- •2. Предки. Отож вона мені, маленькій, було розказує про наших батьків вільних, та й сама волі забажала! (Марко Вовчок); Батьки і діди мої ганяли дуби по Дніпру (о.Гончар).
- •2. Перен. Те саме, що бійня. Закінчується квітень. Увійдуть у береги річки, і вийде з берегів людська кров. Почнеться нечувана в світі бойня (о.Довженко).
- •2. Вартування: нічна варта, закінчувати варту.
- •2. Виводок: вовче гніздо.
- •3. Част. Розм. Майже, уже. — Забула десь і тая смерть про мене (л.Глібов); Вона й досі не знає, як се сталося. Так десь воно мало бути (м.Коцюбинський).
- •3. Перен. Рух, дія: насиченість сюжету динамікою.
- •2. Збірн. Емігранти: ірландська еміграція.
- •2. Збірн. Імігранти: українська іміграція в Америці.
- •2. Траурний: жалібний дзвін, жалібний марш, жалібний чорний креп, жалібна корогва.
- •2. Вкладений капітал: прямі інвестиції.
- •2. Відомості про щось: давати інформацію, газетна інформація, обсяг інформації.
- •2. Те саме, що леткий: летучі кислоти, летучі речовини, летучі продукти.
- •2. (З великої літери). У словосп.: епоха (доба) Реформації.
- •2. Трудівник. Наш мужик — то неук темний, Працівник, але бідар (п.Гра-бовський); Не голоси чаїні — наш одностайний крик: Рівняйтеся пустині! Поборе працівник! (м.Рильський).
- •2. Час, коли сіють: працювати в полі всю сівбу.
- •2. У фізиці: газоподібний стан, критичний стан речовини, рідкий стан, твердий стан, стан плазми.
- •2. Укушене місце: перев язати руку вище укусу.
- •3. Згубний: фатальне кохання, фатальний збіг обставин, фатальний кінець.
- •2. Кількісний: чисельна перевага, чисельне зростання населення.
- •2. Хвойний: шпильковий ліс, шпилькове дерево.
- •2. Спол. Допустовий. Пес, побачивши Лиса, кинувся на нього, вхопив — щоправда не за голову, а тільки за хвіст (і.Франко).
- •Isbn 966-00-0350-1
2. Кількісний: чисельна перевага, чисельне зростання населення.
Численний (не багаточисленний). 1. Який складається з великої кількості когось, чогось: численний загін, численна група, численна організація, численне товариство (невдало численна кількість книжок). Іноді замість справжнього диспуту, перед численною аудиторією відбувалося скритно підготовлене і розігране інсценування й комедія диспуту (3.Тулуб).
2. Наявний у великій кількості. Вж. зі сл.: війська, гості, делегації, досліди, жертви, зразки, кадри, мешканці, озера, підприємства, ухвали. Небо
27 — 4-2287 4
заступали хмари. Вони насувалися з заходу, закриваючи собою численні зорі (А.Шиян).
Числовий. Прикм. від число: числова величина, числові дані, числова послідовність, числові назви, числове роз-в язання рівнянь, числове програмне керування.
ЧИТАЧ - ЧИТЕЦЬ
Читач, -а, ор. -ем. Той, хто читає, зайнятий читанням якихось творів; відвідувач бібліотеки тощо.
Читець, -тця, ор. -тцем. Той, хто читає комусь уголос: читець-деклама-тор.
ЧІЛЬНИЙ. 1. Який вважається центральним, найвиднішим. Юлія Андріївна сиділа боком до чільного стола (Л.Дмитерко); Ще зранку на чільних вулицях Глухова вишикувались полки (М.Лазорський).
2. перен. Важливий за своїм значенням; який виділяється серед інших тощо. В житті сучасної людини чільне місце займають мистецтво й література (з журналу); Щодо бойківського діалекту, то він також ще від 1848 року досить виразно проблискує у творах тодішніх чільних галицьких письменників (І.Франко).
3. Який становить передню частину будівлі. Вздовж чільної і причілкової стін стояли лави (з журналу).
ЧОЛО. 1. У прямому значенні — те саме, що лоб, однак у мові спеціальної літератури невживане. Високе його чоло перерізалося поміж бровами глибокими зморшками (А.Кащен-ко); Син стояв над могилою білою. Сніг летів на відкрите чоло (Г.Чубач). Тільки зі словом чоло вживаються фразеологізми: бити чолом, віддати чолом, схиляти чоло, в поті чола, чолом вам тощо.
2. Фасад споруди.
