2. Збірн. Емігранти: ірландська еміг­рація.

Іміграція. 1. В'їзд іноземців у якусь країну на постійне або тривале про­живання: інтенсивна іміграція.

2. Збірн. Імігранти: українська іміг­рація в Америці.

Міграція. 1. Переселення народів усередині країни або за її межі; пере­міщення капіталу тощо: соціальна міг­рація, міграція населення, міграція гро­шей.

2. У біології — пересування тварин у зв'язку зі змінами умов життя або з проходженням циклу розвитку: міг­рація птахів, міграція риб.

3. Переміщення, перерозподіл якихось елементів, клітин: міграція хімічних елементів.

ЕМІГРУВАТИ - ІМІГРУВАТИ -МІГРУВАТИ

Емігрувати, -ую, -уєш, недок. і док. Переселятися зі своєї батьківщини в іншу країну.

Імігрувати, недок. і док. Переїж­джати до якоїсь країни на постійне або тривале проживання (про інозем­ців).

Мігрувати, недок. і док. Здійснюва­ти міграцію.

Пор. еміграція.

ЕМІСІЯ¹, -ї, ор. -єю. Випуск банк­нотів, цінних паперів державними установами та акціонерними товари­ствами. Пох. емісійний (емісійний банк).

ЕМІСІЯ². Висилання електронів, іонів з поверхні твердих і рідких тіл під впливом нагрівання, освітлення тощо. Пох. емісійний.

емітувати див. імітувати.

ЕНДО... ЕНТО... Префікси, що означають знаходження всередині чогось: ендокринологія, ендодерма, ен­дотоксин, ентогенез, ентокінетичний, ентомезодерма.

ендогамія див. екзогамія.

ендогенний див. екзогенний.

ЕНД

ЕНДОКАРД, ЕНДОКАРДІЙ -ЕНДОКАРДИТ

Ендокард, -а, ендокардій, -я, ор. -єм. Внутрішній шар стінки серця.

Ендокардит, -у. Запалення ендо­карда.

Пор. епікард.

ЕНЕРГО... Перша частина склад­них слів, що відповідає словам енер­гія, енергетичний; пишеться разом: енергомагістраль, енергоносії.

ЕННИЙ - ЕНСЬКИЙ

Енний. 1. Кожний, всякий, певний (про величини): енне число.

2. розм. Невизначено великий, необмежений: енна кількість.

Енський. Уживається замість на­зви, яка з певних причин має бути невідомою: енське місто, енський за-вод, в енському напрямі.

ЕНТЕРО... Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттю "кишка"; пишеться разом: ентероге­патит, ентероколіт.

енто... див. ендо...

...ЕНХЇМА. Кінцева частина скла­дних слів, що означає живу тканину: паренхіма, склеренхіма.

ЕПІ... Префікс, що означає пере­бування над чимсь або на чомусь, рух проти чогось чи до чогось, супрово­дження, додавання, надмірність, на­ступність, послідовність, причин­ність: епігенетичний, епідіаскоп.

ЕПІКАРД, ЕПІКАРДІЙ - ЕПІ­КАРДИТ

Епікард, -а, епікардій, -я, ор. -єм. Зовнішній шар стінки серця.

Епікардит, -у. Запалення епікарда.

Пор. ендокард.

епіляція див. апіляція.

ЕПІЦЕНТР, -у. 1. Місце на повер­хні Землі, яке знаходиться безпосере­дньо над або під вогнищем якихось руйнівних сил.

2. перен. Місце, де з найбільшою силою щось виявляється. Ми були в епіцентрі осені, відокремлені від усього світу нашим коханням (Ю.Щербак).

ЕРАТИЧНИЙ: Ератичні валуни. Валуни, занесені водою або кригою далеко від виходів корінних порід, з яких вони утворилися.

ЕРОДОВАНИЙ - ЕРУДОВА-НИЙ

Еродований, спец. Який зазнав руйнівної сили води або вітру; про метал — який зазнав руйнування під дією механічних факторів або елект­ричних розрядів: еродовані ґрунти, еродовані метали.

Ерудований. Який має глибокі, різ­нобічні знання в певній галузі науки й життя. Ось і молодий хлопець — агро­ном... Ерудований, самовпевнений, не­щодавно закінчив академію, готує ди­сертацію (О.Бедзик); Ерудований крає­знавець сам запропонував кілька мате­ріалів про архітектурні памятники Закарпаття (В.Поліщук).

ерозія див. корозія.

