Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
dovidnik.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
3.61 Mб
Скачать

2. Кількісний: чисельна перевага, чисельне зростання населення.

Численний (не багаточисленний). 1. Який складається з великої кількос­ті когось, чогось: численний загін, чис­ленна група, численна організація, чис­ленне товариство (невдало численна кількість книжок). Іноді замість спра­вжнього диспуту, перед численною аудиторією відбувалося скритно підго­товлене і розігране інсценування й комедія диспуту (3.Тулуб).

2. Наявний у великій кількості. Вж. зі сл.: війська, гості, делегації, до­сліди, жертви, зразки, кадри, мешкан­ці, озера, підприємства, ухвали. Небо

27 — 4-2287 4

заступали хмари. Вони насувалися з заходу, закриваючи собою численні зорі (А.Шиян).

Числовий. Прикм. від число: число­ва величина, числові дані, числова по­слідовність, числові назви, числове роз-в язання рівнянь, числове програмне ке­рування.

ЧИТАЧ - ЧИТЕЦЬ

Читач, -а, ор. -ем. Той, хто читає, зайнятий читанням якихось творів; відвідувач бібліотеки тощо.

Читець, -тця, ор. -тцем. Той, хто читає комусь уголос: читець-деклама-тор.

ЧІЛЬНИЙ. 1. Який вважається центральним, найвиднішим. Юлія Андріївна сиділа боком до чільного сто­ла (Л.Дмитерко); Ще зранку на чільних вулицях Глухова вишикувались полки (М.Лазорський).

2. перен. Важливий за своїм зна­ченням; який виділяється серед ін­ших тощо. В житті сучасної людини чільне місце займають мистецтво й література (з журналу); Щодо бойків­ського діалекту, то він також ще від 1848 року досить виразно проблискує у творах тодішніх чільних галицьких пи­сьменників (І.Франко).

3. Який становить передню части­ну будівлі. Вздовж чільної і причілкової стін стояли лави (з журналу).

ЧОЛО. 1. У прямому значенні — те саме, що лоб, однак у мові спе­ціальної літератури невживане. Висо­ке його чоло перерізалося поміж брова­ми глибокими зморшками (А.Кащен-ко); Син стояв над могилою білою. Сніг летів на відкрите чоло (Г.Чубач). Тільки зі словом чоло вживаються фразеологізми: бити чолом, віддати чолом, схиляти чоло, в поті чола, чо­лом вам тощо.

2. Фасад споруди.

чол

ЧОЛОВІК - ЛЮДИНА

Чоловік, -а. 1. Особа чоловічої ста­ті. За столом сидів смуглявий, довго­бразий та сухорлявий чоловік (І.Не-чуй-Левицький).

2. Одружена особа стосовно до своєї дружини. Чоловік її давно помер (Марко Вовчок).

3. розм. Те саме, що людина. — Ех, каже приказка: кожен чоловік кує своє щастя. Чорти його кують, а чоловік тільки у міх дме (А.Головко).

4. Уживається при лічбі, вказуван­ні на певну кількість людей. Було їх [утікачів] там чоловіка з тридцять (М.Коцюбинський); На низькому по­мості з дощок, прикрившись звірячими шкурами, лежало кілька чоловік (С.Скля-ренко).

Пох. чоловічий.

Людина. Одна із суспільних істот, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членорозділь­ною мовою, виробляють і використо­вують знаряддя праці тощо.

ЧОРНИТИ - ЧОРНІТИ - ЧОР-НЇТИСЯ - ЧОРНІШАТИ

Чорнити, перех. Робити щось чор­ним, фарбувати, забарвлювати в чор­ний колір; переносно — ганьбити. Пожежі застилають обрій димами, чорнять половину неба (М.Стельмах); Благали куми, кланялись в ноги йому [попові], не чорнити так дівчину — не вблагали (Є.Кротевич).

Чорніти, неперех. Ставати чорним, чорнішим; виділятися чорним кольо­ром, виднітися (про щось чорне). Ве­сна іде, сніги чорніють (М.Стариць-кий); Шлях дедалі все чорнів, брався водою (Панас Мирний); В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Т.Шев­ченко).

