- •2. Предки. Отож вона мені, маленькій, було розказує про наших батьків вільних, та й сама волі забажала! (Марко Вовчок); Батьки і діди мої ганяли дуби по Дніпру (о.Гончар).
- •2. Перен. Те саме, що бійня. Закінчується квітень. Увійдуть у береги річки, і вийде з берегів людська кров. Почнеться нечувана в світі бойня (о.Довженко).
- •2. Вартування: нічна варта, закінчувати варту.
- •2. Виводок: вовче гніздо.
- •3. Част. Розм. Майже, уже. — Забула десь і тая смерть про мене (л.Глібов); Вона й досі не знає, як се сталося. Так десь воно мало бути (м.Коцюбинський).
- •3. Перен. Рух, дія: насиченість сюжету динамікою.
- •2. Збірн. Емігранти: ірландська еміграція.
- •2. Збірн. Імігранти: українська іміграція в Америці.
- •2. Траурний: жалібний дзвін, жалібний марш, жалібний чорний креп, жалібна корогва.
- •2. Вкладений капітал: прямі інвестиції.
- •2. Відомості про щось: давати інформацію, газетна інформація, обсяг інформації.
- •2. Те саме, що леткий: летучі кислоти, летучі речовини, летучі продукти.
- •2. (З великої літери). У словосп.: епоха (доба) Реформації.
- •2. Трудівник. Наш мужик — то неук темний, Працівник, але бідар (п.Гра-бовський); Не голоси чаїні — наш одностайний крик: Рівняйтеся пустині! Поборе працівник! (м.Рильський).
- •2. Час, коли сіють: працювати в полі всю сівбу.
- •2. У фізиці: газоподібний стан, критичний стан речовини, рідкий стан, твердий стан, стан плазми.
- •2. Укушене місце: перев язати руку вище укусу.
- •3. Згубний: фатальне кохання, фатальний збіг обставин, фатальний кінець.
- •2. Кількісний: чисельна перевага, чисельне зростання населення.
- •2. Хвойний: шпильковий ліс, шпилькове дерево.
- •2. Спол. Допустовий. Пес, побачивши Лиса, кинувся на нього, вхопив — щоправда не за голову, а тільки за хвіст (і.Франко).
- •Isbn 966-00-0350-1
2. Збірн. Емігранти: ірландська еміграція.
Іміграція. 1. В'їзд іноземців у якусь країну на постійне або тривале проживання: інтенсивна іміграція.
2. Збірн. Імігранти: українська іміграція в Америці.
Міграція. 1. Переселення народів усередині країни або за її межі; переміщення капіталу тощо: соціальна міграція, міграція населення, міграція грошей.
2. У біології — пересування тварин у зв'язку зі змінами умов життя або з проходженням циклу розвитку: міграція птахів, міграція риб.
3. Переміщення, перерозподіл якихось елементів, клітин: міграція хімічних елементів.
ЕМІГРУВАТИ - ІМІГРУВАТИ -МІГРУВАТИ
Емігрувати, -ую, -уєш, недок. і док. Переселятися зі своєї батьківщини в іншу країну.
Імігрувати, недок. і док. Переїжджати до якоїсь країни на постійне або тривале проживання (про іноземців).
Мігрувати, недок. і док. Здійснювати міграцію.
Пор. еміграція.
ЕМІСІЯ1, -ї, ор. -єю. Випуск банкнотів, цінних паперів державними установами та акціонерними товариствами. Пох. емісійний (емісійний банк).
ЕМІСІЯ2. Висилання електронів, іонів з поверхні твердих і рідких тіл під впливом нагрівання, освітлення тощо. Пох. емісійний.
емітувати див. імітувати.
ЕНДО... ЕНТО... Префікси, що означають знаходження всередині чогось: ендокринологія, ендодерма, ендотоксин, ентогенез, ентокінетичний, ентомезодерма.
ендогамія див. екзогамія.
ендогенний див. екзогенний.
ЕНД
ЕНДОКАРД, ЕНДОКАРДІЙ -ЕНДОКАРДИТ
Ендокард, -а, ендокардій, -я, ор. -єм. Внутрішній шар стінки серця.
Ендокардит, -у. Запалення ендокарда.
Пор. епікард.
ЕНЕРГО... Перша частина складних слів, що відповідає словам енергія, енергетичний; пишеться разом: енергомагістраль, енергоносії.
ЕННИЙ - ЕНСЬКИЙ
Енний. 1. Кожний, всякий, певний (про величини): енне число.
2. розм. Невизначено великий, необмежений: енна кількість.
Енський. Уживається замість назви, яка з певних причин має бути невідомою: енське місто, енський за-вод, в енському напрямі.
ЕНТЕРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "кишка"; пишеться разом: ентерогепатит, ентероколіт.
енто... див. ендо...
...ЕНХЇМА. Кінцева частина складних слів, що означає живу тканину: паренхіма, склеренхіма.
ЕПІ... Префікс, що означає перебування над чимсь або на чомусь, рух проти чогось чи до чогось, супроводження, додавання, надмірність, наступність, послідовність, причинність: епігенетичний, епідіаскоп.