ЕРОТИКА - ЕРОТИЗМ - ЕРО­ТИЧНІСТЬ

Еротика. Почуттєвість, підвище­ний інтерес до проблем статі, до зо­браження їх; твори літератури й мис­тецтва, перейняті хтивістю.

Еротизм, -у. Надмірна почуттє­вість, підвищений потяг до статевого життя: патологічний еротизм.

Еротичність, -ності, ор. -ністю. Властивість еротичного: еротичність мислення, хвороблива еротичність.

ерудований див. еродований.

ЕТИ

ЕСЕ, невідм., с. Нарис, який хара­ктеризує літературні, філософські, соціальні та ін. проблеми не в систе­матизованому науковому вигляді, а у вільній формі.

ескалатор див. екскаватор.

еспандер див. експандер.

ЕСПЕРАНТО, невідм., с. Міжна­родна мова, штучно створена на основі граматичних і лексичних еле­ментів західноєвропейських мов: пи­сати на есперанто.

ЕСТАКАДА - ЕСТОКАДА

Естакада. Мостова споруда для підняття вгору шляхів сполучення, переходу або переїзду через дорогу, причалювання суден, а також заван­таження чи вивантаження чогось.

Естокада. Прямий перпендикуля­рний удар рапірою, шпагою, еспад­роном у фехтуванні.

ЕСТЕТ - ЕСТЕТИК

Естет, -а. Прихильник естетизму; прихильник, шанувальник прекрас­ного, витонченого.

Естетик, -а. 1. зрідка. Те саме, що естет.

2. розм. Справжній цінитель мис­тецтва.

ЕСТЕТИКА - ЕСТЕТИЗМ, ЕС­ТЕТСТВО - ЕСТЕТИЧНІСТЬ

Естетика. Наука про прекрасне; система чиїхось поглядів на мистецт­во; краса, художність чогось: естети­ка Шевченка, естетика слова.

Естетизм, -у, естетство. Надмірна пристрасть до ефектних зовнішніх форм у мистецтві на шкоду змістові твору: індивідуалістичний естетизм.

Естетичність, -ності, ор. -ністю. Властивість естетичного. — Але що там не говоріть, а се картина дуже

гарна. Я розумію її естетичність (І.Нечуй-Левицький).

ЕСТЕТИЧНИЙ - ЕСТЕТНИЙ -ЕСТЕТСЬКИЙ

Естетичний. Який стосується есте­тики; пов'язаний із створенням і сприйняттям прекрасного; пройня­тий естетизмом. Вж. зі сл.: аналіз, іде­ал, смак, думка, картина, мета, оцін­ка, роль, теорія, форма вираження, цінність, виховання, враження, задово­лення, значення, погляди, потреби, принципи, видовище.

Естетний, розм. Пройнятий естет­ством: естетні крайнощі.

Естетський. Який стосується есте­та; з претензією на естетизм: естет­ська витонченість, естетська спогля­дальність, естетське штукарство, ес­тетські манери.

естетичність див. естетика.

естетний див. естетичний.

естетство див. естетика.

естетський див. естетичний.

естокада див. естакада.

ЕТИКА - ЕТИКЕТ - ЕТИЧ­НІСТЬ

Етика. Наука про мораль; норми поведінки, сукупність моральних правил якогось класу, суспільної ор­ганізації, професії тощо: лікарська етика.

Етикет, -у. Установлені норми по­ведінки і правила ввічливості в яко­мусь товаристві: дотримуватися ети­кету, придворний етикет. Під час бен­кету князеві всупереч етикету забаг­нулось дати якесь важливе доручення своєму ад'ютантові (Ірина Вільде); Один з офіціантів під час нашого обіду не додержав етикету: він помилково подав блюдо спершу чоловікові, а не жінці, що сиділа поруч (В.Минко).

ЕТН

Етичність, -ності, ор. -ністю. Влас­тивість етичного: етичність вчинку.

ЕТНО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "народ"; пишеться разом: етногеографія, етно­психологічний.

ЕТНОЛбГІЯ - ЕТОЛОГІЯ

Етнологія, -ї, ор. -єю. Наука, що вивчає культуру й побут народів світу, їх розселення тощо; етногра­фія.

Етологія. Наука, що вивчає особ­ливості поведінки тварин у природ­них умовах їх існування.

ЕФЕКТ - АФЕКТ

Ефект, -у. Сильне враження, ви­кликане кимсь, чимсь; наслідок яки­хось дій, заходів тощо; засоби, при­йоми для створення такого враження: високий економічний ефект, зовнішній ефект, лікувальний ефект, тепловий ефект. Увагу свою автор звертає най­більше на драматизацію сюжету, вживаючи штучних і надмірних ефек­тів (М. Вороний).

