5. Підготуйте обґрунтування щодо доцільності структури ода. Складіть штатну структуру соц.. Служб щодо повноважень і підпорядкування. Обґрунтуйте можливий діапазон питань, якими вона займається.

Структурний підрозділ є офіційно виділений орган управління певною ділянкою діяльності організації (виробництва, обслуговування, тощо) з самостійними завданнями, функціями та відповідальністю за їх виконання. Підрозділ може бути як відокремленим (філія, представництво), так і не володіє повними ознаками організації (внутрішнім).

Штатний розклад - форма звітності юридичної особи, організаційно-розпорядчий документ, що відображає структуру компанії, чисельність відділів, співробітників, а також розмір їхньої заробітної плати. Крім того, воно включає в себе також облік всіх можливих додаткових виплат співробітникам - премій, компенсацій і т. д. залежно від займаної посади.

система повноважень та підпорядкування - права, необхідні для виконання наказаних робіт; відповідальність за використання цих прав; перелік обов`язкових координаційних комунікаційних зв`язків; система підпорядкування напрямів, за якими визначаються владні повноваження між працівниками, що знаходяться на різних рівнях ієрархії. :

Обласна державна адміністрація (ОДА) — місцева державна адміністрація, місцевий орган державної виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади.

Повноваження органу виконавчої влади — це закріплені за ним права і обов'язки. Обсяг повноважень, закріплених за кожним органом виконавчої влади відповідно до покладених на нього завдань і функцій виражає їх компетенцію.

Голова соціологічної служби:

-організовує роботу служб у справах по звязкам з громадськістю та моніторингу суспільства

-спрямовує діяльність відділів;

-контролює діяльність заступників, відділів соц. Служби, виконання делегованих повноважень згідно х розподілом їх ф-цій;

-формує склад відділів;

-регулярно інформує населення про стан виконання повноважень, покладених на соц. Сл.

Заступник – керівник служби у справах звязків з громадськістю

-організовує та спрямовує діяльність відділів

-контролює діяльність та виконання покладених завдань

-доповідає про роботу відділів голові соц.служби

-підготовка матеріалів для обовязкової публікації в змі

-організовує та здійснює взаємодію місцевих органів виконавчої влади з політичними партіями та громадськими організаціями з питань, що належать до компетенції Управління.

Заступник – керівник служби з моніторингу громадської думки

-організовує та спрямовує діяльність відділів

-контролює діяльність та виконання покладених завдань

-доповідає про роботу відділів голові соц.служби

-організовує збір статистичних даних

-робить щоквартильний звіт відповідно до результатів відділів

Відділ забезпечення доступу до публічної інформації 1 особа

- розгляд, опрацювання, ведення обліку, систематизація, аналіз запитів на інформацію, що надходять до облдержадміністрації

-- забезпечує контроль щодо задоволення запитів на інформацію

-надає практичну та консультаційну допомогу працівникам структурних підрозділів або відповідальним особам з організації доступу до публічної інформації в райдержадміністраціях;

- проводить аналіз та узагальнює інформацію про забезпечення доступу до публічної інформації районними держадміністраціями;

Відділ формування і розвитку інформаційного простору (кіл. Осіб - 2)

-- забезпечення проведення державної політики в інформаційній та видавничій сферах, а також державної мовної політики на території області

-- створення умов для розвитку інформаційної та видавничої сфер на території області.

- з алучення представників засобів масової інформації до вивчення громадської думки стосовно шляхів розв'язання гострих проблем у сфері діяльності обласної державної адміністрації

- готує пропозиції до проектів обласного бюджету та програм соціально-економічного розвитку області з питань підтримки видавничої справи і засобів масової інформації

- забезпечує участь журналістів у розгляді на засіданнях колегії обласної державної адміністрації стану роботи зі зверненнями громадян, висвітлення у засобах масової інформації прийнятих рішень щодо вирішення порушених у них питань

- готує тексти прес-релізів, інших повідомлень про основні заходи, що проводяться обласною державною адміністрацією або за її участю

Відділ статистичних даних (кіл. Осб - 3):

-- збір та організація статистичних матеріалів та даних відносно нагальних проблем Мик обл

-- проведення соціологічних дослідженнь

-- підготовка щотижневих звітів відносно отриманих даних

Відділ статистичних даних (кіл.осб - 2):

-збір та організація статистичних матеріалів та даних відносно нагальних проблем Мик обл

-проведення соціологічних дослідженнь

-підготовка щотижневих звітів відносно отриманих данихвідділ аналітики і прогнозування:

- аналізує та прогнозує розвиток суспільно-політичних процесів в Мик області.

- забезпечує функціонування системи постійного моніторингу громадсько-політичних настроїв населення та оцінки суспільно- політичної ситуації в Мик області.

- узагальнює громадську думку та реагування р ізних верств населення на актуальні питання суспільного життя, здійснює оцінку можливих наслідків прийнятих соціальних та політичних рішень.

- подає голові обласної державної адміністрації інформаційно- аналітичні матеріали та вносить пропозиції щодо формування і реалізації внутрішньої політики.

- надає організаційно- методичну, експертно-аналітичну та іншу допомогу структурним п ідрозділам обласної державної адміністрації у вирішенні питань, що стосуються формування і здійснення внутрішньої політики в Мик області.

Б. 6. Розробіть проект фокус-групи «Визначення характеру впливу різних агітацій на свідомість індивіда». Завдання, мета, макети по кандидатам. Розробіть вибірку фокус-групи за критеріями (вік, освіта, хар-р діяльності, стать). Перелік питань для різних соц.. груп. Опис процедури проведення, звіт.

Фокус-група (сфокусоване інтерв'ю в групі) - один з методів збору та аналізу інформації в процесі соціальних досліджень. Він полягає у запрошенні невеликої групи людей (чию думку з обговорюваного питання цікаво), відібраних за спеціальними критеріями, на зустріч, під час якої провідним проводиться дискусія (обговорення) по заздалегідь створеному сценарієм фокус-групи. В ході дискусії ведучий (званий також «модератором») «фокусує» учасників на питаннях, що цікавлять дослідників, з метою отримання від них глибинної інформації на задані теми.

Політи́чна свідо́мість — сукупність інтимних почуттів і уявлень, поглядів і емоцій, оцінок і установок, що виражають ставлення людей до здійснюваної і бажаної політики, що визначають здатність людини до участі і справами суспільства і держави; це специфічна форма суспільної свідомості, система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп, національних спільнот і суспільства в цілому.

Наглядна агітація - вид засобів агітації, що складається з друкованої (рідше - мальованої) продукції, вивішуємо або роздається в громадських місцях.

Маніпуляція масовою свідомістю - один із способів управління людьми шляхом створення ілюзій або умов для контролювання поведінки. Цей вплив направлено на психічні структури людини, здійснюється потай і ставить своїм завданням зміну думок, спонукань і цілей людей в потрібному деякої групі людей напрямку.

Вибірка — це множина об'єктів, подій, зразків або сукупність вимірів, за допомогою визначеної процедури вибраних з статистичної популяції або генеральної сукупності для участі в дослідженні. Вибірка представляє собою множину або сукупність певного обсягу, члени якої збираються і статистичні характеристики обчислюється таким чином, що в результаті можна зробити висновки або екстраполяцію із вибірки на всю популяцію або генеральну сукупність.

Вибірка – студентство, 10 студентів. 1. Бюджетник з села, працює, 2. бюджетник з міста, сирота, працює, 3. бюджетник, із забезпеченої сім’ї, не працює, 4. контрактник-іноземець, не працює, 5. бюджетник-чорнобилець, 6. контрактник з села, не працює, 7. бюджетник-інвалід, не працює, 8. бюджетник з багатодітної сім’ї, не працює, 9. контрактник з міста, не працює 10. контрактник з села, працює.

Присутній модератор, провокатор (виводить учасників на емоції), учасники фокус-групи, йде відео-зйомка.

Форма проведення – круглий стіл з обговоренням. Тема: «Вплив агіт-матеріалів на свідомість студентів». Розгядається: хар-р впливу агіт-матеріалів (листівки, баннери, аудіо-звернення, відео-ролики, інтернет, бігборди, реклама в друкованих виданнях). Один кандидат – різні варіанти агітматеріалів (зазначити, що різниться шрифт, розмір, салогани, фон, кольорове оформлення, динаміка на рекламі чи статика).

Питання для кожного агіт-матеріалу: 1) Що кидається в очі? 2) Що відштовхує? 3) Що захоплює увагу? 4) Що викликає довіру? 5) На вашу думку, який вид агіт-матеріалу найдієвіший? 6) Чи відчуваєте ви, що вами маніпулюють? (провокатор) 7) Чи знаєте ви закони реклами, які впливають на вашу свідомість і які обманюють вас? (провокатор) 8) Ви покладаєтесь лише на свою думку стосовно теми обговорення, чи зважаєте на позицію інших?

Кожному учаснику при демонстрації агіт-матеріалу роздається картка зі шкалою преференцій, яку він повинен заповнити в ході демонстрації матеріалів.

В кінці діяльності фокус-групи робиться висновок, який вид агіт-матеріалу є найдієвішим для заданої групи учасників, і чи є він дієвим взагалі. Пишеться звіт, згідно порядку проведення фокус-групи та результатів, що досяглися в результаті даного дослідження.

Б. 7. Проаналізуйте матеріали щодо маніпуляційних технологій «конструювання політичної реальності» на свідомість індивіда. Проаналізуйте статтю за планом.

Маніпулятивні політичні технології - акт прихованого психологічного впливу на поведінку людей з метою захоплення Великих просторів (державних, економічних, електоральних і ін) в результаті зміни спонукань і цілей людей в потрібному напрямку. На відміну від фізичного насильства мішенню політтехнолога є свідомість і підсвідомість людської особистості. Технології маніпулювання суспільною свідомістю перестають діяти при їх розтині та викритті.

Суспі́льна свідо́мість - сукупність ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і вся система суспільних відносин.

