2. Вкладений капітал: прямі інвес­тиції.

ІНДЕКСАЦІЯ - ІНДЕКСУВАН­НЯ

Індексація, -ї, ор. -єю. Спосіб збе­реження реальної величини грошо­вих вимог та доходів у період інф­ляції.

Індексування. Вираження змісту тексту якогось документа в термінах інформаційно-пошукової системи для полегшення його відшукання серед багатьох інших.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ - ІНДИВІ­ДУАЛІСТИЧНИЙ - ІНДИВІДУ­АЛІСТСЬКИЙ

Індивідуальний. Властивий, належ­ний певній особі, не колективний то­що: індивідуальний пакет, індивідуаль­ні риси.

Індивідуалістичний. Який стосуєть­ся індивідуалізму, пройнятий інди­відуалізмом: індивідуалістична теорія, індивідуалістичні настрої, індивідуа­лістична поведінка.

Індивідуалістський. Властивий ін­дивідуалістові: індивідуалістська пове­дінка.

ІНДІЙЦІ - ІНДІАНЦІ - ІН­ДУСИ

Індійці, -ів, мн. (одн. індієць, -їйця). Загальна назва корінного на­селення Індії та Пакистану. Амери­канські індійці — те саме, що сучасне індіанці. Пох.: індійка, індійський.

Індіанці, -ів, мн. (одн. індіанець, -нця). У сучасному вжитку — загаль-

на назва корінного населення Амери­ки (за винятком ескімосів); заст. — те саме, що індійці. Пох.: індіанка, ін­діанський.

Індуси¹, -ів, мн. (одн. індус, -а), заст. Індійці.

Індуси². Послідовники індуїзму.

ІНДО-... (ІНДО...) - ІНДІЙСЬ­КО-...

Індо-... (індо...). Перша частина складних слів, що означає "який сто­сується Індії, індійців"; пишеться че­рез дефіс: індо-африканський, індоки­тайські відносини, індо-малайський. Але: індогерманський, індоєвропейські мови, індокитайський (від Індокитай).

Індійсько-... Те саме, що індо-..., але коло вживання вужче; пишеться через дефіс: індійсько-українська дру­жба.

ІНДОСАМЕНТ, -а. Передаваль­ний напис на звороті цінного паперу, векселя, чека, який посвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи.

ІНДОСАНТ - ІНДОСАТ

Індосант, -а. Особа, яка робить пе­редатний напис на чеках, векселях та інших цінних паперах.

Індосат, -а. Особа, на яку перево­дять чек, вексель та інші цінні па­пери.

ІНДУКТИВНИЙ - ІНДУКЦІЙ­НИЙ - ІНДУКТОРНИЙ

Індуктивний. 1. У логіці — який ґрунтується на індукції: індуктивний метод, індуктивний умовивід.

2. У фізиці — який виник унас­лідок індукції; який створюється шляхом індукції: індуктивний струм, індуктивний зв 'язок.

Індукційний. Те саме, що індуктив­ний 2: індукційний струм.

інд

Індукторний. Пов'язаний з індук­тором: індукторний телефонний апа­рат.

індуси див. індійці.

ІНЕРЦІЯ - ІНЕРТНІСТЬ

Інерція, -ї, ор. -єю. 1. Властивість тіла зберігати стан спокою або пря­молінійний рівномірний рух: закон інерції, рух за інерцією (по інерції).

2. перен. Відсутність активності, бездіяльність: розумова інерція, інерція звички.

Інертність, -ності, ор. -ністю. Те саме, що інерція 2: розумова інерт­ність.

ІНЖЕНЕРНИЙ - ІНЖЕНЕР­СЬКИЙ

Інженерний. Пов'язаний з діяль­ністю інженера; технічний: інженер­ний задум, інженерні війська, інженер­ні кадри, інженерна справа.

Інженерський. Який стосується ін­женера: інженерський диплом, інже­нерський досвід, інженерська етика, інженерська думка.

ІНКРУСТУВАННЯ - ІНКРУ­СТАЦІЯ

Інкрустування. Прикрашення візе­рунками, малюнками із врізаних у поверхню платівок кістки, перламут­ру, металу тощо: художнє інкрусту­вання металом.

Інкрустація, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що інкрустування: матеріал для інкру­стації, техніка інкрустації, володіти інкрустацією.