Чорнітися. Виділятися чорним ко­льором, виднітися (про щось чорне). При вході внизу чорнілася вже друга купа монголів (І.Франко); Ціла метка невеличких халабуд., чорнілася своїми входами (Панас Мирний).

Чорнішати. Ставати чорнішим. Ніч густішала й чорнішала (І.Нечуй-Ле-вицький).

чорниця див. черниця.

чорніти — чорнітися — чорнішати див. чорнити.

ЧОРНОБИЛЬ, -лю, ор. -лем. Різ­новид полину. Високий, як ліс, чорно­биль та лопух бив її по лиці (І.Не-чуй-Левицький).

ЧОТИРЬОХ... - ЧОТИРИ... Вжи­ваються так, як двох... — дво... (див.)

Чотирьох: чотирьохмільйонний, чо-тирьохсоттисячний, чотирьохтисяч­ний чотиритисячний)у сімдесятичо-тирьохгодинний, чотирьохсотлітній.

Чотири...: чотирилітній, чотири­місячний, чотириструнний, чотирици­фровий.

ЧОХЛА - ЧОХОЛ

Чохла, розм. Манжета.

Чохол, чохла. Футляр з тканини та іншого матеріалу за формою предме­та, що його він покриває.

ЧУДЕСНИЙ, ЧУДОВИЙ - ЧУД­НИЙ

Чудесний, чудовий. Чарівний, пре­красний, дуже гарний, принадний; який відзначається високими якостя­ми. Вж. зі сл.: людина, діти, сім'я, на­род, композитор, природа, краєвид, місто, гори, ліс, палац, картина, пого­да, голос, відкриття.

Чудний. Який викликає подив, сміх; дивний, смішний. Вж. зі сл.: жінка, дівчина, хлопець, автомобіль, почуття, враження, річ.

чуття див. почуття.

шви

ш

Ш (та). Як назва літери вживаєть­ся в с. р.: велике ш\ як назва звука вживається в ч. р.: довгий ш, приголос­ний ш.

ШАЛЕ, невідм., с. Невеликий се­лянський будинок у горах Швейцарії; у деяких інших країнах — невеликий заміський будинок; дача.

ШАМПАНЬ - ШАМПУНЬ

Шампань, -я, ор. -ем. Порода кро­лів м'ясо-хутрової продуктивності, виведена в Індії, але вдосконалюва­лася у французькій провінції Шам­пань.

Шампунь, -ю, ор. -ем. Духмяна рідина для миття голови.

ШАРВАРОК, -рку. 1. Додаткова феодальна повинність по будівництву та ремонту мостів, шляхів, гребель тощо. Од неділі до неділі Гонять на ро­боту, Увесь тиждень на панщині, Ша­рварок в суботу (пісня); Пан почав знов одлічувать згінні дні та шарварки саме в жнива, а не восени (І.Нечуй-Левицький).

2. перен. розм. Напружена робота, здійснювана спільними зусиллями, гуртом. Звичайно, зима — то відпочи­нок для хлібороба. Взимку ми трохи віддихаємо від щорічного шарварку (О.Мокрієв).

3. перен. розм. Безладна метушня; розгардіяш; галас, гамір. В домі пану­вав шарварок. Збирали речі Софіїні, вкладали (Леся Українка); По всьому селу ще чути розтривожений шарварок (О.Гончар); — Що воно таке, не до­беру? зашепотів він до мене, — хлоп-

ці, як хлопці, а тут такий шарварок ізняли (Ю.Смолич).

ШАРІАТ, -у. Сукупність правни­чих і релігійних норм, які ґрунтують­ся на Корані; мусульманське право.

ШАСІ - ШАСЕ

Шасі, невідм., с. Рама чи основа машини, механізму, пристрою: само­хідне шасі.

Шасе, невідм., с. Один з елементів класичного балету, а також фігура де­яких бальних танців.

ШАТКУВАТИ, -ую, -уєш. Різати овочі на тонкі довгі смужки (перева­жно капусту). Я., колов дрова, носив воду, допомагав Маланці, чистив буря­ки на зиму, шаткував капусту (І.Ми-китенко).

ШАХ - ШАХИНШАХ

Шах1, -а, ім. У східних країнах — титул монарха; особа, яка має цей ти­тул.