Електоральна поведінка - сукупність дій і вчинків громадян, пов'язаних із здійсненням місцевих чи загальнонаціональних виборів до органів влади, а також їх участю в референдумах. Форми електоральної поведінки можуть включати:

Протестне голосування; Голосування проти всіх; Конформистское голосування за партію чи лідера, якого підтримує більшість виборців і т.п.

Засоби масової інформації стали головним інструментом для поширення повідомлень, що впливають на суспільну свідомість.

Методики (технології) маніпулювання свідомістю:

1)«фабрикація фактів»- напівправда(замовчування)- перекручування масштабу подій-надгенералізація (все навколо одного факту)- створення псевдоподій-псевдологічні висновки-катастрофізація (навіювання страху)- брехня у великих масштабах- замовчування - наукообразність

2) методики маніпуляції джерелом інформації:

- брудний ПР (реклама,що приховує своє походження - чорний ПР ( абсолютно неправдиві джерела інформації, зазвичай дії-повідомлення засновані на брехні) негативна інф про конкурента компромат, скандали 3) маніпуляція даними соціальних опитувань

4) прищеплення авторитету або іміджу 5) ярлики 6) відволікаючі теми, проблеми,розмови,події 7) чорно-біла логіка (використання образу ворога)

„маніпуляція”: - вид психологічного впливу, при якому майстерність маніпулятора використовується для прихованого впровадження в психіку адресату цілей, бажань та намірів або установок, які не збігаються з тими, які є у адресата у даний момент; - вид психологічного впливу, що використовується для досягнення одностороннього виграшу шляхом прихованого залучення людини до виконання певних дій.

Телебачення - найбільш популярне джерело інформації для аудиторії. Саме телебачення є основним інструментом політичного впливу на аудиторію в силу об'єктивних технічних якостей.

(додаткові маніпулятивна технології):

- ефект присутності. Включає в себе ряд трюків, які мають імітувати реальність. Смикання камери, збивання її з фокуса, постріли, крики далеко не завжди означають, що перед глядачами дійсно репортаж ,скажімо, з „гарячої точки”. Зате ілюзія достовірності справляє потужний емоційний вплив.

- ефект первинності. Тут спрацьовує один із елементів сприйняття: у разі надходження суперечливої інформації, яка не піддається перевірці, ми схильні надавати перевагу тій, яка надійшла першою

- констатація факту. Бажане становище подається в ЗМІ як факт, що вже відбувся. Прийом, розрахований на створення відповідних настроїв у суспільстві за принципом „Диму без вогню не буває”.

- створення асоціацій. Об’єкт в очах громадськості прив’язується до негативних стереотипів масової свідомості.

”Індикатори” маніпуляцій.

На загал, для пересічного телеглядача існує елементарний набір своєрідних „індикаторів”, які свідчать про застосування маніпулятивних технологій у тій чи іншій програмі. Мова. Як тільки ведучий чи диктор починає вживати незрозумілі для більшості глядачів терміни– це свідчить про реалізацію маніпулятивної схеми. Емоції. Спроби „тиснути на емоції” в інформаційних та суспільно-політичних програмах практично в усіх випадках покликані замаскувати реальний стан речей, або чиїсь реальні інтереси. Повторення.Якщо раптом на телебаченні починають безкінечно обговорювати одну і ту ж тему, використовуючи при цьому одні і ті ж комбінації слів – є всі підстави запідозрити маніпулятивний характер цих повідомлень.Вилучення з контексту. Вилучаючи ту чи іншу проблему з реального контексту, маніпулятор „заганяє” думку глядача у потрібне йому „русло”. Ігнорування альтернативних думок, всіх факторів тієї чи іншої суспільної проблеми чи ситуації свідчить про те, що мета повідомлення – створити у свідомості глядачів умисно створений висновок чи оцінку.Тоталітаризм джерела повідомлень. Відсутність альтернативних джерел інформації, опозиційних ЗМІ(в першу чергу телеканалів).Змішування інформації та оцінки. Грубий маніпулятивний прийом, проти якого прийняті спеціальні закони у європейському законодавстві. Сприймаючи факти, людині складно захиститися від нав’язаних ведучим чи диктором оцінок цих фактів. Прикриття авторитетом. Спроби підтримати будь-яке політичне чи ідеологічне твердження авторитетом конкретної особистості, особливо в тому випадку, якщо вона не має жодного стосунку до тієї сфери, яка пов’язана з цим твердженням.

Пересічному телеглядачеві, набір таких „індикаторів” може допомогти зберегти здатність до самостійного мислення під маніпулятивним „пресом” мас-медіа.

Б. 8. Підготуйте аналіт. матеріал щодо функ-ня парламентської більшості. Порівняйте парл. Біл-ть України, Латвії, Італії, Німеччини за конституцією та законів про регулювання парламенту і визначте критерії для порівняння.

Парламентська республіка — це різновид республіки з перевагою повноважень на користь парламенту. - одна з форм організації верх. держ. влади, характерною ознакою якої є верховенство вільно обраного народом представн. органу — парламенту над викон. гілкою влади

Парла́ментська бі́льшість — це політичне утворення, що складається з парламентських фракцій чи окремих (позафракційних) членів парламенту, які разом складають звичайну більшість в парламенті. Як правило, у державах з парламентською формою правління парламентська більшість призначає прем'єр-міністра.

Політична відповідальність - прагнення політиків до збігу їх ідеології та політичної практики в розгортанні політичного процесу, дотримання представниками влади законності

Політична коаліція – політичний союз держав, які домовилися про спільні дії з тих чи інших питань міжнародних відносин; об'єднання кількох політичних партій на засадах угоди про утворення уряду з представників цих партій (коаліційний уряд)

Теорія коаліцій і коаліційного об'єднання політичних сил є однієї з найбільш розроблених областей політичної науки, зв'язаних з теорією раціонального вибору. Найбільше часто її використовують дослідники-компаративісти, підтверджуючи або спростовуючи формальні моделі створення коаліцій (див.: Groeimings, Kelley, Leiserson, 1970; De Swaan, 1973; Taylor, Laver, 1973; Lijphart, 1984; Taylor, 1995).

Модель «мінімальної коаліції, що перемагає,» Райкера. В основі цієї моделі лежить розроблений Вільямом Райкером «принцип величини» коаліції.

Модель «мінімальної величини коаліції». Тут використовується додатковий критерій для оцінки раціональності сформованих коаліцій, що включає відношення учасників коаліцій до поділу влади між собою.

«Теорема угоди». У даній моделі головним є не число учасників коаліції (хоча воно повиннео бути «перемагаючим»), а число партій, що укладають альянс.

Модель «мінімального простору». Дана модель названа так тому, що критерієм, що визначає можливість формування коаліцій, виступає близькість партій по шкалі «праві — ліві».

Модель «мінімальної зв'язаної коаліції». Але на відміну від моделі «мінімального простору» приймається допущення, що партії будуть прагнути створити коаліцію з найближчими сусідами по шкалі, не «перестрибуючи» через поділяючі простори

Критерії: Мінімальна кількість депутатів для створ. коал,

Мінімальна кількість фракцій для створ. Коал

Мінімальна кількість партій для створ. Коал.

Кількість правих партій

Кількість лівих партій

Див. закони про формування коал. в парламентах.

Б. 9

. Підготуйте аналіт. матеріали щодо депут. недоторканості. Складіть порівн.. таблицю на основі конят-й РФ, Франції, США, Німеччини, України, Польщі, Чехії.

Політична свобода - природне, невідчужуване від людини і соціальних спільнот якість, що виражається у відсутності втручання в суверенітет людини на взаємодію з політичною системою за допомогою примусу або агресії.

Політична воля — здатність суб’єкта політики до напруження і спрямування своїх політичних можливостей на досягнення політичних цілей.

Політична відповідальність - прагнення політиків до збігу їх ідеології та політичної практики в розгортанні політичного процесу, дотримання представниками влади законності; один з видів міжнародно-правової відповідальності. Виражається в формі сатисфакції, репресалій, а також колективних санкцій, які згідно зі Статутом ООН можуть робитися тільки за рішенням Ради Безпеки ООН з приводу держав, дії яких загрожують миру або порушують його

політична недоторканість - встановлена законом гарантія недопущення притягнення депутата до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це відповідного представницького органу.

Депутатська недоторканність - це один з елементів правового статусу парламентарія, правова гарантія його діяльності. Поняття депутатської недоторканності має дві складові частини: депутатський індемнітет та депутатський імунітет.

- Депутатський індемнітет. У теорії конституційного права депутатський індемнітет трактується в декількох значеннях, а саме під депутатським індемнітетом в ряді країн розуміється свобода виступів і свобода голосування в представницьких органах, в силу якої не допускається притягнення депутата до відповідальності за депутатську діяльність. Тобто, індемнітет є гарантією вільного волевиявлення депутата. В іншому значенні під депутатським індемнітетом розуміють передбачену законодавством винагороду депутата за його діяльність, яка включає в себе заробітну платню та інші компенсації.

- Депутатський імунітет. Імунітет – предбачена національним законодавством, або випливаюча з норм і принципів міжнародного права, особистість статусу субєкта права, яка полягає в обмеженні застосування до нього деяких загальних норм національного законадавства. У конституційному праві під депутатським імунітетом розуміють, що народний депутат не може бути притягнений до кримінальної відповідальності без згоди парламенту. Імунітет є однією з найважливіших гарантій статусу депутата взагалі. Мета цієї гарантії полягає перш за все в тому, щоб забезпечити безперешкодне здійснення депутатом своїх функцій та повноважень.

