15.Поезія б.Грінченка. Перекладацька діяльність.

Завдання-розбудова укр. нац.культури.Почуття відповідальності інтелігента за страждання трударів, усвідомлення народної недолі визначили проблематику й ідейне спрямування творів поета.

Мотив боротьби та праці: «До праці»(заклик, подяка, вдячність робітникам і зневага ледащим, праця=краса, святість, вона кривава й безнадійна, вона щира любов), «Хлібороб» (монолог-сповідь бідного селянина, що не боїться смерті, філософські роздуми героя про працю, як вічне джерело), «До народу», «Прийде»(політична лірика), «Неначе», «Доки».

Мотив скорботи трудівника.Г.описує побут звичайних простих бідних сімей, щоденні турботи, жорстоку боротьбу за життя.

Мотив протесту проти гноблення і віра в те, що страждання народне не може бути вічним.

Г.висловлює мрію про кращу долю, закликає до боротьби за неї(як Шевченко).

У 1897р. Маруся Вітрова була ув’язнена за розповсюдження літ-ри, написаної укр. мовою.Б.Г. присвятив їй «Маруся» Вітрова» - мучениці, що спалила сама себе у Петропавловській в’язниці у Петербурзі».

Обрії української поезії розширювало і звернення Б. Грінченка до інонаціональних тем і сюжетів — як з давньої історії чи міфології, так і з поетового сьогодення (поеми «Матільда Аграманте», «Беатрі-че Ченчі», «Дон Кіхот», «Галіма»; епічні поезії «Леандро», «Людина я... І мушу червоніти»). Таку ж місію виконують ПЕРЕСПІВИ ТА ПЕРЕКЛАДИ видатних поетів світу — Гейне, Гете, Байрона, Пушкіна. В цьому вбачав поет вагомий момент виховання народу, розширення йог знань і естетичних уявлень. Ці завдання він і ставив перед собою, прилучаючи свій народ де світових здобутків літератури.

Протягом свого насиченого творчого життя Грінченко перекладає з російської твори Жуковського («Камоенс»), Вагнера («Пісня землі», «Берези», «АліГафіз»), Майкова («Деспо»), Плещеєва («Ніч»), Толстого («Богправду бачить, та не скоро скаже» та інш.), Кольцова («Не шуміть жита»), Полонськош («Сонце і місяць»), Некрасова («Незібрана нива»), Лєрмонтова («Сосна») тощо.

Потрібно зазначити, що Б.Грінченко вільно володів та перекладав з німецької, французької, англійської, італійської та багатьох слов'янських мов. А.Погрібний, дослідник життя і творчості видатного українського письменника особливо наголошував на особистих контактах Б.Грінченка з чеським літератором і етнографом Ф.Ржегоржем та словацьким перекладачем Ф.Главачеком

У чеській та словацькій літературі художні твори Б.Грінченка (Василя Чайченка) («На розпутті», «Між добрими людьми» та «Підпал» представлені перекладами Франтишека Главачека і були надруковані у виданнях Праги у 1896 році.

16.Новаторство б.Грінченка у образному оновленні байки.

У 1911 р.вийшла друком збірка Грінченка, яка вміщувала 77 байок, написаних за мотивами анекдотів, прислів’їв, на основі оригінальних сюжетів.

Байкарська творчість БГ має свої оригінальні риси: вона переповнена народного колориту, постає природа України, побутово-етнографічні картини. Байкар підносить ІДЕЇ ГУМАНІЗМУ, МОРАЛЬНОЇ ГІДНОСТІ, СКРОМНОСТІ, ЛЮДЯНОСТІ.

Тематично його байки дуже різноманітні. Автор засуджує такі явища як невдячність, пихатість, підлабузництво, неуцтво, егоїзм, експлуатацію, жадібність. Автор наслідував кращі реалістичні традиції укр. літ-ри.