- •1.Етапи розвитку укр. Реалізму. Напрями, методи.
- •2.Ідейно-тематичне та жанрово-стильове розмаїття літератури.
- •3.Життєвий і творчий шлях Нечуй Левицького.
- •4.Особ.Конфлікту, ідей-темат.Зміст соц.-побут повість «Кайдашева сім’я».
- •5.Драматургія і.Нечуя-Левицького.
- •6. Функція описів та своєрідність поетики пейзажу в повісті «Микола Джеря».
- •7.Світогляд п.Я.Рудченка, його літературна спадщина.
- •8.Своєрідність селянської тематики в повістях та оповіданнях п.Мирного.
- •9.Літературний характер інтелігента-різночинця в повісті «Лихі люди» п.Мирного.
- •10.Історія написання роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
- •11. Своєрідність сюжету та композиції «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
- •12.Трагічне в повісті «Голодна воля» п.Мирного
- •13.Композиція та засоби творення образів у повісті «Пяниця» п.Мирного
- •14.Життєвий і творчий шлях б.Грінченка
- •15.Поезія б.Грінченка. Перекладацька діяльність.
- •16.Новаторство б.Грінченка у образному оновленні байки.
- •17.Своєрідність розкриття конфлікту в оповіданнях б.Грінченка.
- •18.Художньо-пізнавальна і виховна цінність повістей б.Грінч. Специфіка конфлікту в повісті «Брат на брата».
- •19. Своєрідність драматургії б.Грінченка. Жанрово-стильові особливості п’єси «Степовий гість», тема служіння інтелігенції народу в соц.. Драмі «На громадській роботі».
- •20. Трагедія актриси у драмі «Талан» м.Старицького.
- •21.Літературно-публіцистична та критична діяльність п. Грабовського.
- •22.Ідейно-тематичний аналіз збірки «з півночі» п.Грабовського.Своєрідність стилю поета.
- •23.Ідейний зміст творчості і.Манжури та особливості його поетичного стилю.
- •24.Тема минулого України в поезії і.Манжури і призначення митця в житті народу.
- •25. Порівняльна характеристика віршованих приказок і.Манжури зі співомовками с.Руданського.
- •26.Манжура і Боровиковський
- •27.Тематична своєрідність збірок я.Щоголева («Ворскло», «Слобожанщина»). Поетичність мови.
- •28.Оспівування героїко-історичного минулого запор.Козаків та уславл.Жін.Краси, почуття материнства, кохання в поезії я.Щоголева.
- •29. Укр.Театр корифеїв
- •30.Життєва основа та авторський задум»Хазяїна» і.Карпенка-Карого. Ідейно-тематичний зміст, композиція.
- •31. Система образів-персонажів, прийоми характеротворення в «Хазяїні»
- •32.Новаторство і.Карпенка-Карого як драматурга і театрального діяча.
- •33.Ідейно-художній аналіз трагедії «Сава Чалий» к-к. Засоби розкриття індивід. Реалістичних характерів і героїв.
- •34.Прийоми досягнення комічного ефекту у комедії «Мартин Боруля» к-к.
- •35.Традиції та новаторства драматургії м.Кропивницького.
- •36. Особливості конфлікту, композиція драми «Глитай, або ж Павук» м.К.
- •37.Порівняльно-історична характеристика п’єс «Не судилось» Старицького та «Доки сонце зійде» Кропивницького
- •38.Функція фольклору у драмах «Дай серцю волю», «Доки сонце зійде»
- •39. Театральна і драматургічна діяльність м.Старицького
- •40.Трагедія актриси удрамі «Талан»
- •41. Життєвий і творчий шлях і.Франка
- •42. Композиція зб. «з вершин і низин»
- •43. Ідейно-художній аналіз вірша «Гімн»
- •44. Композиція, особливості жанру, авторська оцінка у зб «Зівяле листя»
- •45. Драматургія Франка. Проблематика, особливості жанру драми «Украдене щастя»
- •46. Композиція, функція символів у поемі «Іван Вишенський»
- •47. Проблематика, композиція, функція бібл.. Сюжету в поемі «Мойсей»
- •48. Принцип автології та металогік в сонетах.
- •49. Значення творчості Франка. Із секретів поет.Творчості
- •50. Літ-ра, її завдання і найважніші ціхи.
- •Веснянки
- •“Тим, що за вашого діда я мала
- •Щоб не зайняв Ваш синок і послідній!”
7.Світогляд п.Я.Рудченка, його літературна спадщина.
Один із найвідоміших класиків Панас Рудченко, який виступав у літературі під псевдонімом Панас Мирний, був творцем українського соціально-психологічного роману, визначним майстром реалістичної прози.
13 травня 1849 року Панас Якович Рудченко народився в Миргороді на Полтавщині у сім'ї зубожілого дворянина-чиновника. Яків Григорович, батько митця, був бухгалтером повітового скарбництва і подбав про забезпечення дітей освітою та майбутньою чиновницькою посадою. Панас навчався у МИРГОРОДСЬКІЙ ЦЕРКОВНО-ПАРАФІЯЛЬНІЙ ШКОЛІ, ЗГОДОМ - У ГАДЯЦЬКОМУ ПОВІТОВОМУ УЧИЛИЩІ, де отримав п'ять похвальних листів як один із кращих учнів.