чол
ЧОЛОВІК - ЛЮДИНА
Чоловік, -а. 1. Особа чоловічої статі. За столом сидів смуглявий, довгобразий та сухорлявий чоловік (І.Не-чуй-Левицький).
2. Одружена особа стосовно до своєї дружини. Чоловік її давно помер (Марко Вовчок).
3. розм. Те саме, що людина. — Ех, каже приказка: кожен чоловік кує своє щастя. Чорти його кують, а чоловік тільки у міх дме (А.Головко).
4. Уживається при лічбі, вказуванні на певну кількість людей. Було їх [утікачів] там чоловіка з тридцять (М.Коцюбинський); На низькому помості з дощок, прикрившись звірячими шкурами, лежало кілька чоловік (С.Скля-ренко).
Пох. чоловічий.
Людина. Одна із суспільних істот, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці тощо.
ЧОРНИТИ - ЧОРНІТИ - ЧОР-НЇТИСЯ - ЧОРНІШАТИ
Чорнити, перех. Робити щось чорним, фарбувати, забарвлювати в чорний колір; переносно — ганьбити. Пожежі застилають обрій димами, чорнять половину неба (М.Стельмах); Благали куми, кланялись в ноги йому [попові], не чорнити так дівчину — не вблагали (Є.Кротевич).
Чорніти, неперех. Ставати чорним, чорнішим; виділятися чорним кольором, виднітися (про щось чорне). Весна іде, сніги чорніють (М.Стариць-кий); Шлях дедалі все чорнів, брався водою (Панас Мирний); В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Т.Шевченко).
Чорнітися. Виділятися чорним кольором, виднітися (про щось чорне). При вході внизу чорнілася вже друга купа монголів (І.Франко); Ціла метка невеличких халабуд., чорнілася своїми входами (Панас Мирний).
Чорнішати. Ставати чорнішим. Ніч густішала й чорнішала (І.Нечуй-Ле-вицький).
чорниця див. черниця.
чорніти — чорнітися — чорнішати див. чорнити.
ЧОРНОБИЛЬ, -лю, ор. -лем. Різновид полину. Високий, як ліс, чорнобиль та лопух бив її по лиці (І.Не-чуй-Левицький).
ЧОТИРЬОХ... - ЧОТИРИ... Вживаються так, як двох... — дво... (див.)
Чотирьох: чотирьохмільйонний, чо-тирьохсоттисячний, чотирьохтисячний (і чотиритисячний)у сімдесятичо-тирьохгодинний, чотирьохсотлітній.
Чотири...: чотирилітній, чотиримісячний, чотириструнний, чотирицифровий.
ЧОХЛА - ЧОХОЛ
Чохла, розм. Манжета.
Чохол, чохла. Футляр з тканини та іншого матеріалу за формою предмета, що його він покриває.
ЧУДЕСНИЙ, ЧУДОВИЙ - ЧУДНИЙ
Чудесний, чудовий. Чарівний, прекрасний, дуже гарний, принадний; який відзначається високими якостями. Вж. зі сл.: людина, діти, сім'я, народ, композитор, природа, краєвид, місто, гори, ліс, палац, картина, погода, голос, відкриття.
Чудний. Який викликає подив, сміх; дивний, смішний. Вж. зі сл.: жінка, дівчина, хлопець, автомобіль, почуття, враження, річ.
чуття див. почуття.
шви
ш
Ш (та). Як назва літери вживається в с. р.: велике ш\ як назва звука вживається в ч. р.: довгий ш, приголосний ш.
ШАЛЕ, невідм., с. Невеликий селянський будинок у горах Швейцарії; у деяких інших країнах — невеликий заміський будинок; дача.
ШАМПАНЬ - ШАМПУНЬ
Шампань, -я, ор. -ем. Порода кролів м'ясо-хутрової продуктивності, виведена в Індії, але вдосконалювалася у французькій провінції Шампань.
Шампунь, -ю, ор. -ем. Духмяна рідина для миття голови.
ШАРВАРОК, -рку. 1. Додаткова феодальна повинність по будівництву та ремонту мостів, шляхів, гребель тощо. Од неділі до неділі Гонять на роботу, Увесь тиждень на панщині, Шарварок в суботу (пісня); Пан почав знов одлічувать згінні дні та шарварки саме в жнива, а не восени (І.Нечуй-Левицький).
2. перен. розм. Напружена робота, здійснювана спільними зусиллями, гуртом. Звичайно, зима — то відпочинок для хлібороба. Взимку ми трохи віддихаємо від щорічного шарварку (О.Мокрієв).