За Конституцією України народний депутат України не може бути притягнутий без згоди Верховної Ради України до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований. У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2003 р. № 12-рп/2003 у справі за конституційним поданням народних депутатів України та МВС України стосовно затримання народних депутатів України зазначено, що затримання як тимчасовий запобіжний кримінально-процесуальний і як адміністративний заходи може бути застосоване до народного депутата України лише за згодою Верховної Ради України, на підставах і в порядку, встановлених Конституцією і законами України. При цьому затримання народного депутата України можливе за згодою Верховної Ради України незалежно від наявності її згоди на притягнення цього народного депутата України до кримінальної відповідальності. Відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України» та Закону України «Про регламент Верховної Ради України» від 27.07.1994 р. для одержання згоди Верховної Ради України на позбавлення народного депутата недоторканності Генеральний прокурор України вносить подання до Верховної Ради, про що негайно повідомляється депутату. Таке подання повинно бути мотивованим, містити конкретні факти та докази з долученням матеріалів, що підтверджують обвинувачення у вчиненні суспільно небезпечного діяння. Якщо подання відповідає зазначеним вимогам, Президія Верховної Ради у найкоротший строк визначає день розгляду подання на засідання Верховної Ради. Комісія Верховної Ради, до компетенції якої входять питання депутатської етики, якщо визначає це за необхідне, може витребувати додаткові матеріали справи. Комісія не проводить дослідження представлених доказів, але вона може заслухати пояснення осіб, про яких йдеться у клопотанні. Президія Верховної Ради визначає день розгляду внесеного подання на засіданні Верховної Ради, але не пізніше 7 днів із дня надання висновку комісією про його законність і обгрунтованість. Головуючий на засіданні ставить на голосування питання про дачу згоди на притягенення до кримінальної відповіальності депутата, його затримання чи арешт. Згода приймається поіменним голосуванням у вигляді постанови не менш як двома третинами голосів депутатів від їхньої фактичної кількості. Рішення Верховної Ради з цього питання не переглядаються. Про прийняту постанову Верховна Рада негайно повідомляє Генерального Прокурора України.

Умови набуття, принципи д.н,строк надання, перелік осоіб,документи що закріплюють,умови зняття

Критерії порівняння: 1) кількість палат парламенту, 2) характер лобіювання, 3) спосіб хормування парламенту; 4) характер прийняття законод. Рішень щодо економіки, 5) кількість судових позовів щодо депутатів, доведених до кінця.

Б. 10

. Контент-аналіз – діяльність прем’єра і президента. Ваша т.з. щодо ефективності діяльності ПУ і ПМ. Перспективи співпраці ПУ і ПМ (в таблиці)

політичне протистояння – зіткнення провідних політичних сил в суспільстві ефективна влада – це професійні і порядна влада. Влада, яка чує людей, дієво і оперативно допомагає їм вирішити нагальні проблеми.

політичний популізм- означення політики загравання влади з народом для забезпечення популярності, що характеризується демагогічними гаслами, необґрунтованими обіцянками.

В Україні виконавча влада загалом та Уряд зокрема, не виконують свого головного призначення – не стимулюють суспільний розвиток. Держава фактично ніколи не мала власної стратегії розвитку. Тому «плодіння» нових органів, посад та функцій (насамперед дозвільних та контролюючих), веде лише до розростання державного апарату, але залишає стабільно низькою якість державних послуг. Політики здобувають міністерські посади, не маючи уявлення про необхідні реформи, дбаючи здебільшого про доступ до ресурсів. Нечисленні спроби окремих урядовців реалізувати суспільно важливі ініціативи були малоуспішними, оскільки вони швидко розчинялися в потоці інших «доручень», а також через брак професійності більшості службовців. Тотальна корупція та популізм, «ручне керування» та робота в режимі «гасіння пожеж», безсистемність та фінансова незабезпеченість багатьох урядових рішень унеможливлюють якісні зміни в державі. Відомчий інтерес ставиться вище загальнодержавного, а виконавчу владу пронизують міжінституційні, функціональні та персональні конфлікти інтересів. Часті звільнення управлінців з політичних мотивів депрофесіоналізують державну службу. В державі не проведено жодної системної реформи. Такий стан державного управління неухильно веде Україну до краху.

Отже, без системного реформування виконавчої влади та державної служби, тобто без адміністративної реформи, Україна не має шансів ані на процвітання, ані, ймовірно, навіть на виживання.

Яка виконавча влада нам потрібна ? Кабінет Міністрів повинен бути генератором суспільного розвитку та необхідних для цього реформ на основі чіткої Програми діяльності. Виходячи із задекларованих пріоритетів повинен формуватися посадовий та персональний склад Уряду. На урядові посади мають призначатися політики, що мають чітке бачення реформ й готові взяти персональну відповідальність за їхнє проведення та результати.

Органи виконавчої влади як єдина система мають забезпечувати цілісний цикл: підготовка рішень, їх прийняття, впровадження й контроль за виконанням (моніторинг). Зокрема, міністерства повинні допомагати міністру у розробці реформ та їхнього впровадження в життя. Урядові рішення повинні прийматися виходячи з обмеженості державних ресурсів та потреби їх спрямування на вирішення пріоритетних проблем.

Держава мінімізує своє адміністративне втручання, зокрема дозвільне та інспекційне, в суспільне життя. Поточні адміністративні функції (ліцензування, реєстрації тощо) мають виконуватися урядовими органами. Діяльність органів виконавчої влади має здійснюватися винятково на основі закону та з максимальною прозорістю. Все це та подолання інституційно-функціональних і персональних конфліктів інтересів має мінімізувати умови для корупційних діянь. Державні службовці повинні професійно та добросовісно виконувати свої обов’язки. Натомість їм має гарантуватися стабільне перебування на посаді та захист від політично-партійних впливів.

Кожен рівень виконавчої влади підлягає оцінці відповідно до визначеної для нього місії та критеріїв якості. Ефективність роботи Кабінету Міністрів та міністерств має оцінюватися за результатами якісних змін (стану) у державі та суспільстві, а також ефективності використання публічних ресурсів.

Ситуація, що склалася в Україні, на нашу думку, суперечить і Конституції України, і загальнодемократичним принципам державотворення в цілому — Президент, який офіційно не є главою виконавчої влади, самостійно здійснює її реорганізацію. З юридичної точки зору це є нонсенсом. Тому слід зазначити, що для впорядкування ситуації необхідно внести зміни до Конституції України, які передбачали б, що міністерство може бути створено лише на підставі відповідного закону. Проект даного закону до Верховної Ради вносить Президент як суб'єкт законодавчої ініціативи. Для того щоб глава держави, як і парламент, все ж таки мав вплив на уряд, у Конституції можна було б зазначити, що він має право розробляти загальнодержавні програми реорганізації виконавчої влади і оприлюднювати їх. До речі, схожа практика зараз має місце — наприклад, Указом «Про систему центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 р. Президент затвердив програму реорганізації центральних органів виконавчої влади. Але, на нашу думку, необхідно все ж таки надати парламенту право затверджувати ці програми чи відкидати їх у разі незгоди. Такий підхід можна обґрунтувати міркуваннями, що будь-які зміни в структурі будь-якої гілки влади повинні відбуватися на законодавчому рівні, і парламент як єдиний орган законодавчої влади повинен брати у цьому процесі активну участь. Ще однією формою співпраці Президента з Кабінетом Міністрів є інститут Постійного представника Президента України у Кабінеті Міністрів України. Основним завданням цього інституту є персоніфікація глави держави в уряді. З аналізу указу Президента, що встановлює цю посаду, очевидно, що її введено для підтримання постійного тісного зв'язку між Президентом і Кабінетом Міністрів. Постійний Представник має порівняно невеликий обсяг повноважень. На наш погляд, це зумовлено достатньо великим впливом Президента на уряд, і тому

Б11. 11. Розробіть проект соціолог. Дослідження «Оцінка діяльності міськ. Голови і міської ради» Мета, цілі, завдання, уточнення, операціоналізація. 8 робочих, 1 вихідна гіпотеза. Макет анкети, 5 паспортичка, 12-15 питань

Мета: виявлення ефективності роботи міського голови та міської ради

Цілі: 1.оцінка електоральної підтримки м. голови та міськ ради

2. рівень ознайомленості населення з результатами їх діяльності

3. висвітлення діяльності в ЗМІ

4. кількість прийнятих рішень, затверджених проектів

5. кількість виступів

6. доступність інформації про їх діяльність

7. кількість звернень та скарг населення

Уточнення: ефективність роботи мера- забезпечення додержання Конституції та законів України на місцевому рівні, представницька ефективність, прийом громадський звернень скарг.

Ефективність роботи міськ ради- якість представництва міських громад, результативність прийнятих рішень та проектів.

Операціоналізація:

1. кількість прийнятих рішень, затв. проекті за поточний рік

2. кількість розглянутих скарг

3. рівень електоральної підтримки ( у відсотках)

4. економічні показники за час повноважень

5. рівень соціальної захищеності населення(на думку самого населення)

Вихідна Гіпотеза: Мер та М.Р. не користуються підтримкою більшості населення, їх робота визнана як неефективна

Робочі:

1. Мер не забезпечую додержання законів Укр. На місцевому рівні

2. більшість населення вважають що економічні показники розвитку міста погіршилися за період повноважень діючої МР та М. голови

3. більшість населення міста не відчувають себе соц. Захищенними

4. в падіні ек. Показників населеня звинувачує представників діючох влади

5. діючий мер зазнав електоральних збитків

6. Більшість населення не звертаються до приймальні мера, бо вважають це неефективним

7. Більшість населення не звертаються до приймальні мера, через ннпроінформованість про її діяльність

8. Більшість населення міста не мають уявлення про діяльність мера та м. ради

9. Більшість населення міста не цікавиться діяльність М. Г. та М.Р.

Анкета

1. За кого ви віддали свій голос на минулих виборах міського голови?

А. В. Чайка; Б. С. Ісаков; В.О. Болтянський; Г. інший кандидат

2. За кого Ви б віддали свій голос якщоб вибори мера відбулися на цих вихідних

А. В. Чайка; Б. С. Ісаков; В.О. Болтянський; Г. інший кандидат

3. Чи зверталися Ви коли небудь про приймальні М. голови

А. так; Б.ні; В. зверталися родичі, друзі; Г.не чув про таку можливість.