ЕПІКАРД, ЕПІКАРДІЙ - ЕПІКАРДИТ
Епікард, -а, епікардій, -я, ор. -єм. Зовнішній шар стінки серця.
Епікардит, -у. Запалення епікарда.
Пор. ендокард.
епіляція див. апіляція.
ЕПІЦЕНТР, -у. 1. Місце на поверхні Землі, яке знаходиться безпосередньо над або під вогнищем якихось руйнівних сил.
2. перен. Місце, де з найбільшою силою щось виявляється. Ми були в епіцентрі осені, відокремлені від усього світу нашим коханням (Ю.Щербак).
ЕРАТИЧНИЙ: Ератичні валуни. Валуни, занесені водою або кригою далеко від виходів корінних порід, з яких вони утворилися.
ЕРОДОВАНИЙ - ЕРУДОВА-НИЙ
Еродований, спец. Який зазнав руйнівної сили води або вітру; про метал — який зазнав руйнування під дією механічних факторів або електричних розрядів: еродовані ґрунти, еродовані метали.
Ерудований. Який має глибокі, різнобічні знання в певній галузі науки й життя. Ось і молодий хлопець — агроном... Ерудований, самовпевнений, нещодавно закінчив академію, готує дисертацію (О.Бедзик); Ерудований краєзнавець сам запропонував кілька матеріалів про архітектурні памятники Закарпаття (В.Поліщук).
ерозія див. корозія.
ЕРОТИКА - ЕРОТИЗМ - ЕРОТИЧНІСТЬ
Еротика. Почуттєвість, підвищений інтерес до проблем статі, до зображення їх; твори літератури й мистецтва, перейняті хтивістю.
Еротизм, -у. Надмірна почуттєвість, підвищений потяг до статевого життя: патологічний еротизм.
Еротичність, -ності, ор. -ністю. Властивість еротичного: еротичність мислення, хвороблива еротичність.
ерудований див. еродований.
ЕТИ
ЕСЕ, невідм., с. Нарис, який характеризує літературні, філософські, соціальні та ін. проблеми не в систематизованому науковому вигляді, а у вільній формі.
ескалатор див. екскаватор.
еспандер див. експандер.
ЕСПЕРАНТО, невідм., с. Міжнародна мова, штучно створена на основі граматичних і лексичних елементів західноєвропейських мов: писати на есперанто.
ЕСТАКАДА - ЕСТОКАДА
Естакада. Мостова споруда для підняття вгору шляхів сполучення, переходу або переїзду через дорогу, причалювання суден, а також завантаження чи вивантаження чогось.
Естокада. Прямий перпендикулярний удар рапірою, шпагою, еспадроном у фехтуванні.
ЕСТЕТ - ЕСТЕТИК
Естет, -а. Прихильник естетизму; прихильник, шанувальник прекрасного, витонченого.
Естетик, -а. 1. зрідка. Те саме, що естет.
2. розм. Справжній цінитель мистецтва.
ЕСТЕТИКА - ЕСТЕТИЗМ, ЕСТЕТСТВО - ЕСТЕТИЧНІСТЬ
Естетика. Наука про прекрасне; система чиїхось поглядів на мистецтво; краса, художність чогось: естетика Шевченка, естетика слова.
Естетизм, -у, естетство. Надмірна пристрасть до ефектних зовнішніх форм у мистецтві на шкоду змістові твору: індивідуалістичний естетизм.
Естетичність, -ності, ор. -ністю. Властивість естетичного. — Але що там не говоріть, а се картина дуже
гарна. Я розумію її естетичність (І.Нечуй-Левицький).
ЕСТЕТИЧНИЙ - ЕСТЕТНИЙ -ЕСТЕТСЬКИЙ
Естетичний. Який стосується естетики; пов'язаний із створенням і сприйняттям прекрасного; пройнятий естетизмом. Вж. зі сл.: аналіз, ідеал, смак, думка, картина, мета, оцінка, роль, теорія, форма вираження, цінність, виховання, враження, задоволення, значення, погляди, потреби, принципи, видовище.
Естетний, розм. Пройнятий естетством: естетні крайнощі.
Естетський. Який стосується естета; з претензією на естетизм: естетська витонченість, естетська споглядальність, естетське штукарство, естетські манери.
естетичність див. естетика.
естетний див. естетичний.
естетство див. естетика.
естетський див. естетичний.
естокада див. естакада.
ЕТИКА - ЕТИКЕТ - ЕТИЧНІСТЬ
Етика. Наука про мораль; норми поведінки, сукупність моральних правил якогось класу, суспільної організації, професії тощо: лікарська етика.
Етикет, -у. Установлені норми поведінки і правила ввічливості в якомусь товаристві: дотримуватися етикету, придворний етикет. Під час бенкету князеві всупереч етикету забагнулось дати якесь важливе доручення своєму ад'ютантові (Ірина Вільде); Один з офіціантів під час нашого обіду не додержав етикету: він помилково подав блюдо спершу чоловікові, а не жінці, що сиділа поруч (В.Минко).
