4. . Центральні органи імунної системи

До центральних (первинних) органів імунної системи належать ембріональна печінка, червоний кістковий мозок, сумка Фабриціуса (Bursa) у птахів, тимус (вилочкова залоза). У них відбуваються перші антигеннезалежні стадії проліферації та диференцировки клітин імунної системи – лімфопоез, завдяки чому з Т- і В-клітин-попередниць утворюються зрілі Т- і В-лімфоцити.

1. Ембріональна печінка

Печінка може бути віднесена до центральних органів імунної системи тому, що саме в ній протягом перших тижнів ембріогенезу формуються стовбурні кровотвірні клітини, що пізніше мігрують у кістковий мозок та селезінку. Вже в ембріональній печінці можуть формуватися Т-супресори, що пригнічують імунітет проти власних органів і тканин. У цілому печінка є детоксикуючим органом, і основна її функція пов'язана з роботою гепатоцитів, що за допомогою спеціальних ферментів нейтралізують метаболічні отрути, мікробні антигени, патогени. Але у знешкодженні токсинів, інфекційних агентів, ракових клітин та клітин, ушкоджених вірусами, беруть участь і клітини імунної системи: макрофаги, Т-лімфоцити та нульові клітини.

Купферові клітини (макрофаги) належать до клітин А-ряду. Вони здійснюють фагоцитоз захоплених з крові антигенів, отрут органічної природи, імунних комплексів, які, у свою чергу, можуть доставлятися у печінку старіючими еритроцитми. Кількість макрофагів у печінці дорівнює приблизно 50% від загальної кількості її клітин. Купферові клітини можуть також представляти антигени Т-лімфоцитам, тобто брати участь в імунній відповіді. Вони виробляють інтерлейкін-1 (цитокін, що підсилює розмноження Т-лімфоцитів), фактор некрозу пухлин (ФНП), простагландини Е₂ і Д₂; несуть на собі рецептори для Fc-фрагментів імуноглобулінів і для С1q – компонента комплементу.

В ембріональній печінці виявляються Т-клітини, які є попередниками Т-лімфоцитів. З них у печінці утворюються Т-супресори, які відіграють важливу роль у розвитку імунологічної толерантності (несприйнятливості) до власних клітин і тканин, а також, вірогідно, до компонентів їжі.

Цитотоксичні клітини печінки представлені Т-кілерами, NK- та Pit-клітинами. Саме в печінці локалізована більшість особливих лімфоїдних клітин – нормальних кілерів (NK). Pit-клітини (від англ. pit – тутова ягода) є аналогами NK-клітин. Вони містять велику кількість лізосомальних гранул і забезпечують захист гепатоцитів від злоякісного переродження і вірусів гепатиту шляхом кілінгу (вбивання) цих клітин.

Клітинами печінки синтезуються також інтерлейкіни класів 1, 6, 8, які беруть участь в регуляції функцій гепатоцитів та імунних клітин, що свідчить про зв'язок печінки з імунною системою. У печінці виробляється також α-фетопротеїн, що має супресорні властивості. Його поява в крові дорослих людей є незвичайною і може бути наслідком пухлинного росту. Збільшення концентрації α-фетопротеїну в крові вагітних жінок може свідчити про аномалії розвитку мозку ембріона, у тому числі про наявність хвороби Дауна.

Встановлено тісний зв’язок між імунною, нервовою й ендокринною системами, а також із системами кровотворення, травлення, дихання та шкірою.