4.Який Ви отримали результат

А. скаргу розглянули; Б.проігнорували; В. не потрапив на прийом; Г.не чув про таку можливість.

5.Чи стикалися Ви з порушенням К. Укр. Чи законів Укр. В діяльності міськ ради,

6. Чи вважаєте в цьому прчина низька ефективність дільності міськ. Голови

7. Як ви розцінюєте стан економічного розвитку міста(задовільно, не задовільно, без змін, не можу відповісти)

8. Чи повьяз Ви це з роботою діючої Міськ Ради та М. голови

9. Чи ознайомлені Ви з рішеннями та проектами Мера та М. Ради за поточний рік

10. Чм знаєте Ви де можна отримати інформацію про діяльність М. голови та М. Р.

11. Як б Ви оцінили за 10б. шкалою ефективність діяльності М. голови

12. Міської ради

Б 12.

.Проект соц.. дослідження «Якість представництва інтересів депутата Міськ. Ради» (див. Попередні вимоги до соц.. дослідження).

«міський голова» головна посадова особа територіальної громади міста. Міський голова виконавчої владиочолює виконавчий комітет міської ради, головує на її засіданнях. Він забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої

Мета: охарактеризувати якість представництва інтересів конкретного депутата Міськ.Ради в місті, районі та області в цілому.

Гіпотези:

1.Припущення про те, що якість представництва інтересів депутата залежить від соціальних реалізованих його командою проектів у місті, районі та області.

2.Припущення про те, що якість представництва інтересів депутата залежить від освітніх реалізованих його командою проектів у місті, районі та області.

3.Припущення про те, що якість представництва інтересів депутата залежить від культурних реалізованих його командою проектів у місті, районі та області.

4.Припущення про те, що якість представництва інтересів депутата залежить від економічних реалізованих його командою проектів у місті, районі та області.

5.Припущення про те, що якість представництва інтересів депутата залежить від екологічних реалізованих його командою проектів у місті, районі та області.

6.Припущення про те, що якість представництва інтересів депутата залежить від спортивних реалізованих його командою проектів у місті, районі та області.

7.Припущення про те, що якість представництва інтересів депутата залежить від військових реалізованих його командою проектів у місті, районі та області.

Робоча гіпотеза – припущення про те, що якість представництва інтересів депутата залежить від конкретних реалізованих його командою проектів у місті, районі та області.

Цілі Показники для уточнення Визначення по показникам Операційні визначення

1. Визначити якість представництва інтересів депутаті міськ ради в місті 1.1Якість – статистичні показники задоволення/незадоволення певної групи населення діяльністю (виконаними проектами) конкретного політика/партії в цілому. 1.1. Соціальні проекти в місті

1.2. Освітні/культурні проекти в місті

1.4. Економічні проекти в місті

1.5. Спортивні/військові/екологічні проекти в місті

1.1.А.Розважальні проекти для дітей віком від 1-12 років

Б. Розважальні проекти для дітей віком від 12-16 р.

В. Розважальні проекти для дітей віком від 16-21 років

Г. Розважальні проекти для дорослих віком від 21-39

Д. Розважальні проекти для дорослих віком від 39-65

2. Визначити якість представництва інтересів депутаті міськ ради в районі 2.1.Представництво – своєчасне різностороннє інформування населення про конкретну діяльність ( проекти) конкретного політика/партії 2.1. Соціальні проекти в районі

2.2. Освітні/культурні проекти в районі

2.4. Економічні проекти в районі

2.5. Спортивні/військові/екологічні проекти в районі

2.2 .А.Освітні проекти для дітей віком від 1-12 років

Б. Освітні проекти для дітей віком від 12-16 р.

В. Освітні проекти для дітей віком від 16-21 років

Г. Освітні проекти для дорослих віком від 21-39

Д. Освітні проекти для дорослих віком від 39-65

3. Визначити якість представництва інтересів депутаті міськ. ради в області 3.1Інтерес – бажання групи населення бути проінформованими, реалізувати чи прийняти участь у реалізації того чи іншого соціального проекту. 3.1. Соціальні проекти в області

3.2. Освітні/культурні проекти в області

3.4. Економічні проекти в області

4.5. Спортивні/військові/екологічні проекти в області

3.3.А.Екологічні проекти для дітей віком від 1-12 років

Б. Екологічні проекти для дітей віком від 12-16 р.

В. Екологічні проекти для дітей віком від 16-21 років

Г. Екологічні проекти для дорослих віком від 21-39

Д. Екологічні проекти для дорослих віком від 39-65

1. Чи якісно представлені інтереси депутата Міської Ради «Х» у Вашому місті, селі чи селищі?

2. Інтереси яких верств населення представляє депутат Міської Ради «Х» у Вашому місті, селі чи селищі?

3.Які проекти виконав депутат Міської Ради «Х» у Вашому місті,селі чи селищі?

= своя паспортичка

Б. 13. Аналітичні матеріали щодо доцільності верхньої палати. Порівняння згідно констит-й Бельгії, США, Німеччини (різне обрання депутатів).

.Парламент - найвищий виборний (повністю або частково) орган державної законодавчої влади, в якому здійснюється представництво основних політично активних груп населення країни. За більшістю конституцій парламент покликаний здійснювати загальне керівництво зовнішньою політикою держави. Однак, сфери його компетенції значною мірою залежать від державного ладу, розвитку демократії, тощо.

Палата парламенту – Члени парламенту називаються депутатами для нижньої палати парламенту і сенаторами - для верхньої. Зазвичай в парламент входять 300-500 членів, але число їх може бути дуже різним (від декількох десятків до 2-3 тисяч). Парламент може складатися з однієї або двох палат. У двопалатному парламенті, як правило, одна з палат є верхній, друга - нижній. Так, у Великобританії верхня палата Парламенту - Палата лордів, нижня - Палата общин, в Росії - Рада Федерації і Державна Дума, в США - Сенат і Палата представників.

Парламент - (досл. «говорильня», «балаканина» від фр. говорити) — найвищий виборний (повністю або частково) орган державної законодавчої влади, в якому здійснюється представництво основних політично активних груп населення країни. За більшістю конституцій парламент покликаний здійснювати загальне керівництво зовнішньою політикою держави. Однак, сфери його компетенції значною мірою залежать від державного ладу, розвитку демократії, тощо…Палати парламенту розрізняються за складом, порядком формування, повноваженнями. Як правило, одна з палат є верхньою, інша — нижньою. Це означає, що закони спочатку приймаються нижньою палатою, а потім надходять на ухвалення верхньою. Верхня палата зазвичай не має права вносити в закон зміни, її завдання — прийняти або відхилити його. На практиці це призводить до того, що політично важливішою є нижня палата, оскільки в ній відбувається основне обговорення кожного законопроекту. Крім того, зазвичай саме перед нижньою палатою звітує уряд країни. В той же час якщо у президента або голови уряду є право розпустити парламент, воно, як правило, розповсюджується лише на нижню палату.

Двопалатні парламенти діють переважно в країнах Європи і Америки. Вони існують, зокрема, в Мексиці, Бразилії, Аргентині, Канаді, США, Росії, Великобританії, Німеччині, Франції, Польщі, Іспанії, більшості колишніх британських колоній.Останніми роками дедалі частіше в нашій державі постає питання про запровадження двопалатного парламенту. Так звана "парламентська реформа" є не чим іншим як спробою змінити владні диспозиції наших народних обранців і реформувати саму

владу. З іншого ж боку, її можна розцінювати і як позитивну новацію, спрямовану на забезпечення реального представництва регіонів та територіальних громад і дієвості та злагодженості роботи парламенту. Численні дискусії з приводу бікамерального парламенту, що відбувалися на різних рівнях, спричинилися до винесення цього та інших проблемних питань на всенародне обговорення — референдум 16 квітня 2000 року. В ньому взяли участь 89,91% усіх громадян, і, що цікаво, абсолютна більшість їх (а це 81,68%) у відповідь на вміщене в бюлетені четверте запитання "Чи підтримуєте Ви необхідність формування двопалатного парламенту в Україні, одна з палат якого представляла б інтереси регіонів України і сприяла б їх реалізації, та внесення відповідних змін доКонституції України і виборчого законодавства?" висловилася за впровадження двопалатного парламенту.

Якщо аналізувати структуру парламентів країн світу, то можна помітити, що двопалатні парламенти мають набагато ширше застосування, ніж однопалатні. Відомий науковець Ж. Зиллер взагалі вважає однопалатні парламенти відхиленням від європейської традиції. Позитивні моменти:— оптимізація діяльності палат завдяки скороченню кількості

членів палати та створенню умов для конструктивного обговорення питань і прийняття рішень;— більша публічність і прозорість процедур обговорення і прийняття рішень, оскільки процес ухвалення будь_яких рішень відбувається в кілька етапів, а отже, стає більш доступним для публіки і преси;— створення умов для прийняття політично виважених рішень, більш скрупульозного і досконалого опрацювання проектів законодавчих актів; — палати контролюють одна одну, що дозволяє уникнути зло_

вживань з боку однієї палати і підвищити якість роботи самого парламенту;—збалансування політично протилежних сил у парламенті, що, в свою чергу, дозволяє краще узгоджувати політичні інтереси суспільства, запобігає свавіллю та зловживанням;

— кожен регіон (територіальна частина, громада) буде представлений у парламенті, що дасть змогу найкращим чином забезпечити його розвиток і врахувати всі можливі інтереси та особли вості при ухваленні законів і будьяких важливих рішень.