Велику роль у вихованні Панаса відіграла його МАТИ ТЕТЯНА ІВАНІВНА, дочка миргородського дрібного чиновника Гординського, яка змалку прищеплювала своїм дітям любов до української мови й народної пісні. П'ятеро дітей відчували її повсякденну турботу й виховувалися за принципами української етнопедагогіки. У народному дусі виховувала дітей у сім'ї Рудченків і НЯНЯ ОРИШКА - Ірина Костянтинівна Батієнко, яку майбутній письменник дуже любив і яка пізніше стала прообразом багатьох героїнь його художніх творів. Малі Рудченки залюбки читали Шевченків "Кобзар".
1863 р. Здібний випускник, звичайно, мріяв про гімназію, після якої відкривалися можливості університетської освіти, проте, за наполяганням батька, вже З ЧОТИРНАДЦЯТИ РОКІВ РОЗПОЧАВ РОБОТУ В ПОВІТОВОМУ СУДІ. З одного боку, рано розпочата кар'єра мала переваги: Панас служив канцеляристом у різних установах Гадяча, Прилук, Миргорода,
в 1871 році поки назавжди не оселився в Полтаві, поступово піднявшись по службовій драбині на найвищий щабель і ставши дійсним статським радником. З іншого боку - КАЗЕННЕ КАНЦЕЛЯРСЬКЕ СЕРЕДОВИЩЕ, ОТОЧЕННЯ БЮРОКРАТІВ І ХАПУГ ЖОРСТОКО ТРАВМУВАЛО ВРАЗЛИВУ ДУШУ ЮНАКА, ОСОБЛИВО В ПЕРШІ РОКИ СЛУЖБИ.
1872 припадають його перші спроби на ниві літературної творчості та фольклористичної діяльності - публікував свої фольклорні матеріали в "Полтавских губернских ведомостях", друкувався в "Основі"
1874 в журналі "Правда" побачили світ нарис "ПОДОРІЖЖЯ ОД ПОЛТАВИ ДО ГАДЯЧОГО" та оповідання "П'ЯНИЦЯ"
1875 в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" і подано до цензури, але в зв'язку з так званим Емським указом 1876 року в Росії цей твір не був опублікований і теж вперше з'являється в Женеві у 1880 році.
в 1877 в Женеві з'являється повість "Лихі люди"
1881 завершив роман "Повія"
1886 Києві виходять збірник творів письменника "Збираниця з рідного поля" та комедія "Перемудрив".
1889 він одружився із ОЛЕКСАНДРОЮ МИХАЙЛІВНОЮ ШЕЙДЕМАН, дочкою поліцейського чиновника. З народженням дітей сім'я потребувала все більших коштів, тож Рудченко мусив шануватися на посаді, багато сил віддавати службі.
Сучасники Панаса Яковича свідчили, що він ретельно виконував свої службові обов'язки, хоч, водночас, ніколи не запобігав перед начальством, не спокушався перспективою отримати прибутковіше місце ціною компромісів. Навіть рідному братові, який кликав його до Києва зануритися в бурхливе мистецьке життя і заробити більше, ніж у провінційному місті, Панас Якович відповів, що прагне мати державну роботу, яка б забезпечувала його хлібом насущним, але не призводила до непорозумінь із власною совістю.
1905 почав видаватися в Полтаві, у ряді своїх творів ("До сучасної музи", "Сон", "До братів-засланців") відгукується на революційні події.
У 1903-1907 РОКАХ ВИЙШОВ ТРИТОМНИК ВИБРАНИХ ТВОРІВ ПИСЬМЕННИКА.
1914 року було заборонено вшанування пам'яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення ганебними діями царизму. Не дивно, що в 1915р. поліція розшукує "політично підозрілу особу" Панаса Мирного.
ОСТАННІЙ ПЕРІОД ЖИТТЯ ПИСЬМЕННИКА БУВ СПОВНЕНИЙ ВТРАТ І ГОРЯ. Один за одним помирали друзі, яких Панас Мирний високо цінував: Борис Грінченко, Микола Лисенко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський. Перша світова війна зумовила РОЗШУКИ ЖАНДАРМЕРІЄЮ по всій Полтавщині неблагонадійного російського підданого Рудгана. Йшлося про Панаса Рудченка, чиї листи до Львова з творчих питань у роки війни були розцінені як ворожа діяльність. Що цікаво, Панасові Яковичу особисто доводилося давати письмову відповідь, що в його відомстві Рудган не працює. Та найстрашнішим для митця стало те, що ВІЙНА ЗАБРАЛА ЖИТТЯ УЛЮБЛЕНОГО СИНА ВІКТОРА, який після закінчення університету служив офіцером на фронті.
У часи УНР Панас Мирний робив усе для того, щоб українська мова й література посіли в суспільстві належне місце. Він заснував у Полтаві товариство наймолодших читачів - "Зірка", підготував театралізоване "Батькове свято", приурочене до 150-річчя з дня народження Івана Котляревського. Варто пригадати, що святкування проходило в часи денікінського терору, тож письменник за свою активність та патріотичні переконання міг бути суворо покараним. Прихід радянської влади Панас Мирний зустрів без ентузіазму. Працюючи на посаді завідуючого відділом податків Полтавського фінансового відділу, митець бачив, як обкладали нещадними податками й доводили до крайнього зубожіння працьовите українське селянство новітні гнобителі. Та найбільше вражала письменника зневага нової влади до безцінних духовних скарбів нації.
Вночі з 19 на 20 січня 1920 р. а 28 січня стався крововилив у мозок, письменника не стало. Поховано його в Полтаві. Згідно з постановою уряду Української РСР в будинку, де жив письменник з 1903 року, утворено літературно-меморіальний музей. У 1951 році в Полтаві урочисто відкрито пам'ятник письменникові.