2. Візерунки, малюнки, виконані способом інкрустування: срібна інкру­стація, інкрустація з кістки, перламу­трова інкрустація, прикрашати ін­крустацією.

ІНКУБАЦІЙНИЙ - ІНКУБА­ТОРНИЙ

Інкубаційний. Який стосується ін­кубації: інкубаційний період, інкубацій­ні яйця.

Інкубаторний. Пов'язаний з інку­батором: інкубаторна станція.

ІНОЗЕМНИЙ - ІНШОМОВ­НИЙ - ІНОМОВНИЙ - ІНАКО-

мовний

Іноземний. Який належить іншій країні, державі, чужому краєві: іно­земний матрос, іноземні загарбники, інститут іноземних мов (але міністер­ство закордонних справ).

Іншомовний. Про певні мовні (пе­реважно лексичні) елементи — слова, терміни, назви тощо: словник іншомо­вних слів, іншомовні запозичення, іншо­мовне видання.

Іномовний. Який розмовляє, пише іншою мовою тощо: іномовне населен­ня, іномовна культура.

Інакомбвний, зрідка. Алегоричний.

ІНСАЙД - ІНСАЙТ

Інсайд, -а. Гравець у футбольній або хокейній команді, який займає в лінії нападу місце між крайнім і цент­ральним гравцями.

Інсайт, -у. В інтуїтивістській теорії пізнання — акт безпосереднього зро­зуміння, "осяяння" тощо.

інспектор див. контролер.

інструктаж див. інструктування.

ІНСТРУКТИВНИЙ - ІНСТРУК­ЦІЙНИЙ

Інструктивний. Який містить у собі керівні вказівки, настанови: інструк­тивна доповідь, інструктивна розмо­ва, інструктивний лист.

ІНТ

Інструкційний. Який стосується ін­струкції, міститься в ній: інструкційні вимоги.

ІНСТРУКТУВАННЯ - ІНСТ­РУКТАЖ

Інструктування. Дія за значенням інструктувати — давати комусь керів­ні вказівки, інструкції: проводити ін­структування.

Інструктаж, -у, ор. -ем. 1. Те саме, що інструктування: проводити інстру­ктаж.

2. Керівні вказівки, інструкції: діс­тавати інструктаж.

ІНСТРУМЕНТАЛІСТ - ІНСТРУ­МЕНТАЛЬНИК

Інструменталіст, -а. Музикант, що грає на якомусь музичному інстру­менті; композитор, який створює ін­струментальну музику. Пох.: інстру­менталістка, інструменталістський.

Інструментальник, -а. Слюсар, який виготовляє інструменти.

ІНСЦЕНУВАННЯ - ІНСЦЕНІ­ЗАЦІЯ

Інсценування. Пристосування літе­ратурного твору для постановки його в театрі або в кіно: виконувати інсце­нування творів.

Інсценізація, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що інсценування: здійснювати інсце­нізацію.

2. Інсценований твір, вистава: ди­витися інсценізацію, ставити інсце­нізацію.

ІНТЕГРУВАННЯ - ІНТЕГРАЦІЯ

Інтегрування. 1. Знаходження інте­грала даної функції.

2. книжн. Те саме, що інтеграція.

Інтеграція, -ї, ор. -єю, книжн. Об'­єднання чогось у єдине ціле: еконо­мічна інтеграція, інтеграція діалектів, інтеграція мов.

ІНТЕЛІГЕНТНИЙ - ІНТЕЛІ­ГЕНТСЬКИЙ

Інтелігентний. Розумово розвине­ний; освічений, культурний; власти­вий інтелігентові, інтелігентам: інте­лігентна людина, інтелігентний ви­гляд, інтелігентна поведінка. Пох. інтелігентність.

Інтелігентський. Який стосується інтелігента, інтелігентів: інтелігент­ські кола, інтелігентська розмова.

інтенсивний див. екстенсивний.

ІНТЕР... Префікс, що означає пе­ребування поміж ким-, чим-небудь, періодичність дії, скасування, зни­щення: інтернаціоналізація.

інтервент див. інтервенціоніст.

інтервенційний — інтервентський див. інтервенціоністський.

ІНТЕРВЕНЦІОНІСТ - ІНТЕР­ВЕНТ

Інтервенціоніст, -а. Прихильник інтервенції.

Інтервент, -а. Організатор, учас­ник інтервенції.

