обґрунтування щодо доцільності структури ода. Складіть штатну структуру соц.. Служб щодо повноважень і підпорядкування. Обґрунтуйте можливий діапазон питань, якими вона займається.
- •23. Проаналіз. Зу про місц. Само вряд-я з приводу обрання мера. Порівняльна таблиця мерів Києва, Миколаєва та Севастополю (критерії).
- •26. Проаналізуйте зу «Про мс» з позиції перспективи розвитку мс і її відповідності Європейській Хартії про мс
- •27. Запропонуйте рекомендації щодо блокування лівої партії з дем. Силами. Контент-аналіз
- •28. Обґрунтування скорочення структури Миколаївського міськвиконкому
26. Проаналізуйте зу «Про мс» з позиції перспективи розвитку мс і її відповідності Європейській Хартії про мс
Місце́ве самоврядува́ння — право та спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення. Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права й які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи.
Місцеве самоврядування як вираження влади народу має забезпечити наближення управління до громадян, сприяти інтеграції України в демократичний простір європейського співтовариства та запровадження нових законодавчих реформ у галузі місцевого самоврядування відповідно до міжнародних стандартів. У процесі здійснення муніципальної діяльності такими стандартами виступають міжнародні норми, що регламентують її основні принципи, форми й методи, які прийняті державами світу в рамках міжнародних міждержавних організацій.
На сучасному етапі Європейська хартія місцевого самоврядування (далі - Хартія) є основним міжнародно-правовим документом держав-членів Ради Європи, він містить стандарти щодо організації управління на місцях, які є обов’язкові для держав-членів.
Україна ратифікувала Хартію в липні 1997 р. Це був період, коли після ухвалення Верховною Радою України Конституції точилася гостра боротьба стосовно визначення пріоритетів у сфері МС; ні політично, ні юридично Україна впродовж тривалого часу не могла виконати взяті зобов’язання Хартії.
Чинне законодавство про МС ще не повністю відповідає принципам Європейської хартії МС у питаннях організаційної, правової та фінансово-економічної самостійності територіальних громад.
Варто провести аналіз між правовим регулюванням місцевого самоврядування у КУ та Хартії.
Спільне: Багато положень чинної КУ фактично ґрунтуються на положеннях Хартії, що цілком об’єктивно і закономірно, оскільки відповідає європейському вибору України. Статті 140 і 143 КУ частково запроваджують принцип субсидіарності. Конституційні принципи організації системи МС в Україні також співзвучні з деякими положеннями Хартії.
Відмінне: 1) Зміст правової основи МС у КУ (ст..146) дещо відрізняється від такого ж поняття у Хартії (ст2, конституційна і правова основа). Однак ці відмінності не мають принципового характеру, відображаючи різні юридичні техніки їх викладу. 2) У Конституції збереглися підходи до МС як до інституту державної влади, що не відповідає принципу децентралізації влади, закладеному у Хартії.
Ряд важливих принципів Європейської хартії МС, незважаючи на її ратифікацію Україною в повному обсязі, все ще не отримали належного відтворення в чинному законодавстві та в суспільній практиці.
27. Запропонуйте рекомендації щодо блокування лівої партії з дем. Силами. Контент-аналіз
Видання/Критерій |
Час появи |
Візуальний ефект |
Ключові слова |
Короткий зміст |
На яку аудиторію розрахований матеріал |
Запланований ефект |
Фокус.. Дзеркало.. |
|
|
|
|
|
|
Заг к-сть в парл – 60
Ліва Лывоцент Центристська Правоцентр Націоналістична парт.(19)
«Зелені»(7) парт. (11) партія. (8) парт.(15)
(А) (Б (В) (Г) (Д)
Теорія формування коаліцій застосовується до тих політичних систем, в яких парламент формується із представників багатьох партій, які не можуть формувати уряд і проводити пол. ріш. самостійно. Дві групи моделей формування коаліцій:
1) основується на кількісних ознаках коаліції:
«Мод. мін. перемагаючої коаліц. Райкера» - партії форм. коал. з мінім к-стю депутатів-учасн., потрібних для перемоги; Відповідно, ліва партія сформує коаліцію з тими партіями, загальна кількість депутатів яких дасть мінімально потрібну більшість в парламенті. Відп, буде обрано вар-т блокування АБГ або АД
«Мод. мін. величини коаліц» - партії намагатимуться сформувати коаліцію з мінімальною к-стю учасників (депутатів) – партія обере ту коаліцію, де її кількісна вага буде більшою відносно інших учасників; Відп., «ліві» мін. потрібну коаліц. сформують з найбільш малочисельними партіями. Кількісна вага «лівих» повинна бути якнайбільшою. – АБГ, АБВ
«Теорема угоди» Лейпхарта – партії орієнтуватимуться при формув. коаліції на найменшу к-сть партій-учасниць в ній для зменшення затрат при формув. коаліц.. Тобто «ліві» будуть орієнтуватися на формування АД
2) Основуються на ідеологічн. близькості партій в коаліц:
«Модель мінімального простору» - критерій для формув коаліц – близькість за шкалою «праві-ліві», сформ. мінімальні коаліц ті партії, які ідеологічно найближчі один до одного за ідеологічною шкалою; АБВ
«Модель мін. зв’язаної коаліц.» - партії будуть об’єдн. за принципом ідеолог. близькості на ідеологічній шкалі, але не «перестрибуючи» в цій шкалі сусідні парт. при об’єднан., може поруш. принцип мінімальної величини коаліції; АБВ
1Рекомендації :
- відсутність попередніх умов до переговорів
- створення постійної ради з представників політрад усіх партій майбутньої коаліції
- готовність надати лівій партії не менше ніж 20% усіх мандатів у коал. уряді
- готовність надати лівій партії 2-3 місця на рівні віце-спікерів чи віце-прем’єр-міністрів
- розробка «Пакету меж діяльності і пропаганди» - «джентльменської угоди» щодо недопустимості проведення пол. акцій і кампаній, що прямо шкодять інтересам або іміджу партнерів по коаліції
- проведення між партійних внутрішньо-коаліційних нарад не рідше, ніж 1 раз на 2 тижні за участі голів або заступників голів парламентських фракцій партій-членів коаліції
- створення ради коаліції у складі голів партій та блоків, що входять до неї
- прийняття пакету вимог від лівої партії, що мають бути реалізовані у вигляді законів парламентом
2. - взаємне врахування інтересів
- розподіл посад, вигідний усім сторонам коаліції
- можливість доступу до посад у парламентських комітетах для всіх сторін коаліції
- договірне голосування за обговореними ключовими питаннями
- неможливість вийти з коаліції без розпуску представницького органу, в якому вона функціонувала*
- окрема реєстрація представників (депутатів), що входять до коаліції у документі, яким створюється коаліція із наданням аутентичних підписів
- використання можливостей учасників у інтересах коаліції
- визначення принципі пів узгодження спільної політики
3. - законність створення
- приналежність більшості депутатів до коаліції
- наявність діалогу зі спірних питань
- раціональність політики
- націленість на виконання конкретних і обговорених заздалегідь завдань
- контроль над як мінімум 50%+1 місцем у представницькому органі