Негативні моменти:— ускладнення процедури обговорення і прийняття проектів законодавчих актів;— створення штучних перешкод на шляху оптимального прий_няття рішень, що призводить до послаблення представницької влади загалом та до посилення авторитарності правління; — уможливлення політичного розмежування всередині парламенту, штучного протистояння між палатами і виникнення супе_речностей між гілками влади;— збільшення витрат на утримання парламенту

Декларація про державний суверенітет України постулює, що "від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада України. Жодна політична партія, громадська організація, інше угруповання чи окрема особа не можуть виступати від імені всього народу". Таким чином, щоб реалізувати положення Основного Закону держави, потрібно створити умови для реального представлення народу в парламенті.Це можна зробити шляхом запровадження двопалатного парламенту. Загалом же позитивами запровадження двопалатної структури парламенту в Україні було б те, що верхня палата забезпечувала

б представництво регіонів та територіальних громад. Відображення в законодавчій діяльності регіональних інтересів та інтересів громад може стати стабілізуючим чинником української державності, реального розвитку регіонів, підвищення економічної стабільності як регіонів, так і держави. Завдяки цьому може бути досягнутий і більш високий рівень стабільності самої політичної системи держави. З іншого ж боку, негативи впровадження бікамералізму також очевидні. Ускладнена процедура прийняття парламентом рішень може призвести до вповільнення темпу роботи органу законодавчої влади і, як наслідок, гальмування економічної, соціальної та правової реформ. Створення двопалатної структури парламенту може стати кроком до посилення федералістських прагнень регіонів. Окрім того, негативні наслідки чекають і бюджетну сферу, оскільки нерівномірність розвитку регіонів України та нерівнозначність їхнього внеску до держбюджету спричинятимуть запеклі суперечки і постійне блокування питань, що стосуються бюджетної сфери. Бікамералізм в Україні передбачає надання палатам неоднакової влади, тому слід очікувати і процедурно_процесуальних ускладнень у їхній діяльності, посилення внутрішніх протиріч і спроб зловживання своїми повноваженнями. За можливого скорочення чисельного складу парламенту водночас зростуть витрати на утримання парламенту загалом. Та, як здається, найбільшого спротиву становленню в Україні бікамералізму слід чекати від свідомості самих людей. За всю історію нашої державності — від віча часів Київської Русі до Верховної Ради України —

Б. 14. План агітаційних засобів для кандидата до міськ ради (мера). Зв'язок пол.. режиму з виб. Системою і особливості агітації. +

А) - агітація - усна, друкована та наочна політична діяльність, що впливає на свідомість і настрій людей з метою спонукати їх до політичних або інших дій.

- Агітаційні заходи - це відкриті, доступні кожному, які проводиться у формі зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування або в різних поєднаннях цих форм акції, здійснювані з ініціативи громадян, політичних партій, інших громадських об'єднань і релігійних об'єднань.

- Пропаганда - поширення певних ідей, поглядів чи ідеології, яка передбачає заплановане використання будь-яких форм комунікацій, створених для впливу на розум, емоції і дії групи з визначеною метою.

Б) …Агітація відносно пол..режимів:Анти демократичні режими: монополия власти на информацию, контроль над СМИ. Політичний режим демократичного типу:

- Відсутність єдиної, обов'язкової для всіх державної офіційної ідеології, - Функціонування політичної системи, яка передбачає боротьбу, конкуренцію політичних партій, угоду між ними, утворення коаліцій політичних сил, - розробка альтернативних програм суспільного розвитку, позитивна критика державного керівництва, ідеологічна і кадрова підготовка його зміни;

- Наявність політичних свобод (гласність, свобода слова, друку, вуличних походів, демонстрацій, мітингів, протестів.

В) Передвиборна програма - це документ, в якому зачіпаються найбільш злободенні проблеми, назрілі у політичній ситуації країни, і шляхи їх вирішення.

перелік ресурсів виборчої кампанії

Кандидат:Фінанси:Чинна влада:Час:- Засоби масової інформації:

Команда виконавців:Ідеологічне забезпечення:Інформаційно-аналітичне забезпечення:Матеріально-технічне забезпечення:

дії сплановані за схемою УДАР-ФОН-УДАР

за 3 місяці розпочинати, останні дії за 7-10 днів до початку виборів

. 1 етап – вивчення округу (маркетингові дослідження), створення відповідних карт окресленої території: демократичної (паспортичка + щільність населення), електоральної карти (базовий електорат, рухлива аудиторія, виборці конкурентів, обов’язково необхідно вивчити і дослідити виборчу історію хоча б за 2 роки як мінімум), медіа карта (активні джерела, найбільш ефективні, допомагає зрозуміти у якому напрямку і завдяки яким засобам необхідно діяти).

2 етап розробка стратегії - це система скоординованих дій, спрямованих на зміну поведінки виборців і суперників у відповідності з цілями кандидата : створення образу кандидата (спираючись на стереотипи які існують у суспільстві), розширення цього образу, робота з антиобразом, активна робота з конкурентами, обрання агітаційних тем – найчастіше 1 основна тема і 2 допоміжні, якщо тема актуальна але немає можливостей то краще обрати неактуальну тему але з можливість використання існуючих ресурсів (щоб конкуренти не виграли за ваш рахунок).

3 етап – тактика - конкретні способи впливу на свідомість, мотивацію виборців відповідно до цілей організаторів виборчої кампанії. Два Основні напрями: агіт. реклама і орг. масові заходи (розклейка, розсилка, телефонування, мітинги, організація концертів тощо). Необхідно пам’ятати про інформаційну забезпеченість, юридичну закріпленість, матеріальні витрати, зв'язок з громадськістю та комунікаційний зв'язок з іншими штабами + штаб виборчої кампанії (7 +- 2(3) чоловік, що складають відділ спеціальних проектів, тобто креативну групу, та інформаційно – аналітичний відділ та відділ по забезпеченню)

4 етап – контроль, який буває проміжний, коли фактично контролюються найбільш важливі проміжні результати (етапи) діяльності. Цей вид контролю дозволяє вчасно знайти відхилення від заданого напрямку і внести корективи у випадку зміни умов діяльності, а також кінцевий. Цільовий (кінцевий) контроль являє собою оцінку того, якою мірою вдалося досягти поставлених цілей, і здійснюється він наприкінці планового періоду, після виконання задачі. Цей вид контролю, по суті, і є контро¬лем результатів діяльності. При необхідності варто провести роботу над помилками або над проблемними моментами, задля уникнення їх виникнення у майбутньому.

Б. 16.ЕМПІРИЧНІ

. Фокус-група «Визначення хар-ру впливу інтернет-видань на молодь» (див. Попередні вимоги до фокус-груп). Придумати нове інтернет-видання, варіанти бачення, хар-р розкрутки, інформаційна політика.

Фокус-група (сфокусоване інтерв'ю в групі) - один з методів збору та аналізу інформації в процесі соціальних досліджень. Він полягає у запрошенні невеликої групи людей (чию думку з обговорюваного питання цікаво), відібраних за спеціальними критеріями, на зустріч, під час якої провідним проводиться дискусія (обговорення) по заздалегідь створеному сценарієм фокус-групи. В ході дискусії ведучий (званий також «модератором») «фокусує» учасників на питаннях, що цікавлять дослідників, з метою отримання від них глибинної інформації на задані теми.

Політи́чна свідо́мість — сукупність інтимних почуттів і уявлень, поглядів і емоцій, оцінок і установок, що виражають ставлення людей до здійснюваної і бажаної політики, що визначають здатність людини до участі і справами суспільства і держави; це специфічна форма суспільної свідомості, система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп, національних спільнот і суспільства в цілому.

Наглядна агітація - вид засобів агітації, що складається з друкованої (рідше - мальованої) продукції, вивішуємо або роздається в громадських місцях.

Маніпуляція масовою свідомістю - один із способів управління людьми шляхом створення ілюзій або умов для контролювання поведінки. Цей вплив направлено на психічні структури людини, здійснюється потай і ставить своїм завданням зміну думок, спонукань і цілей людей в потрібному деякої групі людей напрямку.

СКЛАД

Вік : до 12 років – 2 ос.

від 13 до 17 років - 2 ос.

від 18 до 23 років - 2 ос.

від 24 до 30 років - 2 ос.

------------------ 8 осіб

-- так або пропорційно –

2 - студенти

2 - працівники «жовтої категорї» - McDonalds, СТО тощо

4 – школярі

1 – фашист/расист/націоналіст

1 – соціаліст/комуніст

Статок :

2 – сер.+,

1 – добрий,

3 – сер.–.

2 – пог.

2. Придумати нове інтернет-видання

Журнал політичного аналізу і прогнозу «Брехло»

2.1. варіанти бачення

Ресурс для молоді і студентства із актуальним критичним аналізом поточних політичних подій і трендів. Коло авторів – студенти і молоді фахівці.

2.2. хар-р розкрути

Розташування посилань із голими бабами на сайтах ігор, що вестимуть на сайт «Брехла».

Слоган : «Брехло» - з нами правда!

2.3. інформаційна політика

Мета і місія інтернет-журналу

Сприяти розвитку інтересу до наукової діяльності серед молоді, підвищувати культуру наукового спілкування в друкованих працях та дискусіях.

Створити майданчик для спілкування старшокурсників, аспірантів та молодих вчених

Знизити поріг входження в наукове середовище, надавши можливості для публікації своїх робіт і допомогу в їх підготовці на високому рівні.

Цільова аудиторія

Автори: студенти старших курсів ВНЗ. Мова статей – в основному російська, але обмежень редакція не ставить.

Учасники: журнал увазі інтерактивне спілкування як з авторами, так і з читачами. Учасників цього спілкування редакція виділяє, як співавторів. Вітаються конструктивні дискусії на форумі, коментарі до статей.

Фахівці в профільних областях та керівники кадрових підрозділів (HR), які цікавляться розробками і колективами для комерційного співробітництва.

Учасники студентських об'єднань та наукових колективів, які шукають контакти за межами свого ВНЗ.

Фонди та інші організації, покликані фінансувати і підтримувати молодіжні наукові колективи та розробки.

Експертний склад редколегії

По кожному напрямку журналу затверджено склад експертів з професорсько-викладацького складу.

Партнерські програми

Комерційна діяльність

В умовах економічної нестабільності будь-яка підтримка для молодих колективів та ентузіастів-одинаків може бути дуже корисна. У свою чергу, робота над журналом так само вимагає додаткового фінансування.