ІНТЕРВЕНЦІОНІСТСЬКИЙ -ІНТЕРВЕНЦІЙНИЙ - ІНТЕР­ВЕНТСЬКИЙ

Інтервенціоністський. Який стосу­ється інтервенціоніста, прихильника інтервенції: інтервенціоністська про­паганда.

Інтервенційний. Який стосується інтервенції, служить для інтервенції: інтервенційні війська.

Інтервентський. Який стосується інтервентів: рештки інтервентських частин.

ІНТЕР'ЄР - ЕКСТЕР'ЄР

Інтер'єр. 1. р. -у. Архітектурно і ху­дожньо оформлений внутрішній про­стір будівлі.

ІНТ

2. р. -у. Внутрішня будова органів і тканин тварин.

3. р. -а. Картина, малюнок, на яких зображено внутрішній простір при­міщення.

Екстер'єр, -у. Зовнішній вигляд і будова тіла тварини.

ІНТЕРМЕДІЯ - ІНТЕРЛЮДІЯ

Інтермедія, -ї, ор. -єю. 1. Невелика драматична п'єса, переважно коме­дійного характеру, яку виконують між актами спектаклю.

2. У музиці — проміжний епізод у фузі.

Інтерлюдія. 1. Невелика музична п'єса, виконувана між частинами му­зичного твору.

2. Те саме, що інтермедія 1.

ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ - ІН­ТЕРНАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ - ІН­ТЕРНАЦІОНАЛІСТСЬКИЙ

Інтернаціональний. 1. Міжнарод­ний. Вж. зі сл.: бригада, екіпаж, клуб, дружба, єдність, співробітництво, зв'язки, солідарність, обов'язок, будів­ництво, підтримка, лексика.

2. Який проводять у дусі інтерна­ціоналізму: інтернаціональне вихован­ня, інтернаціональне вчення.

Інтернаціоналістичний. Який сто­сується інтернаціоналізму: інтерна­ціоналістичний світогляд.

Інтернаціоналістський. Який стосу­ється інтернаціоналістів: інтернаціо­налістська організація, інтернаціона­лістські переконання.

ІНТЕРПЕЛЯЦІЯ - ІНТЕРПО­ЛЯЦІЯ

Інтерпеляція, -ї, ор. -єю. Особли­вий вид запиту депутата парламенту до уряду: вносити інтерпеляцію, роби­ти інтерпеляцію, відповідати на ін­терпеляцію.

Інтерполяція. 1. Текстова вставка пізнішого походження (неавторська), якої не було в оригіналі: робити ін­терполяцію.

2. У математиці — знаходження проміжних значень функції на під­ставі деяких відомих її значень: ліній­на інтерполяція, застосовувати інтер­поляцію.

ІНФІНІТИВ. Неозначена форма дієслова (інфінітив) твориться за до­помогою суфікса -ти і вживається в усіх жанрах і стилях сучасної україн­ської літературної мови (бігати, носи­ти, стукати, хитати). Скорочений варіант суфікса -ть уживається поряд з повним варіантом -ти тільки в ус­ному мовленні й художньо-белетрис­тичному стилі мови (здебільшого в поетичних творах для збереження ри­тму або рими).

ІНФОРМАТИВНИЙ - ІНФОР­МАЦІЙНИЙ

Інформативний. Наповнений ін­формацією, відомостями: інформати­вний виклад, інформативний харак­тер, інформативна функція, інформа­тивна перевантаженість.

Інформаційний. Який містить, опрацьовує, видає інформацію; до­відковий. Вж. зі сл.: бюлетень, мате­ріал, доповідь, передача, вісті, новини, агентство, бюро, відділ, служба, мі­німум.

ІНФОРМАТИВНІСТЬ - ІНФОР-МОВАНІСТЬ

Інформативність, -ності, ор. -ніс-тю. Певна кількість відомостей, знань про якість події, чиюсь діяль­ність тощо; поінформованість: гло­бальна інформативність, обсяг інфор­мативності.

Інформбваність. Кількість і якісні показники, що характеризують про-

ІСТ

цес засвоєння інформації; поінфор­мованість: інформованість населення.

інформаційний див. інформативний.

інформація див. інформування.

інформованість див. інформатив­ність.

ІНФОРМУВАННЯ - ІНФОР­МАЦІЯ

Інформування. Повідомлення про щось: інформування про роботу, інфор­мування про хід переговорів.

Інформація, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що інформування: інформація про хід переговорів, для інформації.