Шах2, -у. У шахах — безпосеред­ній напад якоїсь фігури або пішака на короля супротивника.

Шахиншах, -а. Титул іранського монарха; особа, яка мала цей титул.

ШАХТО... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову шахта; пишеться разом: шахтовласник, шах­тоуправління.

ШВАРТОВ, -а. Трос або ланцюг, яким судно прив'язують до пристані чи іншого судна під час стоянки.

швець див. кравець.

ШВИДКІСНИЙ. Який рухається, здійснюється, виконується з великою швидкістю, в прискореному темпі. Вж.

27*

419

шви

зі сл.: верстат, трамвай, судно, будів­ництво, зварювання, різання металу, спуск, сталеваріння, стрільба, метод.

ШВИДКО - СКОРО, прися. Вжи­ваються паралельно, однак останнім часом у мовній практиці швидко зде­більшого виступає як прислівник, що виражає інтенсивність руху (швидко побіг), а скоро як прислівник з часо­вим значенням (через деякий час, не­забаром, невдовзі). — Спи. Я скоро прийду (Григорій Тютюнник); — Іди ж, стара, юшки дітям навари, бо вже й вечір скоро (М.Стельмах); Скоро по­між втікачами почалася сварка та ко­лотнеча (А.Кащенко).

ШЕРИФ1, -а. 1. У США - вибор­на службова особа, яка здійснює ад­міністративні, службові та деякі су­дові функції.

2. В Англії, Уельсі — призначувана королем службова особа в графстві, яка здійснює, як правило, церемо­ніальні обов'язки.

ШЕРИФ2, -а. У мусульманських країнах — почесний титул, що веде свій родовід од пророка Мухаммеда.

ШЕРСТЬ - ВОВНА

Шерсть, -і, ор. -тю. Волосяний по­крив тварин; волокно, пряжа, ткани­на з такого покриву. Пох. шерстяний.

Вовна. Волосяний покрив перева­жно овець, кіз, верблюдів, а також волокно й пряжа, рідше тканина з та­кого покриву. Пох. вовняний.

ШЕСТЕРО, шістьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: гравців, делегатів, козаків, коней, кухликів, синів, котенят, кур­чат, яєчок, дітей. Пор. двоє.

ШЕСТИ... Перша частина склад­них слів, що означає "який має шість одиниць"; пишеться разом: шестиго­динний, шестикрилий, шестирічний.

ШИРИНА - ШИРОТА

Ширина. Протяжність чогось у по­перечнику: ширина річки, ширина до­роги.

Широта. 1. Властивість широкого: широта інтересів, широта кругозору.

2. Відстань від екватора по мери­діану, виражена в градусах: рослини різних широт.

ШИФРУВАННЯ - ШИФРОВКА

Шифрування. Дія за знач, шифру­вати: шифрування інформації, шифру­вання даних розвідки.

Шифровка, розм. Якийсь зашиф­рований текст (повідомлення, лист, телеграма тощо): передати шифровку, написати шифровку. — Сьогодні вночі ми одержали шифровку (Ю.Янов-ськнй); Леся брала з рук партизанів шифровки, зведення і відносила все це в землянку (С.Голованівський).

ШКІЛКА. 1. Невелика школа.

2. Невелика ділянка з родючим пу­хким ґрунтом, призначена переважно для висівання дрібного насіння дере­вних та кущових рослин. Жменяк і Пелехатий зупинилися біля потічка, де була закладена невеличка шкілка. Юр­ко щороку висівав дички і вирощував новий матеріал (М.Томчаній).

ШКІР... Перша частина складних слів, що відповідає слову шкіряний; пишеться разом: шкіргалантерея, шкірзавод.

ШКІРА - ШКУРА

Шкіра. 1. Зовнішній покрив тіла людини і тварин.

2. Матеріал зі шкури тварин.

3. розм. Кора.

Шкура. 1. Зовнішній покрив тіла тварин: вовк в овечій шкурі.

2. Матеріал зі шкіри деяких тва­рин, переважно позбавлений шерсті.

шов

3. розм. Шкіряний покрив тіла лю­дини.