ЕТН
Етичність, -ності, ор. -ністю. Властивість етичного: етичність вчинку.
ЕТНО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "народ"; пишеться разом: етногеографія, етнопсихологічний.
ЕТНОЛбГІЯ - ЕТОЛОГІЯ
Етнологія, -ї, ор. -єю. Наука, що вивчає культуру й побут народів світу, їх розселення тощо; етнографія.
Етологія. Наука, що вивчає особливості поведінки тварин у природних умовах їх існування.
ЕФЕКТ - АФЕКТ
Ефект, -у. Сильне враження, викликане кимсь, чимсь; наслідок якихось дій, заходів тощо; засоби, прийоми для створення такого враження: високий економічний ефект, зовнішній ефект, лікувальний ефект, тепловий ефект. Увагу свою автор звертає найбільше на драматизацію сюжету, вживаючи штучних і надмірних ефектів (М. Вороний).
Афект, -у. Стан дуже сильного, але короткочасного нервового збудження: в стані афекту, під впливом афекту.
ЕФЕКТИВНИЙ - ЕФЕКТНИЙ - АФЕКТИВНИЙ
Ефективний. Який має потрібні наслідки, найбільший ефект; який
Є. Вживається в с. р.: початкове є. ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ - ЄВАНГЕЛІЧНИЙ - ЄВАНГЕЛЇСТСЬКИЙ
викликає ефект. Вж. зі сл.: метод, прилад, промисел, промова, робота, слово, використання, добриво, співробітництво, ліки.
Ефектний. Який справляє сильне враження, ефект; розрахований на це. Вж. зі сл.: засіб, одяг, рух, жінка, картина, поза, сцена, вбрання, виконання, враження, світло.
Афективний. Пройнятий афектом; емоційний: афективна лексика.
ЕФЕКТИВНІСТЬ - ЕФЕКТНІСТЬ
Ефективність, -ності, ор. -ністю. Дієвість: ефективність виховання, ефективність застосування добрив, ефективність профілактичних заходів, ефективність препаратів.
Ефектність. Властивість ефектного; здатність справляти сильне враження: ефектність жесту, зовнішня ефектність, сценічна ефектність.
ефектний див. ефективний.
ефектність див. ефективність.
ЕФІРО... - ЕФІРНО-...
Ефіро... Перша частина складних слів, що відповідає словам ефір, ефірний; пишеться разом: ефіроносний, ефіроолійний.
Ефірно... Перша частина складних слів, що відповідає слову ефірний; пишеться через дефіс: ефірно-ацетоновий, ефірно-валеріановий.
Євангельський. Який стосується Євангелія: євангельська віра, євангельський пастор, євангельська тема, єван-
є
138
гельське оповідання, євангельський текст.
Євангелічний. Який опирається на Євангеліє, виходить з нього: євангелічна церква, євангелічна громада.
Євангелістський. Який стосується євангелістів — укладачів Євангелія або членів секти євангельських християн.
ЄДИНИЙ. 1. Один, без інших; тільки один: єдина дитина, єдиний вихід.
2. Який становить собою внутрішню єдність, цілісний: єдиним фронтом, єдина енергетична система.
ЄДИНОВІРНИЙ - ЄДИНОВІРСЬКИЙ
Єдиновірний. Який має одну і ту саму віру, релігію з кимсь: єдиновірні народи.
Єдиновірський. Який стосується єдиновірства — старообрядської секти: єдиновірська церква.
ЄПИСКОПСЬКИЙ - ЄПИСКОПАЛЬНИЙ
Єпископський. Який стосується єпископа, єпископства: єпископський
Ж1 (же). Як назва літери вживається в с. р.: велике ж; як назва звука вживається в ч. р.: приголосний ж, твердий ж.
ж2 див. а2, же1.
ЖАЛІБНИЙ - ЖАЛОБНИЙ
Жалібний. 1. Який виражає тугу, печаль; журливий: жалібний голос, жалібний погляд, жалібна музика, жалібна пісня, жалібна розмова.
сан, єпископський будинок, єпископська кафедра.
Єпископальний. У якому вища церковна влада належить єпископам: єпископальна церква.
ЄР- ЄРИК - ЄРЙ
Єр, -а. Назва літери Т>.
Єрик, -а. Назва літери Ь.
Єри» кевідм. Назва літери ЬІ.
ЄХИДА - ЄХИДНА
Єхида, -ди, ч. і ж. розм. Лиха, зла, хитра, лукава людина. Єхида!Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити (Панас Мирний); В тій он хаті — мій сусіда... Кар уєрист він і єхида. Дуже вредний чоловік! (С.Опт\\\\к).
Єхидна, -ни. 1. Однопрохідний яйцекладний ссавець, верхня частина тіла якого вкрита голками.
2. Отруйна австралійська змія.
3. перен. розм. Те саме, що єхида. [Елеазар:] Єхидна лиш отрутою говорить, але не всіх отрута досягає (Леся Українка); [Ніна:] І подумати, що такій єхидні він надсилає свій перший привіт (І.Кочерга).