3. перен. розм. Безладна метушня; розгардіяш; галас, гамір. В домі панував шарварок. Збирали речі Софіїні, вкладали (Леся Українка); По всьому селу ще чути розтривожений шарварок (О.Гончар); — Що воно таке, не доберу? — зашепотів він до мене, — хлоп-
ці, як хлопці, а тут такий шарварок ізняли (Ю.Смолич).
ШАРІАТ, -у. Сукупність правничих і релігійних норм, які ґрунтуються на Корані; мусульманське право.
ШАСІ - ШАСЕ
Шасі, невідм., с. Рама чи основа машини, механізму, пристрою: самохідне шасі.
Шасе, невідм., с. Один з елементів класичного балету, а також фігура деяких бальних танців.
ШАТКУВАТИ, -ую, -уєш. Різати овочі на тонкі довгі смужки (переважно капусту). Я., колов дрова, носив воду, допомагав Маланці, чистив буряки на зиму, шаткував капусту (І.Ми-китенко).
ШАХ - ШАХИНШАХ
Шах1, -а, ім. У східних країнах — титул монарха; особа, яка має цей титул.
Шах2, -у. У шахах — безпосередній напад якоїсь фігури або пішака на короля супротивника.
Шахиншах, -а. Титул іранського монарха; особа, яка мала цей титул.
ШАХТО... Перша частина складних слів, що відповідає слову шахта; пишеться разом: шахтовласник, шахтоуправління.
ШВАРТОВ, -а. Трос або ланцюг, яким судно прив'язують до пристані чи іншого судна під час стоянки.
швець див. кравець.
ШВИДКІСНИЙ. Який рухається, здійснюється, виконується з великою швидкістю, в прискореному темпі. Вж.
27*
419
шви
зі сл.: верстат, трамвай, судно, будівництво, зварювання, різання металу, спуск, сталеваріння, стрільба, метод.
ШВИДКО - СКОРО, прися. Вживаються паралельно, однак останнім часом у мовній практиці швидко здебільшого виступає як прислівник, що виражає інтенсивність руху (швидко побіг), а скоро як прислівник з часовим значенням (через деякий час, незабаром, невдовзі). — Спи. Я скоро прийду (Григорій Тютюнник); — Іди ж, стара, юшки дітям навари, бо вже й вечір скоро (М.Стельмах); Скоро поміж втікачами почалася сварка та колотнеча (А.Кащенко).
ШЕРИФ1, -а. 1. У США - виборна службова особа, яка здійснює адміністративні, службові та деякі судові функції.
2. В Англії, Уельсі — призначувана королем службова особа в графстві, яка здійснює, як правило, церемоніальні обов'язки.
ШЕРИФ2, -а. У мусульманських країнах — почесний титул, що веде свій родовід од пророка Мухаммеда.
ШЕРСТЬ - ВОВНА
Шерсть, -і, ор. -тю. Волосяний покрив тварин; волокно, пряжа, тканина з такого покриву. Пох. шерстяний.
Вовна. Волосяний покрив переважно овець, кіз, верблюдів, а також волокно й пряжа, рідше тканина з такого покриву. Пох. вовняний.
ШЕСТЕРО, шістьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: гравців, делегатів, козаків, коней, кухликів, синів, котенят, курчат, яєчок, дітей. Пор. двоє.
ШЕСТИ... Перша частина складних слів, що означає "який має шість одиниць"; пишеться разом: шестигодинний, шестикрилий, шестирічний.
ШИРИНА - ШИРОТА
Ширина. Протяжність чогось у поперечнику: ширина річки, ширина дороги.
Широта. 1. Властивість широкого: широта інтересів, широта кругозору.
2. Відстань від екватора по меридіану, виражена в градусах: рослини різних широт.
ШИФРУВАННЯ - ШИФРОВКА
Шифрування. Дія за знач, шифрувати: шифрування інформації, шифрування даних розвідки.
Шифровка, розм. Якийсь зашифрований текст (повідомлення, лист, телеграма тощо): передати шифровку, написати шифровку. — Сьогодні вночі ми одержали шифровку (Ю.Янов-ськнй); Леся брала з рук партизанів шифровки, зведення і відносила все це в землянку (С.Голованівський).
ШКІЛКА. 1. Невелика школа.
2. Невелика ділянка з родючим пухким ґрунтом, призначена переважно для висівання дрібного насіння деревних та кущових рослин. Жменяк і Пелехатий зупинилися біля потічка, де була закладена невеличка шкілка. Юрко щороку висівав дички і вирощував новий матеріал (М.Томчаній).
ШКІР... Перша частина складних слів, що відповідає слову шкіряний; пишеться разом: шкіргалантерея, шкірзавод.