Залучення рекламодавців, інвесторів і спонсорів

Спільні інформаційні проекти (надання майданчика для різних комерційних акцій і програм), співпраця з веб-ресурсами.

Зміст публікованих матеріалів

Журнал приймає статті за такими базовими напрямами (вписати).

При розширенні складу експертів (редакція може залучати експертів індивідуально для деяких статей, які мають тему за межами компетенції основного складу) редакція готова розширити тематичний склад публікацій.

Статті повинні містити достовірні дані про дослідження або розробки, проведених автором (авторами) і бути актуальними і автентичними.

Актуальність

Для статей, що публікуються в журналі "Студентська аудиторія" вимога актуальності не формалізується, але редакція залишає за собою право запропонувати автору провести аналіз сучасного стану досліджуваної області, якщо у статті використовуються застарілі дані.

Для дослідницьких статей важливо не повторювати наявні в каталозі статті. Деякі студентські роботи описують основи розглянутої області та часто перетинаються по змісту. Редактори будуть вказувати на цю обставину і просити внести авторську ідею в роботу.

Вимоги до автентичності

Всі статті перевіряються на предмет запозичень з відкритих джерел. Перевірка проводиться як редактором, так і рецензентом. Ми настійно рекомендуємо дотримуватися наступних правил при підготовці статей:

При необхідності підтвердити свої слова, робити посилання на зовнішнє джерело.

Якщо джерело не має адреси в Інтернет (друковане видання), то написати по можливості повні вихідні дані та оформити цитату (можна помістити під врізку або додаток).

Для всіх посилань важливо мати максимально повну адресу і вказівка вихідних даних (для статті на сайті - назва, а не тільки адресу сайту, автора статті, дату публікації). Такі дані не завжди присутні на сайтах, тому даний пункт носить рекомендаційний характер.

Робота з авторами

Мережева версія інтернет-журналу дозволяє оперативно працювати з авторами і моментально виводити статті в каталог опублікованих в журналі. Порядок роботи з авторами:

Автор реєструється на сайті.

Автор публікує статтю, відносячи її до однієї або декількох тем журналу.

Публікація потрапляє в каталог вхідних статей (це ще не публікація в журналі, хоча статтю можуть побачити всі відвідувачі)

Редактор розділу отримує повідомлення про нову публікації і перевіряє статтю на відповідність формальним ознакам. Після перевірки статті редактор пише автору статті лист із зазначенням необхідних змін перед відправкою статті експерту.

У той же час, стаття залишається доступною для обговорення на сайті журналу. Всі бажаючі можуть висловитися на сторінці обговорення статті. Автор може змінювати статтю прямо на сайті в міру обговорення.

Рецензія експерта публікується в обговореннях. Якщо рецензія позитивна, то стаття може бути опублікована у відповідному розділі каталогу статей.

При підготовці кінцевої версії журналу редакція може зв'язатися з автором з проханням дописати щось у статті або з пропозицією опублікувати наявну статтю ще й у друкованій версії.

Статус статей

Статті на сайті журналу можуть мати три статусу:

Вхідні - стаття ще не опублікована і знаходиться на стадії рецензування, обговорення і редагування. На цьому етапі автором до статті можуть вноситися правки.

Електронна публікація - стаття офіційно опублікована в журналі, як електронна. Журнал має ліцензію, як електронне ЗМІ.

Стаття, рекомендована до друкованої публікації – стаття (або її нова авторська версія) увійшла в друковану версію журналу і має свої власні вихідні дані вже як друкована. Журнал має так само ліцензію, як друковане ЗМІ.

Юридична основа

Всі статті, опубліковані на сайті та в друкованій версії журналу приймаються під ліцензією CreativeCommons CC-BY. Відповідно до цієї ліцензії текст або фрагмент тексту статті може бути відтворений ким завгодно без змін і з посиланням на автора.

Журнал не публікує статті, що містять комерційну або державну таємницю чи інші дані, які не підлягають розголошенню. Відповідальність за інформацію, опубліковану в статтях, несуть самі автори. Розміщуючи будь-яку інформацію на сайті або сторінках журналу, автор приймає це правило.

Б.17Оптимізація ролі міськвиконкому у трикутнику: міськвиконком, обл.рада,обл.держ.адміністрація

Враховуючи реалії сучасного українського законодавства, роль виборних органів нижчої ланки стає менш помітною і вага їх рішень знижується на користь центральних органів державної влади.

Розглядаючи міськвиконком в історичній ретроспективі, можна сказати, що з розпадом Російської імперії , такі органи почали з’являтися за зміну імперським місцевим губернаторам та створеним ними органам на місцях. В наш же час , розглядаємо міськвиконком у системі (трикутнику) міськвиконком -> обл. рада -> обл. держ. Адміністрація. Серед вищезгаданих органів з цілком різними повноваженнями , міськвиконком має певну залежність перед облрадою, а саме в розпорядженні коштами обласного бюджету. Для оптимізації роботи міськвиконкому, потрібно врахувати ту частину бюджету, яку міськвиконком повинен відраховувати облраді, та частину роботи, яку проводять обласні органи по відношенню до міста. Зокрема ремонт приміських доріг та обласних об’єктів в місті. Для надання певної фінансової самостійності, потрібно надати міськвиконкому право участі в розподілі субвенцій напряму , не через облраду, для якої місто не є пріоритетним. Для оптимізації політичної ролі міськвиконкому, потрібно надати більше повноважень в сфері самоврядування, а також більш утопічний варіант щодо надання повноважень у сфері впливу на центральні органи державної влади, зокрема на парламент, у можливості відкликати народних депутатів мажоритарників, якщо громада не задоволена їх роботою. Отже для оптимізації ролі міськвиконкому у вищезгаданому трикутнику потрібно розширювати повноваження цього органу в усіх сферах, та можливо зменшити кількість службовців міськвиконкому і за рахунок цього зменшити витрати на його утримання. Таким чином рішення міських рад, та їх виконання можуть стати реальною формою вияву місцевої влади, а не виконання обласних рішень за рахунок міської громади.

Б. 18. Пол. Програма партії центристського типу на міських виборах. Вимоги щодо законод-а, обґрунтування стру-ри програми.

Стратегія виборчої кампанії – це її змістовна складова, на якій будуються організація і проведення всієї кампанії. Основу стратегії складає образ, або імідж, кандидата (партії), який є стрижнем інформаційного впливу, який чиниться на виборців. Вибір основних параметрів цього образу і визначатиме суть стратегії виборчої кампанії.

Тактика виборчої кампанії – це конкретні засоби впливу на свідомість, мотивацію виборців відповідно до цілей організаторів виборчої кампанії. Призначення тактики – проінформувати населення про кандидата, основні цілі його програми, сформувати у виборців думки, переконання, оцінки, установки, що будуть орієнтувати їх на підтримку саме цього кандидата.

Політична партія – Політи́чна па́ртія — це зареєстроване згідно з законом України «Про політичні партії в Україні» добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

блокування політичних партій – обєднання політичних партій в блоки за для участі у виборах.

Політичні партії повинні мати програму. Програма політичної

партії є викладом цілей та завдань цієї партії, а також шляхів їх

досягнення. (ЗУ про політ партії)

Структура програми: мета, Програма політичних перетворень, Програма економічних перетворень, Програма соціально-культурних перетворень, Базові принципи партійної діяльності.

Програма ПП – 5 блоків: соціально-економічний напрямок, сфера змін на державному рівні (законодавство), сфера забезпечення національних інтересів та безпеки і зовнішньополітичний вектор, духовно-культурний блок, екологічна сфера.

Передвиборча програма кандидата на посаду Миколаївського міського голови_____ПІБ____

«Слоган»

Місто Миколаїв має всі передумови для сталого розвитку і значного поліпшення життя городян. Потрібні точні управлінські рішення, чесність і порядність влади.

результатів за такими напрямками: 1. Розвиток виробництва, підтримка суднобудування, створення спеціальної економічної зони, залучення великих інвестицій, збільшення доходів бюджету міста.

2. Підтримання режиму законності і правопорядку, нещадна боротьба зі злочинністю, наркоманією, крадіжкою і корупцією. Захист прав і свобод для тих, хто чесно працює.

3. Створення реального місцевого самоврядування, відстоювання інтересів місцевого бюджету, концептуальний підхід до проблем використання міської комунальної власності, земельних ресурсів, міських фінансів - для всіх городян, а не для окремих осіб.

4. Модернізація міського господарства, вирішення актуальних проблем: санітарна очистка міста, ремонт доріг, благоустрій, озеленення та освітлення мікрорайонів, ліфтове господарство, телефонний зв'язок, кабельне телебачення, пасажирські транспортні перевезення, наведення порядку на ринках міста, у торгівлі та сфері послуг.

5. Збільшення обсягів житлового будівництва за рахунок залучення інвестицій, довгострокових кредитів, спеціальних фондів та інших сучасних форм фінансування будівництва.

Поліпшення архітектурного вигляду міста, прийняття нового генерального плану забудови, що виключає появу екологічно шкідливих і небезпечних об'єктів в житлових районах.

6. Сталий забезпечення городян усіма видами енергопостачання: електрика, тепло, газ, гаряча і холодна вода, каналізування стоків. Встановлення реальних і справедливих тарифів, і цін на житлово-комунальні послуги за принципом: споживач платить тільки за реально надану послугу.

7.СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ

Планую:Сприяти у своєчасному виплачуванні пенсій, надавати грошові допомоги малозабезпеченим громадянам, організовувати безкоштовні гарячі обіди для старих немічних, дітей-сиріт та дітей, в яких важкі умови проживання, забезпечувати пільгову категорію людей безкоштовними медикаментами, зубопротезуванням, санаторно-курортними путівками, інвалідними візками, земельними ділянками, опікуватися дітьми-сиротами, дітьми, які залишилися без батьківського піклування, багатодітними матерями та іншими соціальне незахищеними мешканцями нашого міста.

Боротьба з дитячою безпритульністю і бездомністю. Залучення коштів благодійності.