Афект, -у. Стан дуже сильного, але короткочасного нервового збуджен­ня: в стані афекту, під впливом афек­ту.

ЕФЕКТИВНИЙ - ЕФЕКТ­НИЙ - АФЕКТИВНИЙ

Ефективний. Який має потрібні наслідки, найбільший ефект; який

Є. Вживається в с. р.: початкове є. ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ - ЄВАНГЕ­ЛІЧНИЙ - ЄВАНГЕЛЇСТСЬКИЙ

викликає ефект. Вж. зі сл.: метод, прилад, промисел, промова, робота, слово, використання, добриво, співро­бітництво, ліки.

Ефектний. Який справляє сильне враження, ефект; розрахований на це. Вж. зі сл.: засіб, одяг, рух, жінка, картина, поза, сцена, вбрання, вико­нання, враження, світло.

Афективний. Пройнятий афектом; емоційний: афективна лексика.

ЕФЕКТИВНІСТЬ - ЕФЕКТ­НІСТЬ

Ефективність, -ності, ор. -ністю. Дієвість: ефективність виховання, ефе­ктивність застосування добрив, ефек­тивність профілактичних заходів, ефе­ктивність препаратів.

Ефектність. Властивість ефектно­го; здатність справляти сильне вра­ження: ефектність жесту, зовнішня ефектність, сценічна ефектність.

ефектний див. ефективний.

ефектність див. ефективність.

ЕФІРО... - ЕФІРНО-...

Ефіро... Перша частина складних слів, що відповідає словам ефір, ефір­ний; пишеться разом: ефіроносний, ефіроолійний.

Ефірно... Перша частина складних слів, що відповідає слову ефірний; пи­шеться через дефіс: ефірно-ацетоно­вий, ефірно-валеріановий.

Євангельський. Який стосується Євангелія: євангельська віра, євангель­ський пастор, євангельська тема, єван-

є

138

гельське оповідання, євангельський текст.

Євангелічний. Який опирається на Євангеліє, виходить з нього: єванге­лічна церква, євангелічна громада.

Євангелістський. Який стосується євангелістів — укладачів Євангелія або членів секти євангельських хрис­тиян.

ЄДИНИЙ. 1. Один, без інших; тіль­ки один: єдина дитина, єдиний вихід.

2. Який становить собою внутріш­ню єдність, цілісний: єдиним фрон­том, єдина енергетична система.

ЄДИНОВІРНИЙ - ЄДИНОВІР­СЬКИЙ

Єдиновірний. Який має одну і ту саму віру, релігію з кимсь: єдиновірні народи.

Єдиновірський. Який стосується єдиновірства — старообрядської сек­ти: єдиновірська церква.

ЄПИСКОПСЬКИЙ - ЄПИСКО­ПАЛЬНИЙ

Єпископський. Який стосується єпископа, єпископства: єпископський

Ж¹ (же). Як назва літери вжива­ється в с. р.: велике ж; як назва звука вживається в ч. р.: приголосний ж, твердий ж.

ж² див. а², же¹.

ЖАЛІБНИЙ - ЖАЛОБНИЙ

Жалібний. 1. Який виражає тугу, печаль; журливий: жалібний голос, жалібний погляд, жалібна музика, жа­лібна пісня, жалібна розмова.

сан, єпископський будинок, єпископсь­ка кафедра.

Єпископальний. У якому вища цер­ковна влада належить єпископам: єпископальна церква.

ЄР- ЄРИК - ЄРЙ

Єр, -а. Назва літери Т>.

Єрик, -а. Назва літери Ь.

Єри» кевідм. Назва літери ЬІ.

ЄХИДА - ЄХИДНА

Єхида, -ди, ч. і ж. розм. Лиха, зла, хитра, лукава людина. Єхида!Аби під­вести чоловіка, аби шкоди другому на­робити (Панас Мирний); В тій он ха­ті — мій сусіда... Кар ^уєрист він і єхида. Дуже вредний чоловік! (С.Опт\\\\к).

Єхидна, -ни. 1. Однопрохідний яй­цекладний ссавець, верхня частина тіла якого вкрита голками.

2. Отруйна австралійська змія.

3. перен. розм. Те саме, що єхида. [Елеазар:] Єхидна лиш отрутою гово­рить, але не всіх отрута досягає (Леся Українка); [Ніна:] І подумати, що та­кій єхидні він надсилає свій перший привіт (І.Кочерга).