ШКІРНИЙ - ШКІРЯНИЙ

Шкірний. Який стосується шкіри (шкури) — зовнішнього покриву лю­дини і тварин; пов'язаний з хвороба­ми шкіри. Вж. зі сл.: покрив, чутли­вість, подразнення, судини, захворю­вання, диспансер.

Шкіряний. Зроблений зі шкіри, оздоблений шкірою; призначений для виготовлення зі шкіри. Вж. зі сл.: вироби, взуття, пальто, пояс, рукави­ці, футляр, крісло, промисловість, за­вод, об'єднання, сировина.

школяр див. учень.

шкура див. шкіра.

ШЛАКО... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову шлак; пишеться разом: шлакоблоковий, шла-козалізобетонний.

ШЛІФ - ШЛІХ

Шліф, -а. Тонка пластинка міне­ралу або гірської породи, відшліфова­на для мікроскопічного дослідження.

Шліх, -у. Зернятка важких мінера­лів, одержані після промивання гір­ської породи.

ШЛЮП - ШЛЮПКА

Шлюп, -а. 1. Трищогловий кора­бель з прямими вітрилами.

2. Морське однощоглове судно з двома вітрилами.

3. Тихохідний сторожовий кора­бель.

Шлюпка. Невелике безпалубне су­дно, яке використовується переважно на морі.

ШЛЯГЕР, -у. Модна популярна пісня, мелодія.

ШЛЯХЕТНИЙ - ШЛЯХЕТСЬ­КИЙ

Шляхетний. 1. Який стосується шляхти — дрібного дворянства коли-

шньої Польщі: шляхетний рід, шляхе­тне військо, шляхетна панна. Пишна й тендітна, в шовках і коралях, пані Те-реза в який раз оповідає гостям про своє шляхетне походження (С.Чорно-бривець).

2. Який відзначається високими моральними якостями, благородний; вишуканий: шляхетна людина, шляхе­тне поводження, шляхетне виховання, шляхетний колір. Тим часом Владек приходив кожен день. Гарний, шляхет­ний, брав її за руку, говорив про свої по­чуття (Р.Іваничук); "Звідки тут взя­лася ця струнка панянка у шляхетнім убранні?" — вихором майнуло в моїй го­лові (О.Досвітній).

Шляхетський. Який стосується шляхетства, шляхти: шляхетська зем­ля, шляхетське панування, шляхетсь­кий гонор. Його жінка буля шляхетсь­кого роду (І.Нечуй-Левицький); На шляхетських будинках вирізьблені з ка­меню герби (З.Тулуб).

ШНЕК - ШНЕКА

Шнек, -а. Гвинтовий пристрій (конвеєр) для переміщення чи пере­мішування сипких, рідких, тістопо­дібних і т. ін. матеріалів.

Шнека. Невелике веслово-вітри­льне судно.

ШОВІНІЗМ, -у. Ідеологія й по­літика крайнього войовничого націо­налізму: великодержавний шовінізм.

ШОВІНІСТИЧНИЙ - ШО­ВІНІСТСЬКИЙ

Шовіністичний. 1. Який стосується шовінізму: шовіністична пропаганда, шовіністичні гасла.

2. Який стосується шовіністів: шо­віністична диктатура, шовіністичні твердження, шовіністична позиція.

Шовіністський. Те саме, що шо­віністичний 2: шовіністські виступи.

ШОУ

ИібУ, невідм., с. 1. Вистава розва­жально-естрадного жанру за участю "зірок" естради, цирку, джаз-оркестру тощо. У скл. сл. шоу-бізнес — під­приємництво, пов'язане з організацією і проведенням видовищних вистав.

2. перен. розм. Що-небудь, що при­вертає увагу, щось розраховане на зовнішній ефект.

ШОУМЕН, -а. Той, хто організо­вує і проводить шоу.

шофер див. водій.

ШПАЛЬТА. 1. Стовпчик друкова­ного тексту в газеті, журналі тощо: на сторінці дві шпальти.

2. Сторінка газети, журналу тощо: на газетних шпальтах, на шпальтах журналів.

ШПИЛЬКОВИЙ - ШПИЛЬО­ВИЙ

Шпильковий. 1. Прикм. від шпиль­ка — предмет для заколювання чи приколювання чогось: шпилькове ви­робництво, шпильковий метод кріплен­ня деталей.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]