8. ОСВІТА, КУЛЬТУРА, ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я, МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА, СПОРТ:

Продовжувати заходи, передбачені програмою енергозбереження, у навчальних та дошкільних закладах, що включають заміну вікон і дверей на металопластикові. Здійснити:1. Ремонт дахів СЗШ та ДНЗ.2. Благоустрій подвір'їв шкіл та ДНЗ.3. Ремонт фасадів шкіл та ДНЗ (зокрема ДНЗ № 15).4. Капітальний ремонт ДНЗ № 3.6. Відкрити нову групу у ДНЗ № 22.7. Відкриття груп для дітей дошкільного віку у СЗШ № 1 та СЗШ № 9 з поступовим перетворенням цих шкіл у навчально-виховні комплекси школа-сад І-ІІІ ступенів та дошкільний навчальний заклад.8. Постійно оновлювати комп'ютерну базу СЗШ (модернізувати комп'ютери та придбати ліцензійні програми).

Охорона здоров'я 1. Зміцнювати матеріально-технічну базу закладів охорони здоров'я.2. Забезпечити медустанови сучасним лікувально-діагностичним обладнанням (рентгено-діагностичний апарат та імуно-ферментний аналізатор для діагностики гепатитів для міської лікарні).3. Провести реконструкцію пральні міської лікарні з метою енергозбереження.4. Забезпечити гарантовану медичну допомогу хворим життєво необхідними медикаментами, в першу чергу соціально незахищеним інвалідам, учасникам бойових дій, репресованим, онкологічно та психічно хворим.7. Поліпшити харчування хворих.

Культура .Планую:1. Поповнювати бібліотечні фонди міста. Оздобити фасад школи мистецтв. Фізична культура і спорт. Планую:1. Збільшити видатки з міського бюджету на розвиток фізичної культури і спорту.2. Продовжувати впорядкування та оновлення міського стадіону “Сокіл”, в тому числі облаштування запасного футбольного поля.4. Обладнати та впорядкувати спортивні майданчики при школах та у мікрорайонах міста.5. Продовжувати обладнання та ремонтні роботи спортивних залів ДЮСШ. 7. Облаштовувати та впорядковувати дитячі та спортивні майданчики.

Реалізація програм "Освіта", "Медицина", "Молодіжна політика", прийнятих міською радою. Підтримка молодіжних ініціатив, міських культурних і спортивних програм та організацій.

Дбайливе ставлення до історико-культурної спадщини, підтримка всіх національних культур і релігійних конфесій. Забезпечення громадянського миру та злагоди.

Надійне рішення перерахованих актуальних проблем, безпомилкові і рішучі дії можуть бути здійснені тільки при підтримці населення. Ми вступили в двадцять перше століття з новими надіями. Упевнений, що вони здійсняться, що разом нам вдасться забезпечити собі і нашим дітям нормальне життя, гідну нас, миколаївців.

Б. 19. План організаційних засобів виб. Кампанії (стратегия, тактика, шаги, ориентация, образ)

СТРАТЕГІЯ:

-треба визначити ціль, звернути увагу на мотиви електорату – на їх основі вибір стратегії:

1-наївний підхід (що подобається мені – то і всім)

2-апаратний (кандидат – керівник,достатньо сподобатися керівникам підприємств)

3-соціал – економ (максимально точно відобрати інтереси великої соц. групи,але не завжди виборці голосують із-за ек. інтересів) підкуп

4-на основі моделі ідеального кандидата (виявлення ідеальних рис кандидата)

5-проблемний (сукупність найбільш вагомих для виборців проблем)

6-комплексний

ПЛАН:

1)висування конкретного позитивного образу;

виборці: - політ орієнтовані

-особист орієнтовані

-рухомі

чим нижче рівень виборів – тим більша кількість особист орієнтованих.

образи: - сильна особистість; - найчесніший;- диво творець; - образ-переможця; - найрозумніший; - образ-борця; постраждалий за правду.

2)розширення позитивного образу;

1- методи прямого розширення: добудова образу додатковими рисами та якостями, які є привабливими для виборців, які не увійшли до базового електорату.

2 – розширення через позитивну динаміку – завоювання голосів рухомих виборців.(ефективно відпрацьовуючи свій позитивний образ та набуваючи голосів свого електорату, кандидат тим самим за рахунок позитивної електоральної динаміки одержує частину голосів рухомих виборців)

3)компенсація антиобразу;

1 – обрати об’єкта в якості критичної атаки – кандидата зі схожим анти образом

2 – типова стратегія боротьби зі стереотипами.

негативна кампанія: 1) бінарний сюжет – мобілізувати ворогів конкурента.2) стратегія контр ходу – конкурент з потужним анти образом і ресурсами – дає можливість стати відомим.

НЕ відповідати на критику!

4)визначення стратегії по відношенню до конкурентів;

1-робота з фоновими конкурентами: коли конкурентів багато створюється дезорієнтація виборців, створення барєру сприйняття агітації.

2-стратегії на критиці конкурентів:

-критика яка спрямована на руйнування позитивного образу конкурента

-підкреслення антиобразу – блокує розширення електоральної бази конкурента.

компромат – опис деяких фактів біографії, особистих якостей та дій кандидата, які з т.з. суспільства не дають йому права не лише претендувати на виб посаду, але й взагалі виключають з числа порядних людей.

5)визначення агітаційних тем кампанії за допомогою яких доноситься зміст попередніх кроків.

1-теми повинні відповідати образу кандидата

2-набір тем повинен охоплювати усі напрямки розширення, компенсації образу,боротьби з конкурентами

3-обмежуватися 3-6 темами

4-тематика складається із заготовки мовних модулей, що охоплюють тему

-наявність базової проблеми

-треба засвітитися як борець з проблемою ще до моменту виборів

ТАКТИКА – набір технологій за допомогою яких реалізовується стратегія.

3-рекламно-агітаційний напрямок

пряма реклама – це власне передвиборна агітація, тобто будь-яка пропаганда, санкціонована чи нелегальна, мета якої зрозуміла виборцям.

непряма реклама (ПР) – інший обсяг інформації, агітаційна спрямованість якої в основному не усвідомлюється як така – неявна пропаганда політичних фігур або угрупувань в рамках інформуванні про їхні дії.

PR – формує довіру;

Пропаганда – переконує; популяризує;

Реклама – спонукає до дій, до політичного вибору.

4-організаційно- масовий

-робота з агітаторами

-правило 7 дотиків

-3 «за» (зацепить,зафиксировать,зацеловать)

Установчий пакет – набір основних агітаційних матеріалів

Фірмовий стиль – салоган, фото кандидата, кольорова гамма, музичний супровід, емблема.

Передвиборна програма кандидата на пост Президента України «УКРАЇНА — ЦЕ ТИ!»

РЕФОРМИ — ПРОГРЕСИВНІ КРОКИ НАШОГО МАЙБУТНЬОГО!

1.Україна – чесна і справедлива держава

Створення чесних, правосудних судів має забезпечити установлення справедливості та порядку.

Суди будуть виведені з-під політичного, адміністративного та корупційного впливу. Громадяни отримають право ініціювати дисциплінарні справи проти нечесних суддів.

Громадянам буде надано право звертатися до судів щодо порушення кримінальних справ проти посадовців, діяльність яких є злочинною.

2.ЗМІНА ВЛАДИ — необхідний КРОК НА ШЛЯХУ ДО ОНОВЛЕНОЇ КРАЇНИ

Корумпованість влади – це результат її безконтрольності.

Стане невідворотною відповідальність влади за порушення Конституції та законів, за корупцію. Опозиція отримає право притягати до кримінальної відповідальності окремих посадових осіб — через суд за матеріалами парламентської слідчої комісії. Депутати всіх рівнів обиратимуться за відкритими списками та закріплюватимуться за відповідними округами. Всеукраїнський та місцеві референдуми я перетворю на справжній, дієвий механізм народовладдя. Органи місцевого самоврядування отримають право формувати свої виконавчі органи.

3. ПРОГРЕСИВНІ економічні РЕФОРМИ

Пріоритет - розвиток інноваційного сектора економіки та наукоємних галузей — нанотехнологій, мікроелектроніки, ракетно-космічної, авіабудівної, суднобудівної, машинобудівної, інформаційних технологій.

Малий та середній бізнес

Буде започатковано систему податкових пільг для банків залежно від обсягу наданих довгострокових кредитів для початку бізнесу. Держава візьме на себе частину ризиків надання "стартових" кредитів.

Інвестиційний клімат

Інвестори при створенні нових виробничих потужностей будуть звільнені на десять років від податків при імпорті обладнання, технологій та комплектуючих, аналоги яких не виготовляються в Україні. Чиновників буде позбавлено права надавати зайві ліцензії, довідки, дозволи, здійснювати безпідставні перевірки.

Все це створить нові робочі місця, зокрема для молоді.

Аграрна країна розвиток великотоварного сільського господарства;

прозорі операції на земельному ринку країни;Головний пріоритет — перехід від несистемного фінансування аграрного виробництва до повноцінного довгострокового кредитування під повний технологічний цикл, включаючи закупівлю сільгосптехніки.

Буде повністю сформовано інфраструктуру: аграрний фонд та біржі, оптові та роздрібні сільськогосподарські ринки, страховий фонд, земельний банк.

Повернемо Україні статус провідного постачальника сільгосппродукції і наблизимо якість умов життя у селах до міського рівня.

4.ОСВІЧЕНА НАЦІЯ

Освічена нація — найкраща інвестиція в майбутнє України. На законодавчому рівні гарантую збільшення кількості бюджетних місць у державних вищих навчальних закладах до 75%. Створю належні умови для нарощування освітнього потенціалу України, забезпечення широкого доступу талановитої молоді до нових знань незалежно від місця проживання, майнового стану та фінансових можливостей батьків.

5. УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ – ЗДОРОВА НАЦІЯ

Забезпечу поетапне збільшення обсягів бюджетного фінансування системи охорони здоров’я до загальноєвропейського рівня (10% ВВП).