ШКІРА - ШКУРА
Шкіра. 1. Зовнішній покрив тіла людини і тварин.
2. Матеріал зі шкури тварин.
3. розм. Кора.
Шкура. 1. Зовнішній покрив тіла тварин: вовк в овечій шкурі.
2. Матеріал зі шкіри деяких тварин, переважно позбавлений шерсті.
шов
3. розм. Шкіряний покрив тіла людини.
ШКІРНИЙ - ШКІРЯНИЙ
Шкірний. Який стосується шкіри (шкури) — зовнішнього покриву людини і тварин; пов'язаний з хворобами шкіри. Вж. зі сл.: покрив, чутливість, подразнення, судини, захворювання, диспансер.
Шкіряний. Зроблений зі шкіри, оздоблений шкірою; призначений для виготовлення зі шкіри. Вж. зі сл.: вироби, взуття, пальто, пояс, рукавиці, футляр, крісло, промисловість, завод, об'єднання, сировина.
школяр див. учень.
шкура див. шкіра.
ШЛАКО... Перша частина складних слів, що відповідає слову шлак; пишеться разом: шлакоблоковий, шла-козалізобетонний.
ШЛІФ - ШЛІХ
Шліф, -а. Тонка пластинка мінералу або гірської породи, відшліфована для мікроскопічного дослідження.
Шліх, -у. Зернятка важких мінералів, одержані після промивання гірської породи.
ШЛЮП - ШЛЮПКА
Шлюп, -а. 1. Трищогловий корабель з прямими вітрилами.
2. Морське однощоглове судно з двома вітрилами.
3. Тихохідний сторожовий корабель.
Шлюпка. Невелике безпалубне судно, яке використовується переважно на морі.
ШЛЯГЕР, -у. Модна популярна пісня, мелодія.
ШЛЯХЕТНИЙ - ШЛЯХЕТСЬКИЙ
Шляхетний. 1. Який стосується шляхти — дрібного дворянства коли-
шньої Польщі: шляхетний рід, шляхетне військо, шляхетна панна. Пишна й тендітна, в шовках і коралях, пані Те-реза в який раз оповідає гостям про своє шляхетне походження (С.Чорно-бривець).
2. Який відзначається високими моральними якостями, благородний; вишуканий: шляхетна людина, шляхетне поводження, шляхетне виховання, шляхетний колір. Тим часом Владек приходив кожен день. Гарний, шляхетний, брав її за руку, говорив про свої почуття (Р.Іваничук); "Звідки тут взялася ця струнка панянка у шляхетнім убранні?" — вихором майнуло в моїй голові (О.Досвітній).
Шляхетський. Який стосується шляхетства, шляхти: шляхетська земля, шляхетське панування, шляхетський гонор. Його жінка буля шляхетського роду (І.Нечуй-Левицький); На шляхетських будинках вирізьблені з каменю герби (З.Тулуб).
ШНЕК - ШНЕКА
Шнек, -а. Гвинтовий пристрій (конвеєр) для переміщення чи перемішування сипких, рідких, тістоподібних і т. ін. матеріалів.
Шнека. Невелике веслово-вітрильне судно.
ШОВІНІЗМ, -у. Ідеологія й політика крайнього войовничого націоналізму: великодержавний шовінізм.
ШОВІНІСТИЧНИЙ - ШОВІНІСТСЬКИЙ
Шовіністичний. 1. Який стосується шовінізму: шовіністична пропаганда, шовіністичні гасла.
2. Який стосується шовіністів: шовіністична диктатура, шовіністичні твердження, шовіністична позиція.
Шовіністський. Те саме, що шовіністичний 2: шовіністські виступи.
ШОУ
ИібУ, невідм., с. 1. Вистава розважально-естрадного жанру за участю "зірок" естради, цирку, джаз-оркестру тощо. У скл. сл. шоу-бізнес — підприємництво, пов'язане з організацією і проведенням видовищних вистав.
2. перен. розм. Що-небудь, що привертає увагу, щось розраховане на зовнішній ефект.
ШОУМЕН, -а. Той, хто організовує і проводить шоу.
шофер див. водій.
ШПАЛЬТА. 1. Стовпчик друкованого тексту в газеті, журналі тощо: на сторінці дві шпальти.
2. Сторінка газети, журналу тощо: на газетних шпальтах, на шпальтах журналів.
ШПИЛЬКОВИЙ - ШПИЛЬОВИЙ
Шпильковий. 1. Прикм. від шпилька — предмет для заколювання чи приколювання чогось: шпилькове виробництво, шпильковий метод кріплення деталей.