Інститут сімейного лікаря стане основою сучасної системи медичної допомоги.

6. СОЦІАЛЬНА ЗАХИЩЕНОСТЬ —ДЕРЖАВНА ГАРАНТІЯ!

нова державну стратегію надання соціальних гарантій громадянам упродовж усього життя. збільшена мінімальна частка зарплати у структурі собівартості до рівня світових стандартів. На розкіш будуть введені спеціальні податки. Пенсія відкладатиметься на особистий рахунок людини протягом усього життя, невикористані пенсійні гроші успадковуватимуться. Програму повернення вкладів Ощадбанку Радянського Союзу буде продовжено до повного завершення протягом трьох років. Триватимуть запроваджені державні виплати при народженні дітей. Розмір стипендії не буде меншим рівня прожиткового мінімуму.

НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ - ОСНОВА МІЖНАРОДНОЇ ПОЛІТИКИ

Головним завданням національної зовнішньої політики вважаю збереження позаблокового статусу України.

позаблоковий статус України є ключовим елементом національної безпеки, гарантом піднесення її міжнародного впливу і авторитету.

Відновлю дружні та взаємовигідні відносини з Російською Федерацією, країнами СНД, забезпечу стратегічне партнерство зі США, ЄС, країнами «великої двадцятки». В основу дружніх відносин із Росією та іншими країнами СНД покладемо потенціал існуючої кооперації та взаємовигідного економічного співробітництва.

СУЧАСНА ПРОФЕСІЙНА АРМІЯ - ГАРАНТ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Армія стане професійною, сформованою на контрактних засадах, строковий призов в армію буде скасовано.

Б. 20. Проаналізуйте можливість для блокування пол.. партій в суч. Україні. Критерії для порів-ня (на кожний вид – 3-4 критерії). Складіть пор. Таблицю.

Політична коаліція – політичний союз держав, які домовилися про спільні дії з тих чи інших питань міжнародних відносин; об'єднання кількох політичних партій на засадах угоди про утворення уряду з представників цих партій (коаліційний уряд).

Політичне блокування – союз, угода держав або політичних партій з метою сумісних дій для вирішення спільних політичних і економічних завдань.

Політичний лобізм – інститут політичної системи, що є процесом по просуванню інтересів приватних осіб, корпоративних структур (а також професійних лобістських фірм і громадських організацій, що представляють їх інтереси) в органах державної влади, з метою ухвалення вигідного для них політичного рішення.

Заг к-сть в парл – 60

Лыва Прао-цент Центристська Право-центр. Націоналістичнапарт

(19) «Зелені»(7) парт. (11) партія. (8) парт.(15)

(А)         (Б)                 (В) (Г)                  (Д)

Теорія формування коаліцій застосовується до тих політичних систем, в яких парламент формується із представників багатьох партій, які не можуть формувати уряд і проводити пол. ріш. самостійно. Дві групи моделей формування коаліцій:

1) основується на кількісних ознаках коаліції:

«Мод. мін. перемагаючої коаліц. Райкера» - партії форм. коал. з мінім к-стю депутатів-учасн., потрібних для перемоги; Відповідно, ліва партія сформує коаліцію з тими партіями, загальна кількість депутатів яких дасть мінімально потрібну більшість в парламенті. Відп, буде обрано вар-т блокування АБГ або АД

«Мод. мін. величини коаліц» - партії намагатимуться сформувати коаліцію з мінімальною к-стю учасників (депутатів) – партія обере ту коаліцію, де її кількісна вага буде більшою відносно інших учасників; Відп., «ліві» мін. потрібну коаліц. сформують з найбільш малочисельними партіями. Кількісна вага «лівих» повинна бути якнайбільшою. – АБГ, АБВ

«Теорема угоди» Лейпхарта – партії орієнтуватимуться при формув. коаліції на найменшу к-сть партій-учасниць в ній для зменшення затрат при формув. коаліц.. Тобто «ліві» будуть орієнтуватися на формування АД

2) Основуються на ідеологічн. близькості партій в коаліц:

«Модель мінімального простору» - критерій для формув коаліц – близькість за шкалою «праві-ліві», сформ. мінімальні коаліц ті партії, які ідеологічно найближчі один до одного за ідеологічною шкалою; АБВ

«Модель мін. зв’язаної коаліц.» - партії будуть об’єдн. за принципом ідеолог. близькості на ідеологічній шкалі, але не «перестрибуючи» в цій шкалі сусідні парт. при об’єднан., може поруш. принцип мінімальної величини коаліції; АБВ

Критерії для Правих (Свобода), Реформістських (БЮТ, ПР) та Лівих (КПУ, СПУ) загальні: базовий електорат, ставлення до провладної партії, джерела фінансування, культурна і мовна політика, рейтинг партії(в прцентном соотношении), кадровий склад партій, прописані ідеологічні положення в прогамі, лояльність настроїв щодо інших партій, можливість зміни ідеології, представленість в парламенті

Праві – кількість радикальних виступів та положень

Реформістські (ПР, БЮТ) – проекти реформ в програмі

Ліві (КПУ, СПУ) – економічні програми лівого спрямування

Партійне блокування. Порівняння та перспективи в Україні.

Партійний або виборчий блок – утворення шляхом часткового об’єднання двох або більше партій, громадських організацій, конкретних осіб для участі у виборах різних рівнів.

Причиною створення партійного (або виборчого, адже до нього можуть входити не лише партії) блоку є в першу чергу намагання посилити позиції учасників блоку серед електорату. Об’єднання фінансових ресурсів та створення (і проведення) єдиної передвиборчої кампанії збільшує шанси на завоювання більшої кількості електорату у порівнянні з його кількістю, якби партії брали участь у виборах окремо..

Що стосується перспектив партійного блокування в Україні, то:

• За законодавством України Парт./виб. блоки не мають права приймати участь у виборах, що зробило їх практично непотрібними в політичному полі України.

Звісно, зі зміною законодавства вони повернуться, але не будуть грати такої ролі як раніше.

• Впродовж останніх 3-х років політичні партії як окремі учасники виборчого процесу стали набагато більш стабільнішими ніж раніше.

• Зараз і в подальшому все актуальнішим буде не блокування, а об’єднання/злиття партій в єдину політичну силу, яка буде більш керованою та централізованою – важливі умови участі в боротьбі за владу.

Б. 21. Агітаційні заходи у виб. окрузі на період виборчої кампанії президента.

Стратегія виборчої кампанії – це її змістовна складова, на якій будуються організація і проведення всієї кампанії. Основу стратегії складає образ, або імідж, кандидата (партії), який є стрижнем інформаційного впливу, який чиниться на виборців. Вибір основних параметрів цього образу і визначатиме суть стратегії виборчої кампанії.

Тактика виборчої кампанії – це конкретні засоби впливу на свідомість, мотивацію виборців відповідно до цілей організаторів виборчої кампанії. Призначення тактики – проінформувати населення про кандидата, основні цілі його програми, сформувати у виборців думки, переконання, оцінки, установки, що будуть орієнтувати їх на підтримку саме цього кандидата.

дії сплановані за схемою УДАР-ФОН-УДАР

за 3 місяці розпочинати, останні дії за 7-10 днів до початку виборів

Два основні напрями: агіт. реклама і орг. масові заходи (розклейка, розсилка, телефонування, мітинги, організація концертів тощо)

. 1 етап – вивчення округу (маркетингові дослідження), створення відповідних карт окресленої території: демократичної (паспортичка + щільність населення), електоральної карти (базовий електорат, рухлива аудиторія, виборці конкурентів, обов’язково необхідно вивчити і дослідити виборчу історію хоча б за 2 роки як мінімум), медіа карта (активні джерела, найбільш ефективні, допомагає зрозуміти у якому напрямку і завдяки яким засобам необхідно діяти).

2 етап розробка стратегії - це система скоординованих дій, спрямованих на зміну поведінки виборців і суперників у відповідності з цілями кандидата : створення образу кандидата (спираючись на стереотипи які існують у суспільстві), розширення цього образу, робота з антиобразом, активна робота з конкурентами, обрання агітаційних тем – найчастіше 1 основна тема і 2 допоміжні, якщо тема актуальна але немає можливостей то краще обрати неактуальну тему але з можливість використання існуючих ресурсів (щоб конкуренти не виграли за ваш рахунок).

3 етап – тактика - конкретні способи впливу на свідомість, мотивацію виборців відповідно до цілей організаторів виборчої кампанії. Два Основні напрями: агіт. реклама і орг. масові заходи (розклейка, розсилка, телефонування, мітинги, організація концертів тощо). Необхідно пам’ятати про інформаційну забезпеченість, юридичну закріпленість, матеріальні витрати, зв'язок з громадськістю та комунікаційний зв'язок з іншими штабами + штаб виборчої кампанії (7 +- 2(3) чоловік, що складають відділ спеціальних проектів, тобто креативну групу, та інформаційно – аналітичний відділ та відділ по забезпеченню)

4 етап – контроль, який буває проміжний, коли фактично контролюються найбільш важливі проміжні результати (етапи) діяльності. Цей вид контролю дозволяє вчасно знайти відхилення від заданого напрямку і внести корективи у випадку зміни умов діяльності, а також кінцевий. Цільовий (кінцевий) контроль являє собою оцінку того, якою мірою вдалося досягти поставлених цілей, і здійснюється він наприкінці планового періоду, після виконання задачі. Цей вид контролю, по суті, і є контро¬лем результатів діяльності. При необхідності варто провести роботу над помилками або над проблемними моментами, задля уникнення їх виникнення у майбутньому.

Передвиборна програма - це документ, в якому зачіпаються найбільш злободенні проблеми, назрілі у політичній ситуації країни, і шляхи їх вирішення.

Агітаційні заходи - це відкриті, доступні кожному, які проводиться у формі зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування або в різних поєднаннях цих форм акції, здійснювані з ініціативи громадян, політичних партій, інших громадських об'єднань і релігійних об'єднань.